Ухвала

від 11.03.2024 по справі 906/387/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"11" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/387/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Сікорської Н.А.

за позовом Першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону (змінено назву на Житомирська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону) в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України;

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України " в особі Філії "Бердичівське лісове господарство"

про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду на землях Міністерства оборони України,

за участю:

прокурора: Кока С.Л., посвідчення №077491 від 19.04.2023;

представника КЕВ м.Житомир: Кур`янова Н.М., діє в порядку самопредставництва;

представника Міністерства оборони України: Панасюк В.М. (в режимі відеоконференції), діє в порядку самопредставництва, згідно витягу ЄДРЮФОППГФ;

представника відповідача: Шумович Н.Л., діє на підставі довіреності №89 від 02.02.2023,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир звернувся до суду з вимогою заборонити Державному підприємству "Зарічанське лісове господарство" ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельній ділянці Міністерства оборони України загальною площею 137,4га (за кадастровим номером 1822080300:04:000:0915, Державний акт серії Б №022535 від 1978 року), яка належить на праві постійного користування КЕВ м.Житомир.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2021 справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.05.2021 р.

Ухвалою від 03.05.2022 суд зупинив провадження у справі №906/387/19 на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/684/21 за позовом Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир, Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно-експлуатаційної частини, Міністерства оборони України, Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп", та за зустрічним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Державного підприємства Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках, яка розглядалась Господарським судом м. Києва.

04.10.2022р. у справі №906/684/21 Господарським судом м. Києва прийнято рішення.

Ухвалою від 21.06.2023р. провадження у справі №906/387/19 поновлено.

Ухвалою від 12.09.2024 р. суд замінив відповідача по справі - Державне підприємство "Зарічанське лісове господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство".

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом Генерального прокурора №66 від 05.02.2020р. "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)", який набрав чинності, перейменовано юридичну особу "Військова прокуратура Центрального регіону" у "Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального" (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

17.03.2023 Генеральним прокурором видано наказ №74 "Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 №66", відповідно до п. 3 якого перейменовано юридичну особу Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (на правах обласної прокуратури) на юридичну особу Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону (на правах обласної прокуратури) без зміни коду ЄДРЮОФОПГФ.

Наказом Генерального прокурора №75 від 17.03.2023 року "Про окремі питання забезпечення функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних)" затверджено перелік спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних), серед яких, зокрема, Житомирська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону (на правах окружної прокуратури), компетенція якої розповсюджується на території Бердичівського, Житомирського, Коростенського, Звягельського районів Житомирської області.

При цьому, судом встановлено, що ідентифікаційний код та місцезнаходження юридичної особи залишився незмінним.

Слід вказати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги, що в даному випадку мала місце лише зміна найменування, тому відсутні процесуальні підстави для здійснення саме заміни сторони, проте наявні підстави для зазначення інформації про таку зміну найменування прокуратури в тексті рішення.

В процесі розгляду справи у суду виникли питання щодо тотожності позовів, заявлених у даній справі та у справі №906/684/21 за позовом Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" до КЕВ м. Житомира, Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно-експлутаційної частини району, Міністерства оборони України, ДП "Шепетівський військовий лісгосп" про визнання прав володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями та усунення перешкод у здійсненні даних прав, та за зустрічним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках, і як наслідок, закриття провадження у справі згідно пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

Суд зауважує, що для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Метою застосування зазначених норм процесуального права законодавець визначив як уникнення можливості формування різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільної справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовується звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №640/7778/18.

хвалою від 25.01.2024р. суд витребував у Господарського суду міста Києва матеріали справи №906/684/21.

Так, у справі №906/684/21, Державне підприємство "Зарічанське лісове господарство" звернулось до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир, Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, Міністерства оборони України, Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" про:

- визнання за Державним підприємством "Зарічанське лісове господарство" права володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями загальною площею 12 812,5 га, що складається з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1789,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень;

- усунення перешкод Державному підприємству "Зарічанське лісове господарство" у здійсненні володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями, розташованими на загальній площі 12812,5 га, що складається з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1780,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.09.21р. для спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України за державними актами: Б №022537, № 25/20 Б №022538, №5, ЯЯ № 076146, ЯЯ № 076149, ЯЯ № 076145, ЯЯ №076147, ЯЯ №076148, ЯЯ№073507, ЯЯ №073505, ЯЯ№073508, ЯЯ№073506, ЯЯ№073509, ЯЯ№9074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України (а.с. 18-24 т. 7).

Ухвалою від 12.10.2021р. Господарський суд Житомирської області справу №906/684/21 передав за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 03.11.2021 Господарський суд м. Києва прийняв справу № 906/684/21 до свого провадження

01.02.2022р. Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир (позивач за зустрічним позовом) було подано заяву про зміну предмета позову (а.с. 25-28 т.7), яка прийнята судом до розгляду протокольною ухвалою від 15.02.22, відповідно до якої позивач просив:

- визнати дії ДП "Зарічанське лісове господарство" протиправними та незаконними щодо ведення господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України згідно державних актів Б №022537, Б №022535, № 25/20, Б №022538, №5, ЯЯ №076146, ЯЯ №176149, ЯЯ №076147, ЯЯ №076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №9074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України;

- зобов`язати ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити вчинення незаконних дій щодо ведення господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України згідно державних актів: Б №022537, Б №022535, № 25/20, Б №022538, №5, ЯЯ №076146, ЯЯ №176149, ЯЯ №076147, ЯЯ №076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №9074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України.

Обгрунтовуючи підставами звернення із зустрічним позовом КЕВ м. Житомира посилається на незаконне ведення лісового господарства та використання лісового фонду ДП "Зарічанське лісове господарство" на земелях оборони, в тому числі, на земельній ділянці яка перебуває у постійному користуванні Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомир відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б № 022535.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022р., яке набрало законної сили 23.11.2022р. (а.с.219-223 т.5), в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов КЕВ м. Житомир задоволено частково. Зобов`язано ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України згідно державних актів: Б №022537, Б №022535, № 25/20, Б №022538, №5, ЯЯ №076146, ЯЯ №176149, ЯЯ №076147, ЯЯ №076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №9074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України.

У справі №906/684/21 суд встановив, що ДП "Зарічанське лісове господарство" не має оформлених у встановленому законом порядку прав постійного користування земельними ділянками та здійснює господарську діяльність на землях оборони без урахування режиму цих територій та без дотримання порядку, встановленого Законом України "Про використання земель оборони", в зв`язку з чим дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість та законність зустрічних позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир про зобов`язання ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України, до складу яких входить, в тому числі, земельна ділянка Міністерства оборони України загальною площею 137,4 га (Державний акт серії Б №022535 від 1978 року).

Підставами звернення прокурора з позовом у справі №906/387/19 є незаконне ведення лісового господарства та використання лісового фонду ДП "Зарічанське лісове господарство" на земельній ділянці загальною площею 137,4 га, на якій розташований лісовий квартал №1, і яка належить до земель оборони та перебуває у постійному користуванні Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомир відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б № 022535.

Тобто, і по справі №906/684/21 прокурор в інтересах КЕВ міста Житомир, і по справі №906/387/19 КЕВ міста Житомир позовні вимоги обґрунтовані однаковими обставинами - незаконим веденням лісового господарства та використанням лісового фонду на земельній ділянці, яка належить до земель оборони.

Правовими підставами позовів у справах вказано ідентичні норми права, а саме ст.101 ЗК України, Закон України "Про використання земель оборони", Закон України "Про оборону України", Положення про порядок ведення лісового господарства у лісах, що знаходяться на землях, наданих для потреб оборони (затверджений наказом Міноборони України №22 від 21.01.1997р.), а також норми Лісового та Земельного кодексів України.

Предметом позову в обох справах є матеріально-правова вимога про нездійснення ДП "Зарічанське лісове господарство" ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельній ділянці Міністерства оборони України згідно державного акту Б №022535, загальною площею 137,4 га, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України.

Щодо складу учасників справи, позивачем (зустрічним позивачем) за вимогами про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду є КЕВ міста Житомир (у справі №906/387/19 прокурор в інтересах позивача КЕВ міста Житомир), вимогу заявлено до ДП "Зарічанське лісове господарство", тобто позови також є ідентичними за складом учасників.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справи є тотожними за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Прокурор та представники позивачів у судових засіданнях, заперечуючи тотожність справ, вказали, що рішенням від 04.10.2022р. у справі №906/684/21 суд зобов`язав ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити використання лісового фонду на спірній земельній ділянці і не вирішив питання ведення лісового господарства ДП "Зарічанське лісове господарство", а тому наполягають на розгляді та вирішенні позовних вимог у справі №906/387/19.

Відносно вказаних доводів, суд зауважує, що у зустрічній позовній заяві у справі №906/684/21 (в редакції заяви про зміну предмету позову від 01.02.2022р.) висунуто вимогу про припинення ДП "Зарічанське лісове господарство" ведення лісового господарства та використання лісового фонду на спірних земельних ділянках.

В мотивувальній частині рішення від 04.10.2022р. суд вказав про доведеність, обґрунтованість та законність зустрічних позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир щодо зобов`язання ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України (сторінка 8 абзац 8).

Разом з тим, у п.3 резолютивної частини рішення вказано про зобов`язання Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" припинити використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України, без вказівки про припинення ведення лісового господарства.

Враховуючи підстави зустрічних позовних вимог, сформульований позивачем за зустрічним позовом предмет позову, а також висновки суду зроблені в мотивувальній частині рішення у справі, суд вважає, що відсутність в резолютивній частині рішення словосполучення "ведення лісового господарства", не свідчить про невирішення вимоги про припинення відповідачем ведення лісового господарства.

Суд звертає увагу, що судове рішення, винесене за результатами вирішення спору, не може бути засобом усунення недоліків або виправлення неточностей іншого судового рішення, натомість ГПК України передбачені механізми виправлення недоліків шляхом роз`яснення судового рішення, виправлення описки, прийняття додаткового рішення тощо.

Враховуючи факт вирішення судом у справі №906/684/21 тотожного спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у даній справі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №906/387/19 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст.ст. 233- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за п.3 ч. 1 ст.231 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено: 20 березня 2024 р.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу