Рішення

від 21.03.2024 по справі 917/2299/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 Справа № 917/2299/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., розглянувши справу № 917/2299/23

за Позовною заявою Державної екологічної інспекції центрального округу, вул. Коцюбинського, 6 м. Полтава, 36039

до Житлово - комунального підприємства с. Петрівка - Роменська, вул. Козака Володимира, 2, с. Петрівка - Роменьска, Миргородський район, Полтавська область, 37333

про стягнення 11 080,54 грн збитків,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Полтавської області перебуває справа за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу до відповідача Житлово - комунального підприємства с. Петрівка - Роменська про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону на раціональне використання водних ресурсів в сумі 11 080,54 грн (вх. № 2473/23).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що у зв`язку з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, заподіяних внаслідок наднормового скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти із стічними водами, відповідачем завдані державі збитки в розмірі 11 080,54 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2024 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було надати належним чином засвідчені копії Доручення ДЕІ України №159 від 14.09.2021 року; припис № 27/02/3-23 від 02.07.2020 року; припис № 27/02/3-23 від 02.07.2023 року; акти відбору проб вод від 09.11.2021 року №45-21/П, від 24.11.2021 року №49-21/П; протоколи №45-2021/П, №49-2021/П, №61-2020, також надати в належній якості копію квитанції про сплату адміністративного стягнення.

15.01.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло дві ідентичні заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх. №№ 520, 526) на виконання вимог ухвали суду від 09.01.2024 року про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до зазначених заяв позивач надав суду Доручення ДЕІ України №159 від 14.09.2021 року; припис № 27/02/3-23 від 02.07.2020 року; акти відбору проб вод від 09.11.2021 року №45-21/П, від 17.11.2021 року № 49-21/П; протоколи №45-2021/П, №49-2021/П, №61-2020 та копію квитанції про сплату адміністративного стягнення.

Щодо припису №27/02/3-23 від 02.07.2023 року позивачем було повідомлено, що при написанні позовної заяви було допущено технічну помилку щодо дати, а сам: зазначено «припис №27/02/3-23 від 02.07.2023 року», а має бути «припис №27/02/3-23 від 02.07.2020 року».

Щодо акту відбору проб, то в претензії №228/07-17/2021, в якій йдеться посилання на акт відбору проб вод від 24.11.2021 року №49-21/П, допущено технічну помилку щодо дати, а саме зазначено «акт відбору проб від 24.11.2021 року №49-21/П», а має бути «акт відбору проб вод від 17.11.2021 року №49-21/П», тому до справи долучено акт відбору проб вод від 17.11.2021 року №49-21/П.

Ухвалою від 18.01.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачеві строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

30.01.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 1209), в якій зазначено, що 19.01.2024 року Державна екологічна інспекція Центрального органу отримала лист від відповідача, в якому містилось повідомлення про часткове погашено заборгованість у сумі 3000,00 грн відповідно до платіжних інструкцій №702 від 24.11.2023 року, №725 від 28.12.2023 року та №2023 року та №3 від 04.01.2024 року.

19.03.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх. № 3682), в якому зазначено, що 06.03.2024 року Державна екологічна інспекція Центрального органу отримала лист від відповідача, в якому містилось повідомлення про часткове погашено заборгованість у сумі 2 000,00 грн відповідно до платіжних інструкцій №769 від 07.02.2024 року та №784 від 01.03.2024 року.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа відповідачу доставлено копію ухвали від 18.01.2024 року до електронного кабінету 19.01.2024 року (а. с. 78).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу копії ухвали суду від 18.01.2024 року є 19.01.2024 року. Отже, суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу (далі - позивач, інспекція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 30 (далі - Положення № 30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - позивач, Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

Відповідно до пункту 10 Положення № 30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, Інспекція в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Як зазначає позивач, Житлово-комунальному підприємству с. Петрівка Роменська (далі відповідач, ЖКП с. Петрівка Роменська) було надано дозвіл на спецводокористування від 30.07.2018 року 268/ПЛ/49Д-18, відповідно до якого підприємство здійснює централізоване водопостачання з 10 підземних водних свердловин, а також здійснює очищення стічних вод з подальшим скидом до річки Татарина.

Позивач вказує, що з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 26.06.2020 30.06.2020 року (акт перевірки №06-28/390 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сесюком І.І.) 02.07.2020 року було винесено припис відповідачу за № 27/02/3-23 (а. с. 70 71).

Інспекцією на підставі наказу від 04.11.2021 року (а. с. 13) та направлення від 04.11.2021 № 06-28/891 (а. с. 23) проведено з 04.11.2021 по 17.11.2021 планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ЖКП с. Петрівка Роменська.

В результаті перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ст. 44 Водного Кодексу України, п. 6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від17.12.2012 року №1221, ст. 17 ЗУ «Про відходи».

Зокрема, актом від 16.08.2021 року № 06-28/593 встановлено:

- проект зон санітарної охорони свердловин, що знаходяться на балансі ЖКП с. Петрівка Роменська не розроблено, тобто п. 3 припису №27/02/3-23 від 02.07.2020 року не виконано;

- встановлені перевищення ГДК забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд , що є порушенням статті 44 ВК України, недотриманням п. 2 дозволу на спец водокористування №268/ПЛ49д-18 від 30.07.2018 року, а також не виконання п. 11 припису №27/02/3-23 від 02.07.2020 року;

- не виконано п. 7 припису, а саме: підприємством не подається до Держекоінспекції інформація про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 до «Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)», затвердженого Постановою КМУ «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)» від 17.12.2012 року №1221;

- не виконано п. 8 припису, а саме: не забезпечено професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

В ході зазначених перевірок (у 2020 та у 2021 роках) були відібрані проби стічних вод з очисних споруд підприємства. Згідно актів відбору проб вод від 09.11.2021 року №45-21/П (а. с. 48), від 17.11.2021 №49-21/П (а. с. 42) було проведено вимірювання показників складу та властивостей вод (протоколи №45-2021/П, №49-2021/П, №61-2020, а. с. 44 47, 53). Було встановлено, що ЖКП с. Петрівка Роменська в період з 01.07.2020 року (закінчення останньої перевірки) по 17.11.2020 року здійснено скид забруднюючих речовин у водний об`єкт (р. Хорол) зі зворотними водами з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Суд встановив, що з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 04.11.2021 - 17.11.2021 року (акт перевірки №06-28/891), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сесюком І. І. 18.11.2021 року було винесено припис № 51/02/3-23 ЖКП с. Петрівка-Роменська (а. с. 15). Відповідно до даного припису відповідачу необхідно було:

- розробити та надати до інспекції проекти зон санітарної охорони свердловин, що знаходяться на балансі підприємства;

- не допускати фактів перевищення ГДС у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних та зворотних вод ЖКП с. Петрівка Роменська;

- подавати до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 «Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)», затвердженого Постановою КМУ «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)» від 17.12.2012 року №1221;

- забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Крім того, відносно майстра виробничої дільниці ЖКП с. Петрівка-Роменська Шуліка В. О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 01629 від 08.11.2021 року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.11.2021 № 166/02/3-24 (а. с. 17, 18). Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. Вказаний штраф сплачено у добровільному порядку згідно з квитанцією від 24.11.2021 року (а. с. 58).

В зв`язку із виявленими порушеннями, Інспекцією, з урахуванням норм, передбачених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 (із змінами згідно з наказом Мінприроди України № 367 від 13.10.2015, надалі - Методика) та даними протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб вод, було здійснено розрахунок збитків, заподіяної державі внаслідок скиду зворотних та стічних вод у р. Хорол з перевищенням ГДК забруднюючих речовин в загальному розмірі 11 080,54 грн,

Збиток розраховано відповідно до Методики, за формулою:

Мі = (Сіф- Сід) х Qіф х t х 10-6,

де Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини іф у зворотних водах, г/м-3;

Сід - дозволена для скиду концентрація і-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м-3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м-3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою (12) Методики:

З = Ккат*Кр*Кз *[(Мі1*гамаі1) +(Мі2*гамаі2) + ...+(Міт*гамаіт)], де:

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2 (в даному випадку складає 1,0);

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3 (в даному випадку складає 1,15);

Кз =1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

т - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мі - маса наднормативного скиду і-тої забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т,

гамаі = гама*Аі, де:

гама - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн./т, визначається за формулою (14) Методики:

гама = гамап*І/100, де:

гамап - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн./т.;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою (15) Методики:

Аі = 1/ГДКі, де ГДКі - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії. Для речовин, за якими відсутня величина ГДК, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів становить:

гама2021 - 2208,94 грн./т.

Період порушення водоохоронного законодавства ЖКП с. Петрівка - Роменська становить 12120 годин.

Середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою

Сіф = (Сіпі + Сіп2 + Сіп3)/п, (5)

де Сі - концентрація і-тої забруднюючої речовини у п-й відібраній пробі; п - кількість відібраних проб.

Маса наднормативного скиду Завислих речовин (ЗР) становить:

Мзр = (28,5 + 17 + 18)/3-15)*3,094*12120*10-6 = 0,231т

Гама ЗР становить: для речовин, значення ГДК яких більше одиниці, в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Аі = 10/15,75=0,63

Гаммазр = 2208,94*0,63 = 1391,63 грн/т

Ззр = 1,5 *1,15,*1,2*0,231*1391,63 = 665,44 грн.

Маса наднормативного скиду БСК5 становить:

МБСК5 = (63 + 14,7 + 16,4)/3-15)*3,094*12120*10-6 = 0,614т

Гамма БСК5 становить: Аі=10/6 = 1,67

ГаммаБСК5= 2208,94*1,67=3688,93 грн/т

ЗБСК5 = 1,5*1,15*1,2*0,614*3688,93= 4688,56 грн

Маса наднормативного скиду сульфатів становить:

Мсульфати= (65+73+75,5)/3-70)*3,094*12120*10-6=0,04т

Гамма сульфати становить: Аі=10/56=0,18

ГаммаБСК5= 2208,94*0,18=397,61 грн/т

ЗХСК=1,5*1,15*1,2*0,04*397,61=32,92 грн.

Маса наднормативного скиду сухого залишку становить:

МСЗ= (1510+1417 + 1466)/3-1127)*3,094*12120*10-6 = 12,65т

Гамма СЗ становить: Аі=10/1000=0,01

ГаммаСЗ= 2208,94*0,01=22,09 грн/т

СЗ=1,5*1,15*1,2*12,65*22,09=578,44 грн.

Маса наднормативного скиду заліза становить:

Мзалізо= (0,42+0,3+0,22)/3-0,2)*3,094*12120*10-6=0,004т

Гамма залізо становить:Аі=1/0,3=3,33

Гаммазалізо=2208,94*3,33=7355,77грн/т

Ззалізо=1,5*1,15*1,2*0,004*7355,77=60,91 грн.

Маса наднормативного скиду фосфатів становить:

Мфосфати= (23+6,3+6,15)/3-3,5)*3,094*12120*10-6=0,312т

Гамма фосфати становить: Аі=10/3,3=3,30

Гаммазалізо=2208,94*3,03=6693,09грн/т

3фосфати=1,5*1,15*1,2*0,312*6693,09=4322,67 грн.

Маса наднормативного скиду Азоту амонійного становить: Мазот=(8,6+3,23+4,2)/3-1,07) *3,094*12120*10-6=0,16т

Гамма азот становить: Аі= 1/1 = 1

Гаммаазот=2208,94*1=2208,94грн/т 3азот=1,5*1,15*1,2*0,16*2208,94=731,6 грн.

Ззаг.= 665,44+4688,56+32,92+578,44+60,91+4322,67+731,6 = 11080,54 грн.

Зазначений розрахунок збитків був направлений на адресу ЖКП с. Петрівка - Роменська разом із претензією № 228/07-17/2021 (вих. № 02.3-13/6240 від 29.11.2021) щодо добровільного відшкодування шкоди. Направлення підтверджується описом вкладення до цінного листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 22).

Також 08.02.2022 року (вих. № 02.3-08/887 а. с. 16) позивачем було повторно направлено лист на адресу відповідача щодо добровільного відшкодування шкоди (а. с. 16).

Проте, після отримання вказаної претензії із розрахунками розміру шкоди та листа вимоги позивача не були добровільно виконані відповідачем, натомість направлено лист відповідь (вих. №18 від 14.03.2022 року), в якому зазначено, що ЖКП с. Петрівка Роменська отримало претензію №228/07-17/2020 та не заперечує щодо добровільного відшкодування. Але у зв`язку з воєнним станом в Україні підприємство не взмозі сплатити збитки в повній сумі, тому просило зробити реструктуризацію даних збитків в сумі 1 000,00 грн щомісяця до повного погашення (а. с. 14).

Отже, за підрахунками позивача внаслідок скиду зворотних та стічних вод у р. Хорол з перевищенням ГДК забруднюючих речовин державі заподіяно матеріальні збитки на суму 11 080,54 грн.

Позивач у заяві від 30.01.2024 року (вх. №1209) зазначив, що відповідачем було повідомлено Державну екологічну інспекцію Центрального органу про часткове погашення заборгованість у сумі 5000,00 грн відповідно до платіжних інструкцій №702 від 24.11.2023 року, №725 від 28.12.2023 року та №2023 року, №3 від 04.01.2024 року, №769 від 07.02.2024 року та №784 від 01.03.2024 року.

При цьому суд звертає увагу, що будь-яких клопотань від позивача щодо зменшення позовних вимог до суду не надходило.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): виписку з ЄДРЮОФОПГФ відносно позивача, доручення Прем`єр-міністра України, довіреність від 16.11.2021 року, витяг з листа 10, наказ про проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства ЖКП с. Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області вих. №06-27/935 від 04.11.2021 року, відповідь на лист №02.3-08/887 від 18.02.2022 року (вих. №18 від 14.03.2022 року), припис від 18.11.2021 року №51/02/3-23, лист на адресу ЖКП с. Петрівка-Роменська (вих. №02.3-08/887 від 08.02.2022 року, протокол №01629 від 08.11.2021 року, постанова про накладення адміністративного стягнення від 08.11.2021 року №166/02/3-24, претензія №228-07-17/2021 (вих.. № 02.3-13/6240 від 29.11.2021 року) з додатком розрахунком розміру збитку, опис вкладення цінного листа та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направлення від 04.11.2021 року №06-23/891, акт від 17.11.2021 року №06-28/891, акт відбору проб вод від 17.11.2021 року №49-21/17, протокол №45-2021/П вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 16.11.2021 року, протокол №49-2021/П вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 17.11.2021 року, акт відбору проб води від 09.11.2021 року №45-21/П, доручення вих. №159 від 14.09.2021 року, припис від 02.07.2020 року №27/02/3-23, протокол №61-2020 вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 06.07.2020 року, квитанція від 24.11.2021 року, листЖКП с. Петрівка Роменська від 19.01.2024 року №08, платіжна інструкція №702 від 24.11.2023 року на суму 1000,00 грн, платіжна інструкція №733 від 04.01.2024 року на суму 1000,00 грн, платіжна інструкція №725 від 28.12.2023 року на суму 1000,00 грн, платіжна інструкція №769 від 07.02.2024 року на суму 1000,00 грн та платіжна інструкція №784 від 01.03.2024 року на суму 1 000, 00 грн.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

За приписами частини 1 статті 13, статті 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб тощо.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до положень статей 66, 68 Конституції України, статей 49, 153 Господарського кодексу України та статей 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Стосовно підстав для стягнення збитків у сфері охорони водних ресурсів, суд зазначає таке.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законами та іншими актами законодавства.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (стаття 2 Водного кодексу України).

Відповідно до преамбули Водного кодексу України, всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (статті 3, 6 Водного кодексу України).

Згідно з вимогами статті 1 Водного кодексу України, водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Статтею 46 Водного кодексу України та статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурси в Україні, у тому числі і водних, здійснюється в порядку загального та спеціального.

Частинами 1 та 2 статті 48 Водного кодексу України унормовано, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

У відповідності до статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу тощо (стаття 44 Водного кодексу України).

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Окрім того, відповідно до положень пункту 15 Правил охорони поверхових вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25.03.1999, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а пунктом 17 Правил визначено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Усі води, як визначає стаття 95 Водного кодексу України (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Згідно із пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки, проаналізувавши надані результати досліджень стічних вод інспекцією встановлено, що скид зворотніх та стічних вод у р. Хорол з перевищенням нормативів ГДК забруднюючих речовин було допущено забруднення водних ресурсів.

За наслідками перевірки інспекцією складено акт №06-28/891 від 17.11.2021 року. Тривалість порушення водоохоронного законодавства ЖКП с. Петрівка-Роменська становить 12120 годин. Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекології та природніх ресурсів України від 30.06.2011 №220, та №367 від 13.10.2015) інспекцією проведено розрахунок збитків завданих державі, розмір яких становить 11 080,54 грн.

Враховуючи наведене, відповідачем допущено порушення вимог статей 44, 70 статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 1.6. Роз`яснень Вищого Господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" від 27.06.2001 №02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція щодо презумпції вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.

Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як вже зазначалося судом, відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4) вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні вимог статей 44, 70, Водного Кодексу України, статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", про що складено акт перевірки №06-28/891 від 17.11.2021 року та відповідно припис №51/02/3-23 від 18.11.2021 року.

Крім того судом встановлено, що Державною екологічної інспекцією Центрального округу відносно майстра виробничої дільниці ЖКП с. Петрівка Роменська Шуліка В. О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 01629 від 08.11.2021 року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 08 11.2021 № 166/02/3-24 (а. с. 17, 18). Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. Вказаний штраф сплачено у добровільному порядку згідно з квитанцією від 24.11.2021 ртоку (а. с. 58).

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Розмір завданої шкоди визначений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, становить 11 080,54 грн.

Причинний зв`язок полягає у тому, що дії відповідача призвели до перевищення встановлених дозволом на спецводокористування нормативів ГДС щодо скиду зворотних вод у річку Хорол з очисних споруд ЖКП с. Петрівка-Роменська після очистки, внаслідок чого відбувається забруднення вод.

За таких обставин, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 11080,54 грн підлягають стягненню з відповідача.

Між тим, позивачем було надано до суду копії платіжних інструкцій №702 від 24.11.2023 року на суму 1000,00 грн, №725 від 28.12.2023 року на суму 1 000,00 грн, №733 від 04.01.2024 року на суму 1000,00 грн, №769 від 07.02.2024 року на суму 1000,00 грн та №784 від 01.03.2024 року на суму 1000,00 грн, з яких вбачається, що відповідач частково відшкодував завдані збитки у загальному розмірі 5000,00 грн.

Судом встановлено, що позовна заява була сформована в Системі "Електронний суд" та надійшла до суду 28.12.2023 року (згідно відмітки загального відділу (канцелярії) Господарського суду Полтавської області).

Таким чином, на момент звернення позивачем з позовом до суду за відповідачем рахувалися невідшкодовані збитки у розмірі 10 080,54 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо включення позивачем до позовних вимог частини невідшкодованих збитків у розмірі 1 000,00 грн, яка була сплачена відповідачем до подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією №702 від 24.11.2023 року, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ЖКП с. Петрівка Роменська 1000,00 грн завданих збитків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що на момент звернення позивача за захистом своїх прав за відповідачем рахувалися невідшкодовані збитки у розмірі 10 080,54 грн, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 080,54 грн вказаних збитків. Проте, враховуючи, що відповідачем надано належні та допустимі докази оплати частини збитків у розмірі 4 000, 00 грн 28.12.2023 року, 04.01.2024 року, 07.02.2024 року та 01.03.2024 року суд вирішив закрити провадження у справі в частині стягнення з ЖКП с. Петрівка-Роменська 4 000, 00 грн завданих збитків на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у встановленому порушенні, а також не наведено власного контррозрахунку завданих збитків. Докази відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 6 080,54 грн в матеріалах справи відсутні (11 080,54 1 000,00 4 000,00).

Одночасно, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач не був позбавлений права, у разі незгоди з отриманим розрахунком, звернутися у встановленому законодавством порядку до суду за захистом свого права шляхом оскарження результатів перевірки та розрахованого позивачем збитку, чого, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зроблено не було. Акт перевірки №06-28/891 від 17.11.2021 року не скасовано та не встановлено його недійсність.

У діях відповідача наявні усі складові, необхідні для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем позовні вимога про стягнення з ЖКП с. Петрівка-Роменська 6 080,54 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 472,87 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово - комунального підприємства с. Петрівка Роменська (вул. Козака Володимира, 2, с. Петрівка - Роменьска, Миргородський район, Полтавська область, 37333, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31609905) на р/р UA508999980333199331000016640, УК у Гадяцькому районі / 24062100, код ЄДРПОУ 37937713 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області 6 080,54 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

3. Стягнути з Житлово - комунального підприємства с. Петрівка Роменська (вул. Козака Володимира, 2, с. Петрівка - Роменьска, Миргородський район, Полтавська область, 37333, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31609905) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 39, м. Полтава, 36039, код 42149108; р/р UA688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108, фонд бюджету ЗФ) 1 472,87 грн витрат на сплату судового збору.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

4. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення завданих збитків у розмірі 4 000,00 грн.

5. Повернути Державній екологічній інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 39, м. Полтава, 36039, код 42149108) з Державного бюджету України 968,91 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №480 від 28.09.2023 року (на загальну суму 2684,00 грн)

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення складено та підписано 21.03.2024 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко