Постанова

від 12.03.2024 по справі 757/2254/18-ц

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа№ 757/2254/18-ц

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 12.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023(повний текст складено 03.11.2023)

у справі № 757/2254/18-ц (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",

до ОСОБА_1 ),

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційнй промислово-інвестиційний банк" суму заборгованості по кредиту в розмірі 5 767 600, 00 доларів США, суму заборгованості по процентах в розмірі 408 380, 75 доларів США, суму пені по кредиту в розмірі 143 689, 21 грн, суму пені по процентам в розмірі 824 921, 60 грн, суму 3% річних по тілу кредиту в розмірі 16 726, 12 грн, суму 3% річних за процентами в розмірі 97 322, 79 грн, суму штрафу в розмірі 1 088 380, 00 грн та суму судового збору в розмірі 616 700, 00 грн.

28.09.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 ) надійшла заява про відстрочення виконання рішення строком на один рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 заяву ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц до 23.05.2024 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 24.11.2023).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 13.11.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцев Артем Юрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 757/2254/18-ц, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 757/2254/18-ц, у задоволенні заяви ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 31.10.2023 так і не вказав обґрунтованих вичерпних мотивів, яка ж обставина з заявлених відповідачем ним визнана «винятковою», «виключною» чи «поважною», в розумінні ст. 331 ГПК України тобто такою, що надала право суду надати відповідачу відстрочку на виконання рішення суду на один рік.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що подані заявником (відповідачем) документи до заяви про відстрочку жодного відношення до поважності причин та підстав відстрочки виконання рішення не мають, не підтверджують виключність обставин та не доводять неможливість або утруднення виконання рішення суду, а також не доводять, що через зазначений час відповідач безумовно, без шкоди стягувану, зможе виконати рішення суду в зазначеному розмірі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 757/2254/18-ц та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцев Артем Юрійович на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

30.11.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 757/2254/18-ц.

Суддя Тищенко О.В. з 27.11.2023 по 02.12.2023 перебувала у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 757/2254/18-ц. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 20.12.2023.

19.12.2023 (згідно дати звернення на електрону адресу суду) від ОСОБА_1 ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема відзив обґрунтовано тим, що на даний час апелянт перебуває в ліквідації як мінімум до 24.02.2025, (але цей термін не є остаточним і може бути продовжений), в зв?язку з чим наявні всі підстави стверджувати, що надання відстрочки виконання рішення суду в строк до 23.05.2024 року жодним чиним не вплине на спроможність апелянта звернути рішення до виконання.

Відповідач вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , а також, що надане відповідачу судом першої інстанції відстрочення виконання рішення не завдасть жодної шкоди апелянту.

20.12.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 18.12.2023 по 23.12.2023 у відрядженні, з 24.12.2023 по 12.01.2024 у відпустці та з 15.01.2024 по 26.01.2024 у відпустці.

22.12.2023 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-2 підтримує доводи апеляційної скарги та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Відзив обґрунтовано тим, що доводи відповідача про відсутність у нього грошових коштів не свідчать про наявність підстав для звільнення від виконання господарського зобов`язання та відстрочення виконання рішення суду. Відповідачем документально не підтверджено винятковість обставин, які надають право для відстрочки, не подано звіт, не подано декларації про матеріальний стан, відсутні докази відсутності грошових коштів на банківських рахунках

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №757/2254/18-ц за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 на 20.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р, який входив до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 прийнято справу № 757/2254/18-ц до провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 на раніше визначену дату 20.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 757/2254/18-ц на 29.02.2024.

29.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 27.02.2024 по 01.03.2024 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №757/2254/18-ц за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 на 12.03.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відрядженні, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 прийнято справу № 757/2254/18-ц до провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 на раніше визначену дату 12.03.2024.

У судове засідання, що відбулось 12.03.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Третя особа-1 в судове засідання не з`явилась, своїх представників не направила, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 )) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" суму заборгованості по кредиту в розмірі 5 767 600,00 доларів США, суму заборгованості по процентах в розмірі 408 380,75 доларів США, суму пені по кредиту в розмірі 143 689,21 грн, суму пені по процентам в розмірі 824 921,60 грн, суму 3% річних по тілу кредиту в розмірі 16 726,12 грн, суму 3% річних за процентами в розмірі 97 322,79 грн, суму штрафу в розмірі 1 088 380,00 грн та суму судового збору в розмірі 616 700,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідач (заявник) зазначає, що на сьогодні в нього склалися обставини, які перешкоджають виконати рішення суду. Зокрема, це введення воєнного стану в Україні, відсутність доходів, котрими можна було б погасити борг та відсутність нерухомого майна, на яке може бути звернене стягнення.

Так, на підтвердження його майнового стану ним долучено довідку з банківського рахунку, відповідно до якого залишок становить 8 324, 32 грн.

Окрім того до письмових пояснень ним долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.10.2023 за період з 2018 року по 2023 рік, відповідно до якого його сукупний дохід склав 2 670 215, 00 грн, що менше ніж його сума боргу за судовим рішенням. Проте, на думку заявника, це свідчить, що ним вчинялись реальні дії на отримання прибутку з метою погашення боргу.

Заявник вказував, що надання відстрочки виконання рішення у цій справі, сприятиме належному виконанню ним своїх наявних зобов`язань, можливості заробити кошти, а отже виконати рішення суду у справі.

В той же час, позивач у своїх запереченнях зазначає, що введення воєнного стану не є "винятковими" обставинами, а надання відстрочки виконання рішення суду щодо позивача, який перебуває у ліквідації протягом певного строку, вплине на нього, оскільки він також повинен виконувати свої зобов`язання перед перед третіми особами.

Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 заяву ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц до 23.05.2024 року.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та, встановлюючи строк такого відстрочення до 23.05.2024 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.

При цьому суд першої інстанції звертав увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи суду першої інстанції помилковими та передчасними з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Тобто, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина), скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява No6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапівницький та інші проти України», заява №60858/00).

Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже питання про відстрочення виконання рішення суду має вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен дослідити та оцінити доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. У відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В свою чергу, наданий відповідачем (заявником) «Договор про надання послуг у сфері інформатизації від 04.01.2022», є договором про надання послуг та підтверджує, що відповідач веде певну діяльність та має можливість отримання коштів протягом своєї діяльності, однак не доводить підстав для відстрочення виконання рішення по цій справі.

ПАТ «Промінвестбанк» зазначало в суді першої інстанції, що позивач не є стороною правочину між відповідачем та третьою особою та не може відслідкувати його виконання, рахунків, як замовника так і виконавця договору в Банку не відкрито, а враховуючи стан ліквідації Банку не може бути відкрито.

Водночас, відповідачем з наданим Договором про надання інформативних послуг не додано доказів наявності заборгованості замовника перед виконавцем (відповідачем), що така заборгованість чимось підтверджена, що відповідачем вживаються заходи по її поверненню тощо.

Тобто, наявність договірних відносин між відповідачем з іншими контрагентами не підтверджує неможливості або утруднення виконання рішення, не підтверджує наявність боргу, не підтверджує гарантій виконання рішення в майбутньому тощо. Наявність такого Договору «Про надання інформаційних послуг» не підтверджує «виняткових обставин», і не підтверджує, що такі обставини відпадуть протягом певного заявленого строку.

Щодо відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 27.10.2023 за період з 2018 року по 2023 рік, відповідно до якого його сукупний дохід склав 2 670 215, 00 грн, колегія суддів зазначає, що така довідка відповідача про отримання доходу за певний період жодним не свідчить про поважність причин відстрочки виконання рішення суду, чи про вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання рішення суду, не доводить, що мета отримання таких коштів була саме погашення боргу, оскільки жодних грошових коштів позивачу відповідачем сплачено не було.

Ця довідка про розмір доходів стосується попередніх періодів і не доводить поважності причин невиконання рішення, не доводить можливість накопичення суми, достатньої для погашення боргу за рішенням суду протягом заявленого періоду в майбутньому.

Висновки суду першої інстанції, що надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, не підтверджено належним чи допустимим доказом.

Матеріали справи не містять розрахунків чи підтверджених надходжень коштів протягом розумного періоду відповідачем не надавалось, судом не досліджувалось, що свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи при розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави - США та має тимчасову довідку на проживання в Україні, суд першої інстанції задовільнив заяву про відстрочення не досліджував майнового стану, як громадянина іноземної держави, тобто без дослідження документів про дохід, відповідача, отриманий в цій іноземній державі (США).

З підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувана та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

В свою чергу, введення в Україні воєнного стану, складне фінансове становище відповідача, відсутність достатніх коштів, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення».

Тому майновий стан відповідача, інформація про відсутність нерухомого майна 1) не підтверджують винятковість обставин станом на день розгляду заяви та 2) не доводять, що через рік відповідач накопичить суму коштів, достатні для виконання рішення суду та погашення суми боргу в зазначеній сумі без шкоди кредитору; 3) не доводять добросовісну поведінку відповідача (заявника відстрочки), як боржника у цій справі.

Враховуючи наведене, зважаючи на відсутність доказів вчинення боржником дій, направлених на добровільне виконання судового рішення, доказів, які б вказували на неможливість виконати судове рішення у зазначений у заяві строк, наведені відповідачем доводи не підтверджують наявність виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що обумовлювало відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Отже, відповідачем (заявником відстрочки) не було подано суду жодних належних, переконливих доказів у розумінні приписів ст. 76 ГПК України на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема винятковості обставин саме для відповідача та того, що задоволення заяви надасть можливість виконати відповідачу судове рішення після спливу строку, на яке було встановлене відстрочення з урахуванням інтересу стягувана.

Суд першої інстанції не спростував доводів ПАТ «Промінвестбанк» щодо відсутності поважних причин, не надав оцінки тому, що ПАТ «Промінвестбанк» перебуває в ліквідації обмежений час за рішенням Фонду гарантування вкладів, що унеможливлює надання відстрочки виконання рішення суду протягом такого часу.

Як зазначалось позивачем, підтверджено матеріалами справи та встановлено судом 25.02.2022 розпочата процедура ліквідації ПАТ «Промінвестбанк» за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів» встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку:

банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

6) Фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов`язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом ЗО днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

Згідно зі ст. 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів. Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна (активів) банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Тобто, процедура проведення продажу майна банку, що перебуває в процедурі ліквідації та не здійснює господарської діяльності, підпорядкована спеціальному законодавству, яке не передбачає можливість затримки виконання заходів, спрямованих на поповнення ліквідаційної маси банку для задоволення вимог інших кредиторів, виведення банку з ринку.

Таким чином, Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк», на виконання покладених на нього обов`язків вживаються заходи з примусового стягнення заборгованості з боржників у встановлені строки, з максимальною ефективністю у найкоротші строки з метою виконання завдань та функцій, які передбачає ліквідаційна процедура, зокрема вжиття заходів для задоволення вимог кредиторів, у тому числі Держави. В умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації вкрай важливим є виконання Банком зобов`язань перед Державою, що в свою чергу залежить від виконання комплексу заходів, покладених на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з повернення активів, належних банку в процедурі ліквідації.

Тому відстрочення виконання рішення суду на один рік щодо Банку, який перебуває в процедурі ліквідації не відповідає інтересам стягувача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, держави, меті та змісту Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, судом першої інстанції помилково застосовано ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та задоволено заяву ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга першого заступника керівника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №757/2254/18-ц підлягає скасуванню, а у задоволені заяви ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц вирішено відмовити.

Керуючись ст. 2, 4, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 280, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний помислово-інвестиціцний банк" Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 757/2254/18-ц - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №757/2254/18-ц - скасувати.

3. У задоволені заяви ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц - відмовити.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 20.03.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала