Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/17837/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2024Справа № 910/17837/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-радіолокація"

про стягнення 5 463 116,42 грн,

за участі представників:

від позивача - Мельник Р.В.,

від відповідача - не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-радіолокація" про стягнення 5 463 116,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором від 30.11.2018 № 403/2/18-2-М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.

Відповідачем 19.12.2023 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю.

Позивачем 29.12.2023 надано суду пояснення щодо поданого відзиву.

З метою забезпечення процесуальних прав сторін підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Протокольною ухвалою від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2024.

До Господарського суду міста Києва від представника відповідача 15.03.2024 надйшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою від 19.03.2024.

У судовому засіданні 19.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 30.11.2018 укладено договір № 403/2/18-2-М на виконання складової частини дослідно-контрукторської роботи, шифр «Мінерал-ТМ», за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався відповідно до технічного завдання виконати складову частину дослідно-конструкторської роботи шифр «Мінерал-ТМ» та передати позивачу отриману за результатами науково-технічну продукцію, а відповідач - прийняти та оплатити роботу.

Згідно з пунктом 1.2. договору виконання та приймання роботи здійснюється згідно з «Календарним планом складової частини дослідно-конструкторської роботи».

Пунктом 2.4. договору передбачено, що створена відповідно до календарного плану складової частини дослідно-контрукторської роботи після її приймання в порядку, передбаченому договором, оплачується замовником за договірною ціною, встановленою сторонами, шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни, яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку) та прийнятих 4104 ГВП МОУ і замовником з урахуванням встановленого договором рівня прибутку.

Відповідно до пункту 2.13.договору замовник за своїм рішенням на підставі письмового звернення виконавця, рахунку-фактури і протоколу погодження орієнтовної ціни складової частини дослідно-контрукторської роботи (етапів, підетапів складової частини дослідно-контрукторської роботи) може здійснювати попередню оплату (авансування) у розмірі до 80 % від вартості робіт поточного етапу (підетапу) в межах зобов`язань, взятих на поточний бюджетний період, при умові надходження коштів від Міністерства оборони України.

Пунктом 2.15 договору визначено, що оплата (остаточні розрахунки) за виконану та прийняту складової частини дослідно-контрукторської роботи (етапів, підетапів складової частини дослідно-контрукторської роботи) здійснюється замовником після надходження коштів на рахунок замовника від генерального замовника (але не пізніше 30 календарних днів після затвердження акту приймання-передачі науково-технічної продукції) на підставі пред`явленого виконавцем рахунку-фактури, затверджених замовником акту приймання - передачі науково-технічної продукції, протоколу погодження договірної ціни.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строк виконання роботи визначається в календарному плані.

Згідно з додатковою угодою № 2 до договору від 15.01.2020 пункт 11.1. викладено у наступній редакції: договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін та оформлений додатковою угодою.

Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 7 до договору календарний план виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи, шифр «Мінерал-ТМ», за етапом 2 початок робіт з 02.01.2020, термін виконання робіт до 20.10.2021, за етапом 4 початок робіт з 15.07.2022, термін виконання робіт 15.10.2022.

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов`язання, зокрема, роботу за етапом 2 в розмірі 80 864 752,26 грн та за етапом 4 в розмірі 2 327 469,90 грн. Однак, відповідач, прийнявши роботу, не сплатив вартості виконаних робіт в повному обсязі, що спричинило заборгованість в розмірі 3 542 149,17 грн за 2 етапом та в розмірі 744 790,38 грн за 4 етапом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, позивачем в підтвердження своїх зобов`язань за договором, в тому числі за етапом 2, долучено до матеріал справи акт від 16.11.2021, акт приймання - передачі науково-технічної продукції етапу 2 за договором, рахунки-фактури; за етапом 4 надано акт виконання умов договору від 02.11.2022 (додаток №5 до додаткової угоди № 7 від 01.09.2022 до договору), акт приймання - передачі науково-технічної продукції етапу 4 за додатковою угодою № 7 до договору, рахунки-фактури, які були пред`явлені відповідачу, № Мд-0000154 від 19.09.2022 в розмірі 1 582 679,52 грн та № Мд-0000251 від 02.12.2022 в розмірі 744 790,38 грн, всього на суму 2 327 469,90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повністю оплатив за виконану позивачем складову частину дослідно-контрукторської роботи, у результаті чого на момент звернення до суду існувала прострочена заборгованість у розмірі 3 542 149,17 грн за 2 етапом та 744 790,38 грн за 4 етапом.

При цьому, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2022 та поданого відзиву відповідачем визнано борг перед позивачем, натомість вказано на неможливість повернення заборгованості з підстав фінансових труднощів.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Судом встановлено, що строк оплати послуг за договором № 403/2/18-2-М є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4 286 939,47 грн є правомірною і підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем свого грошового зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.3 договору 403/2/18-2-М сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (за час прострочення). Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 625 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір процентів - 0 (нуль) процентів.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 142 207,07 грн за 2 етапом за період з 19.11.2021 по 14.11.2023 та 33 969,88 грн за 4 етапом за період з 03.12.2022 по 20.10.2023.

Суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що вказані нарахування було здійснено арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 1 176 176,95 грн.

Підсумовуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в заявлених розмірах є правомірною і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-радіолокація" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, ідентифікаційний код 24577572) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод» (61124, м. Харків, вул. Каштанова, 14, ідентифікаційний код 34953135) 4 286 939,47 грн основного боргу, 1 176 176,95 грн інфляційних втрат та 81 946,75 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 21.03.2024.

Суддя Т.Ю. Кирилюк