Рішення

від 21.03.2024 по справі 596/1216/23

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. Справа № 596/1216/23

Провадження № 2/596/49/2024

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин заяву представника позивача адвоката Сампари Н.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Сампара Надія Миронівна до Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про визнання протиправними рішень про скасування державної реєстрації, визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Гусятинського районного суду від 15.02.2024, позов ОСОБА_1 до Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про визнання протиправними рішень про скасування державної реєстрації, визнання права власності на спадкове майно, задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Гримайлівської селищної ради від 24.12.2020 року №168 «Про прийняття у комунальну власність Гримайлівської об`єднаної територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільського господарського призначення» в частині прийняття земельної ділянки з кадастровим номером 6121680700:01:002:0004 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2276337861216), площею 3,14 га, що розташована за межами населеного пункту села Глібів Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області у комунальну власність Гримайлівської об`єднаної територіальної громади згідно додатку № 1. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 08.12.2020 серія та номер 24 ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі у комунальну власність Гримайлівської об`єднаної територіальної громади земельної ділянки з кадастровим номером 6121680700:01:002:0004 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2276337861216), площею 3,14 га, що розташована за межами населеного пункту села Глібів Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області. Визнано протиправною та скасувати державну реєстрацію (запис) від 20.01.2021 року №40258920 права власності Гримайлівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6121680700:01:002:0004 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2276337861216), площею 3,14 га, що розташована за межами населеного пункту села Глібів Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): 56303283. Визнано протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56303283 від 26.01.2021 року. Визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6121680700:01:002:0004 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2276337861216), площею 3,14 га, що розташована за межами населеного пункту села Глібів Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області.

Стягнуто з відповідачів Гримайлівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області в дохід держави у рівних частках судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 536 гривень 80 копійок з кожного. Стягнуто з відповідачів Гримайлівської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 у рівних частках судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 536 гривень 80 копійок з кожного.

20.02.2024 представником позивача адвокатом Сампара Н.М. через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення з розподілу витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви сторона позивача посилається на те, що 18.09.2020 ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Сампарою Надією Миронівною. На виконання даного договору адвокатом надані позивачу послуги, що викладені в акті виконаних робіт (описі робіт адвоката).

При поданні позовної заяви, позивач заявив про понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. та просив стягнути їх з відповідача, як вбачається з тексту позовної заяви: «попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат становлять витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн».

На думку сторони позивача, гонорар адвоката у розмірі 20 000 грн. є співмірний із наданими послугами у даній справі, часом затраченим на ведення цієї справи. З урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, вважають, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими. Просить стягнути з Гримайлівської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

Представник відповідача Гримайлівської селищної ради подав клопотання про покладення витрат на правову допомогу в розмірі 20000 грн. на відповідача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, оскільки саме наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області передану земельну ділянку у комунальну власність громади. Розгляд заяви провести без участі представника Гримайлівської селищної ради.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у поданому 07.09.2023 відзиві посилався на безпідставність вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки стороною позивача не долучено жодних доказів, які підтверджують, склад та розмір витрат на правничу допомогу.

29.02.2024 представником відповідача Головного управління Держгеокадастру подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування клопотання сторона відповідача посилається на те, що стороною позивача не надано детального опису робіт, не вказано часу, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, докази фактично понесених витрат не є підтвердженими, отже відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником. Додатково посилаються на те, що в даному випадку суд зобов`язаний оцінити рівень витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи буди такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Вважають, що вартість послуг зазначена в Акті завищена, не відповідає реально затраченому часу та складності справи.

Так, відповідно до Акта виконаних робіт від 16.02.2024 адвокатом вказано, що на аналіз судової практики в даній категорії справ та вироблення правової позиції затрачено 1 годину, на написання позовної заяви додатково затрачено ще 4 години. Звертає увагу суду, що позовна заява викладена на 8 сторінках та надрукована на 4 аркушах, містить скопійовані із законів норми права, на першій сторінці вказані лише учасники справи. 2 та 3 сторінки містять хронологію подій, які передували зверненню до суду. На останній сторінці зазначені позовні вимоги, тому Головне управління вважає, що час підготовки заяви, вказаний адвокатом є завищеним.

Також, в Акті виконаних робіт зазначено, що на написання відповіді на відзив витрачено 2 години. Як вбачається зі змісту відповіді па відзив, яка написана при її підготовці адвокатом не використовувалися норми законодавства чи судової практики, а тільки описано дані, наявні у державному акті на право власності на земельну ділянку серії 1Р № 00581 та відповіді Глібівською старостинського округу, що не потребує спеціальних знань у галузі права.

Сумнівною є зазначена вартість 1500 грн. за послуги щодо написання заяви про витрати на правничу допомогу , враховуючи типовість такої заяви, незначний її обсяг, при цьому витрачений час не зазначено в Акті виконаних робіт.

Як вбачається з Акта виконаних робіт, витрати за участь у судових засіданнях встановлені у сумі 10 000 грн. Відповідно до наявних у Головному управлінні повісток про виклик до суду у справі № 596/1216/23 було призначено шість судових засідань. Відсутні будь-які обґрунтування щодо такої вартості послуги, не зазначено тривалість судових засідань.

Суд, перевіривши доводи представників сторін щодо необхідності ухвалення додаткової ухвали та розподілу судових витрат, приходить до наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ч.5,6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Як встановлено судом, 18.09.2020 ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Захист права» укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Сампарою Надією Миронівною. На виконання даного договору адвокатом надані позивачу послуги, що викладені в акті виконаних робіт (описі робіт адвоката).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача ОСОБА_1 в справі в суді представляла адвокат Сампара Н.М. на підставі Ордеру, який виданий на виконання Договору про надання правової допомоги №65/21 від 18.09.2020 (а.с.117).

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які позивач ОСОБА_1 понесе у зв`язку з розглядом справи №596/1216/23, суду надано: копія договору про надання юридичної (правничої) допомоги від 18.09.2020; Акт виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи №596/1216/23) від 16.02.2024 (згідно даного опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом позивачу надано послуги у зв`язку з розглядом даної справи на суму 20000 грн.. Підпис ОСОБА_1 на даному акті свідчить про те, що клієнт погодила обсяг та вартість наданих йому послуг. (а.с.119-120).

Відповідно до Акту виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи №596/1216/23) від 16.02.2024, адвокатом надано наступні послуги: детальне обговорення, аналіз проблеми, консультація клієнтів, ознайомлення з матеріалами та документами, зібрання доказів 01 год. (1250 грн.) Аналіз судової практики в даній категорії справ та вироблення правової позиції - 01 год.; написання позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно 04 год. (4000 грн.); написання відповіді на відзив - 02 год. (2000 грн.); написання заяви про витрати на правову допомогу - кількість витрачених годин не зазначено( 1500 грн.); участь в судових засіданнях - кількість витрачених годин не зазначено (10000 грн).

Всього кількість витрачених годин не зазначено. Загальна сума судових витрат на правничу допомогу становить 20000 грн. (а.с.120).

З врахуванням наведеного, суд вважає частково обґрунтованими доводи сторони позивача щодо неспівмірності витрат зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно постанови Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного СУДУ ВІД 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. (Додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих стороні відповідача послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката Сампари Н.М. зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість судового провадження, заперечення відповідачів та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником відповідача сума в розмірі 20000 гривень є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

За таких обставин, суд приходить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 10000 гривень, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 257, 259, 270, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Сампари Н.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про визнання протиправними рішень про скасування державної реєстрації, визнання права власності на спадкове майно, задовольнити частково.

Стягнути з відповідачів Гримайлівської селищної ради (Код ЄДРПОУ: 04396408, селище Гримайлів, вул. Мазепи, 8, Чортківського району, Тернопільської області поштовий індекс 48210), Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області (Код ЄДРПОУ 39766192, м.Тернопіль, вул. М.Лисенка, 20А, поштовий індекс 46002) на користь ОСОБА_1 у рівних частках витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 5000 гривень з кожного.

В іншій частині вимог, відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.03.2024.

Суддя: Ірина ЛИСЮК