Рішення

від 20.03.2024 по справі 227/3358/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.03.2024 227/3358/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря с/з Кругової І.В.,

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заочно, в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа орган опіки та піклування Добропільської міської ради Донецької області,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилась дитина, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25.07.2019 року шлюб розірвано. На початку 2019 року відповідач усунулась від виховання та піклування за дитиною. Починаючи з квітня 2019 року на зв`язок не виходить. Донька зареєстрована та проживає з позивачем, у дитини є все необхідне для повноцінного розвитку. Після розірвання шлюбу, жодного разу не бачив відповідача. ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Таким чином, відповідач з 2019 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, що на його думку є підставою для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Рух справи у суді.

Ухвалою суду від 07.12.2023 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08.0.2024 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Будь-яких клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позов суду не надала.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснив, що самостійно виховує доньку. З відповідачем ОСОБА_3 перебував у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.07.2019 року. В 2019 року відповідачка покинула його з донькою. Починаючи з 2019 року з відповідачем не спілкується та йому не відомо про її місце знаходження. Відповідач жодного разу не телефонувала ні йому ні дитині. Відповідач повинна була забрати дитину зі школи, оскільки він був на роботі, проте не зробила цього. Йому подзвонили зі школи з`ясувати чому батьки не забирають дитину. Таким чином він і дізнався, що відповідачка поїхала від них. Від доньки він дізнався, що ОСОБА_3 прийшла до школи, попрощалась з дитиною, передала записку в якій було написано, що вона їде до іншого місця оскільки їй все набридло.

Представник третьої особи, ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що відповідач не виконує батьківських обов`язків, за дитиною не доглядає, не цікавиться її життям, матеріальної допомоги не надає. Малолітня ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Батько має стабільний дохід та здатний забезпечувати доньку. З метою соціального захисту малолітньої дитини, на засіданні комісії з питань захисту дитини, було прийнято одноголосне рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні під час спілкування з малолітньою ОСОБА_4 судом було встановлено, що вона мешкає з батьком ОСОБА_1 . Їй не відомо де на даний час перебуває її матір, оскільки вже дуже довгий час з нею не спілкується. Вона її покинула. Пам`ятає, як одного разу вона приїхала до неї у школу та повідомила що їде до іншого міста. З того часу вона її не бачила. Мати їй жодного разу не телефонувала, не вітала її з днем народження . Вона дуже ображена на свою матір і не хоче її бачити.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є знайомою позивача. Їй відомо, що позивач мешкає разом із дитиною, оскільки матір покинула ОСОБА_4 . З матір`ю ОСОБА_4 вона не знайома та жодного разу її не бачила. Також суду пояснила, що часто спілкується з ОСОБА_4 , оскільки її онук товаришує з останньою. Вона намагалась спілкуватися з ОСОБА_4 з приводу її матері, але дівчинка повідомила їй що не хоче знати матір.

Судом встановлені такі обставини.

Копією свідоцтва про народження підтверджується, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.11).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, про що свідчить рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.07.2019 року (а.с.10).

З витягу № 15.01-08/3399 від 20.06.2023 року відділу реєстрації Добропільської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.12).

Згідно характеристики виданої директором ПП «ДРЕС» Південний» від 28.06.2022 року І.В. Козенятко , ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 , та проявив себе з позитивної сторонни. Веде здоровий спосіб життя, спиртними напоями не зловживає. Скарг від сусідів не надходило. (а.с.26)

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 від 16.05.2023 року за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що родина складається з двох осіб. а саме ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_4 для виховання та розвитку якої створені належні умови проживання, дитина забезпечена всім необхідним, має місце для відпочинку, навчання та розвитку. Стосунки в родині добрі (а.с.27).

Характеристикою на ОСОБА_4 , яка видана Добропільським НВК "Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів-дошкільний навчальний заклад" Добропільської міськради Донецької області № 91 від 19.06.2023 року підтверджується, що дитиною займається батько, який приділяє належну увагу навчанню та вихованню доньки. Мати не бере участі у розвитку дівчинки, не виходить на зв`язок із класним керівником, не цікавиться успіхами дитини.

З рапорту оперуповноваженого СКП ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області - Комісарчук М. вбачається, що 15.08.2023 ркоу до ЧЧ ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в ДОнецькі йобласті звернувся ОСОБА_1 з проханням знайти його колишню дружину ОСОБА_3 , яка у 2019 році виїхала до РП для оформлення опіки над своєю дитиною. Проведеними заходами (опитування сусідів) було встановлено, що за адресою м.Добропілля ОСОБА_3 мешкала за адресою АДРЕСА_1 , але з 2019 року за вказаним місцем проживання останню сусіди не бачили.

З висновку органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради від 02.10.22023 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29-30).

Норми права застосовані судом та висновки суду.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно до ст.18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом ч.1 ст.164 СК України, суд може позбавити матір, батька батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях.

Зі змісту положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, частин 7, 8ст.7 СК України, вбачається, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

З наведених норм вбачається, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Суд наголошує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків повинно бути навмисним, тобто коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач, яка є матір`ю малолітньої ОСОБА_4 , з 2019 року свідомо самоусунулася від виховання та утримання своєї дитини і з того часу відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, не приймає ніякої участі у житті своєї доньки, не цікавиться її життям та здоров`ям, не забезпечує її матеріально і не має наміру і бажання вчиняти дії на виправлення цієї ситуації. Малолітня ОСОБА_4 мешкає разом із батьком ОСОБА_1 З 2019 року місцезнаходження відповідачки ні дитині, ані позивачу не відомо.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач, в силу певних поважних причин або інших обставин, не може здійснювати свої батьківські обов`язки щодо малолітьньої дитини, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем в судовому засіданні доведено, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо малолітньої доньки, що у відповідності з вимогами ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, згідно з квитанції, що міститься у матеріалах справи (а.с.1).

Враховуючи , що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 152, 155, 164-166 СК України, ст.ст. 259, 263-266, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа орган опіки та піклування Добропільської міської ради Донецької області - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривень 60 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На підставі ч.6 ст.164 Сімейного Кодексу України, копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Копію рішення направити сторонам.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Добропільської міської ради, ЄДРПОУ 04052904, юридична адреса: Донецька область м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 83.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 13 березня 2024 року. Повний текст рішення буде складено 20 березня 2024 року.

Суддя О.В. Здоровиця

13.03.24