Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/20151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/20151/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СТИЛЬ ГРУП"

про стягнення 183989,24 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СТИЛЬ ГРУП" про стягнення 183989,24 грн заборгованості, з яких 101377,80 грн основного боргу, 17025,92 грн пені, 28756,22 грн інфляційних втрат, 36829,30 грн 20% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №ШД261121 від 26.11.2021.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/20151/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 17.01.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки № ШД261121 від 26.11.2021 позивач поставив відповідачу товар на суму 411377,80 грн, що підтверджується видатковими накладними

Відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань здійснив часткову оплату товару на суму 310000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 101377,80 грн

Позивач 28.11.2023 направив відповідачу лист-вимогу оплатити заборгованість. Однак, відповідач оплату заборгованості не здійснив.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 17025,92 грн пені, 28756,22 грн інфляційних втрат, 36829,30 грн 20% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СТИЛЬ ГРУП" (далі - покупець) укладено договір поставки № ШД261121 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується протягом терміну дії даного договору здійснити поставки готової продукції, аксесуарів і запасних частин (далі - товар) в кількості та асортименті, що вказані у накладних, які є невідомою частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору рахунки-фактури та видаткові накладні, що видаються постачальником, крім беззаперечного доказу одержання товару покупцем мають силу специфікацій в розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

У п. 4.5 договору сторони погодили, що датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування 100% коштів на розрахунковий рахунок постачальника, після остаточного узгодження замовлення сторонами рахунку-факутри.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 411377,80 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 7 від 13.01.2022 на суму 57793,44 грн, № 89 від 14.01.2022 на суму 15821,45 грн, № 141 від 17.01.2022 на суму 110809,62 грн, № 159 від 18.01.2022 на суму 9536,30 грн, № 244 від 20.01.2022 на суму 2599,20 грн, № 377 від 26.01.2022 на суму 6765,60 грн, № 418 від 27.01.2022 на суму 103439,99 грн, № 450 від 28.01.2022, № 451 від 28.01.2022 на суму 1762,92 грн, № 471 від 31.01.2022 на суму 29465,10 грн, № 758 від 09.02.2022 на суму 10295,64 грн, № 837 від 11.02.2022 на суму 8058,96 грн, № 836 від 11.02.2022 на суму 16687,96 грн, № 838 від 11.02.2022 на суму 4530,60 грн, № 840 від 11.02.2022 на суму 3336,48 грн, № 1045 від 18.02.2022 на суму 17640,00 грн, № 1032 від 21.02.2022 на суму 5092,80 грн, № 1085 від 23.02.2022 на суму 3774,60 грн, № 1099 від 23.02.2022 на суму 2627,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

За розрахунок позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 101377,80 грн (411377,80 грн (сума поставленого товару) - 310000,00 грн (сума часткових оплат) = 101377,80 грн).

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення 17025,92 грн пені, 28756,22 грн інфляційних втрат, 36829,30 грн 20% річних.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними: № 7 від 13.01.2022, № 89 від 14.01.2022, № 141 від 17.01.2022, № 159 від 18.01.2022, № 244 від 20.01.2022, № 377 від 26.01.2022, № 418 від 27.01.2022, № 450 від 28.01.2022, № 451 від 28.01.2022, № 471 від 31.01.2022, № 758 від 09.02.2022, № 837 від 11.02.2022, № 836 від 11.02.2022, № 838 від 11.02.2022, № 840 від 11.02.2022, № 1045 від 18.02.2022, № 1032 від 21.02.2022, № 1085 від 23.02.2022, № 1099 від 23.02.2022, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 411377,80 грн.

Підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами, фіксують факт здійснення господарської операції та за умовами договору підтверджують передачу товару є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у п. 5.2 договору погоджено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування 100% коштів на розрахунковий рахунок постачальника, після остаточного узгодження замовлення сторонами рахунку-факутри.

Враховуючи зміст п. 5.2 договору, суд дійшов висновку, що оплата повинна відбуватися у відповідності до загальних положень цивільного законодавства - частини 1 статті 692 ЦК України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Вказаного висновку суд дійшов з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази точної дати узгодження відповідачем рахунків-фактур. Надані позивачем до матеріалів позовної заяви рахунки на оплату по замовленню не свідчать про узгодження їх відповідачем.

Підписання видаткової накладної свідчить про узгодження та прийняття товару, вказаного в накладній.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару, шляхом здійснення передоплати на суму 310000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1807 та № 1965.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 101377,80 грн.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконане зобов`язання у сумі 101377,80 грн підтверджується матеріалами справи. У свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач належними доказами не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 101377,80 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 101377,80 грн.

Позивач нарахував та заявив до стягнення

17025,92 грн пені (нарахована за період з 21.02.2022 по 22.07.2022 на суму боргу 101377,80грн), 28756,22 грн інфляційних втрат (нараховані за період березень 2022 - листопад 2023), 36829,30 грн 20% річних (нараховані за період 24.03.2022 по 18.12.2023).

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 7.2 договору, відповідно до якого у разі порушення термінів розрахунків за отриману продукцію як визначено цим договором (додатками, додатковими угодами) на суму заборгованості нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день затримки платежу за весь період прострочення.

З доданого до позову розрахунку вбачається, що позивач здійснює нарахування пені на заборгованість у сумі 101377,80 грн за період з 21.01.2022 по 22.07.2022.

Враховуючи здійснену відповідачем передоплату, з огляду на приписи частини 1 статті 692 ЦК України, неоплаченими є такі видаткові накладні № 471 від 31.01.2022 (частково, на суму 29333,36 грн), № 758 від 09.02.2022, № 837 від 11.02.2022, № 836 від 11.02.2022, № 838 від 11.02.2022, № 840 від 11.02.2022, № 1045 від 18.02.2022, № 1032 від 21.02.2022, № 1085 від 23.02.2022, № 1099 від 23.02.2022.

Враховуючи, що відповідач є таким, що прострочив оплату з дня, наступного за днем підписання видаткової накладної, з огляду на визначені позивачем періоди нарахування та суму, на яку здійснюється нарахування, то нарахування пені слід здійснювати у наступному порядку: з 01.02.2022 по 09.02.2022 на суму 29333,36 грн, з 10.02.2022 по 11.02.2022 на суму 39629,00 грн, з 12.02.2022 по 18.02.2022 на суму 72243,00 грн, з 19.02.2022 по 21.02.2022 на суму 89883,00 грн, з 22.02.2022 по 23.02.2022 на суму 94975,80 грн, з 24.02.2022 по 22.07.2022 (кінцева дата,визначена позивачем) на суму 101377,80 грн.

За перерахунком суду сума пені становить 13171,81 грн, а відтак, позовні вимоги у частині стягнення пені є частково обґрунтованими.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що сторони скористалися наданим їх законодавцем правом врегулювати у договорі правовідносини в частині відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та погодили розмір процентів річних, а саме: 20% річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 20% річних, нарахованих на заборгованість у сумі 101377,80 грн за період з 24.03.2022 по 18.12.2023, судом встановлено, що розрахунок 20% річних є невірним, а розмір 20% річних за визначений позивачем період (з 24.03.2022 по 18.12.2023) становить 35 273,92 грн, а тому вимоги в цій частині є частково обґрунтованими.

Розрахунок інфляційних втрат на суму 28756,22 грн є обґрунтованим та арифметично вірним.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СТИЛЬ ГРУП" підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 101377,80 грн основного боргу, 28756,22 грн інфляційних втрат, 13171,81 грн пені та 35 273,92 грн 20% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СТИЛЬ ГРУП" (03115, місто Київ, вулиця Котельникова Михайла, будинок 51, ідентифікаційний код 41758091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС" (02160, місто Київ, вулиця Каунаська, будинок 13, ідентифікаційний код 37936484) 101377,80 грн основного боргу, 28756,22 грн інфляційних втрат, 13171,81 грн пені, 35 273,92 грн 20% річних та 2678,70 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.03.2024.

Суддя С.О. Турчин