Рішення

від 20.03.2024 по справі 917/2/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 Справа № 917/2/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В. розглянувши справу № 917/2/24

за позовною заявою Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаваеплоенерго", вул. Польська, 2А, м. Полтава, 36008

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста", вул. Олександра Оксанченка, 46, м. Полтава, 36021

про стягнення 122 055,71 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

01.01.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1529 «С» від 06.11.2007 року у розмірі 122 055,71 грн, з яких: 76 550,23 грн - основна заборгованість за період з 01.08.2021 року по 30.6.2023 року, 30 917,17 грн пеня за період з 10.01.2023 року по 14.12.2023 року, 11 291,56 грн - інфляційні нарахування за період з жовтня 2021 року по листопад 2023 року, 3 296,75 грн - 3% річних за період з 10.09.2021 року по 14.12.2023 року (вх. № 2/24).

Ухвалою від 08.01.2024 року суд залишив позовну заяву Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" без руху та надав позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно було надати суду відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; надати належним чином завірені копії всіх додаткових угод до договору №1529 «С» від 06.11.2007 року та викласти належним чином обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, доданих до позовної заяви, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

12.01.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 415) на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до даної заяви, позивачем надано суду відомості, що позивачем не вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; надано належним чином завірені копії всіх додаткових угод до договору №1529 «С» від 06.11.2007 року та викладено належним чином обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, доданих до позовної заяви, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 917/2/24, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Копія ухвали від 16.01.2024 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача (вул. О. Оксанченка, 46, м. Полтава, 36021) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 22.01.2024 року).

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 16.01.2024 року є 22.01.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Полтавським обласним виробничим підприємством "Полтаватеплоенерго" ("Теплопостачальна організація") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фієста" (далі - відповідач, споживач, ТОВ "Фієста") укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1529 "С" (далі - договір, а. с. 19 - 21).

Згідно пунктів 1, 2 договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання до межі розподілу будівлі кафе Фієста по вул. Ст.Фронту,46. Відповідальність Теплопостачальної організації і Споживача за стан і обслуговування теплових установок і мереж визначається їх балансовою належністю. Межею розподілу є спільна система з гуртожитком СПТУ-31.

Відповідно до пунктів 5, 6 договору, Теплопостачальна організація забезпечує безперебійне постачання теплом Споживача. Теплопостачальна організація на абонентських вводах будівель і споруд Споживача забезпечує : а)необхідну кількість та якість води від мережі на опалення; б) необхідний наявний напір теплоносія на вводі в будівлю; в)контроль за використанням теплової енергії Споживачем.

Пунктом 21 договору встановлено, що розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показаннями приладів обліку встановленому на об`єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорційно опалювальних площ споживачів.

Пунктом 29 договору передбачено, що оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводить "Споживач", стягується за фактично використану кількість теплової енергії на підставі тарифів встановлених уповноваженим органом. Загальна опалювальна площа під тепловим лічильником складає 4270,5 м2 в т.ч. кафе - 90м2 - 2,11 %. Загальний обсяг гарячого водопостачання під лічильником складає 407,38 м3 в т.ч. кафе - 13,4м3 - 3,29%.

Відповідно до п. 30 договору "Споживач" зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. У випадку коли фактичне використання теплової енергії нижче від сплачених планових платежів (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку і враховується в оплаті наступного місяця за розрахунковим. Якщо підстава платежу в платіжних документах не зазначена, Теплопостачальна організація зараховує кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди. У випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1.0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги № 686-ХІ від 20.05.99р. з 01.07.99р., а також стягнення 3% річних з простроченої суми, згідно ст.625 ЦК України.

Згідно з п. 35 договору даний договір заключений на період : а)для опаленняз 06 листопада 2007 року до 30 квітня 2012 року, б)для гарячого водопостачання з 06 листопада 2007 року до 30 квітня 2012 року, в) в частині розрахунків до їх повного завершення. При наявності акта держповірки теплового лічильника договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Пунктом 37 договору передбачено додаткові умови :

У випадку зміни тарифів Теплопостачальна організація повідомляє про це Споживачу в порядку визначеному законодавством і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів.

Додатковою угодою №4 від 01.10.2010 року до договору на відпуск теплової енергії №1529 "С" від 16.11.2007 року сторони дійшли згоди внести в договір наступні зміни:

1. Перший абзац преамбули по тексту договору викласти в наступній редакції:

Ми, що нижче підписалися, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства Полтаватеплоенерго (далі - позивач, споживач, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", теплопостачальна організація), що іменується в подальшому Теплопостачальна організація, в особі заступника генерального директора Семирота Володимира Георгійовича, діючого на підставі довіреності №19/1138 від 19/05/2010 року, з одного боку, й Товариство з обмеженою відповідальністю Фієста, що іменується в подальшому Споживач, в особі директора Бабака Сергія Івановича, що діє на підставі статуту з іншого боку, заключили цей договір про відпуск та споживання теплової енергії.

13.08.2018 року сторони підписали додаткову угоду №5 до договору, де зазначено, що у зв`язку з уточненням опалювальної площі нежитлового приміщення споживача по вул. Степового Фронту, 46 згідно технічного паспорту № 500 від 04.11.2016, сторони домовились цією додатковою угодою внести в договір № 1529 С на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 06.11.2007 наступні зміни:

1. Пункт 15 договору змінити і викласти в наступній редакції:

Облік споживання теплової енергії проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії PolluTherm X 10 зав. № 11650076, встановленим на будівлі гуртожитку по вул. Степового Фронту, 46, де знаходиться нежитлове приміщення споживача.

Гаряче водопостачання в нежитловому приміщенні споживача по вул. Степового Фронту, 46 опломбоване згідно акту перевірки системи теплопостачання від 15.06.2010. У разі потреби споживача в гарячому водопостачанні за даним об`єктом, останній повинен письмово звернутися в Теплопостачальну організацію з приводу розпломбування обладнання.

2.Пункт 21 договору змінити і викласти в наступній редакції:

Розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показаннями вузла обліку, встановленого на об`єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорційно займаної площі кожного споживача:

-загальна опалювальна площа будівлі гуртожитку по вул. Степового Фронту, 46 під обліком теплового лічильника складає 4 271,0 м2;

-площа, яку займає споживач - 86,5 м2;

- показання теплового лічильника розподіляються пропорційно площі, яку займає Споживач, що становить 2,025%.

Сторони домовилися, що у разі зміни опалювальної площі будівлі кількість частки теплової енергії, що припадає на споживача, збільшується (зменшується) пропорційно зміні загальної опалювальної площі будівлі. Розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показниками приладу обліку теплової енергії, в такому випадку змінюється відповідно до зміни частки споживача без укладання додаткової угоди.

3.Пункт 27 абзац 2 договору змінити і викласти в наступній редакції:

Проектне теплове навантаження на опалення будівлі гуртожитку по вул. Степового Фронту, 46 - 0,2619 Гкал/год, в т.ч. приміщення Споживача - 0,005304 Гкал/год.

4.Пункт 29 договору змінити і викласти в наступній редакції:

Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.

Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1558,93 грн/Гкал без ПДВ.

Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії.

Всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного теплопостачальною організацією споживачу з обов`язковим застосуванням діючих тарифів.

Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

У разі неповернення споживачем акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку вважається оформлений відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Відповідно до акту приймання приладів обліку теплової енергії на комерційний облік рег. №359 (а. с. 28), споживачем (Професійно-технічним училищем №31 (гуртожиток) здано, а ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" прийнято на комерційний облік прилади теплової енергії з 02.12.2011 року по 13.05.2015 року, серед яких є PolluTherm 10 зав. № 11650076.

Даний прилад обліку теплової енергії був встановленим на будівлі гуртожитку по вул. Степового Фронту, 46, де знаходиться нежитлове приміщення ТОВ "Фієста".

Відповідно до акту допуску до експлуатації комерційного вузла обліку теплової енергії рег. № 359 (а. с. 27), 23.09.2015 року було проведено технічний огляд комерційного вузла обліку теплової енергії (в переліку приладів обліку є PolluTherm 10 зав. № 11650076). Вузол обліку теплової енергії введено в експлуатацію з 23.09.2015 року по 05.06.2019 року.

Відповідно до акту прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. № 359 після повірки, 21.06.2019 року було проведено повірку комерційного вузла обліку теплової енергії (в переліку приладів обліку є PolluTherm Х зав. № 11650076). Вузол обліку теплової енергії прийнято на абонентський облік з 12.07.2019 року по 21.06.2023 року (а. с. 93).

Позивач зазначає, що відповідач ТОВ "Фієста" прийняла у строкове платне користування нежитлове приміщення кафе «Фієста», розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Олександра Оксанченка (Ст. Фронту), 46, згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.12.2006 № 808/06-н (далі - договір оренди № 808/06-н, а. с. 29 - 31). Додатковою угодою №13 від 29.06.2021 до Договору оренди № 808/06-н сторони вирішили продовжити договір оренди державного майна шляхом внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.12.2006 року №808/06-н та викласти його у новій редакції, зокрема строк договору продовжено на 5 років до 28.06.2026 року включно (а. с. 32 - 37).

На підставі зазначеного договору оренди №808/06-н з відповідачем було укладено вищезазначений договір №1529 "С" від 06.11.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

На виконання умов договору №1529 "С" від 06.11.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з 01.08.2021 року по 30.06.2023 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 76 550,23 грн. Зазначене підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії: №АВ-28299 від 31.08.2021 року на суму 404,78 грн, №АВ-31533 від 30.09.2021 року на суму 404,78 грн, №АВ-34791 від 31.10.2021 року на суму 831,92 грн, №АВ-38153 від 30.11.2021 року на суму 3 393,96 грн, №АВ-41448 від 31.12.2021 року на суму 25 236,55 грн, №АВ-733 від 31.01.2022 року на суму 9 301,61 грн, №АВ-4952 від 328.02.2022 року на суму 5 993,14 грн, №АВ-9198 від 31.03.2022 року на суму 8 469,48 грн, №АВ-13214 від 30.04.2022 року на суму 3 496,76 грн, №АВ-17151 від 31.05.2022 року на суму 930,19 грн, №АВ- 11663 від 26.06.2022 року на суму - 23 989,14 грн, №АВ-28698 від 30.06.2022 року на суму 930,19 грн, №АВ-33293 від 31.07.2022 року на суму 930,19 грн, №АВ-37218 від 31.08.2022 року на суму 930,19 грн, №АВ-40824 від 30.09.2022 року на суму 930,19 грн, №АВ-44961 від 31.10.2022 року на суму 1 202,68 грн, №АВ-49063 від 30.11.2022 року на суму 6 233,82 грн, №АВ-53337 від 31.12.2022 року на суму 8 890,54 грн, №АВ-561 від 31.01.2023 року на суму 3 617,06 грн, №АВ-4791 від 28.02.2023 року на суму 6 947,29 грн, №АВ-9150 від 31.03.2023 року на суму 8 671,71 грн, №АВ-13352 від 30.04.2023 року на суму 930,19 грн, №АВ-17723 від 31.05.2023 року на суму 930,19 грн, №АВ-21891 від 30.06.2023 року на суму 931,96 грн (а. с. 58 - 69).

Позивач направив на адресу ТОВ "Фієста" вищезазначені акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату за період з серпня 2021 року по червень 2023 року на загальну суму 76 550,23 грн. (а. с. 46 - 57), що підтверджується відомостями на просту письмову кореспонденцію, фіскальними чеками та реєстрами згрупованих поштових відправлень (а. с. 70 - 92).

На дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію становила 76 550,23 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача 30 917,17 грн пені (на грошові зобов`язання грудня 2022 року - червня 2023 року), 3 296,75 грн - 3% річних за період з 10.09.2021 року по 14.12.2023 року, а також інфляційні нарахування в сумі 11 291,56 грн за жовтень 2021 року - листопад 2023 року на грошові зобов`язання серпня 2021 року - червня 2023 року.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту) воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечите безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуст енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до чинного законодавства позивач є теплогенеруючою, теплопостачальною та теплотранспортуючою організацією в розумінні ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) як суб`єкт господарювання діяльності, який має у власності або у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до абзацу 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація мас право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 25 цього Закону також визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі- продажу теплової енергії зі споживачами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (п.3 ч.1 ст.17), «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» ( п.2 ч.1 ст.6), «Про теплопостачання» (абз.7 ст.16), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» як теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організація, відповідно до Статуту та ліцензій є суб`єктом господарювання в сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатуються та є об`єктом життєзабезпечення і стратегічного значення в Полтавській області, у тому числі у містах Полтаві, Кременчуці, Карлівці, Решетилівці, смт Котельві, смт Машівці.

Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії ( в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області під номером 52 (https://www.adm- pl.gov.ua/page/administrativni-poslugi-licenzuvannya).

За приписами ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до п. 37 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Частиною 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затвеерджених постановою КМУ від 03.10.2007 року №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ч.1 ст.276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Частиною 6 ст.276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст.193 ГК України.

Згідно пункту 36 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі - Правила № 1198) теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію у період з 01.08.2021 по 30.06.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами актами приймання - передачі теплової енергії.

Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 29 договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії. Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1558,93 грн/Гкал без ПДВ. Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії. Всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного теплопостачальною організацією споживачу з обов`язковим застосуванням діючих тарифів. Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

У разі неповернення споживачем акту приймання - передачі теплової енергії в 5 -денний термін він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку вважається оформлений відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

За приписами п.40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

За спірний період застосовувались наступні тарифи.

Встановлені НКРЕКП для потреб інших споживачів тарифи:

-з 01 грудня 2020 року 1044,52 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, 63644,64 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно - постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі постанови НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020.

Встановлені Полтавською обласною радою для потреб інших споживачів наступні тарифи без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів:

-з 01 листопада 2021 року 3263,87 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, 146257,50 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно- постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі рішення Полтавської обласної ради №286 від 26.10.2021 (а. с. 17, 18);

-з 21 грудня 2021 року 4731,54 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, 146257,50 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно- постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі рішення Полтавської обласної ради №326 від 09.12.2021 (а. с. 15, 16);

-з 01 жовтня 2022 року 4731,54 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, 146257,50 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно- постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 (а. с. 23, 24).

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl/ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів».

Формування, встановлення та застосування двоставкового тарифу передбачено Порядками формування тарифів, затвердженими постановами НКРЕКП та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП №1174 від 25.06.2019, двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

Згідно до пункту 5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 (далі - Порядок № 869) двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - вартість одиниці теплової енергії, визначена з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії або відповідно до норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуги з постачання теплової енергії.

Умовно-змінна частина тарифу складається з витрат на паливо (природний газ і його транспортування) та електроенергію, при цьому розрахунок зі споживачами проводиться за обсяг спожитої теплової енергії.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об`єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії.

Умовно-постійна частина тарифу компенсує витрати підприємства, пов`язані з ремонтом котелень та теплових мереж, оновленням обладнання, оплатою послуг за розподіл природного газу, що сплачується протягом року, сплатою податків до бюджету, виплатою заробітної плати працівникам, тощо.

Нарахування споживачам за умовно-постійною частиною тарифу здійснюється впродовж року, щомісяця рівними частинами відповідно до величини теплового навантаження системи опалення.

За приписами статті 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до п. 23 Правил № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до п.15 договору, облік споживання теплової енергії проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії PolluTherm Х 10 зав. 11650076, встановленим на будівлі гуртожитку по вул. Олександра Оксанченка (Ст. Фронту), 46 (акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. №359 від 12.12.2011, акт допуску до експлуатації комерційного вузла обліку теплової енергії рег. №359 від 24.09.2015, акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег.№359 після повірки від 12.07.2019, копії яких додаються до матеріалів позовної заяви).

Згідно п. 21 договору загальна опалювальна площа будівлі гуртожитку по вул.Степового Фронту (нова назва - вул. Олександра Оксанченка), 46 під обліком теплового лічильника складає 4 271,0 м2, площа, яку займає відповідач - 86,5 м2.

У разі зміни опалювальної площі будівлі кількість частки теплової енергії, що припадає на відповідача, збільшується (зменшується) пропорційно зміні загальної опалювальної площі будівлі.

Відповідно до п. 27 договору проектне теплове навантаження на опалення будівлі гуртожитку по вул. Ст. Фронту (нова назва - вул. Олександра Оксанченка), 46 - 0,2619 Гкал/год, в тому числі, приміщення відповідача - 0,005304 Гкал/год.

На виконання умов визначених договором рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду направлялися поштою на юридичну адресу відповідача: вул. Ст. Фронту (нова назва - вул. Олександра Оксанченка), 46, м. Полтава, 36021.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище акти приймання-передачі теплової енергії підписані лише з боку позивача. Разом з тим, пунктом 29 договору сторони погодили, що у разі неповернення споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Відповідно до п. 30 договору, споживач зобов' язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Крім того, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість наданих послуг.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Як стверджує позивач, ТОВ "Фієста" не сплачено заборгованість за договором №1529 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 76 550,23 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку заборгованості за теплову енергію (а. с. 13) та встановлено, що він є обґрунтованим.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав. Докази сплати боргу в матеріалах справи відсутні.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в частині стягнення основного боргу.

Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3 296,75 грн (загальний період нарахування 10.09.2021 року по 14.12.2023 року) та 11 291,56 грн інфляційних втрат (загальний період нарахування жовтень 2021 року - листопад 2023 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення 3 % річних суд звертає увагу на наступне.

Перевірка правильності розрахунку 3 % річних здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 30 договору, споживач зобов' язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 09.06.2020 по справі № 419/1965/18, прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

А отже, зазначення у п. 30 договору «до 10 числа місяця» свідчить, що саме ця дата і є останнім днем строку оплати заборгованості.

Таким чином, позивач нарахував 3% річних починаючи з 10 числа кожного місяця необґрунтовано, оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу на той момент ще не настали.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Оскільки:

- 10.10.2021 року був вихідним днем - це неділя (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 11 жовтня (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриману теплову енергію у вересні 2021 року, а прострочка відповідача починається з 12.10.2021 року;

- 10.04.2022 року був вихідним днем - це неділя (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 11 квітня (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриману теплову енергію у березні 2022 року, а прострочка відповідача починається з 12.04.2022 року;

- 10.07.2022 року був вихідним днем - це неділя (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 11 липня (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриману теплову енергію у червні 2022 року, а прострочка відповідача починається з 12.07.2022 року;

- 10.09.2022 року був вихідним днем - це субота (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 12 вересня (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриману теплову енергію у серпні 2022 року, а прострочка відповідача починається з 13.09.2022 року;

- 10.12.2022 року був вихідним днем - це субота (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 12 грудня (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриману теплову енергію у листопаді 2022 року, а прострочка відповідача починається з 13.12.2022 року;

- 10.06.2023 року був вихідним днем - це субота (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 12 червня (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриману теплову енергію у травні 2023 року, а прострочка відповідача починається з 13.06.2023 року.

За розрахунком суду розмір 3% річних становить 3 298,48 грн, тоді як позивач просить стягнути 3 296,75 грн.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір (3 296,75 грн) підлягає стягненню з відповідача.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за загальний період з жовтеня 2021 року по листопад 2023 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині (11 291,565 грн) є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 30 917,17 грн суд зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, у відповідності до положень ст. 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1.0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги № 686-ХІ від 20.05.99р. з 01.07.99р., а також стягнення 3% річних з простроченої суми, згідно ст.625 ЦК України (п. 30 договору).

Згідно з розрахунком позивача сума пені складає 30 917,17 грн, яка нарахована за період з 10.01.2023 р. по 14.12.2023 р.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, нарахування штрафних санкцій на суму боргу, який виник у період карантину, порушує норми матеріального права. Під час карантину такі санкції не нараховуються у силу імперативної вказівки Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

Аналогічні правові висновки викладені в постановах судів апеляційної інстанції, зокрема, в постанові від 14.02.2024 року по справі №917/1480/23, від 10.11.2023 року по справі №904/1953/23, від 01.02.2022 року по справі №910/7168/21, у постанові від 05.05.2022 року по справі №904/8839/21 та ін.

Крім того, позивачем було допущено аналогічну помилку, що і при нарахуванні 3 % річних, а саме: позивач нарахував пеню починаючи з 10 числа кожного місяця необґрунтовано, хоча кредиторські вимоги про сплату боргу на той момент ще не настали.

Суд звертає увагу, що позивач, відповідно до наданого розрахунку (а. с. 11) просить стягнути з відповідача пеню на заборгованість, яка утворилась з грудня 2022 року по червень 2023 року.

Враховуючи вищезазначене, суд встановив, що є неправомірними нарахування пені за прострочення платежу за отриману теплову енергію:

- у грудні 2022 року (період нарахування пені - 10.01.2023 року - 09.07.2023 року),

- у січня 2023 року (період нарахування пені 10.02.2023 - 31.07.2023 року),

- у лютому 2023 року (період нарахування пені 10.03.2023 - 31.07.2023 року),

- у березні 2023 року (період нарахування пені 10.04.2023 - 31.07.2023 року),

- у квітні 2023 року (період нарахування пені 10.05.2023 - 31.07.2023 року),

- травні 2023 року (період нарахування пені 10.06.2023 - 31.07.2023 року),

- у червні 2023 року (період нарахування пені 10.07.2023 - 31.07.2023 року), - оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу на 10 число кожного місяця ще не настали та дані нарахування здійснені на період дії карантину (COVID-19).

Здійснивши перерахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, суд встановив, що правомірною є пеня, загальний розмір якої становить 12 597,76 грн.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за поставлену теплову енергію і позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 76 550,23 грн., пені в сумі 12 597,76 грн, 3 % річних в сумі 3 296,75 грн та інфляційних втрат у сумі 11 291,56 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині стягнення пені (18 319,41 грн) позов є безпідставним, а отже задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" (вул. Олександра Оксанченка, 46, м. Полтава, 36021, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24824771) на користь Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаваеплоенерго" (вул. Польська, 2А, м. Полтава, 36008, п/р НОМЕР_1 АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 03338030) 76 550,23 грн основної заборгованості, 11 291,56 грн інфляційних втрат, 3 296,75 грн 3% річних та 12 597,76 грн пені та 2 281,16 грн судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення складено та підписано 20.03.2024 р. (після виходу судді з відпустки).

Суддя О. М. Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.