Рішення

від 20.03.2024 по справі 629/5937/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/5937/23

Номер провадження 2/629/53/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Кремінь М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/5937/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі, Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, який 03.03.2020 року було розірвано. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради, прізвище дитини було змінено з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачкою та знаходиться на повному її утриманні. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі вищевказаного рішення позивачкою було отримано виконавчий лист та передано його на виконання до виконавчої служби, після чого державним виконавцем було відкрите виконавче провадження. Відповідач тривалий час офіційно не працює і матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Внаслідок невиконання відповідачем рішення щодо стягнення аліментів, у нього утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання доньки за період з 09.10.2020 року по 01.03.2023 року. Згідно проведених позивачкою розрахунків сума заборгованості пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 09.10.2020 року до 01.03.2023 року становить 72 792, 66 гривень. Крім цього, позивачка зазначає, що відповідач є працездатною особою, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, хронічних захворювань немає та має неофіційний дохід. Враховуючи вище вказане, позивачка просить стягнути неустойку за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 72 792,66 грн.

Вищевказана цивільна справа надійшла в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченка О.А. Ухвалою суду провадження по справі було відкрито, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін та надано учасникам по справі час для подання заяв по суті.

14.11.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов. ОСОБА_2 у відзиві посилався на те, що його вина щодо утворення пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 09.10.2020 року по 19.02.2021 року, відсутня, оскільки виконавчий лист ще не був на виконанні, адже виконавче провадження було відкрито лише 19.02.2021 року, та державним виконавцем була нарахована заборгованість за минулий період, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання. В період з 07.05.2021 року по 27.06.2022 року відповідач утримувався під вартою. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 16.10.2023 року, який надає відповідач, сума боргу складає 54 922,09 гривень. Відповідач зазначає, що на даний час він справно сплачує аліменти.

Також у Харківському апеляційному суді розглядається апеляційна скарга відповідача на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.09.2023 року стосовно звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за період з 07.05.2021 року по 27.06.2022 року. Ухвалою від 20.10.2023 року апеляційне провадження було відкрито. Відповідно до постанови Харківського апеляційного суду від 23.10.2023 року було зменшено розмір аліментів визначений рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області який стягувався на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 з частини заробітку (доходу) на частину заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача від цивільного шлюбу народилася донька- ОСОБА_6 . У зв`язку з вищевикладеним, відповідач просив відмовити у позові в повному обсязі.

23.11.2023 року головуючим суддею по вищевказаній справі ОСОБА_7 було заявлено самовідвід та згідно з положеннями ст.40 ЦПК України його задоволено. У звязку з вище викладеним, справу передано до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області для повторного автоматизованого розподілу.

Після повторного автоматизованого розподілу дана справа надійшла в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращука Т.О.

Ухвалою суду провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано сторонам час для надання заяв по суті.

13.12.2023 року відповідач надав до суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просив здійснювати розгляду за участю сторін.

18.12.2023 року ухвалою суду у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача було відмовлено.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних щодо суті спору, тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, з урахуванням положень ст.279 ЦПК України, та ухвалити рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2021 року у справі №629/4682/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 було стягнуто аліменти на утримання доньки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Вище вказане підтверджується копією рішення та виконавчого листа ( а.с. 16-17).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, складеного старшим державним виконавцем Гапоном Є. за виконавчим листом №629/4682/20 за період з 09.10.2020 року по 01.03.2023 року було нараховано аліментів на суму 69 743,59 грн, (а.с.19).

У справі відсутня інформація щодо того, чи був зазначений розрахунок боржником у встановленому законом порядку оскаржений, тому підстав вважати його невірним у суду немає.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, яка надана відповідачем разом з відзивом станом на 16.10.2023 року за період з 10.2020 року по 10.2023 року сума боргу складає 54 922,09 гривень (а.с.36).

Заперечень щодо даного розрахунку від позивачки не надходило.

Так, стаття 18 Конвенції про права дитини 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, визначає обов`язок Держави-учасниці докладати всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Згідно із ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Предметом доказування у справі про стягнення неустойки за порушення аліментного зобов`язання зокрема, являються обставини, які свідчать про наявність заборгованості, наявність його вини в її утворенні та обставин, які впливають на визначення остаточного розміру стягнення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Як зазначає у відзиві відповідач, у період з 07.05.2021 року по 27.06.2022 року він утримувався під вартою, що підтверджується довідкою про звільнення серії ХАР №04432 від 27.06.2022 року (а.с.50). У зв`язку з цим ОСОБА_2 було подано позов про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за вищевказаний період.

Судом встановлено, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.09.2023 року у позові було відмовлено, після чого ОСОБА_2 дане рішення було оскаржено до Харківського апеляційного суду. За результатами розгляду справи, апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.09.2023 року без змін (а.с.115-119).

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Проте, таких доказів відповідачем суду надано не було та судом в ході судового розгляду не встановлено.

Згідно з приписами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи, зокрема розрахунку державного виконавця, який надано позивачкою, вбачається, що в період з 09.10.2020 року по 01.03.2023 року відповідач допустив несплату аліментів на загальну суму 69 743,59 гривень.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або несвоєчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

При дослідженні розрахунку державного виконавця, наданого відповідачем, судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснював часткові платежі аліментів, а саме: у травні 2021 року - 5 348,16 грн, у березні 2023 року -2 780, 00 грн, у квітні 2023 року - 7 780,00 грн, у травні 2023 року - 2 780,00 грн, у червні 2023 року - 2 780,00 грн, у липні 2023 року - 2 780,00 грн, у серпні 2023 року -2 780,00 грн, у вересні 2023 року - 2780,00 грн, у жовтні 2023 року - 13 628,75 грн.

Так, як зазначив Верховний суд, при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області було стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання дитини, починаючи з 09.10.2020 року, а тому посилання відповідача на незаконність стягнення аліментів до предявлення виконавчого листа до виконання є необгрунтованим.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) з відповідача за період з 09.10.2020 року по 01.03.2023 року.

Беручи до уваги висновок Верховного суду, часткові платежі ОСОБА_2 повністю перекрили борг з листопада 2020 року по лютий 2022 року включно.

Як вказав Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19.01.2022 року №711/679/21, стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідно до вище вказаного, розрахунок пені по аліментах за період, за який відповідачем не перекрито заборгованість зі сплати аліментів, а саме з березня 2022 року по лютий 2023 року належить здійснювати таким чином:

№ Заборгованість по аліментах за відповідний місяцьКількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць, починаючи з 01 числа наступного місяця до 20.03.2024 року Розрахунок пеніРозмір пені за відповідний період1. березень 2022 року - 2 777,25 грн7512 775,25 грн х 1% х 751 20 857,15 2.квітень 2022 року - 2 777,25 грн 7212 775,25 грн х 1% х 72120 023,973. травень 2022 року - 2 777,25 грн 6902 775,25 грн х 1% х 690 19 163,024.червень 2022 року - 2 777,25 грн 6602 775,25 грн х 1% х 66018 329,855.липень 2022 року - 2 777,25 грн6292 775,25 грн х 1% х 629 17 468,90 6.серпень 2022 року - 2 777,25 грн 5982 775,25 грн х 1% х 59816 607,957.вересень 2022 року - 2 777,25 грн5682 775,25 грн х 1% х 568 15 774,788.жовтень 2022 року- 2 777,25 грн 5372 775,25 грн х 1% х 53714 913,839.листопад 2022 року - 2 777,25 грн 5072 777,25 грн х 1% х 50714 080,6510.грудень 2022 року - 2 777,25 грн4762 777,25 грн х 1% х 476 13 219,7111.січень 2023 року - 2 777,25 грн445 2 777,25 грн х 1% х 445 12 358,7612.лютий 2023 року - 2 777,25 грн 4172 777,25 грн х 1% х 41711 581,13

Верховний суд дійшов висновку, що при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Отже, виходячи з цих обставин справи, а також наведених вимог закону, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог позивачки, оскільки розмір пені перевищує розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Крім того, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073, 60 грн., оскільки позовна заява була подана позивачкою 10.10.2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179, 180, 196 СК України, ст.ст. 10-13, 76-84, 141, 223, 258-259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі, Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 54 922,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073, 60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі, Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, буд.7, м. Лозова, Харківська область.

Суддя Т.О.Каращук