Рішення

від 21.03.2024 по справі 917/21/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 Справа № 917/21/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 917/21/24

за позовною заявою Приватного підприємства "Промподшипник", вул. Терьошкіна, 7, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергопром", вул. Зіньківська, 19, офіс 302, м. Полтава, 36009

про стягнення 81 471,00 грн заборгованості,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 року Приватне підприємство "Промподшипник" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергопром" про стягнення заборгованості за договором поставки №1505/2 від 15.05.2023 року у розмірі 81 471,00 грн (вх. №21/24).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не здійснює належним чином розрахунки за поставлений товар.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 року даний позов переданий на розгляд судді Тимощенко О.М. (а. с.36).

Ухвалою від 09.01.2024 року суд відкрив провадження у справі № 917/21/24, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а. с.38, 39).

Копія ухвали від 09.01.2024 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача (вул. Зіньківська, 19, офіс 302, м. Полтава, 36009) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 12.01.24 року).

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 09.01.2024 року є 12.01.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Промподшипник" (далі - ПП "Промподшипник", позивач постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергопром" (далі - ТОВ "Полтаваенергопром", відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 1505/2 від 15.05.2023 (далі - договір) (а. с. 4 - 8).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Асортимент, кількість, вартість, адреса, строк поставки та строк оплати зазначаються у специфікаціях, які є невід`ємними додатками до цього договору (п. 2.1 договору).

Датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків є при передачі товару покупцю дата видаткової накладної на товар, який видається постачальником (п. 5.2 договору).

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в рахунках. Вартість упакування та маркування товару внесене в його ціну ( 6.1 договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті гривні шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Усі витрати, пов`язані з переказом коштів, несе покупець (п. 6.4 договору).

Датою оплати товару вважається дата списання коштів з розрахункових рахунків покупця, що сплачується за поставлений товар (п. 6.5 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань відповідно до договору (п. 11.1 договору).

Специфікацією №1 до договору від 15.05.2023 року, підписаною сторонами, було узгоджено найменування, кількість, ціну та загальну суму з ПДВ (81 471,00 грн). Строк оплати 5 робочих днів з дня підписання видаткових накладних (а. с. 9).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 81 471,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1278 від 23.05.2023 року на суму 81 471,00 грн. Дана видаткова накладна підписана представниками сторін та скріплена печатками (а. с. 10).

Як стверджує позивач, за отриманий товар відповідач не розрахувався. З метою досудового врегулювання спору позивачем була направлена на адресу ТОВ "Полтаваенергопром" претензія №02 від 28.11.2023 року (вих. №02/П від 28.11.2023 року) з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 81 471,00 грн (а. с. 11). Направлення претензії підтверджується описом вкладення та поштовою накладною від 28.11.2023 року (а. с. 30, 31) Відповідь на дану претензію відповідач не надав.

Отже, у встановлені договором строки відповідач не виконав свої грошові зобов`язання і станом на дату складання позовної заяви розмір простроченої заборгованості становить 81 471,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір поставки №1505/2 від 15.05.2023 року, специфікацію №1 від 15.05.2023 року, видаткову накладну № 1278 від 23.05.2023 року, претензію №2 від 28.11.2023 року (вих. № 02/П від 28.11.2023 року), виписку з ЄДРЮОФОПГФ відносно позивача, наказ №1 про призначення від 24.11.2014 року, рішення власника №1 від 24.11.2014 року, статут ПП «Промподшипник», описом вкладення до листа від 28.11.2023 року, поштову накладну №4908300849691 від 28.11.2023 року

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною № 12778 від 23.05.2023 року на суму 81 471,00 (а. с. 10).

Датою оплати товару вважається дата списання коштів з розрахункових рахунків покупця, що сплачується за поставлений товар (п. 6.5 договору).

Специфікацією №1 до договору від 15.05.2023 року було узгоджено, що строк оплати 5 робочих днів з дня підписання видаткових накладних (а. с. 9).

Відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за поставлений товар, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 81 471,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором не оплатив отриманий товар і заборгованість останнього складає 81 471,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 81 471,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 81 471,00 грн обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергопром" (вул. Зіньківська, 19, офіс 302, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37185254) на користь Приватного підприємства "Промподшипник" (вул. Терьошкіна, 7, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39507154) 81 471,00 грн основного боргу та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 21.03.2024 р. (після виходу судді з відпустки).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко