Рішення

від 21.03.2024 по справі 917/48/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 Справа № 917/48/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В., розглянувши справу № 917/48/24

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОН КОМПАНІ", вул. Монастирська, 8, оф. 110, м. Полтава, 36020

про стягнення 55 419,37 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

04.01.2024 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОН КОМПАНІ" про стягнення заборгованості за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах №40004285/15 від 11.11.2015 року у розмірі 55 419,37 грн, з яких: 500,00 грн - заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова, 30 095,63 грн - заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена, 12 331,36 грн - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 04.12.2022 року по 04.12.2023 року, 2 735,45 грн - заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, 9 756,93 грн - заборгованість по інфляційним нарахуванням за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи (№50/24).

Також у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь судові витрати в розмірі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №40004285/15 від 11.11.2015 року.

Ухвалою від 11.01.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Копія ухвали від 11.01.2024 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача (вул. Монастирська, 8, оф. 110, м. Полтава, 36020) повернулася суду без вручення з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 225 - 229).

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 11.01.2024 року є 16.01.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

11.11.2025 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (далі - АБ «УКРГАЗБАНК», банк, позивач, депозитарна установа, зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОН КОМПАНІ» (далі - ТОВ «АЗОН КОМПАНІ», відповідач, депонент) було укладено договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40004285/15 (далі - договір, а. с. 14 - 17), за умовами якого депозитарна установа зобов`язалася у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 року №1084/23616.

Відповідно до розділу 6 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє протягом трьох років. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання в письмовій формі його розірвати.

Згідно п. 2.1 договору, депозитарна установа зобов`язана відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох банківських днів після подання депонентом визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах.

За змістом пункту 2.2.7. договору, депозитарна установа має право вносити зміни до внутрішніх документів депозитарної установи та тарифів депозитарної установи.

Згідно пункту 2.2.8. договору, депозитарна установа має право закрити рахунок у цінних паперах депонента, на якому не обліковуються цінні папери, права на цінні папери, без розпорядження (наказу) депонента про закриття рахунку в цінних паперах при умові, що з дня проведення останньої операції минуло не менше одного року та відсутня заборгованість по оплаті за послуги депозитарної установи, що були надані раніше.

За змістом пунктів 3.1.3, 3.1.4. договору депонент зобов`язаний: дотримуватись вимог внутрішніх документів депозитарної установи, які регламентують відносини депонента та депозитарної установи; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими договором та тарифами встановленими депозитарною установою.

Відповідно пункту 4.1. договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до договору), виставлених депозитарною установою. Депонент погоджується з тарифами, виставленими депозитарною установою на дату укладення договору.

Пунктом 4.2. договору погоджено, що депозитарна установа має право змінювати тарифи протягом дії цього договору. Зміна тарифів не потребує згоди депонента.

Тарифи, які були змінені депозитарною установою після підписання цього договору, та строк їх введення в дію доводяться до відома депонента не пізніше ніж як за п`ять банківських днів до їх введення у дію шляхом розміщення повідомлення про зміну тарифів депозитарної установи у мережі Інтернет www.ukrgasbank.com (пункт 4.3. договору).

За змістом пункту 4.4. договору депонент не звільняється від оплати послуг депозитарної установи за новими тарифами у разі, якщо він не ознайомився або не мав змоги ознайомитися з новими тарифами, які були змінені депозитарною установою під час дії цього договору, при умові належного виконання депозитарною установою п. 4.3. цього договору.

Згідно пункту 4.5. договору тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента.

Оплата послуг депозитарної установи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування депонентом грошових коштів на рахунок депозитарної установи зазначеній в розділі 9 договору.

Сторонами погоджено тарифи депозитарної установ на депозитарні послуги для юридичних осіб (додаток №1 до договору).

Як зазначає позивач, на виконання вимог договору банком було відкрито відповідачу рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.

Додатками №3 до Протоколу Тарифного комітету №180228/10 від 28.02.2018 року та №2 до Протоколу Тарифного комітету №181031/5 від 31.10.2018 року було змінено розмір тарифів депозитарної установи АБ "УКРГАЗБАНК" на депозитарні послуги для юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) (а. с. 20 - 23).

Позивач вказує, що станом на дату подання позовної заяви договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40004285/15 від 11.11.2015 року є чинним, рахунок у цінних паперах не закритий та позивач продовжує здійснювати його обслуговування.

Із матеріалів справи вбачається, що на рахунку відповідача обліковуються акції у кількості 1 134 286 шт. загальною номінальною вартістю 1 134 286,00 грн, що підтверджується банківською випискою про стан рахунку в цінних паперах на 12.12.2023 (а. с. 25).

На виконання умов договору, позивачем направлялись відповідачу акти-рахунки, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень та фіскальними чеками, які не підписані та не оплачені відповідачем (а. с. 26 - 196).

Як вбачається з розрахунку заборгованості 06.11.2019 року відповідачем було сплачено за надані послуги 6 654,37 грн.

Позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання ТОВ «АЗОН КОМПАНІ» своїх зобов`язань за договором, за останнім виникла заборгованість сплаті комісії депозитарної установи строкова - 500,00 грн; а також заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена 30 095,63 грн починаючи з січня 2016 року.

При вирішенні спору по суті суд виходив із такого.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

За змістом статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

На виконання пунктів 2.1. договору, банком було відкрито ТОВ «АЗОН КОМПАНІ» рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.

Відповідно до п. 4.1 договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим договором та відповідно до тарифів (Додаток № 1 до Договору), встановлених депозитарною установою.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4.7 договору оплат послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно Акту-рахунку (додаток № 2 до договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги. У Акті-рахунку (додаток № 2 до договору) містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги.

Згідно розрахунку заборгованості комісійної винагороди депозитарної установи, наданого позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача за період з січня 2016 по грудень 2023 року склала 30 595,63 грн, з яких: 500,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі строкова; 30 095,63 грн - заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі прострочена (з урахуванням частково сплаченої заборгованості 06.11.2019 року у розмірі 6 654,37 грн).

В порядку виконання договірних зобов`язань позивачем направлялись на адресу відповідача зазначені Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах за вказаний вище період, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103 та фіскальними чеками (а. с. 26 - 196).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із зазначеними Актами-рахунками, а також заперечень щодо тарифів, за якими позивачем проводились нарахування. Доказів на підтвердження оплати Актів-рахунків, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Станом на дату подання позовної заяви договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №40004285/15 від 11.11.2015 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «УКРГАЗБАНК» продовжує здійснюватись.

Згідно виписки про операції з цінними паперами наданої банком, на рахунку депонента станом на 12.12.2023 обліковуються цінні папери (а. с. 25).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «АЗОН КОМПАНІ» заборгованості за надані послуги за період з січня 2015 по грудень 2023, яка підтверджена належними доказами (Актами).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості по сплаті комісії в сумі 30 095,63 грн та строкова заборгованість в сумі 500,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим позивач також просить стягнути з відповідача 12 331,36 грн пені, стягнення якої заявлено за період з 04.12.2022 по 03.12.2023.

Згідно п. 5.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим договором, депонент зобов`язаний сплатити депозитарній установі пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як було визначено вище, оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги (п. 4.7).

У згаданий позивачем період з 04.12.2022 сума щомісячної послуги склала 500,00 грн, що відображено в кожному Акті.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої ст. 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Суд також враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінет Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Приймаючи до уваги викладене, правильним розрахунком пені буде розрахунок здійснений наступним чином:

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги в жовтні 2022 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 04.12.2022 по 01.06.2023; розмір пені склав 123,29 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги в листопаді 2022 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 31.12.2022 по 30.06.2023; розмір пені склав 124,66 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги в грудні 2022 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.02.2023 по 01.08.2023; розмір пені склав 124,25 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги в січні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.03.2023 по 01.09.2023; розмір пені склав 123,75 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у лютому 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.04.2023 по 01.10.2023; розмір пені склав 119,67 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у березні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 29.05.2023 по 29.10.2023; розмір пені склав 115,51 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у квітні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.06.2023 по 01.12.2023; розмір пені склав 107,37 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у травні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.07.2023 по 03.12.2023; розмір пені склав 87,70 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у червні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.08.2023 по 03.12.2023; розмір пені склав 66,79 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у липні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.09.2023 по 03.12.2023; розмір пені склав 48,11 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у серпні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 30.09.2023 по 03.12.2023; розмір пені склав 31,45 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у вересні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.11.2023 по 03.12.2023; розмір пені склав 14,47 грн;

- на суму боргу, яка виникла за надані послуги у жовтні 2023 року, у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.12.2023 по 03.12.2023; розмір пені склав 1,32 грн.

Таким чином, з урахуванням вказаних періодів та сум, згідно з розрахунком здійсненим за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга: Закон» з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, заявлена до стягнення пеня в розмірі 12 331,36 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 088,34 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені суд відмовляє (11 243,02 грн).

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 756,93 грн інфляційних втрат (з січня 2016 року по листопад 2023) та 2 735,45 грн 3% річних (з 05.01.2016 по 03.12.2023).

Відповідно до частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з поданих розрахунків позивача, інфляційні втрати та 3% річних здійснені за кожен місяць окремо. Зазначені нарахування здійснені на суму простроченої заборгованості, яка щомісячно зростала на вартість послуг, наданих в попередньому місяці.

Дослідивши подані розрахунки, з урахуванням умов договору стосовно вартості послуг, суд вважає за необхідне зазначити, що такий розрахунок має бути здійснений від кожного Акта окремо (на суму щомісячної оплати згідно Акту) та за період, який не обмежується та не перевищує період, наведений позивачем в розрахунку санкцій, тобто 3% річних з 05.01.2016 по 03.12.2023, інфляційні втрати січня 2016 по листопад 2023.

За розрахунком суду (який був здійснений відносно кожного акту окремо) загальний розмір 3 % річних становить 2 655,74 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% суд відмовляє (79,71 грн).

За підрахунком суду (який був виконаний відносно кожного акту окремо) інфляційні втрати у загальному розмірі становлять 10 710,07 грн.

Зважаючи на те, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, як це вказано в ч. 2 ст. 237 ГПК України, заявлені до стягнення інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю в сумі заявленій позивачем в розмірі 9 756,93 грн.

Враховуючи викладені вище обставини в сукупності з поданими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова 500,00 грн; заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена 30 095,63 грн; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 1 088,34 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних 2 655,74 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування 9 756,93 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову становить 2 135,63 грн.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОН КОМПАНІ" (вул. Монастирська, 8, оф. 110, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38781335) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) 500,00 грн строкової заборгованості по сплаті комісії, 30 095,63 грн простроченої заборгованості по сплаті комісії; 1 088,34 пені; 2 655,74 грн 3% річних; 9 756,93 грн інфляційних втрат та 2 135,63 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення складено та підписано 21.03.2024 року (після виходу судді з відпустки).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко