Рішення

від 07.03.2024 по справі 910/19697/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2024Справа № 910/19697/23Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомДепартаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75) Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 6)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кітоні" (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 2А) простягнення 1 913 881 грн 53 коп.Представники сторін:від позивача-1Угольнікова А.С.від позивача-2Сочнева А.В.від відповідачане з`явивсяВстановив:

25.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітоні" про стягнення 1 913 881 грн 53 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади від 28.06.2022 № 43-ДАП/22 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати орендних платежів у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 1 617 244 грн 93 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 266 046 грн 39 коп. пені та 30 590 грн 21 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/19697/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 12.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 19.02.2024.

03.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції.

07.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшла заява про участі у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.03.2024.

06.03.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0600251782382, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 13) було направлено ухвалу від 19.02.2024, із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою, дата довідки ф.20: 28.02.2024.

Суд зазначає, що відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Представник відповідача в судове засідання 07.03.2024 не з`явився.

У судове засідання 07.03.2024 з`явились представники позивачів та надали пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені вимоги та просять суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 07.03.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивачів та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 між Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур (орендодавець за договором, позивач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Лакі Стоун", яке змінило своє найменування на "Кітоні" (орендар за договором) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади місто № 43-ДАП/22, відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові будівлі, (далі - об`єкт оренди), загальною площею 1091,5 кв.м, а - а4 - ганки, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Юдіна, 17, літ. А - 2, Б, К, Л, № 1 - 12, І, на першому та другому поверхах та споруди, вартість якого згідно балансовою довідкою від 31.12.2021р. становить 2435355,82 грн., без ЇІДВ, що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач).

Відповідно до пункту 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розмір орендної плати (відповідно до протоколу електронного аукціону ШЕ 001- 11А - 20220131 - 79695) становить 80001,00 гривень без ПДВ, за лютий місяць 2022 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. У платіжному дорученні обов`язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

У відповідності до пункту 3.2 договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: - 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 56000,70 гри до загального фонду міського бюджету; - 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 24000,30 гри на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Згідно з пунктом 3.3. договору орендна плата за січень - грудень оренди, наступного за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачується у попередньому році, на середньорічний індекс інфляції такого року.

За умовами пункту 3.4. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше і 5 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди включно.

Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди включно (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору передбачено, до договір діє з 28.06.2022 до 27.05.2027 включно.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов`язок за користування об`єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з 28.06.2022 по 20.09.2023 включно у розмірі 1 617 244 грн 93 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 1 617 244 грн 93 коп., що є порушенням з боку відповідача умов договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади від 28.06.2022 № 43-ДАП/22 та факту наявності заборгованості, вимоги позивачів про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 1 617 244 грн 93 коп., а саме: 70 % в розмірі 956 043 грн 99 коп. на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та 30 % в розмірі 661 200 грн 94 коп. на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивачі просять суд стягнути з відповідача 266 046 грн 39 коп. пені та 30 590 грн 21 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення 16.06.2022 по 22.11.2023.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті. 3.3 цього договору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 9.2 договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені та 3 % річних суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки пені та 3 % річних, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади від 28.06.2022 № 43-ДАП/22, вимоги позивачів про стягнення з відповідача 266 046 грн 39 коп. пені та 30 590 грн 21 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітоні" (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 2А, ідентифікаційний код 43110637) на користь Комунальне підприємство "Міські Активи" Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 6, ідентифікаційний код 03341763) заборгованість в розмірі 661 200 (шістсот шістдесят одна тисяча двісті) грн 94 коп., пеню в розмірі 134 746 (сто тридцять чотири тисячі сімсот сорок шість) грн 31 коп., 3 % річних в розмірі 9 184 грн 29 коп. та судовий збір в розмірі 12 076 (дванадцять тисяч сімдесят шість) грн 97 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітоні" (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 2А, ідентифікаційний код 43110637) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 75, ідентифікаційний код 40392181) заборгованість в розмірі 956 043 (дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч сорок три) грн 99 коп., пеню в розмірі 131 300 (сто тридцять одна тисяча триста) грн 08 коп., 3 % річних в розмірі 21 405 (двадцять одна тисяча чотириста п`ять) грн 92 коп. та судовий збір в розмірі 16 631 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн 25 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 21.03.2024

Суддя Н.Плотницька