Рішення

від 19.03.2024 по справі 922/23/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024м. ХарківСправа № 922/23/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5 (вул. Тверська, буд. 5), м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ: 40075815), в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 40081221) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (вул.Рилєєва, буд. 60, м. Харків, 61093; код ЄДРПОУ: 21254331) про стягнення 3520,00 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 02.01.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення з відповідача коштів у розмірі 3520,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, як продавцем товару, згідно з рахунком-фактурою № СФ-1028/03 від 28.1-0.2021, не зареєстровано податкову накладну на суму 3520,00 грн, як податку на додану вартість, яку позивач, як покупець, не зміг включити до податкового кредиту, що призвело до настання збитків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2024, після усунення недоліків, позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/23/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 27.02.2024 о 14:20.

Вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Протокольною ухвалою господарського суду від 27.02.2024 розгляд справи відкладено на 19.03.2024 о 15:00.

У судове засідання, яке відбулося 19.03.2024, представники сторін не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Представник позивача був повідомлений про час та місце даного судового засідання у попередньому судовому засіданні під протокол.

Копії ухвал від 25.01.2024 та 27.02.2024, надіслані на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті до суду без вручення адресату за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача і відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.01.2022 на підставі рахунку-фактури № СФ-1028/03 від 28.10.2021 Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (відповідач) було проведено оплату на суму 21120,00 грн (двадцять одна тисяча сто двадцять грн 00 коп.), у тому числі ПДВ 3520,00 грн (три тисячі п`ятсот двадцять грн 00 коп.) за склоочисник СЛ-440Е в кількості 8 (вісім) шт., який був отриманий позивачем відповідно до видаткової накладної № РН-0126/02 від 26.01.2022.

Таким чином, позивачем, платіжним дорученням від 19.01.2022 № 4447951 сплачені в повному обсязі кошти, за отриманий товар.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із подальшими змінами і доповненнями, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. У даному випадку датою виникнення податкових зобов`язань є 19.01.2022.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленим ПК України термін.

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем вищезазначені обов`язки у повному обсязі не виконані, а саме податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна від 19.01.2022 № 4 на суму 3520,00 грн ТОВ "Надія" зареєстрована/отримана в ЄРПН 31.01.2022 та має статус "реєстрацію зупинено", що відображено у відомостях електронного кабінету платника податків.

Оскільки відповідачем не зареєстровано податкову накладну на отриманий позивачем товар, згідно з рахунком-фактурою № СФ-1028/03 від 28.10.2021, позивач має збитки в сумі 3520,00 грн, що складаються із суми податку на додану вартість, яку позивач не зміг включити до податкового кредиту.

З огляду на викладене, філія АТ "Укрзалізниця" не має юридичної підстави включити 3520,00 грн (три тисячі п`ятсот двадцять грн 00 коп.) до податкового кредиту, що, в свою чергу, призводить до настання збитків.

27.07.2022 позивачем був направлений лист за № 603 до відповідача для прийняття мір по розблокуванню податкової накладної № 4 від 19.01.2022, на який не було отримано відповіді.

13.09.2022 за № 793 позивачем направлено ще один лист до відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 3520,00 грн, на який відповідач надав відповідь за № 1 від 19.09.2022, в якій обіцяв повернути кошти після повернення керівника з-за кордону, але і по теперішній час кошти не повернуті.

24.01.2023 позивачем відправлено лист до відповідача за № 128 з вимогою зареєструвати податкову накладну повторно, але відповідь на даний лист не була отримана.

11.04.2023 за № 499 позивачем була пред`явлена претензія до відповідача на суму 3520,00 грн, яка також була залишена без відповіді.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу.

Так, статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом абз. 2 п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Умовами абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманим умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відтак, за загальним правилом, приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17. З системного аналізу вищевикладеного вбачається, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №4917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Так, за приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів с відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 24 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання с причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Таким чином, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, реєстрація складеної відповідачем податкової накладної від 19.01.2022 № 4 на суму 3520,00 грн в ЄРПН, яка мала бути проведена у граничні строки, встановлені у п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, станом на теперішній час має статус зупиненої, що свідчить про невиконання відповідачем вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Доказів вчинення відповідачем дій у визначені законом порядку та строки щодо належної реєстрації податкової накладної позивачу відповідачем надано не було. У зв`язку з цим, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 3520,00 грн.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Отже, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні у встановлені законом порядку та строки і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Відтак, наявні всі елементи складу правопорушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (вул.Рилєєва, буд. 60, м. Харків, 61093; код ЄДРПОУ: 21254331) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5 (вул. Тверська, буд. 5), м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ: 40075815), в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 40081221) - кошти в розмірі 3520,00 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "21" березня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар