Рішення

від 21.03.2024 по справі 139/161/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/161/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із позовною заявою до Мурованокуриловецької селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку на території с.Михайлівці Могилів-Подільського (раніше Мурованокуриловецького) району Вінницької області, кадастровий номер 0522884200:04:003:0521 та 0522884200:04:003:0522. ОСОБА_3 заповітів не залишав, спадкоємцями за законом після його смерті, крім нього є його брат ОСОБА_2 . У встановлений законом шестимісячний термін він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки хворів та в період із 01 травня 2021 року по 14 травня 2021 року перебував на самоізоляції. Крім того, останні декілька місяців строку для прийняття спадщини припали на період загальнонаціонального карантину, запровадженого Урядом, нотаріальні контори не працювали у звичайному, штатному режимі, що унеможливлювало подання заяви про прийняття спадщини у встановлені законом строки. У зв`язку з цим, нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки іншого способу захисту своїх прав позивач не має, тому звернувся до суду з даним позовом. Просив надати йому додатковий строк один місяць для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Ухвалою від 21 лютого 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого засідання на 21 березня 2024 року.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність (а.с.2).

Відповідач копію ухвали від 21.02.2024 та доданих до неї документів отримав 22.02.2024, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав, не заперечує щодо його задоволення (а.с. 22).

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа ОСОБА_2 копію ухвали від 21.02.2024 та доданих до неї матеріалів позовної заяви отримав, письмових пояснень до суду не направив, в підготовче засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 21).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Конищів Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,9813 га., яка розташована на території с. Михайлівці Могилів-Подільського (Мурованокуриловецького) району Вінницької області, кадастровий номер 0522884200:04:003:0521 та 0522884200:04:003:0522, належне померлому на підставі Державного акту серії ВН №ВН 074290 (а.с.9).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №74923761 від 28.11.2023 (а.с.13), слідує, що спадкодавець ОСОБА_3 по своїй смерті заповіту не залишав.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ст. 1223 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про своє народження (а.с.6) та довідкою старости Конищівського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради № 425 від 07 листопада 2023 року (а.с.7) позивач довів своє право спадкувати після смерті ОСОБА_3 у першій черзі за законом, як його син.

Вищевказаною довідкою старости Конищівського старостинського округу (а.с.7) стверджується що іншим спадкоємцем першої черги за законом є ОСОБА_2 . На день смерті спадкодавця з ним ніхто не проживав та не був зареєстрованим.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №74924156 від 28.11.2023 вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 не заводилась, спадкові права ніким не оформлялися (а.с. 14).

Державним нотаріусом Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори Вінницької області 28 листопада 2023 року позивачу відмовлено в прийнятті його заяви про прийняття спадщини після смерті батька, в зв`язку з пропуском ним строку для її подання (а.с.10).

Згідно з положеннями ст.ст.1269,1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Так,Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.12.2021 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року №1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Таким чином, необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачеві об`єктивні перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Разом з тим, саме на час запровадження рекомендованих обмежень у період з 01 травня 2021 року по 14 травня 2021 року ОСОБА_1 перебував на самоізоляції з приводу контакту з хворим на COVID-19. Дана обставина стверджується довідкою лікаря комунального некомерційного підприємства «Центр медико-санітарної допомоги Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 2 від 12 лютого 2024 року (а.с.8).

Запроваджений карантин, як об`єктивну перешкоду для подачі спадкоємцем до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, а відтак і як поважну причину для поновлення пропущеного строку, визнано Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду в постановах від 12 травня 2021 року, справа №766/12921/20 та від 20 вересня 2021 року, справа № 206/3473/20, в яких суд касаційної інстанції вказав, що запроваджений карантин з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19 суттєво обмежив дії спадкоємця на вчасне подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування.

Таким чином, суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини були об`єктивними та непереборними, оскільки позивач не мав реальної можливості скористатися своїм правом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах вказаного строку.

Враховуючи вищевикладене, є підстави стверджувати, що від прийняття спадщини позивач свідомо не відмовлявся, оскільки частина шестимісячного строку для подання заяви для прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого ОСОБА_3 припала на період, коли було запроваджено протиепідемічні заходи на території України та встановлено обмеження державним та приватним нотаріусам щодо прийому громадян, крім того, суд враховує, що саме у цей період у позивача було виявлено підозру на COVID-19 та рекомендовано перебування на самоізоляції, що унеможливлювало його пересування, обставину, що відповідачі не заперечують проти задоволення позову, а тому приходить до висновку, що позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, відтак є всі підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , терміном один місяць з дня вступу рішення в законну силу.

Відповідно до ч. 1 п.п. 2, 5, 6ст. 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Приймаючи дане рішення, суд керується також принципом «пропорційності», який тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд, при винесенні даного рішення, враховує застосовуваний ним захід та переслідувану мету, якою є захист порушених прав заявника в аспектістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись, ст.ст. 1222, 1229, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89,142,200,206,263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - один місяць, для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, ЄДРПОУ: 04325974, адреса місця заходження: смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 74 Могилів-Подільського району Вінницької області.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомо, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 21.03.2024.

Суддя: