Ухвала

від 21.03.2024 по справі 167/312/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/312/24

Номер провадження 6/167/13/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сіліча І. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області подання головного державного виконаця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В. М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В. М. звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Своє подання мотивує тим, що на виконанні у Рожищенському відділі ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №66399671 з виконання Наказу №903/83/21-1 виданого 14 червня 2021 року Господарським судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького в особі відокремленого структурного підрозділу «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького» заборгованості в розмірі 19759,86 гривень. 05 серпня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На адресу боржника, яка була зазначена у виконавчому документі: ОСОБА_1 неодноразово були надіслані виклики з вимогою з`явитися до державного виконавця та надати пояснення з приводу виконання рішення, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації. Однак, на виклики ОСОБА_1 не з`являлася. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстроване. З відповідей ДФС України та ПФУ боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Такі обставини порушують права стягувача на виконання рішення та унеможливлюють відновлення його порушених прав, за захистом яких вона звернулася до суду. Боржник ОСОБА_1 свідомо порушила вимоги законодавства щодо виконання рішення та не виконала покладених на неї обов`язків. Зважаючи на відсутність у боржника майна, на яке відповідно до Закону можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, обмеження останньої у праві виїзду за межі України є єдиним заходом впливу, що спонукатиме її до виконання боргових зобов`язань за рішенням, що в свою чергу захистить права стягувача на отримання належних коштів.

Враховуючи вищенаведене, головний державний виконавець Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В. М. просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань, що покладені на неї Наказом Господарського суду Волинської області №903/83/21-1 від 14 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького в особі відокремленого структурного підрозділу «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького» заборгованості в розмірі 19759,86 гривень.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 21 березня 2024 року подання прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Головний державний виконавець Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В. М. в судове засідання не з`явилась, 21 березня 2024 року суду надала матеріали виконавчого провадження та заяву про підтримання подання та про розгляд справи у її відсутності.

У відповідності до вимог ч. 4ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) повідомлення про розгляд подання інших учасників процесу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд доходить такого висновку.

Суд встановив, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В. М. перебуває Наказ №903/83/21-1 виданий 14 червня 2021 року Господарським судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького в особі відокремленого структурного підрозділу «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького» заборгованості в розмірі 19759,86 гривень.

Постановою державного виконавця Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грищук М. В. від 05 серпня 2021 року за вищевказаним наказом відкрито виконавче провадження, зобов`язано боржника податидекларацію про доходита майно (ВП № 66399671).

Судом встановлено, що 28 червня 2022 року державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника. Проте постанови про арешт коштів боржника порернуто без виконання у зв`язку відсутністю рахунків/клієнта.

Відповідно до відповідей банківських установ на рахунках боржника кошти відсутні. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстроване. З відповідей ДФС України та ПФУ боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів. Згідно даних МВС інформація щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів відсутня.

Згідно актів державного виконаця від 12.11.2021, 11.02.2022, 28.06.2022, 26.09.2022, 13.10.2023, 12.12.2023, 19.03.2024 знійснені перевірки майнового стану боржника, передбачені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» за адресою реєстрації місця проживання та фактичного перебування АДРЕСА_1 та виявлено відсутність майна на праві приватної власності, на яке згідно із Законом можливо звернути стягнення в межах суми боргу.

Відповідно до положень статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст.441ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно з п. 5 ч. 1ст.6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни громадянУкраїни» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

«Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання виконавчого документа, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування. Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання виконавчого документа.

У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно з вимог ст.77-80ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не подано доказів про ухилення боржника від виконання зобов`язань за виконавчими провадженнями, зокрема, відсутні докази того, що боржник має реальну можливість виконати своє зобов`язання. У поданні про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України державний виконавець покликалася лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов`язання, що саме по собі не доводить факту умисного ухилення від виконання покладених на нього зобов`язань.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенції), частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому згідно ч. 3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Таким чином, застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

Разом з тим, даних про наявність закордонного паспорту у боржника ОСОБА_1 станом на день розгляду подання суду не надано, в матеріалах справи відсутня інформація про виїзд її за кордон протягом 2021-2024 років.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про те, що державним виконавцем в поданні не наведено беззаперечних фактів, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань покладених на неї рішенням суду, що полягає в умисній її бездіяльності чи свідомому невиконанні нею відповідних зобов`язань.

Оскільки ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням суду є обов`язковою ознакою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та у зв`язку із відсутністю таких даних в матеріалах справи, тому суд доходить до висновку, що підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон немає. Зазначене подання є передчасним і в його задоволенні необхідно відмовити за безпідставністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12,13,80,81,89,247, 260,441 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання головного державного виконаця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В. М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. п. 15.5) п. 1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Дата складення повного судового рішення 21 березня 2024 року.

Суддя І. І. Сіліч