Постанова

від 19.03.2024 по справі 924/1351/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Справа № 924/1351/20 (924/1227/23)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Єременко Д.А.

за участю представників сторін:

позивача: Заруцького О.В., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 15.03.2024 Серія ВХ №1065081

відповідача 1: Подать А.В., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 23.01.2024 Серія ВІ №1191764

відповідача2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 01.12.23р. суддею Танасюк О.Є. у м.Хмельницькому, повний текст складено 01.12.23р. у справі № 924/1351/20 (924/1227/23)

за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна" приміщення ресторану "Жовтневий", що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44

в межах справи № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.12.23 заяву Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" від 01.12.2023 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову у справі №924/1351/20(924/1227/23), шляхом накладення арешту на приміщення ресторану "Жовтневий" (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44. В решті заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову відмовлено.

В обґрунтування ухвали, судом з посиланням на ст.ст. 13, 74, 136, 137, 140 ГПК України, докази надані заявником, постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанови Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19, від 12.08.2021 у справі №908/309/21, від 14.05.2020 у справі №922/2277/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 07.04.2023 у справі №910/15043/21 (910/10070/22), від 17.05.2023 у справі №906/92/23, від 20.01.2022 у справі №908/964/21 (908/2696/21), постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, №904/1417/19 від 26.09.2019, від 20.07.2021 у справі №910/21, ухвалу Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17, було враховано наступні обставини:

- однією з позовних вимог у справі №924/1351/20 (924/699/20) за позовом КП „Агрофірма „Проскурів до ПАТ „Проскурів та ТОВ „Технопарк Проскурів (до якої об`єднано дану справу) є розірвання договору купівлі-продажу від 03.05.1999 та повернення КП „Агрофірма „Проскурів від ПАТ „Проскурів приміщення ресторану „Жовтневий, площею 951,1 м. кв. (у тому числі самочинно збудованого 228,3 м. кв.) шляхом державної реєстрації за КП „Агрофірма „Проскурів права власності на цей об`єкт нерухомого майна та припинення такого права у ПАТ „Проскурів;

-під час розгляду справи №924/1351/20 (924/699/20) спірне приміщення ресторану ПАТ „Проскурів було відчужене на користь ТОВ „Технопарк Проскурів, що стало підставою для залучення співвідповідача ТОВ „Технопарк Проскурів (за клопотанням позивача);

-25.10.2023 право власності на спірне приміщення було зареєстроване за ТОВ „Хонорус Україна (на підставі договору купівлі-продажу №9306 від 25.10.20223), що стало підставою для звернення КП „Агрофірма „Проскурів з даним позовом до ТОВ „Хонорус Україна та ТОВ „Технопарк Проскурів про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ „Хонорус Україна приміщення ресторану „Жовтневий, що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44;

-факт повторного відчуження спірного об`єкту нерухомого майна під час розгляду справи №924/1351/20 (924/699/20), предметом позовних вимог якої є одне і те ж нерухоме майно, що і в даній справі (924/1351/20 (924/1227/23), відсутність будь-яких обмежень і перешкод у подальшій реалізації спірного об`єкту нерухомого майна.

За наведеного, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. В даному випадку ефективним, адекватним та співмірним заходом забезпечення позовних вимог є накладання арешту на спірне нерухоме майно, яке позивач просить витребувати у ТОВ „Хонорус Україна.

Крім того, суд вказав, що не вбачає підстав для вжиття іншого заходу забезпечення позову, який просить позивач - встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Хонорус Україна відчужувати у будь який цивільно-правовий або інший спосіб, передавати у оренду або у інше тимчасове строкове або безстрокове користування приміщення ресторану „Жовтневий (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44 іншим особам, з огляду на необґрунтованість даного заходу забезпечення позову та ймовірність обмеження господарської діяльності ТОВ „Хонорус Україна, який на даний час являється власником спірного майна внаслідок застосування такого заходу забезпечення позову.

Не погодившись із постановленою ухвалою, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області про забезпечення позову від 01.12.2023 у справі №924/1351/20(№924/1227/23) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви КГІ Агрофірма Проскурів від 27.11.2023 про забезпечення позову.

Так, з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, постанову Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №915/1567/21, зауважує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження спірного нерухомого майна, КП «Агрофірма «Проскурів» посилається на:

1)факт повторного відчуження спірного об`єкту нерухомого майна під час розгляду преюдиційної справи № 924/699/20, предметом позовних вимог якої є одне і те ж нерухоме майно, що і у цій справі;

2)факт наявності недобросовісності дій одних і тих же бенефіціарних власників та керівників юридичних осіб, за рішеннями яких уже двічі відчужувалося спірне майно під час існування судового спору і відсутність даних про власників корпоративних прав засновника нового відповідача - ТОВ «Хонорус Україна», якими гіпотетично можуть бути ті ж представники родини Будзінських;

3)відсутність будь-яких обмежень і перешкод у подальшій реалізації спірного об`єкту нерухомого майна;

4) відсутність обставин, які вказують на припущення про можливість настання шкоди для нового відповідача внаслідок вжиття будь яких видів забезпечення позову.

На думку апелянта доводи заяви КП «Агрофірма «Проскурів» не містять будь-яких чітких, конкретних, об`єктивних доказів на підтвердження факту реальної загрози вчинення ТОВ «Хонорус Україна» будь-яких дій, спрямованих на відчуження зазначеного вище нерухомого майна; реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії ТОВ «Хонорус Україна» будуть спрямовані на відчуження нерухомого майна не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Хонорус Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 по справі №924/1351/20(924/1277/23) відмовити. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 по справі №924/1351/20(924/1277/23) залишити без змін.

В судове засідання з`явилися представник скаржника та представник позивача Заруцький О.В. в режимі відеоконференції.

Разом з тим, ухвалою суду від 12.03.2024 було задоволено клопотання представника Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" - Рудого А.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 924/1351/20 (924/1227/23).

Перед початком судового засідання в телефонному режимі представник Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" - Рудий А.М. вказав, що не буде під`єднуватися до відеоконференції у зв`язку із тим, що перебуває в лікарні.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області про забезпечення позову від 01.12.2023 у справі №924/1351/20(№924/1227/23) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви КП Агрофірма Проскурів від 27.11.2023 про забезпечення позову.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Хонорус Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 по справі №924/1351/20(924/1277/23) відмовити. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 по справі №924/1351/20(924/1277/23) залишити без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" в судове засідання не з`явився про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся заздалегідь та належним чином, ухвалу про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду було надіслано до його електронного кабінету.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача 2, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, явка обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.11.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хонорус Україна, Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопарк Проскурів про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „Хонорус Україна приміщення ресторану „Жовтневий, що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44 в межах справи № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів та заява КП „Агрофірма „Проскурів від 27.11.2022 про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову КП „Агрофірма „Проскурів просить накласти арешт на приміщення ресторану „Жовтневий (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44 та встановити заборону Товариству з обмеженою відповідальністю „Хонорус Україна (код ЄДРПОУ 45364777) відчужувати у будь який цивільно-правовий або інший спосіб, передавати у оренду або у інше тимчасове строкове або безстрокове користування приміщення ресторану „Жовтневий (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44 іншим особам.

Ухвалою суду від 01.12.2023 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/1227/23) в межах справи № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів, постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та об`єднано в одне провадження справи №924/1351/20 (924/1227/23) та №924/1351/20 (924/699/20) провадження для спільного розгляду у справі №924/1351/20 (924/699/20).

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.12.23 заяву Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" від 01.12.2023 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову у справі №924/1351/20(924/1227/23), шляхом накладення арешту на приміщення ресторану "Жовтневий" (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44. В решті заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Як встановлено ч.2 ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №908/964/21 (908/2696/21).

Згідно ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Отже, у відповідності до господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів зауважує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вказана заява мотивована тим, що в межах справи про банкрутство №924/1351/20 боржника - КП „Агрофірма „Проскурів розглядається справа №924/699/20 з позовними вимогами до ПАТ „Проскурів та ТОВ „Технопарк Проскурів:

- розірвати договір купівлі-продажу від 03.05.1999 та повернути КП „Агрофірма „Проскурів від ПАТ „Проскурів приміщення ресторану „Жовтневий, площею 951,1 м. кв. (у тому числі самочинно збудованого 228,3 м. кв.) шляхом державної реєстрації за КП „Агрофірма „Проскурів права власності на цей об`єкт нерухомого майна та припинення такого права у ПАТ „Проскурів;

- визнати недійсним рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: б/н, виданий 09.02.2022, видавник: ПАТ „Проскурів, (протокол);

- визнати недійсним Акт приймання-передачі №39, виданого 11.02.2022, видавники: ПАТ „Проскурів, ТОВ „Технопарк Проскурів;

- скасувати рішення державного реєстратора №68250078 від 30.06.2023, виданого державним реєстратором Маківської сільської ради Тимощуком І.П. про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Технопарк Проскурів на об`єкт нерухомого майна: приміщення ресторану, загальною площею (кв.м): 951,1, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 44, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 111399468101.

Вказує, що 02.11.2023 під час перевірки відомостей щодо об`єкта нерухомого майна (РНОНМ 111399468101) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що відповідно до договору купівлі-продажу №9306 від 25.10.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. спірне приміщення було відчужене ТОВ „Технопарк Проскурів на користь ТОВ „Хонорус Україна.

Таким чином, наголошує, що нерухоме майно, обов`язок повернути яке виник у ТОВ „Технопарк Проскурів після отримання ним відомостей щодо подання заяви про залучення його як співвідповідача у справі №924/1351/20 (924/699/20), без волі належного власника - КП „Агрофірма „Проскурів опинилося уже у власності ТОВ „Хонорус Україна. Стверджує, що ПАТ „Проскурів та ТОВ „Технопарк Проскурів (відповідачі у справі №924/1351/20 (924/699/20)), які поєднані бенефіціарними власниками, так і керівниками виконавчих органів батька і сина Будзінських (Віктора і Віталія), вчиняють уже повторну (другу) дію по унеможливленні виконання майбутнього рішення суду та намагаються за будь-яких обставин не повернути об`єкт спірного нерухомого майна законному його власнику.

Також заявник повідомляє, що із фактичного володіння об`єкт спірного майна ніколи не вибував і на даний час передано в безкоштовну суборенду з 03.03.2022 Державному навчальному закладу „Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг для організації та проведення безкоштовного харчування для внутрішньо переміщених осіб внаслідок військової агресії російської федерації.

КП „Агрофірма „Проскурів просить взяти до уваги наступне:

- факт повторного відчуження спірного об`єкту нерухомого майна під час розгляду преюдиційної справи № 924/699/20, предметом позовних вимог якої є одне і те ж нерухоме майно, що і у цій справі;

- факт наявності недобросовісності дій одних і тих же бенефіціарних власників та керівників юридичних осіб, за рішеннями яких уже двічі відчужувалося спірне майно під час існування судового спору і відсутність даних про власників корпоративних прав засновника нового відповідача ТОВ „Хонорус Україна, якими гіпотетично можуть бути ті ж представники родини Будзінських;

- відсутність будь-яких обмежень і перешкод у подальшій реалізації спірного об`єкту нерухомого майна;

- відсутність обставин, які вказують навіть на припущення про можливість настання шкоди для нового відповідача внаслідок вжиття будь яких видів забезпечення позову.

Так, як зазначалося вище, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, застосування заходу забезпечення у вигляді накладення арешту на майно може бути застосовано лише щодо майна, яке належить або підлягає передачі відповідачеві.

За своєю суттю арешт майна - накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже судова колегія зауважує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі 915/1567/21, від 18.01.2024 у справі №50/155 (910/1455/23), від 11.01.2024 у справі №916/3599/23 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 25.10.2023 ТОВ «Хонорус Україна» набуло право власності на приміщення ресторану у м. Хмельницькому, вул. Проскурівська, 44.

При цьому, заява КП «Агрофірма «Проскурів» не містить будь-яких чітких, конкретних, об`єктивних доказів на підтвердження факту реальної загрози вчинення ТОВ "Хонорус Україна" будь-яких дій, спрямованих на відчуження зазначеного вище нерухомого майна; реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії ТОВ "Хонорус Україна" будуть спрямовані на відчуження нерухомого мана не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Також, слід зазначити, що потенційна можливість вчинення ТОВ "Хонорус Україна" дій, які можуть бути спрямовані на відчуження майна за вказаною адресою та реєстраційним номером, без наведення відповідного достатнього обґрунтування не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, судова колегія зауважує, що доводи заявника про ймовірність, того, що власники/засновники нового відповідача - ТОВ „Хонорус Україна можуть бути пов`язані із родиною Будзінських, оскільки в них відсутні відомості про власників корпоративних прав засновника ТОВ „Хонорус Україна є лише припущенням заявника не підтверджена жодними належними доказами, протилежного матеріали справи не містять.

Разом з тим, з 25.10.2023 по сьогоднішній день (майже 5 місяців) заявником не подано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення ТОВ "Хонорус Україна" реальних дій по відчуженню спірного майна.

При цьому, оскаржена ухвала обґрунтована лише загальним формулюванням про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо незаконності ухвали господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 про забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/1227/23).

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 2,4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Хонорус Україна" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 у справі №924/1351/20 (924/1227/23) - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів від 27.11.2023 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.23 у справі № 924/1351/20 (924/1227/23) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.23 у справі №924/1351/20 (924/1227/23) скасувати. Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні заяви Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів від 27.11.2023 про забезпечення позову.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі №924/1351/20 (924/1227/23) повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "21" березня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.