Ухвала

від 21.03.2024 по справі 922/2241/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/2241/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023

за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд"

про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-ДЕВЕЛОПМЕНТ"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 922/2241/21. Вказана касаційна скарга була надіслана 02.03.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Господарського суду Харківської області від 25.12.2023, залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.

За таких обставин Суд зауважує про те, що положення пункту 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову, тоді як приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість оскарження таких ухвал в касаційному порядку.

З огляду на викладене та враховуючи, що ухвала про відмову у забезпеченні позову не передбачена в зазначеному переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі № 922/2241/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд роз`яснює Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквафонд", що воно має право на повернення судового збору, сплаченого за подання цієї касаційної скарги у порядку, визначеному пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі № 922/2241/21.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 01.03.2024 № 0.0.3503599589.1 про сплату судового збору на суму 3 028,00 грн, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквафонд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак