Рішення

від 19.03.2024 по справі 918/55/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/55/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФОНД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коркон Компані"

про стягнення заборгованості в сумі 1 602 713 грн. 92 коп.

Сторони не забезпечили явку уповноважених представників.

Описова частина:

16 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коркон Компані" про стягнення заборгованості в сумі 1 602 713 грн 92 коп. з яких: 1 155 000 грн 00 коп. - основний борг, 20 742 грн 20 коп. - інфляційні, 25 704 грн 05 коп. - 3% річних, 279 767 грн 67 коп. пені та 121 500 грн 00 коп. штрафу за договором поставки № 01/03-23 від 28 березня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі 918/55/24, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20 лютого 2024 року.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року відкладено підготовче засідання на 05 березня 2024 року.

05 березня 2024 року на електронну адресу суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" подало клопотання, в якому просить суд позов задоволити в повному обсязі.

Крім того, на електронну адресу суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" подало клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 19 березня 2024 року.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

В судові засіданні 19 березня 2024 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлені.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 22 січня 2024 року, підготовче засідання призначене на 20 лютого 2024 року. Вказана ухвала направлена судом рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. Вказана ухвала повернулася до суду з відміткою не вручено, підстави не вручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року підготовче засіданні відкладене на 05 березня 2024 року, ухвалою суду від 05 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 19 березня 2024 року, вказані ухвали направлені судом для відповідача на електронний суд.

З вказаного слідує, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, місце та час судових засідань.

У судові засідання 20 лютого 2024 року, 05 березня 2024 року та 19 березня 2024 року відповідач не з`явився, відзиву у порядку ст. 165 ГПК України не подав, а також не повідомив про причини неможливості подання відзиву у встановлені строки та про поновлення пропущеного строку для подання відзиву не заявив.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у ст. 13, 74 ГПК України. Згідно з п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Відповідно до ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а також враховуючи те, що судом було надано достатньо часу для сторін, щоб останні могли подати усі наявні докази, суд прийшов висновку розглядати справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

28 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коркон Компані" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі - продажу № 01/03-23 (надалі - договір, а.с. 6-7), за пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця макуху соєву (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, кількістю, якістю та на умовах, узгоджених сторонами у відповідній Специфікації до цього договору.

Пунктом 2.1. договору погоджено, що ціна, кількість, загальна сума вартості кожної окремої партії товару, порядок розрахунків вказується у Специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною. При зміні курсу США до української гривні та (або) зміні ринкової вартості товару, ціна, що визначена у Специфікаціях цього договору не змінюється. Покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата списання коштів з банківського рахунку покупця (пункт 2.2 договору).

Загальна сума договору визначається від суми вартості товару, що зазначена у відповідних Специфікаціях до договору та видаткових накладних (пункт 2.3. договору).

Відповідно до розділу 4 договору умови та термін поставки у цьому договорі здійснюються відповідно до міжнародних комерційних умов поставки "Інкотермс-2010" та узгоджуються сторонами у Специфікаціях, які є невідомою частиною цього договору. Передача товару супроводжується наступними завіреними копіями та оригінальними документів: свідоцтвом платника ПДВ; видатковою накладною; рахунком - фактурою постачальника з точним зазначенням кількості та ціни товару, суми ПДВ, всього до сплати; копіями товарно-транспортних накладних (за необхідності). Право власності на товар за цим договором виникає у покупця з моменту його отримання від постачальника на умовах, що зазначені у Специфікаціях до цього договору. Товар приймається згідно кількості, зазначеної у товарно-транспортній накладній на товар. Приймається товар згідно кількості, зазначеної у товарно-транспортній накладній на товар. Приймання товару за кількістю та якістю, проводиться згідно товарно-супровідних документів уповноваженим представником покупця в місці поставки. По закінченню приймання товару, він вважається беззастережно прийнятим покупцем у відповідній кількості та якості.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, на виконання умов договору 28 березня 2023 року сторонами укладено Специфікацію № 1 до договору № 01/03/23, пунктом 1 якої визначено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити наступний товар: макуха соєва в кількості 69 тон (+/-5%), ціна за тонну (без ПДВ) - 15 000 грн., ціна за тону з ПДВ - 18 000 грн., на загальну суму 1 242 000 грн. (в.т.ч. П/ДВ 207 000 грн.). Умови поставки: FCA (в редакції Інкотермс - 2010) - Львівська область, Золочівський район, село Пониковиця, урочище "Іподром" 2 (пункт 2 Специфікації).

Отже, на виконання умов договору та Специфікації № 1, відповідно видаткової накладної № 801, постачальником проведено поставку товару, а саме макуху соєву, в кількості 67,5 тон, на загальну суму 1 215 000 грн.

Розділом 2 договору сторонами погоджено, що ціна, кількість, загальна сума вартості кожної окремої партії товару, порядок розрахунків вказується у Специфікаціях до даного договору, які є невід`ємною його частиною При зміні курсу долара США до української гривні та (або) зміні ринкової вартості товару, ціна що визначена у Специфікації до цього договору не змінюється.

Пунктом 3 Специфікації № 1 визначено, що покупець оплачує товар протягом 21 робочого дня після відвантаження товару покупцю.

У порушення умов договору відповідачем проведено часткову оплату за поставлений товар, а саме 05 жовтня 2023 року на суму 30 000 грн.; 24 жовтня 2023 року на суму 30 000 грн. А отже, сума заборгованості за поставлений товар становить 1 155 000 грн.

Згідно з п. 5.1. договору у випадку порушень своїх зобов`язань та наданих за цим договором гарантій сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальністю, передбачену чинним законодавством України та цим договором. У разі невиконання, неналежного виконання зобов`язань з поставки товару, або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару чи його партії, за кожен день порушення виконання зобов`язань за договором (п. 5.1., 5.2. договору). При несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товарів покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення виконання зобов`язання та штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (пункт 5.4. договору).

Позивач за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару нарахував та заявив до стягнення 20 742,20 грн. інфляційних, 25 704,05 грн. 3% річних, 121 500 грн. штрафу та 279 767,67 грн. пені.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неоплатою вартості поставленого товару та відповідальністю за порушенням умов щодо оплати поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судами установлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 215 000 грн., за який відповідач розрахувався частково, сплативши 60 000 грн., отже, розмір основного боргу становить1 155 000 грн., відтак вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Окрім того, як зазначалося, за неналежне виконання зобов`язань позивач нарахував та заявив до стягнення 20 742,20 грн. інфляційних, 25 704,05 грн. 3% річних,121 500 грн. штрафу та 279 767,67 грн. пені.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019).

Суд, здійснивши перерахунок 20 742,20 грн. інфляційних, 25 704,05 грн. 3% річних, 121 500 грн. штрафу та 279 767,67 грн. пені., які є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 24 040,70 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 24 040,70 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коркон Компані" (Україна, 33003, Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 44723247) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (45725, с. Звиняче, вул. Привокзальна 17, Луцького р-ну, Волинської обл., код ЄДРПОУ 39137820) 1 155 000 грн. (мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот) - основної суми заборгованості, 121 500 грн.( сто двадцять одна тисяча п`ятсот) штрафу, пені - 279 767,67 грн. (двісті сімдесят дев`ять сімсот шістдесят сім), інфляційне збільшення у розмірі 20 742,20 грн. (двадцять тисяч сімсот сорок дві), 3% річних: 25 704,05 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот чотири), 24 040,70 грн. (двадцять чотири тисячі нуль сорок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повне судове рішення складене та підписане 21.03.2024.

Суддя Вадим Торчинюк