Ухвала

від 18.03.2024 по справі 155/93/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/93/23

Провадження №6/155/12/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Воронюк Н.М.,

за участі: стягувача ОСОБА_1 ,

боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів

УСТАНОВИВ:

Заявник 05 березня 2024 року звернувся в суд із заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Свою заяву обґрунтовує, що в провадженні Горохівського відділу Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №72409113, щодо виконання виконавчого листа, виданого Горохівським районний судом Волинської області від 31 липня 2023 року на підставі заочного рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до неї про стягнення коштів.

Вказує, що вона ніде не працює, а лише отримує соціальну допомогу на неповнолітнього сина.

Водночас, вказує, що у виконавчому провадженні накладено арешт на усе її майно та грошові кошти. В силу того, що їй належить частини житлового будинку в АДРЕСА_1 та землі під ним, продаж даних об`єктів в частині суттєво зменшиться їх вартість.

Просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, у зв`язку з чим відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців до 01 серпня 2024 року , але не більше 7 днів після продажу належного заявнику об`єкту нерухомості.

Заявник в судовому засіданні просила задовольнити заяву. Вказувала, що між нею та власником іншої частини будинковолодіння є домовленість про спільну продаж усього будинку та земельної ділянки. Оскільки, на її частину накладено арешт, вона не може її відчужити, а тому просить відстрочити виконання рішення суду.

Стягувач в судовому засідання заперечував щодо задоволення заяви. Суду пояснив, що не довіряє обіцянкам ОСОБА_2 , оскільки його неодноразово вводила в оману. Просив відмовити в задоволенні заяви.

На адресу суду 18 березня 2024 року від представника Горохівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання в якому зазначив, що заперечує в повному обсязі, оскільки виконання рішення Горохівського районного суду Волинської області №155/93/23 від 31 липня 2023 року виконується у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а описане майно боржника не відноситься до майна, на яке заборонено звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд установив, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 23 травня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 182843 гривні, а також 1828 гривень 50 копійок судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень 00 копійок (а.с.69-71).

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 травня 2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 23 червня 2023 року.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Шмалько проти України», право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

За приписами ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Таким чином, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними, такими що не залежать від волі сторін. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.02.2019 у справі № 2-54/08.

Звертаючись до суду з відповідною заявою, заявник зазначає, що у неї наявні лише соціальні виплати, інші доходи відсутні.

Відповідно до копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 05 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 за 2023 року дохід складається з соціальної виплати (а.с.97-99).

В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відповідач не довела, що існують обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 352-354, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч.6ст.259 ЦПК України з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 19 березня 2023 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана