Рішення

від 11.03.2024 по справі 911/3597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3597/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А)

до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08114, Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Соборна, буд. 204)

про визнання кредиторських вимог у розмірі 136591,33 грн. та зобов`язання включити їх до проміжного ліквідаційного балансу,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Коненко О.С. (довіреність № 81/2023 від 13.03.2023 р.; посвідчення адвоката серії КВ № 4857 від 30.03.2017 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4857 від 28.02.2012 р.);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання кредиторських вимог у розмірі 136591,33 грн. та зобов`язання включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем, щодо якого було прийнято рішення про припинення шляхом реорганізації, обов`язку про визнання кредиторських вимог у розмірі 136591,33 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, які утворилися внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань в частині оплати електроенергії за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487 від 01.01.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 р. було відкрито провадження у даній справі і призначено підготовче засідання на 04.01.2024 р.

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому усі судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, ухвала є судовим рішенням.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, проте, вручення останньому поштового відправлення № 0600066456630 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 р. у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

У судовому засіданні 04.01.2024 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, усі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Підготовче засідання відкладалось.

У судовому засіданні 25.01.2024 р. представник позивача зазначала, що позивач не отримував відзиву на позовну заяву, а також заявляла про подання позивачем всіх наявних в останнього доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, усі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2024 р.

У судовому засіданні 11.03.2024 р. з розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримувала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, усі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

У судовому засіданні 11.03.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.11.2018 р. № 1382 «Про видачу Приватному акціонерному товариству «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 р. ПрАТ «Київобленерго» енергетична організація, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі статуту та ліцензії.

З 03.09.2020 р. Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ є правонаступником майна, прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства «Київобленерго».

Як зазначає позивач, 11.07.1997 р. між ПрАТ «Київобленерго» (далі постачальник) та Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (далі відповідач, споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 631-14 (631), за умовами якого постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач зобов`язувався своєчасно сплачувати вартість використаної ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами договору та додатків до нього. Згідно з п. 4.3 договору споживач зобов`язаний сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до цього договору. Умовами договору та додаткових угод передбачено здійснення оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії». Зазначений договір діяв в повній мірі до моменту запровадження нового ринку електричної енергії, а саме до 01.01.2019 р.

Електропостачання об`єктів споживача на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалось на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого споживач приєднався відповідно до Постанови НКРЕКП від 14.03.2019 р. № 312.

Як слідує з позову, між позивачем та відповідачем було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487 від 01.01.2019 р., який за своєю правовою природою є публічним договором приєднання та розміщений на сайті позивача. Зазначений договір був укладений на умовах, які розроблені оператором системи розподілу та опубліковані на офіційному веб-сайті ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» без викладення його в паперовій формі. Факт укладення договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на укладення договору та виконання його умов, зокрема, фактичне споживання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до звітів споживача та оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії, що також підтверджується довідкою про обсяги споживання електричної енергії.

Приєднавшись до договору, відповідач взяв на себе договірні зобов`язання, зокрема, щодо здійснення оплати за розподіл електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3 договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків».

Додатком 4 до договору встановлено, що оплата послуг за фактичні обсяги розподіленої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 26.05.2019 р. до договору № 230002487 від 01.01.2019 р., обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий місяць. Розрахунковий місяць встановлено споживачу з 01 числа попереднього місяця до 01 числа розрахункового (поточного) місяця.

Відповідно до п. 3.4 договору споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін надати оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу постачальником) постачальника універсальних послуг/електропостачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку 11 до договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Так, відповідно до абз. 2 п. 3.2 додатку 10 до договору «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було виставлено відповідачу до оплати рахунки-фактури за послуги з розподілу електричної енергії № 406173990810 від 31.10.2020 р., № 406126043436 від 30.11.2020 р., № 406126739421 від 24.12.2020 р., № 406273168820 від 31.12.2020 р. на загальну суму 110854,38 грн.; рахунки-фактури по оплаті за перетікання реактивної енергії № 3061173990810 від 31.10.2020 р., № 306126043436 від 30.11.2020 р., № 306126739421 від 24.12.2020 р., № 306273168820 від 31.12.2020 р. на загальну суму 2237,07 грн.

Однак, Гореницька сільська рада взяті на себе зобов`язання в частині розрахунків в повному обсязі не виконала, не здійснила оплату за розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії за жовтень-грудень 2020 року, у зв`язку з чим в останньої утворилась заборгованість за електричну енергію на загальну суму 113091,45 грн., яку відображено у розгорнутих виставлених рахунках з помісячним зазначенням нарахувань та сплати, які долучено до позовної заяви.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії підтверджується, зокрема, долученими до матеріалів справи звітами про показники лічильника за жовтень, листопад, грудень 2020 року.

Пунктом 8.5 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 «Порядок розрахунку» до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо оператору системи розподілу, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 8.5 договору, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних в сумі 8850,10 грн., 13517,25 грн. інфляційних втрат та 1132,10 грн. пені.

Поряд з цим, слід зазначити, що з 16.12.2020 р. Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області знаходиться в стані припинення як юридична особа в результаті реорганізації, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПГФ.

Припинення юридичної особи Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області здійснюється шляхом приєднання до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Київської області», п. 61 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення № 17 від 09.12.2020 р. другої сесії Білогородської сільської ради VIII скликання. Правонаступником майна, прав та обов`язків відповідача є Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області. Публікація про таке припинення юридичної особи була оприлюднена 16.12.2020 р. у розділі «Офіційні оприлюднення» ЄДР на офіційній сторінці Міністерства юстиції України.

Згідно з інформацією, внесеною в ЄДР, строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог було встановлено до 17.02.2021 р.

08.06.2021 р. ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до комісії з припинення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із заявою б/н від 07.06.2021 р. про визнання кредиторських вимог в загальному розмірі 136591,33 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, однак, як зазначає позивач, вказана заява розглянута не була.

26.06.2023 р. позивачем було повторно надіслано голові комісії з припинення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району ОСОБА_1 запит б/н від 26.06.2023 р. щодо результатів розгляду заяви ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про визнання кредиторських вимог, затвердження та включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Листом № 1428/02-26 від 26.07.2023 р., підписаним сільським головою ОСОБА_1 , який є головою комісії з припинення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району, Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області на вказаний запит повідомила позивача, що в останньої відсутня можливість внести будь-які зміни до реєстрів бюджетних зобов`язань за 2020-2021 роки, а тому стягнення заборгованості за зобов`язаннями перед ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» можливе лише у судовому порядку.

З огляду на зазначене, позивач і звернувся з даним позовом до суду про визнання кредиторських вимог у розмірі 136591,33 грн. та зобов`язання включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Поряд з цим, згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви та не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів наявності інших обставин, ніж ті, що були досліджені в ході судового засідання з розгляду справи по суті.

Доказів сплати заборгованості до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, а також відсутність в матеріалах справи доказів щодо включення кредиторських вимоги позивача до ліквідаційного балансу відповідача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання кредиторських вимог у розмірі 136591,33 грн. та зобов`язання включити їх до проміжного ліквідаційного балансу є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (08114, Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Соборна, буд. 204, код 04358514) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код 23243188) у розмірі 136591 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн. 33 коп.

3. Стягнути з Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08114, Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Соборна, буд. 204, код 04358514) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код 23243188) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна