Рішення

від 11.03.2024 по справі 911/3190/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3190/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ ДІАПАЗОН (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Борщагівська, буд. 30-А, корп. 1, кв. 4)

про стягнення 240000,00 грн., у тому числі 120000,00 грн. штрафу та 120000,00 грн. пені,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Ваховська К.А. (посвідчення № 67 від 09.11.2023 р; виписка з ЄДРЮОФОПГФ);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» про стягнення 240000,00 грн. відповідно до рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/18-р/к від 08.09.2022 р., у тому числі 120000,00 грн. штрафу та 120000,00 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч вимогам ч. 3, ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не було сплачено штраф на підставі рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/18-р/к від 08.09.2022 р. за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 120000,00 грн. штрафу, 120000,00 грн. пені, а також витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 30.11.2023 р.

Підготовче засідання відкладалось.

У судовому засіданні 29.01.2024 р. представник позивача зазначала, що позивач не отримував відзиву на позовну заяву, а також заявляла про подання позивачем всіх наявних в останнього доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті; представник відповідача зазначив, що ознайомився з матеріалами справи, однак, не має наміру подавати до суду заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2024 р.

У судовому засіданні 11.03.2024 р. з розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримувала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, усі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

У судовому засіданні 11.03.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було постановлено рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

У п. 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було визнано, що ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» та ФОП Іваненко В.І. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «трактори (закупівля комплектувального виробу (піскорозкидачка) до транспортного засобу спеціального призначення для КП «Благоустрій» Коропської селищної ради (кошти субвенції)», яка проводилась Коропською селищною радою Чернігівської області за допомогою електронної системи «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-08-28-000639-а).

За порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» було накладено штраф у розмірі 30000,00 грн. (п. 2 рішення).

Окрім того, у п. 4 резолютивної частини рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було визнано, що ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» та ФОП Іваненко В.І. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «причіп самоскидний тракторний 2 ПТС 4 т з надставними бортами, розкидач дорожніх сумішей РДС-3 або еквіваленти (субвенція з місцевого бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету)», яка проводилась Валківською міською радою Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-10-28-001887-b).

За порушення, зазначене в п. 4 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» було накладено штраф у розмірі 30000,00 грн. (п. 5 рішення).

У п. 7 резолютивної частини рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було визнано, що ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» та ФОП Іваненко В.І. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «ДК 021:2015: код 16810000-6 «частини для сільськогосподарської техніки» (комплект спеціалізованого навісного обладнання до трактора (стріла гідравлічна тракторна модифікована, кошик вантажопідйомний садовий, екскаваторний ківш тракторний, снігоприбиральний відвал гідроповоротний))», яка проводилась Радсадівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-08-22-001177-с).

За порушення, зазначене в п. 7 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» було накладено штраф у розмірі 30000,00 грн. (п. 8 рішення).

У п. 10 резолютивної частини рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було визнано, що ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» та ФОП Іваненко В.І. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «ДК 021:2015: код 16810000-6 «частини для сільськогосподарської техніки» (комплект спеціалізованого навісного обладнання до трактора (стріла гідравлічна тракторна модифікована, кошик вантажопідйомний садовий, екскаваторний ківш тракторний, снігоприбиральний відвал гідроповоротний))», яка проводилась Радсадівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-07-31-000155- b).

За порушення, зазначене в п. 10 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» було накладено штраф у розмірі 30000,00 грн. (п. 11 рішення).

Отже, загальна сума штрафів, накладених на ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН» рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», становить 120000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Листом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-02/2632 від 09.09.2022 р. було надіслано на адресу ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ДІАПАЗОН», яка зазначена в ЄДРЮОФОПГФ (08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Борщагівська, буд. 30-А, корп. 1, кв. 4), копію рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Однак, зазначена копія рішення не була вручена відповідачу, що підтверджується довідкою ф. 20 АТ «Укрпошта» на конверті з рекомендованим повідомленням № 0303515085974 із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання», копія якої долучена до матеріалів справи.

Приписами ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі, якщо вручити рішення, розпорядження немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

На виконання наведених вище приписів законодавства, позивачем було опубліковано рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на сторінках газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" № 234 (7355) від 02.11.2022 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином, рішення від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к вважається врученим відповідачу 14.11.2022 р.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним та не може бути відновленим.

Як слідує з матеріалів справи, рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» не оскаржувалось та не перебувало на перевірці в Антимонопольному комітеті України, у зв`язку з чим є обов`язковим до виконання в силу приписів ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Проте, відповідач, всупереч наведених приписів закону, штраф у загальному розмірі 120000,00 грн., накладений рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20, не сплатив.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к на час розгляду даної справи є чинним, обов`язковими до виконання, а також те, що до матеріалів справи відповідачем доказів сплати накладеного на нього штрафу не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 120000,00 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 р. № 60/18-р/к, пеню у розмірі 120000,00 грн.

Частиною 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Як слідує з матеріалів справи, за порушення строку сплати штрафу позивачем нарахована пеня в сумі 484200,00 грн. за період з 17.01.2023 р. по 12.10.2023 р., у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення, проте, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 120000,00 грн., у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 120000,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у даній справі у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ ДІАПАЗОН (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Борщагівська, буд. 30-А, корп. 1, кв. 4, код 39346488) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код 21602826) 120000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 120000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. пені, 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна