Рішення

від 07.03.2024 по справі 910/18261/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2024Справа № 910/18261/23

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (01001, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 20)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" (02094, місто Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 14, офіс 32) в особі Відокремлений підрозділ "ЦЗФ "Октябрська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" (85043, Донецька область, місто Добропілля(з), місто Білицьке(з), вулиця Добропільська, будинок 1а)простягнення 4 113 134 грн 35 коп.Представники сторін:від позивачане з`явилисьвід відповідачане з`явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" в особі Відокремлений підрозділ "ЦЗФ "Октябрська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" про стягнення 4 113 134 грн 35 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021 № 2601/03-21 не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати використаної електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1 773 656 грн 84 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 1 534 704 грн 20 коп. пені, 132 306 грн 44 коп. 3 % річних та 672 466 грн 87 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18261/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 08.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 05.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.03.2024.

Представники сторін в судове засідання 07.03.2024 не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" в особі Відокремлений підрозділ "ЦЗФ "Октябрська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 07.03.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "ЦЗФ "Октябрська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" (відповідач у справ, споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2601/03/2 (далі - договір).

В подальшому відповідно до додаткової угоди № 2 від 20.05.2021 договір про постачання електричної енергії споживачу № 2601/03/2 від 26.01.2021 викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг (постачальник) та укладений сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є до цього договору.

Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до пункту 5.3 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктом 5.5. договору визначено, що постачальник у строк, визначений Комерційною пропозицією, формує, підписує та надсилає споживачу рахунок на оплату постачання електричної енергії в порядку, передбаченому пунктом 1.3. цього договору

У пункті 5.5. договору визначено, що оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання, зазначений у пункті 5 угоди та рахунку на оплату постачання електричної енергії. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.7. договору оплата рахунку постачальника за цим договором мас бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання його споживачем на електронну пошту, з урахуванням передбачених комерційною пропозицією додаткових умов, або протягом 3 (трьох) робочих днів від іншої дати, зазначеної у комерційній пропозиції.

У відповідності до пункту 4.2 комерційної пропозиції до договору остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію здійснюється на підставі рахунку на оплату електричної енергії, що надсилається споживачу не пізніше 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем разом із актом передачі-прийому електричної енергії та актом звірки в порядку, передбаченому пунктом 1.3. договору. Оплата рахунків на оплату електричної енергії за договором має бути здійснена споживачем у порядку, передбаченому договором га у строк визначений у рахунку, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку Постачальником у порядку, визначеному пунктом 1.3 договору (у випадку надіслання постачальником скан-копії на електронну адресу споживача з подальшим надісланням оригіналу на Поштову адресу - не пізніше 3 робочих днів з дня надіслання відповідної скан-копії). У разі якщо останній день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.

Згідно з пунктом 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Пунктом 11 комерційної пропозиції до договору визначено, що договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання постачальником заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, та обраної комерційної пропозиції. Якщо протягом трьох робочих днів після отримання заяви-приєднання споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраній комерційній пропозиції, вона вважається прийнятою постачальником.

Договір діє до моменту початку постачання електричної енергії споживачу іншим постачальником або у випадках дострокового припинення, передбачених поговором. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до договору на об`єкт споживача було припинено постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, постачання електричної енергії здійснюється після відновлення надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021 № 2601/03-21 за період з лютого по липень 2021 року було поставлено, а відповідачем використано електричної енергії на загальну суму 3 708 159 грн 17 коп., що підтверджується підписаними між сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії та виставленими позивачем рахунками на оплату, копії яких наявні в матеріалах справи

Проте, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання по оплаті спожитої електричної енергії за спірний період, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за спожиту електричну енергію у розмірі 1 773 656 грн 84 коп., що також не було спростовано відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021 № 2601/03-21, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт споживання відповідачем електричної енергії за період з лютого по липень 2021 року, в той самий час, відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог позивача, також матеріали справи не містять доказів щодо оплати відповідачем заборгованості, у зв`язку з чим, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1 773 656 грн 84 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 534 704 грн 20 коп. пені, 132 306 грн 44 коп. 3 % річних та 672 466 грн 87 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 13.03.2021 по 18.10.2023.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 комерційної пропозиції до договору, в разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день прострочення. Споживач сплачує суму боргу з урахуванням положень, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021 № 2601/03-21, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 534 704 грн 20 коп. пені, 132 306 грн 44 коп. 3 % річних та 672 466 грн 87 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" (02094, місто Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 14, офіс 32, ідентифікаційний код 43828521) в особі Відокремлений підрозділ "ЦЗФ "Октябрська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення Груп" (85043, Донецька область, місто Добропілля(з), місто Білицьке(з), вулиця Добропільська, будинок 1а, ідентифікаційний код 44018064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (01001, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 20, ідентифікаційний код 43257546) 1 773 656 (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 84 коп. заборгованості, 1 534 704 (один мільйон п`ятсот тридцять чотири тисяч сімсот чотири) грн 20 коп. пені, 132 306 (сто тридцять дві тисячі триста шість) грн 44 коп. 3 % річних, 672 466 (шістсот сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн 87 коп. інфляційних втрат та 61 697 (шістдесят одна тисяча шістсот дев`яносто сім) грн 02 коп. витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 21.03.2024

Суддя Н.Плотницька