Постанова

від 21.03.2024 по справі 916/4148/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4148/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 року, суддя в І інстанції Мостепаненко Ю.І., повний текст якого складено 22.11.2023 в м. Одесі

у справі: №916/4148/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦПК"

про стягнення 38 983,07 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦПК", в якій просило суд стягнути з відповідача 38 983,07 грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №100/121 від 27.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію в період з липня 2022 по листопад 2022 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 у справі №916/4148/23 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що продаж електричної енергії здійснювався для забезпечення потреб електроустановок споживача розташованих за адресою: Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, б.103. Враховуючи положення п.12.3 договору, внаслідок дії непереборної сили, тобто, надзвичайних і невідворотних обставин, а саме військової агресії російської федерації проти України та тимчасової окупації Олешківської міської територіальної громади, у ТОВ "ЦПК" строк виконання зобов`язань за рахунками за спожиту електричну енергію на загальну суму 38 983,07 грн - не настав, оскільки строк оплати за цими рахунками продовжено на період воєнного стану, а відповідна вимога в зазначеній частині заявлена ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" передчасно.

11.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 у справі №916/4148/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що загальний офіційний лист загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов?язання невиконане саме у зв?язку з воєнними діями. Отже судом першої інстанції не враховані вищезазначені приписи законодавства та не взято до уваги, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Адже сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні, а також той факт, що доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував приписи законодавства щодо обов?язковості виконання умов договору у встановлені законом та Договором строки, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду даної справи у відповідності до вимог Господарського процесуального права України.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн *100 = 268400 грн).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 38 983,07 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 у справі №916/4148/23; розгляд вказаної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦПК" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 100/121, відповідно до п.2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п.3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Згідно п.5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п.5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про надання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 6.2 договору, визначено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.

Пунктом 7.2 договору, визначено, що постачальник, зокрема, зобов`язаний нараховувати і виставляти споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

Відповідно до п.12.2 договору, під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.12.3 договору).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до законодавства.(п.12.4 договору).

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була до їх виникнення (п.12.5 договору).

Відповідно до п. 13.1. договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження акцептування Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

У розділі 14 договору, місцезнаходження та банківські реквізити сторін, споживачем - ТОВ "ЦПК" визначено електронну адресу - ksk@tpm.com.ua.

Заявою-приєднання (що є додатком №1 до договору №100/121 від 27.08.2021) сторони визначили, зокрема, адресу об`єкта комерційного обліку: Херсонська область, м. Олешки, вул.Гвардійська, б.103 із початком постачання: з 01.09.2021 року.

Згідно додатку №2 до договору №100/121 від 27.08.2021 «Комерційна пропозиція» ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданою Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 за №429. Дана комерційна пропозиція розроблена у відповідності до норм ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.

Відповідно до п.2 комерційної пропозиції, оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. У випадку співпадіння дати оплати з вихідними чи святковими днями, Споживач здійснює оплату у найближчий робочий день.

Згідно п.3 комерційної пропозиції, постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт приймання-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ними ознайомлений. Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Використання Сервісу надає Споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього Договору.

Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з 01.09.2021 і укладається на строк до 31 грудня 2021 року (включно), та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення (п.8 комерційної пропозиції).

01.10.2021 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (Постачальник) та ТОВ "ЦПК" (Споживач) було укладено додаткову угоду до договору №100/121 від 27.08.2021, відповідно до п.1 якої сторони виклали п.1 Комерційної пропозиції в наступній редакції: «ціна за фактично спожиту електричну енергію за 1 кВт*год без ПДВ по точкам обліку, які обладнанні автоматизованою системою збору даних (площадка комерційного обліку, віднесена до групи «а»), визначається у розрахунковому періоді на підставі графіку погодинного споживання електроенергії споживача за такими площадками наступним чином: Цф = (Цфакт.групи «а») +Т постач + Т послуги передачі, + Ц нб ».

ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" було сформовано відповідачу акти про прийняття-передавання товарної продукції та рахунки для здійснення оплати за спожиту електричну енергію у період з липня 2022 по листопад 2022 на загальну суму 38 983,07 грн, а саме:

- №100/121/7/1 від 09.08.2022 (за липень 2022), у кількості - 4647 кВт, на суму 16 786,36 грн, термін оплати рахунку до 16.08.2022;

- №100/121/8/1 від 09.09.2022 (за серпень 2022), у кількості 4623 кВт, на суму 18 509,29 грн, термін оплати рахунку до 16.09.2022;

- № 100/121/9/1 від 08.10.2022 (за вересень 2022), у кількості 255 кВт, на суму 1184,48 грн, термін оплати рахунку до 17.10.2022;

- №100/121/10/1 від 10.11.2022 (за жовтень 2022), у кількості 255 кВт, на суму 1249,06 грн, термін оплати рахунку до 17.11.2022;

- №100/121/11/1 від 12.12.2022 ( за листопад 2022), у кількості 255 кВт, на суму 1253,88 грн, термін оплати рахунку до 19.12.2022.

Зазначені рахунки та акти про прийняття-передавання товарної продукції були направлені на електронну адресу ТОВ "ЦПК" - kskcpk@gmail.com.

21.07.2023 ТОВ "ЦПК" з електронної адреси: kskcpk@gmail.com направило на електрону пошту позивача лист, в якому повідомило останнього, що виробничі потужності відповідача розміщені за адресою: вул. Гвардійська, буд.103, м. Олешки, Херсонська область, - які з 24.02.2022 захоплені військовими російської федерації, утримуються і використовуються ними, у зв`язку з чим ТОВ «ЦПК» не згодне з визначеними в рахунках обсягами електричної енергії, оскільки не споживає електричну енергію, не має доступу до вузлів обліку електричної енергії та не має можливості подавати показники та звіти про використання електричної енергії.

З огляду на несплату відповідачем вартості спожитої електричної енергії в період з липня 2022 по листопад 2022 року, позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦПК» заборгованості в розмірі 39 983,07 грн.

Отже, предметом розгляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 39 983,07 грн за спожиту електричну енергію.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до п.12.3 укладеного між сторонами договору строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Враховуючи те, що продаж електричної енергії здійснювався для забезпечення потреб електроустановок споживача розташованих за адресою: Херсонська область, м. Олешки, вул.Гвардійська, б.103 суд дійшов висновку, що внаслідок дії непереборної сили, тобто, надзвичайних і невідворотних обставин, а саме військової агресії російської федерації проти України та тимчасової окупації Олешківської міської територіальної громади, у ТОВ "ЦПК" строк виконання зобов`язань за рахунками за спожиту електричну енергію на загальну суму 38 983,07 грн., а саме: №100/121/7/1 від 09.08.2022 на суму 16 786,36 грн; №100/121/8/1 від 09.09.2022 на суму 18 509,29 грн; № 100/121/9/1 від 08.10.2022 на суму 1184,48 грн; №100/121/10/1 від 10.11.2022 на суму 1249,06 грн; №100/121/11/1 від 12.12.2022 на суму 1253,88 грн. - не настав, оскільки строк оплати за цими рахунками продовжено на період воєнного стану, а відповідна вимога в зазначеній частині заявлена ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" передчасно.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ЦПК" - зареєстроване за адресою: 75101, Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вул. Гвардійська, 103, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №614211077799 від 25.09.2023 (а.с.53).

За визначенням ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004), Олешківська міська територіальна громада з 24.02.2022 перебуває в тимчасовій окупації російської федерації (п. 11 розділу ІІ Переліку).

Згідно частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обставини визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, військова агресія рф проти України, як і тимчасова окупація російською федерацією Олешківської міської територіальної громади є загальновідомими фактами, а відтак не потребують доказуванню відповідачем в силу ст. 75 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" просить стягнути з відповідача - ТОВ "ЦПК" заборгованість за електричну енергію у період з липня 2022 по листопад 2022 на загальну суму 38 983,07 грн, за рахунками: №100/121/7/1 від 09.08.2022 (за липень 2022) на суму 16 786,36 грн; №100/121/8/1 від 09.09.2022 (за серпень 2022) на суму 18 509,29 грн; №100/121/9/1 від 08.10.2022 (за вересень 2022) на суму 1184,48 грн; №100/121/10/1 від 10.11.2022 (за жовтень 2022) на суму 1249,06 грн; №100/121/11/1 від 12.12.2022 ( за листопад 2022) на суму 1253,88 грн.

Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлену ним електроенергію відповідачу (з липня 2022 по листопад 2022), місцезнаходженням відповідача була тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», колегія суддів зазначає, що його дія розповсюджується на спірні правовідносини у даній справі.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач в період тимчасової окупації міста Олешки, Херсонська область, Олешківський район, де наразі перебуває відповідач, не має права здійснювати господарську діяльність щодо постачання електроенергії відповідачу на тимчасово окуповану територію.

Вказане стосується і спірного періоду з липня 2022 по листопад 2022, за яким позивачем поставлялась електроенергія відповідачу.

Матеріали справи містять лист ТОВ "ЦПК" від 21.07.2023, направленого позивачу на його електронну пошту, в якому відповідач повідомив останнього, що виробничі потужності відповідача розміщені за адресою: вул. Гвардійська, буд.103, м. Олешки, Херсонська область, - які з 24.02.2022 захоплені військовими російської федерації, утримуються і використовуються ними, у зв`язку з чим ТОВ «ЦПК» не згодне з визначеними в рахунках обсягами електричної енергії, оскільки не споживає електричну енергію, не має доступу до вузлів обліку електричної енергії та не має можливості подавати показники та звіти про використання електричної енергії.

Таким чином, наявні в матеріалах справи акти про прийняття-передавання товарної продукції, рахунки на оплату, звіти щодо фактичного (звітного) відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку за період липень-листопад 2022 є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов`язаних з їх недійсністю).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та як слідує про відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

Крім того, наявні в матеріалах справи звіти щодо фактичного (звітного) відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку за період липень-листопад 2022 (а.с.31-35) не містять даних про дату їх складання, особу, яка їх склала, підпису цієї особи, печатки підприємства, що в свою чергу унеможливлює ідентифікувати особу, яка склала відповідний звіт. Тобто, з доданих до позову звітів не вбачається, що вони складені та підписані з боку оператора системи розподілу - АТ «Херсонобленерго».

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про наявність у спірних правовідносин дії непереборної сили, тобто, надзвичайних і невідворотних обставин, а саме військової агресії російської федерації проти України та тимчасової окупації Олешківської міської територіальної громади і зазначив, що у ТОВ "ЦПК" строк виконання зобов`язань за рахунками за спожиту електричну енергію на загальну суму 38 983,07 грн не настав, оскільки строк оплати за цими рахунками продовжено на період воєнного стану, а відповідна вимога в зазначеній частині заявлена ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" передчасно.

Колегія суддів зазначає, що загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб та не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Крім того, відповідач для звільнення від відповідальності за неналежне виконання умов договору в порядку п. 12.4 договору був зобов`язаний негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства, чого матеріали справи не містять. Так само матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем сертифікату ТПП, яким могло б бути засвідчено існування для ТОВ "ЦПК" у спірний період форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання обов`язків за договором.

Водночас, вказане не вплинуло на правильність остаточного висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, однак з інших мотивів, викладених по тексту постанови вище, з огляду на що у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення суду.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 у справі №916/4148/23.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 у справі №916/4148/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2023 у справі №916/4148/23 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська