Ухвала

від 20.03.2024 по справі 461/2111/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2111/24

Провадження № 1-кс/461/1636/24

УХВАЛА

іменем України

20.03.2024 року м. Львів

Слідчий суддяГалицького районногосуду містаЛьвова ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,з участюпідозрюваного ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 ,слідчого ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргуадвоката ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні № 12023140000001232 від 25.12.2023 р. у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2024 року адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , подав до Галицького районного суду м. Львова скаргу від 11.03.2024 р. на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні № 12023140000001232 від 25.12.2023 р. у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Вважає, що оголошена підозра не відповідає дійсності та вигадана органом досудовогорозслідування. Стверджує, що в діях підозрюваного ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, обставини, викладені в повідомленні про підозру не відповідають дійсним обставинам справи, спростовуються показами підозрюваного ОСОБА_3 та іншими доказами, підозра не підтверджена належними доказами, його дії невірнго кваліфіковані органом досудового розсілдування, та покликається на інші обставини, викладені с скарзі.

У судовомузасіданні 15.03.2024р.адвокат ОСОБА_6 скаргу підтримавз мотивівнаведених уній,просив скасуватиповідомлення пропідозру ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні №12023140000001232 від25.12.2023р.у скоєннікримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.190КК України.Стверджує, шо повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 03.08.2023 року та інкримінування останньому без достатніх підстав певних злочинних дій лише на припущеннях та суперечливих твердженнях зацікавлених осіб, викладених в джерелах доказів, умисне не взяття до уваги та укриття доказів та показань, які виправдовують підозрюваного, нелогічне спотворення фактів та інкримінування дій, які підозрюваний не вчиняв, неправильне застосування Закону про кримінальну відповідальність вказують на невідповідність такого повідомлення вимогам ст.ст.2, 9, 8,17, 86, 91,110,276, 277 КПК, ст. 62 Конституції України, ст.190 КК України, а тому її залишення без змін та скерування в суд обвинувального акта на її основі в такому вигляді буде свідчити про умисне незаконне притягнення до кримінальної відповідальності.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задоволити з мотивів, наведених у скарзі. У судовому засіданні 20.03.2024 р. підозрюваний ОСОБА_3 просив проводити розгляд вказаної скарги без участі його захисника ОСОБА_6 , який не зміг прибути у судове засідання, оскільки перебуває у відрядженнні. Слідчий суддя зважаючи на клопотання підозрюваного та заслухавши думку інших учасників, які не заперечили проти подальшого розгляду скарги, ухвалив продовжити її розгляд у відсутності скаржника адвоката ОСОБА_6 , оскільки такий вже надав свої поснення по суті суду.

Прокурор ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_8 у судовому засіданні вимоги скарги заперечили, пояснили, що підозра ОСОБА_3 ,. оголошена обгрунтовано, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в матеріалах кримінального провадження № 12023140000001232 від 25.12.2023 р. наявні достатні та безепеерчні докази, які підтверджують правмірність підозри ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення скаржника, підозрюваного, слідчого, прокурора слідчим суддею встановлено що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що СУ ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000001232 від 25.12.2023 р. у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

03.08,2023 року слідчим відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості ГУ НП у Львівській області в межах кримінального провадження № 12015140170000570 від 03.11.2015 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України , а саме - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.

25.12.2023 року прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами національної поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015140170000570 від 03.11.2015 відносно підозрюваного ОСОБА_3 в окреме провадження, якому присвоєно номер №12023140000001232. Тоді ж, за наслідками проведеного розслідування прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_10 та його захисникам в порядку ст. 290 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йоникайло проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, слідчий суддя вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з`ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції, належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.

Аналіз змісту ст. 368 КПК України та інших норм КПК України, вказує на те, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його в вчиненні, перевірка обсягу підозри вирішуються судом при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:

1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов`язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;

2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст.87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.

З поданої скарги вбачається, що заявник фактично незгоден з підозрою у зв`язку з її необґрунтованістю та безпідставністю, при цьому просить її скасувати. Обґрунтовує свою незгоду в тому числі й тим, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину вказаного кримінального правопорушення;докази, які містяться у кримінальному провадженні не можуть переконати стороннього спостерігача про те, що ОСОБА_3 заволодів особистими коштами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інкримінованому розмірі, застосовуючи при цьому обман чи зловживання довірою щодо належності йому 100 % корпоративних прав на ПП «Продукти-Каргіл» і можливості їх самостійного продажу, вчиняв дії по перереєстрації корпоративних прав всупереч процедурі і з використанням підроблених документів, і що дії ОСОБА_3 мали суттєвий вплив на поведінку осіб, визнаних потерпілими, що суттєво впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_3 їх злочинність чи незлочинніеть.

Крім цього, вирішення питання про достатність доказів вини особи є компетенцією суду та може бути підставою для постановления виправдувального вироку.

Отже, скаржник по суті просить слідчого суддю надати оцінку пред`явленій підозрі та фактично висловитися по суті пред`явленого обвинувачення, що може зробити тільки суд при розгляді справи по суті, прийнявши законне та обґрунтоване рішення, встановивши вину або невинуватість певної особи. Адже з огляду на доводи сторони захисту та заперечення сторони обвинувачення слідчим суддею не встановлено факту спростування під час досудового розслідування доказів, що давали підстави для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Крім цього, очевидної недопустимості доказів на даній стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв`язку з іншими доказами, суд не вбачає.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги в частині скасування повідомлення про підозру, необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.276-278, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні № 12023140000001232 від 25.12.2023 р. у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1