Рішення

від 21.03.2024 по справі 911/3319/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/3319/23

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк (04070, м Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Енерджі Групп» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, 12-А, код ЄДРПОУ 38973878)

за участю Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, ЄДРПОУ 23243188), в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача,

про стягнення заборгованості в розмірі 79755,66 грн,

в с т а н о в и в :

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Енерджі Групп» про стягнення заборгованості за договором факторингу з регресом № МБ-Ф-KIE-3625 від 12.01.2021 та договором підряду № 4600020419 від 26.02.2021, в сумі 79 755,66 грн.

Звертаючись до господарського суду позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором факторингу з регресом № МБ-Ф-KIE-3625 від 12.01.2021 та договором підряду № 4600020419 від 26.02.2021 в сумі 79755,66 грн. що складається з 62462,26 грн основної заборгованості договорами та 17293,40 грн процентів за користування факторинговим фінансуванням.

Господарський суд ухвалою від 07.11.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судом встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Також цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про залучення третьої особи та у порядку статті 50 ГПК України та залучив Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, враховуючи наявність підстав вважати, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки такої особи у відносинах, що склалися між позивачем та відповідачем в процесі виконання договору факторингу, за яким заявлено позов.

Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена у особисті електронні кабінети сторін 07.11.2023. А з рекомендованого повідомлення № 060069059306 вбачається, що ухвала у паперовому вигляді отримана відповідачем у справі 19.11.2023.

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя попри обізнаність про спір у справі.

Основні норми, що застосовані судом при розгляді справи

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 11 ЦК України закріплено цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Висновки господарського суду

Суд встановив, що позивач заявляє свої вимоги на підставі укладеного між ним та відповідачем договору факторингу з регресом № МБ-Ф-КІЕ-3625 від 12.01.2021, за яким до позивача перейшли права вимоги виконання грошового зобов`язання третьої особи за іншим договором договором підряду № 4600020419 від 26.02.2021.

В силу статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу пункту 2.4 договору факторингу з регресом після здійснення клієнтом на підставі контракту поставок товарів/виконання робіт/надання послуг, Клієнт надає Факторові Реєстр на папері або у вигляді електронного документу.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що у разі прийняття фактором рішення про придбання права вимоги за поданими клієнтом документами, Фактор зі своє сторони підписує та скріплює печаткою Реєстр.

Судом досліджено надані позивачем реєстри, які підписані між клієнтом і фактром.

В реєстрі №5 від 07.07.2021 вказано наступні реквізити: боржником є ПрАТ "Київобленерго" (код 23243188) за контрактом від 26.02.2021 № 4600020419 щодо права грошової вимоги згідно рахунку № 46 від 06.07.2021 та актів вартості устаткування та приймання виконаних будівельних робіт від цієї ж дати на загальну суму 985233,92 грн. Авансовий платіж при цьому становив 935972,22 грн.

В реєстрі №6 від 19.07.2021 вказано наступні реквізити: боржником є ПрАТ "Київобленерго" (код 23243188) за контрактом від 26.02.2021 № 4600020419 щодо права грошової вимоги згідно рахунку № 50 від 15.07.2021 та актів вартості устаткування та приймання виконаних будівельних робіт від цієї ж дати на загальну суму 263943,34 грн. Авансовий платіж при цьому становив 250746,17 грн.

У пунктах 2 реєстрів вказано, що фактор зобов`язується перерахувати клієнту авансовий платіж у строки встановлені договором факторингу. Пунктами 3 реєстру узгоджено, що підписанням цього Реєстру, сторони домовилися, що клієнт виступає поручителем перед Фактором за виконання Боржником, зазначеними в п. 1 цього Реєстру зобов`язань по сплаті грошових коштів за правами вимоги, які визначені в пунктом 1 цього Реєстру, в сумі несплачений Вартості Прав вимог згідно ст. 3 Договору факторингу. У пунктах 5 вищевказаних реєстрів зазначено, що клієнт підтверджує, що на дату підписання реєстру Боржниками одержаний товар/прийняті роботи/послуги від клієнта на вартість Прав вимог, а також у Боржників відсутні будь-які претензії до Клієнта стосовно строків, кількості і якості поставлених товарів/продукції/робіт/послуг.

Порядок здійснення факторингового фінансування визначено пунктом 2.11 договору: за умови належного підписання Реєстру, Банк (Фактор) перераховує грошові кошти в національній валюті України на Поточний рахунок Клієнта двома частинами в наступному порядку:

первісна сума грошових коштів перераховується на користь Клієнта в розмірі Авансового платежу, розмір якого визначається в Реєстрі, не пізніше Банківського дня, наступного за днем підписання Банком відповідного Реєстру;

залишкова сума грошових коштів перераховується на користь Клієнта в розмірі, який визначається як різниця між Вартістю Права вимоги та Авансовим платежем, що був перерахований Банком на користь Клієнта за відповідним Правом вимоги згідно з умовами, що містяться в Реєстрі, не пізніше Банківського дня, наступного за днем отримання Банком від Боржника повної суми його заборгованості за відступленим фактору відповідним правом вимоги в розмірі вартості права вимоги, за умови відсутності будь-якої заборгованості клієнта за борговими зобов`язаннями перед фактором за цим договором.

З наявних у справі меморіальних ордерів від 07.07.2021 та від 19.07.2021 вбачається факт перерахування фінансування за договором від 12.01.2021 відповідно до реєстрів на суму авансових платежів, що визначені у реєстрах № 5 та № 6.

Вказане свідчить про те, що до фактора перейшло право кредитора за договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що за договором підряду ТОВ "Інтек Енерджі Групп" виконало роботи на загальну суму 1249177,26 грн. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи актами вартості устаткування, виконаних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт, що датовані 06.07.2021 (на суму 985233,92 грн) та 15.07.2021 (на суму 263943,34 грн). При цьому ТОВ "Інтек Енерджі Групп" виставило замовнику відповідні рахунки № 46 від 06.07.2021 на суму 985233,92 грн та №50 від 15.07.2021 на суму 263943,34 грн.

З пункту 2.2.5 договору підряду вбачається, що остаточний розрахунок за виконані роботи має здійснюватися замовником впродовж 96 днів з дня підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт.

Суд констатує, що останнім днем оплати робіт та відшкодування вартості устаткування враховуючи період відстрочення платежу за актами від 06.07.2021 та рахунком № 46 є 10.10.2021, а за актами від 15.07.2021 та рахунком № 50 19.10.2021.

Позивач посилався на те, що боржником у період з 21.02.2022 по 07.04.2022 було здійснено платежі банку частково на суму 1186715,00 грн. Таким чином, з огляду на те, що загальна вартість прав вимог набутих позивачем відповідно до реєстрів № 5 та № 6 становила 1249177,36 грн, то сума непогашеної заборгованості становить 62462,26 грн.

Частиною третьою статті 1081 ЦК України (відповідальність клієнта перед фактором) передбачено, що клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Водночас, статтею 3 договору факторингу визначено порядок здійснення регресу:

пункт 3.1 керуючись принципом "свободи договору" і ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони встановлюють, що цей договір є змішаним, до відносин сторін в цьому договорі застосовуються положення договору поруки, встановлені статтями 553-559 ЦК України.

пункт 3.2 укладенням цього договору сторони домовилися, що клієнт поручається перед фактором за виконання боржником грошових зобов`язань перед фактором, що випливають з контракту, документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог.

пункт 3.4 у разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) боржником зобов`язання (так і будь-якої його частини), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо.

Слід відзначити, що відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Положеннями статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Варто також звернути увагу на те, що договором факторингу визначено термін "період очікування" строк, протягом 60 календарних днів, перебіг якого розпочинається з наступного календарного дня після настання терміну платежу за контрактом та спливає на 60 календарний день з моменту настання терміну платежу за контрактом. Протягом періоду очікування фактор не має права пред`являти до Клієнта вимоги щодо виконання зобов`язань Клієнта у порядку поруки, передбаченої ст. 3 цього Договору.

Також позивач звертав окрему увагу суду на те, що пунктом 3.6 Договору факторингу з регресом встановлено, що у разі порушення зобов`язання боржником, клієнт зобов`язаний не пізніше першого банківського дня після спливу періоду очікування виконати зобов`язання, незалежно від факту направлення Фактором відповідної вимоги. Фактор не зобов`язаний підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання Зобов`язання боржником. Порушення зобов`язання боржником буде достатньою для клієнта підставою виконати зобов`язання без будь-яких застережень, умов чи вимог до фактора про надання додаткової інформації чи документів. Моментом пред`явлення вимоги фактора вважається момент порушення зобов`язання боржником.

Враховуючи те, що позов заявлено до клієнта, суд підсумовує, що право пред`являти йому вимоги виникло у фактора (позивача) після спливу періоду очікування, тобто з 10.12.2021 за рахунком № 46 (реєстр 5) і 19.12.2021 за рахунком № 50 (реєстр 6). На момент пред`явлення позову у позивача уже виникло таке право.

Зважаючи на всі вищевикладені умови договорів, документальне підтвердження обставини наявності заборгованості у розмірі невиконаних боржником грошових зобов`язань, право вимоги за якими наявне у позивача, з огляду на те, що відповідач є поручителем перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов`язань у відповідності до умов договору факторингу з регресом, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення вартості непогашеної заборгованості що пред`явлена до ТОВ "Інтек Енерджі Групп" є підставною, доведеною, відповідає закону та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивач заявляв вимогу про стягнення процентів за користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням.

Суд встановив, що у відповідності до статті 4 договору факторингу з регресом за здійснення факторингового фінансування клієнт зобов`язаний сплачувати банку (Факторові) відповідну плату:

проценти за користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням нараховуються за ставкою у розмірі 16% (шістнадцять процентів) річних (із розрахунку 365 днів на рік);

проценти нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості за авансовим платежем за весь час користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням.

нараховані проценти сплачуються клієнтом щомісячно протягом 3 банківських днів, наступних за 24 числом кожного календарного місяця за користування грошовими коштами в попередньому календарному місяці.

Позивач повідомляв суд, що проценти нараховані по 24.01.2022 включно були погашені ТОВ «Інтек Енерджі Групп» в повному обсязі. За період фактичного користування сумою кредиту з 25.02.2022 по 06.04.2022 (до моменту погашення боржником повної суми авансового платежу) клієнту було нараховано банком 17373,86 гривень процентів. З цієї суми клієнт погасив лише 80,46 гривень одним платежем 25.02.2022. Таким чином, залишок суми нарахованих та несплачених процентів за користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням станом складає 17293,40 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, суд приходить до висновку про його арифметичну правильність, співвідношення з обставинами справи, а відтак і підставність заявлених вимог. З огляду на це, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача процентів, які у відповідності до статті 4 договору факторингу з регресом є платою фактору за факторингове фінансування, що прямо передбачено договором.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Енерджі Групп» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, 12-А, код ЄДРПОУ 38973878) на користь Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк (04070, м Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) 62462,26 грн основної заборгованості за договором факторингу з регресом № МБ-Ф-КІЕ-3625 від 12.01.2021 щодо вимог, що виникли стосовно договору підряду № 4600020419 від 26.02.2021, а також 17293,40 грн процентів за користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням та 2684,00 грн витрати зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз