Постанова

від 12.03.2024 по справі 911/492/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа№ 911/492/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 12.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023

у справі № 911/492/21(суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a>,

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядалася справа № 911/492/21 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгород Плаза про розірвання укладеного 11.11.2016 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Вишгород Плаза за № 1127 договору оренди земельної ділянки площею 0,3757 га, яка знаходиться за адресою: вул. Набережна, 6, м. Вишгород Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:257:6002, для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

07.08.2023 до Господарського суду Київської області від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 р. (вх. № 151/23 від 07.08.2023 р.), в якій прокурор просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (код ЄДРПОУ 39028856, адреса: 07301, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, пров. Квітковий, будинок 2-Б, офіс 22) чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці з кадастровим номером: 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, підготовчі та будівельні роботи; розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати за участю представника Київської обласної прокуратури.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у задоволенні заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 (вх. № 151/23 від 07.08.2023) про забезпечення позову у справі № 911/492/21 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a> про розірвання договору оренди земельної ділянки шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, та шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a> чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, підготовчі та будівельні роботи відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 21.08.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Заступник керівника обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі №911/492/21 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Київської обласної прокуратури від 04.08.20-23 №12/2-719вих-23 про забезпечення позову.

Прокурор обґрунтовує скаргу тим, що в ухвалі суду першої інстанції помилково вказано, що прокурором не заявлено вимоги щодо витребування відповідної земельної ділянки або визнання права на відповідну земельну ділянку для забезпечення яких було б співмірним накладати арешт, суд у порушення ст. 236 ГПК України не врахував доводи прокурора, що підставою пред?явлення зазначеного позову стало порушення відповідачем вимог ст. ст. 96, 168 Земельного кодексу України та умов договору оренди земельної ділянки від 11.11.2016 Nє 1127, укладеного ним з Вишгородською міською радою, а саме - використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, без збереження властивостей ділянки, що має наслідком припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання оскаржуваного договору оренди в судовому порядку.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що подальша забудова орендованої земельної ділянки всупереч СП K вимогам чинного законодавства України безумовно призводить до зміни якісних характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, а також реальних можливостей забудовника щодо реєстрації абсолютно нових об?єктів речових прав на вказаній вище земельній ділянці.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що Київською обласною прокуратурою до Київського окружного адміністративного суду подано позов про скасування містобудівних умов та дозволу на будівництво на спірній земельній ділянці. Ухвалою адміністративного суду від 06.04.2021 відкрито провадження за вказаним позовом у справі 320/1869/21.

При цьому, судом у порушення ст. 236 ГПК України не досліджено та не надано оцінку, що на даний час існує реальна загроза незаконної забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород Київської області, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишгород, а при узаконенні збудованого об?єкту подальше її повернення до комунальної власності, експлуатація та розпорядження нею за визначеним органом місцевого самоврядування цільовим призначенням буде неможливим.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/492/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

26.09.2023 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріли оскарження 911/492/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 у судовому засіданні 25.10.2023.

13.10.2023 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач обґрунтовує, зокрема відзив тим, що прокурор зловживаючи своїми процесуальними правами подає однакові за змістом заяви про накладення арешту на оспорювану земельну ділянку до різноманітних судів. Очевидно, що зазначені дії прокуратури містять в собі ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.206 Кримінального кодексу України, а саме протидія законній господарській діяльності.

25.10.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у щорічній відпустці з 25.10.2023 по 10.11.2023.

У зв`язку з проходженням судді Тищенко А.І., яка входила до складу суду, підготовки для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.23 по 17.11.2023, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 прийнято справу № 911/492/21 до провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Шаптала Є.Ю. та призначено до розгляду на 06.12.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входив до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 прийнято справу № 911/492/21 до провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Станік С.Р. та призначено до розгляду на раніше визначену дату 06.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 на 20.12.2023.

20.12.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 18.12.2023 по 23.12.2023 у відрядженні, з 24.12.2023 по 12.01.2024 у відпустці та з 15.01.2024 по 26.01.2024 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №911/492/21 апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 на 20.02.2024.

19.02.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a> надійшло клопотання про доручення додаткового доказу, а саме витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9929692322024 від 19.02.2024.

Клопотання обґрунтоване тим, що між ТОВ «Вишгород Плаза» та ТОВ «Інвент-Компані» 03.01.2024 року був заключений договір №1/01/2024 про надання послуг в сфері землеустрою, а саме щодо розробки документації для зміни цільового призначення оспорюваної земельної ділянки. В результаті проведених робіт 19.02.2024 року Відповідачем було отримано витяг №НВ-9929692322024 з Державного земельного кадастру про оспорювану земельну ділянку. Таким чином, враховуючи на той факт, що Відповідач не впливає на процес прийняття рішень державними кадастровими реєстраторами, Відповідач не міг раніше 19.02.2024 року подати до суду такий доказ як витяг з Державного земельного кадастру №НВ-9929692322024 від 19.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який входив до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 прийнято справу № 911/492/21 до провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 на раніше визначену дату 20.02.2024.

У судовому засіданні 20.02.2024 колегією суддів оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 29.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a> адвоката Колодія Олександра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 призначено в режимі відеоконференції на 29.02.2024.

27.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 27.02.2024 по 01.03.2024 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №911/492/21 за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 на 12.03.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відрядженні, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 прийнято справу № 911/492/21 до провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 на раніше визначену дату 12.03.2024.

11.03.2023 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза"</a> надійшло клопотання про доручення додаткового доказу, а саме копію рішення Вишгородської віської ради від 29 лютого 2024 року за №40/35.

Згідно зі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду додається докази (витяг, рішення), який виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2020 року у справі №908/1908/19.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду вказаний витяг та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, що відбулось 12.03.2024 сторони не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.08.2023 до Господарського суду Київської області від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 р. (вх. № 151/23 від 07.08.2023 р.), в якій прокурор просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (код ЄДРПОУ 39028856, адреса: 07301, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, пров. Квітковий, будинок 2-Б, офіс 22) чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці з кадастровим номером: 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, підготовчі та будівельні роботи; розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати за участю представника Київської обласної прокуратури.

Заява обґрунтована тим, що підставою пред`явлення зазначеного позову стало порушення відповідачем вимог ст.ст. 96, 168 Земельного кодексу України та умов договору оренди земельної ділянки № 1127 від 11.11.2016 р., укладеного ТОВ «Вишгород Плаза» з Вишгородською міською радою, у вигляді використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, без збереження властивостей ділянки, що має наслідком припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання оскаржуваного договору оренди в судовому порядку. Як зазначено в позовній заяві, рішенням Вишгородської міської ради від 17.10.2016 р. № 17/73 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 в оренду для реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород». Тлумачення поняття реконструкції наведено у ДБН - А.2.2.3: 2014, відповідно до якого реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Згідно Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 відноситься до земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

На земельній ділянці, переданій в оренду за договором № 1127 від 11.11.2016, ТОВ «Вишгород Плаза» організовано будівництво багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній у м. Вишгород Київської області (нове будівництво), що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № ІV113192620262 від 19.09.2019, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику будівництва - ТОВ «Вишгород Плаза». Згідно з реєстром дозвільних документів порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва цей дозвіл є чинним та в ньому зазначено вид будівництва - нове будівництво, кодом об`єкта є 1122.1, який згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000, має назву «будинки багатоквартирні масової забудови». Тобто, йдеться про нове будівництво багатоквартирного будинку, а про реконструкцію будівлі ресторану «Вишгород» або закладу громадського призначення у дозволі нічого не вказано. У ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020110000000199 від 20.10.2020 за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України встановлено, що забудова зазначеної земельної ділянки вже розпочалась. Відповідно до протоколу огляду від 26.11.2020 земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, яка розташована за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Набережна, 6, проведеного із залученням спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Київській області, встановлено, що на вказаній ділянці відсутні будь-які капітальні споруди та проводяться будівельні роботи, влаштовані «свайове поле» та підпірні бетонні стінки по краям земельної ділянки. Як зазначає прокурор, на момент огляду на земельній ділянці знаходилися будівельники, будівельні матеріали та спецтехніка. Будь-яких дій щодо реконструкції об`єктів нерухомості, у тому числі - будівлі ресторану «Вишгород», не проводилося. Крім того, представником ТОВ «Вишгород Плаза» адвокатом Колодієм О.М. у запереченнях до вказаного протоколу огляду фактично підтверджено, що будівельні роботи проводяться на підставі дозволу № ІV113192620262 від 19.09.2019, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Прокурор вказує, що згідно з протоколом огляду від 15.01.2021 публікації з веб-сайту «http://lun.ua/uk/жк-вишгород-плаза-вишгород/хід-будівництва» на будівельному об`єкті ЖК «Вишгород Плаза» активно ведеться будівництво. Крім того, згідно з публічно доступними даними, що розміщені на офіційному сайті житлового комплексу «VYSHGOROD PLAZA» https://vyshgorod-plaza.com.ua/, на даний час ведеться продаж квартир у житловому комплексі під назвою «Вишгород Плаза». Про те, що цей житловий комплекс відноситься до будівництва по вул. Набережній у м. Вишгород Київської області свідчать розміщені на цьому ж сайті фотокопії дозволу на виконання будівельних робіт від 19.09.2019 р. № ІV113192620262 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002.

На переконання прокурора, свідчить про використання земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород Київської області не для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород» - код 03.08 Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р. (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), а для будівництва нових об`єктів житлової забудови (багатоквартирного житлового будинку) - код 02.10 зазначеного Класифікатора.

Водночас прокурор повідомляв, що Київською обласною прокуратурою до Київського окружного адміністративного суду подано позов про скасування містобудівних умов та дозволу на будівництво на спірній земельній ділянці. Ухвалою адміністративного суду від 06.04.2021 р. відкрито провадження за вказаним позовом у справі № 320/1869/21.

На переконання прокуратури, діями ТОВ «Вишгород Плаза» з будівництва не передбаченого цільовим призначенням земельної ділянки багатоквартирного будинку, у товариства наявне право на державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проведення на земельній ділянці будівельних робіт та подальшої реєстрації права власності на об`єкт завершеного будівництва. Дії ТОВ «Вишгород Плаза» призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, а також до реальних можливостей забудовника щодо реєстрації нових об`єктів речових прав на вказаній вище земельній ділянці.

При цьому, з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на будівлю ресторану «Вишгород» (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 603226032218) належить ТОВ «Київкоопбуд», а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: вул. Набережна, 6, м. Вишгород, Київська область, № 01-22/32 від 16.05.2017 видано ТОВ «Вишгород Плаза». Таким чином, відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, всупереч вимогам ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не було перевірено під час видачі вказаного дозвільного документу наявності у ТОВ «Вишгород Плаза» документів, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці, та наявності згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку.

Отже, вищевказані порушення земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки з боку ТОВ «Вишгород Плаза» на цей час унеможливлюють її використання згідно з визначеним розпорядником землі цільовим призначенням. У разі закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку виконання пункту 9.4 спірного договору в частині обов`язку орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору для реконструкції та обслуговування майнового комплексу будівлі ресторану «Вишгород», буде неможливим, оскільки на спірній земельній ділянці з`явиться новий об`єкт нерухомого майна - багатоквартирний будинок.

Відтак, на переконання прокурора, існує реальна загроза того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 по вул. Набережній у м. Вишгород Київської області, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишгород, може бути незаконно забудована та, при узаконенні збудованого об`єкту, подальше її повернення до комунальної власності, експлуатація та розпорядження нею за визначеним органом місцевого самоврядування цільовим призначенням буде неможливим. Відповідно, в разі задоволення позову, за відсутності своєчасних заходів його забезпечення, неможливо буде повноцінно поновити порушене право територіальної громади у спірних правовідносинах.

Прокурор вказує, що забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці підготовчі та будівельні роботи має на меті відновлення та запобігання порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Вишгород, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даній справі матиме негативні наслідки як для дійсного власника спірної земельної ділянки, чиє майно зазнає суттєвих змін через проведені будівельні роботи, а у випадку їх завершення - взагалі втрату можливості ефективно розпоряджатись та користуватись таким майном, так і для відповідача ТОВ «Вишгород Плаза», який у випадку задоволення позову зазнає збитків у розмірі коштів, витрачених на проведення будівельних робіт та закупівлю матеріалів.

Водночас, на думку прокурора, накладення арешту та заборона забудови земельної ділянки фактично не обмежує жодних прав третіх осіб, у тому числі - Вишгородської міської ради як номінального власника, оскільки така земельна ділянка не вибуває з його власності. Натомість, арешт земельної ділянки забезпечує збереження її природних властивостей, протидіє її псуванню та використанню не за цільовим призначенням. У свою чергу, забезпечення позову не спричиняє негативних наслідків і для ТОВ «Вишгород Плаза», оскільки останнім земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не використовується за умовами її відведення - для реконструкції будівлі ресторану «Вишгород».

Також прокурор зазначав, що в матеріалах даної справи вже містяться відповідні докази нецільового використання земельної ділянки шляхом будівництва багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення, які, в тому числі, обґрунтовують доцільність подання заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим до даної заяви про забезпечення позову не подаються інші докази, крім доказу сплати судового збору.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.08.2023 для розгляду вказаної заяви було визначено суддю Бабкіну В.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Щодо заявленого прокурором клопотання про розгляд вказаної заяви за участі представника Київської обласної прокуратури суд відзначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Частиною 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову у даній справі, суд дійшов висновку про достатність для розгляду заяви наданих заявником пояснень і доказів та про відсутність необхідності з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, а також про те, що даний випадок не є винятковим, у зв`язку з чим клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд заяви про забезпечення позову за участю представника Київської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення.

Поряд з цим, частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

В даному випадку прокурор звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів прокурора, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки № 1127 від 11.11.2016.

У заяві, що розглядається, прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони відповідачу чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на орендованій відповідачем земельній ділянці підготовчі та будівельні роботи.

Суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст.73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалося вище, в обґрунтування позовних вимог у даній справі прокурор посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства України та умов договору оренди земельної ділянки № 1127 від 11.11.2016, укладеного між сторонами у справі, оскільки відповідач використовує орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, без збереження властивостей ділянки, що має наслідком припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання оскаржуваного договору оренди в судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор у позові просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.11.2016 за № 1127, укладений між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Вишгород Плаза.

З матеріалів справи слідує, що між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київкоопбуд (Протоколом загальних зборів учасників ТОВ Київкоопбуд від 15.12.2016 № 3 вирішено змінити назву з ТОВ Київкоопбуд на нову назву ТОВ Вишгород Плаза) (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.11.2016, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 17 чергової серії VII скликання від 17.10.2016 Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області № 17/73 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться в межах міста Вишгород Вишгородського району Київської області по вулиці Набережна, 6. Державну реєстрацію права власності за орендодавцем на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав проведено державним реєстратором приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В., право власності зареєстровано 11.11.2016 за № 17404123, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1082875432218 (п. 1.1 договору). Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Вишгород Плаза строком на 49 років до 11.11.2065 з правом пролонгації (п. 3.1 договору).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано ТОВ Вишгород Плаза дозвіл від 19.09.2019 № ІV 113192620262 на виконання будівельних робіт Багатофункціональний будинок громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород, Київської області (нове будівництво).

На підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі прокурор посилається на: інформаційну довідку від 14.01.2021 № 240374996 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; дозвіл від 19.09.2019 № ІV113192620262 на виконання будівельних робіт Багатофункціональний будинок громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород, Київської області (нове будівництво), виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ Вишгород Плаза; протокол огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 від 26.11.2020 у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020110000000199; протокол огляду від 15.01.2021 публікації з веб-сайту «http://lun.ua/uk/жк-вишгород-плаза-вишгород/хід-будівництва»; дані, що розміщені на офіційному сайті житлового комплексу «VYSHGOROD PLAZA» https://vyshgorod-plaza.com.ua/.

Будь-яких інших доказів, зокрема, щодо стану спірної земельної ділянки та проведення на ній будівельних робіт на даний час, прокурором у заяві про забезпечення позову зазначено не було та, відповідно, не долучено.

Проаналізувавши мотиви заявника та докази, на які він посилається, суд вбачає, що на підтвердження викладених у заяві обставин, прокурором не надано належних і допустимих доказів того, що заявлені заходи забезпечення позову, а саме - накладення арешту на земельну ділянку та встановлення заборони ТОВ Вишгород Плаза, будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будь-які підготовчі та будівельні роботи, відповідають предмету спору, а також критеріям адекватності та збалансованості інтересів сторін.

Так, у даному випадку заявлені прокурором заходи забезпечення позову позбавляють відповідача на час вирішення спору можливості використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору, та з метою, для якої було укладено договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним, недійсним не визнаний, і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.

Крім того, за висновком суду, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки та встановлення заборони здійснювати будівництво не призведе до неможливості виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявлених вимог, враховуючи обраний прокурором спосіб захисту та предмет позову у даній справі, а саме про розірвання договору оренди земельної ділянки, позаяк будь-яких інших позовних вимог у даній справі прокурором не заявлено.

Тобто, застосування заявлених прокурором заходів забезпечення позову не забезпечуватиме збалансованість інтересів сторін та не буде співмірним із заявленою позовною вимогою.

Матеріали справи свідчать про те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки і даний спір випливає з орендних правовідносин. При цьому, право власності на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди, не оспорюється, і даний спір не пов`язаний з підтвердженням права на земельну ділянку.

Прокурором у даній справі не заявлені вимоги щодо визнання права та/або витребування відповідної земельної ділянки, для забезпечення яких було б співмірним накладати на таку земельну ділянку комунальної власності Вишгородської міської ради арешт, який би забезпечував виконання судового рішення у разі задоволення відповідних вимог. При цьому, до справи не надано доказів вибуття земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, з комунальної власності Вишгородської міської ради, в той час як саме і виключно раді належить право розпоряджатися земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди, зокрема, її відчужувати, передавати в строкове платне користування тощо.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені прокурором заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, право оренди якої належить відповідачу на підставі чинного договору орендної земельної ділянки, та заборони проведення на ній будівельних та підготовчих робіт, не є адекватними та пропорційними щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, на забезпечення якої вони заявлені.

Таким чином, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів Заступника керівника Київської обласної прокуратури щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням критеріїв пропорційності, адекватності та співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову предмету останнього, зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 (вх. № 151/23 від 07.08.2023) у даній справі.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2023 у справі № 911/492/21 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на Заступника керівника обласної прокуратури.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст складено 19.03.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв