Ухвала

від 21.03.2024 по справі 234/18890/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/18890/19

Провадження № 2/202/1359/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 березня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Назаревич І.Л.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини, - ОСОБА_4 , третя особа, - Орган опіки та піклування Краматорського міськвиконкому про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини, - ОСОБА_4 , третя особа, - Орган опіки та піклування Краматорського міськвиконкому про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 на виклики суду 12.12.2023, 13.02.2024 та 21.03.2024 у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку передбаченому законодавством, причину неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі суду не надавав.

Згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, як неодноразово зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд наголошує на тому, що вимогиЦПК Українинацілені саме на добросовісне користування своїми правами та можливість на умовах змагальності їх захищати.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує сторони по справі самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову.

Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про небажання захищати свої процесуальні права.

Позивач був обізнаний про наявність його позову в провадженні суду, однак ним не вжито будь-яких заходів для явки до суду, не подано клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності.

Відомостей про об`єктивну неможливість явки позивача - ОСОБА_1 у судові засідання до суду не надходило та матеріали справи не містять, а його нез`явлення в судове засідання перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому, суд також наголошує, що особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо він не проінформував про причини неявки, які судом буде визнано поважними, або від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду.

Також вказані норми процесуального законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок, міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

Враховуючи вищевикладене, те, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за відсутності позивача не надано і нез`явлення позивача перешкоджає подальшому розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини, - ОСОБА_4 , третя особа, - Орган опіки та піклування Краматорського міськвиконкому про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст.257,259-261,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини, - ОСОБА_4 , третя особа, - Орган опіки та піклування Краматорського міськвиконкому про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда