Рішення

від 21.03.2024 по справі 711/4139/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4139/23

Номер провадження2/711/451/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.

за участі представника відповідача адвоката Шимановського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа Страхова Компанія «Рідна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

До Придніпровського районного суду міст Черкаси з позовною заявою звернувся представник ОСОБА_2 адвоката Грушевого Юрія Віталійовича до ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів.

У позовній заяві зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем здійснювалось виконавче провадження № 58206287 за виконавчим листом, виданим 14.01.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/4732/16-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 280 570,00 гривень.

В межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем була виставлена на реалізацію належна ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1 (лот № 335374).

З метою участі в електронних торгах з продажу вказаної квартири позивач зареєструвався як учасник торгів та у березні 2019р. сплатив гарантійний платіж у сумі 27 620 (двадцять сім тисяч шістсот двадцять) гривень 50 коп.

01 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги, у яких позивач визнаний переможцем з найвищою ціновою пропозицією у сумі 552410 грн.

Після проведення вказаних торгів із повідомлення ДП «СЕТАМ» від 02.04.2019р. позивач дізнався, що на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року у справі № 711/2375/19 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації майна - лоту № 335374, приватним виконавцем 29 березня 2019 року винесено постанову про зупинення виконавчих дій, 02 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ» торги зупинено. Відповідно, решту коштів за придбання квартири він не сплачував, документи за результатами торгів не оформлювалися.

Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 711/2375/19 ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року в оскаржуваній частині щодо зупинення реалізації арештованого майна та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у заяві про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме лота № 335374 у виконавчому провадженні № 58206287, відмовлено.

25 лютого 2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58206287 та поновлення реалізації лота № 335374.

25 лютого 2021 року було сформовано Протокол № 395993 проведення Державним підприємством «СЕТАМ» електронних торгів, які відбулися 01 квітня 2019 року з продажу лоту № 335374, а саме - належної ОСОБА_4 квартири, за результатами яких, переможцем визнано мене з ціновою пропозицією в 552410,00 грн.

У зв`язку з цим, на виконання вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, 11 березня 2021 року позивач сплатив вартість лоту № 335374 у сумі 524 789,50 грн. на рахунок приватного виконавця Бурмаги Є.А., що підтверджується копією платіжного доручення від 11 березня 2021 року.

За наслідками оскарження ОСОБА_4 електронних торгів з продажу квартири Черкаський апеляційний суд постановою від 07 червня 2022 року у справі №711/3571/19 визнав недійсними електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374, а саме - належної ОСОБА_4 квартири, за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 552410 грн та оформлені Протоколом № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року; скасовано Протокол № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року, відповідно до якого відбулись електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374. Крім того, з мене в солідарному порядку стягнуто судові витрати на користь ОСОБА_4 у сумі 2 225,47 грн.

В якості підстав визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу № 395993 суд вказав наступне.

Електронні торги, проведені 01 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ» з продажу належної ОСОБА_4 квартири та оформлені протоколом № 395993 від 25 лютого 2021 року, відбулися з порушенням чинного на час їх проведення законодавства. Оскільки постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 29 березня 2019 року було зупинено реалізацію належної позивачці квартири, проведення 01 квітня 2019 року прилюдних торгів із продажу даного нерухомого майна, є неправомірним. Зупинення прилюдних торгів 02 квітня 2019 року після їх проведення 01 квітня 2019 року не передбачено жодною нормою закону. Згідно із матеріалами справи проведення виконавчих дій було поновлене 25 лютого 2021 року, цього ж дня складено і протокол № 395993 про проведення електронних торгів, які відбулися 01 квітня 2019 року. Однак, законодавством визначено, що у разі зупинення електронних торгів протягом часу їх проведення, такі електронні торги проводяться спочатку та розпочинаються на третій робочий день від дати їх відновлення. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки прилюдні торги були зупинені 02 квітня 2019 року вже після їх проведення, такі електронні торги проводяться спочатку та розпочинаються на третій робочий день від дати їх відновлення. Отже проведення електронних торгів 01 квітня 2019 року та складення 25 лютого 2021 року протоколу № 395993 про їх проведення відбулось із порушенням вимог чинного законодавства.

Апеляційний суд також врахував, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц, визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича щодо передачі квартири на реалізацію неправомірними.

З урахуванням викладеного, Черкаський апеляційний суд постановив, що проведення електронних торгів 01 квітня 2019 року та складення 25 лютого 2021 року протоколу № 395993 про їх проведення відбулось із порушенням вимог чинного законодавства, зокрема положень розділу XI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року (у редакції чинній на час проведення електронних торгів). Суд у постанові від 07.06.2022 вказав, що оскільки дії приватного виконавця щодо передачі належного ОСОБА_4 майна на реалізацію та проведення прилюдних торгів із реалізації цього майна проведені із порушенням встановленого чинним законодавством порядку, ці прилюдні торги підлягають визнанню недійсними.

У постанові від 12 травня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц Черкаський апеляційний суд погодився з висновками Придніпровського районного суду м. Черкаси про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо передання на реалізацію лоту № 335374.

Суд, зокрема, вказав на недотримання виконавцем вимог частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» щодо умов звернення стягнення на заставлене майно боржника, зазначив, що приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку. Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що хоча право застави на спірну квартиру у заставодержателя за договором іпотеки виникло після ухвалення Придніпровським районним судом м. Черкаси рішення, яке набрало законної сили 07 листопада 2018 року, однак, заставодержатель не надавав згоду на звернення стягнення на іпотечне майно, навпаки заперечував проти реалізації заставленого майна, що підтверджується його заявою від 25 березня 2019 року. Отже, умова п. З ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» не була дотримана приватним виконавцем. Також Черкаський апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції щодо недотримання приватним виконавцем і вимог п. 2 ч. 1 ст. 51 вказаного Закону, оскільки вартість заставленого майна згідно із витягом з незалежної оцінки квартири від 25 лютого 2019 року, становить 552410 грн, а заборгованість боржника перед заставодержателем становить 680000 грн, згідно з умовами укладеного між ними договором від 19 грудня 2018 року про внесення змін до Договору позики.

Таким чином, постановами Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц та від 07 червня 2022 року у справі № 711/3571/19, які набрали законної сили, встановлені порушення відповідачами норм законодавства при переданні на реалізацію лоту № 337354, при організації та проведенні торгів з продажу даного лоту.

Слід зазначити, що позивач був залучений як співвідповідач у справі № 711/3571/19 як сторона правочину з продажу майна з електронних торгів відповідно до правових висновків Верховного Суду у даній категорії справ, проте жодним рішенням ні у вказаній справі, ні в будь-якій іншій не встановлено допущення порушень прав власника квартири - лоту № 335374, або інших норм законодавства, що призвело до порушення порядку проведення електронних торгів з продажу лоту № 335374 та визнання їх недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно- правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №752/4100/17, від 26.12.2019 року у справі №646/7744/17, збитки, заподіяні виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 25.10.2005 року у справі №32/421.

У постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 461/3508/17 (провадження № 61-33305св18) Верховний суд виклав правову позицію, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб.

Таким чином підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

Грошовий вираз майнової шкоди є збитками. Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до положень Цивільного кодексу України, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Абзацами 9-11 пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що у разі поновлення виконавчого провадження державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня винесення постанови про поновлення виконавчого провадження надсилає організатору та переможцю електронних торгів за адресами, зазначеними у протоколі електронних торгів, повідомлення про поновлення строку перерахування коштів.

Організатор не пізніше наступного робочого дня розміщує в особистому кабінеті учасника електронних торгів, що став переможцем, інформацію про поновлення виконавчого провадження та строк здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно.

Переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів з дня розміщення в особистому кабінеті інформації про поновлення виконавчого провадження повинен здійснити розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода Організатору) від переможця електронних торгів у формі аукціону не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. При цьому попередні цінові пропозиції переможця, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно, не враховуються.

На момент сплати коштів гарантійного внеску для участі у електронних торгах з продажу квартири - лоту № 335374, позивач не мав відомостей про оспорювання власником квартири і іпотекодержателем передання майна на реалізацію і зупинення торгів ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, а отже правомірно розраховував на те, що квартира передана на реалізацію з дотриманням норм законодавства, а торги проводяться законно. Про зупинення торгів і оскарження в судовому порядку передачі квартири на реалізацію позивач дізнався лише 02 квітня 2019 року з повідомлення ДП «СЕТАМ» в особистому кабінеті на сайті Прозорро.

В подальшому, 11 березня 2021 року позивач дізнався про відновлення торгів і визнання його переможцем, а отже, був зобов`язаний протягом 10 днів сплатити повну вартість лоту для його придбання. Несплата вартості лоту № 335374 у термін, встановлений Порядком реалізації арештованого майна, призвела б до втрати статусу переможця торгів і втрати сплаченої суми гарантійного внеску.

У зв`язку з цим, 11 березня 2021 року позивач сплатив на рахунок приватного виконавця Бурмаги Є.А. вартість лоту № 335374 у розмірі 524 789,50 гривень.

Після винесення Черкаським апеляційним судом 07 червня 2022 року постанови про визнання електронних торгів з продажу лоту № 335374 недійсними, я звернувся до Приватного виконавця Бурмаги Є.А. та до ДП «СЕТАМ» щодо повернення сплачених мною коштів гарантійного внеску та вартості лоту.

Приватний виконавець повернув сплачені кошти 26 липня 2022 року.

ДП «СЕТАМ» суму сплаченого гарантійного внеску не повернуло до цього часу. У зв`язку з цим, позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ДП «СЕТАМ» про стягнення на мою користь суми сплаченого гарантійного внеску. У вказаному позові заявлені вимоги про стягнення на мою користь коштів на загальну суму 30 255,20 грн, з яких: 27 620,50 грн гарантійного внеску, сплаченого за участь у електронних торгах з продажу лоту № 335374; 2 162,50 грн. інфляційних втрат та 472,20 грн 3 % річних. Сума інфляційних втрат на суму гарантійного внеску нарахована у даному позові за період з 24 червня 2022 року (граничної дати повернення внеску ДП «СЕТАМ» відповідно до абз. З пункту 2 розділу X Порядку реалізації арештованого майна) по 18 січня 2023 року (дату подання позову).

Позов зареєстрований у суді 22.02.2023, справі присвоєний № 761/6517/23, на даний час інформація про подальший рух справи відсутня.

Реєструючись для участі у торгах, сплачуючи належні платежі, позивач враховував інформацію про лот, розміщену на сторінці з його продажу, відомості, повідомлені приватним виконавцем, і розраховував на те, що майно передане на реалізацію правомірно, торги організовані та проведені з дотриманням норм законодавства.

Внаслідок визнання електронних торгів недійсними та скасування Протоколу № 395993 законні права та інтереси позивача також були порушені - віг не досяг бажаного результату - не придбав майно, а кошти, сплачені у зв`язку з участю в електронних торгах, за час з дати їх сплати відповідачам зазнали інфляційних втрат. Крім того, незважаючи на відсутність з боку позивача порушень прав власника квартири- лоту № 335374 та законодавства, що регулює порядок проведення електронних торгів, постановою Черкаського апеляційного суду від 07.06.2022 у справі № 711/3571/19 з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір на користь ОСОБА_4 у сумі 2 225,47 грн., який він сплатив їй поштовим переказом 14 вересня 2022 року.

Оскільки суди у справах № 711/3571/19 і № 711/4732/16-ц прийшли до висновків, що саме порушення, допущені відповідачами, призвели до визнання електронних торгів недійсними та скасування Протоколу проведення електронних торгів від 25.02.2021 № 395993, наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідачів та визнанням електронних торгів недійсними та скасування Протоколу проведення електронних торгів, а отже і завданням збитків у вигляді інфляційних втрат на суму сплачених коштів у 2019 та у 2021 роках, та суми судового збору, який позивач вимушений був сплатити за судовим рішенням у справі №711/3571/19.

Виходячи з наведеного, у даних правовідносинах наявні всі передбачені законом елементи для відшкодування відповідачами збитків: доведена вина відповідачів - неправомірність дій відповідачів підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах № 711/3571/19 та № 711/4732/16-ц; кошти, сплачені як гарантійний внесок і оплата вартості лоту № 335374, за час з дати їх сплати знецінилися (зазнали інфляційних втрат), крім того, позивач зазнав збитків у сумі сплаченого на виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 07.06.2022 у справі № 711/3571/19 судового збору у розмірі 2 225,47 грн. на користь ОСОБА_4 , хоча я протиправної поведінки та порушень законодавства не допускав; наявний прямий та безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідачів та завданими мені збитками, оскільки саме внаслідок протиправності дій відповідачів, що встановлено судовими рішеннями у справах № 711/3571/19 та № 711/4732/16-ц, Черкаський апеляційний суд визнав недійсними електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374, скасував Протокол № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року. Як наслідок, мети участі у торгах позивач не досяг, вимушений вживати заходів щодо повернення коштів, зазнав додаткових витрат, збитків.

Так, інфляційні втрати на суму сплаченої вартості лоту № 335374 за період з 11 березня 2021 року по 25 липня 2022 року складають 142 392 (сто сорок дві тисячі триста дев`яносто дві) гривні 35 коп. (розрахунок додається).

Інфляційні втрати на суму сплаченого гарантійного внеску за період з 25 березня 2019 року (дати його сплати) по 21 червня 2022 року (дату, що передує періоду нарахування інфляційних втрат у позовній заяві до ДП «СЕТАМ» про стягнення суми гарантійного внеску) складають 10 435 (десять тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 98 коп.

Індекси інфляції враховані згідно з даними Державної служби статистики України.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій приватного виконавця та ДП «СЕТАМ» з передачі на реалізацію квартири-лоту № 335374 і організації та проведення торгів з її продажу, що підтверджується постановою Черкаського апеляційного суду від 07.06.2022 у справі № 711/3571/19 та ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц, позивачу завдано матеріальні збитки у вигляді інфляційних втрат та стягнутого з мене судового збору у загальній сумі 155 053,80 гривень.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Позивач зареєструвався для участі у електронних торгах з продажу лоту № 335374 у 2019 році з наміром придбати квартиру. Через допущення відповідачами неправомірних дій, що встановлено судовими рішеннями, електронні торги визнані недійсними. Позивач, хоч і не допустив ніяких порушень прав власника квартири-лоту № 335374 та норм законодавства, навпаки, сам зазнав порушень своїх законних прав та інтересів, був залучений як відповідач у справі про оскарження електронних торгів, вимушений був витрачати час на участь у судових засіданнях, підготовку процесуальних документів, пояснень у вказаній справі, змінювати звичний устрій життя. Після визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про їх проведення позивач мав вчиняти дії з повернення сплачених коштів (сума яких є значною для нього), в тому числі, через суд. Наведені обставини відобразились на емоційному стані: він тривалий час, з 2019 року, зазнаю постійних хвилювань, перебуваю у стресі та нервовому напруженні. Позивач має інвалідність III групи, дія стресу на його організм, враховуючи крім того і так непросту ситуацію в країні, негативно впливає на стан здоров`я, а також на його працездатність і стосунки з оточуючими.

З урахуванням наведеного, вважає, що необхідний і достатній розмір морального відшкодування складає 5 000,00 грн.

З метою захисту і відновлення своїх порушених прав позивач звернувся до адвоката - ОСОБА_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1227 від 15.11.2019. Вказані відомості розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно, на підтвердження понесених судових витрат до даної позовної заяви додав: копію договору про надання правової допомоги від 31.05.2023, укладений між мною та адвокатом Мироновим Т.М. та підписаний акт наданих послуг від 08.06.2023 до договору про надання правової допомоги від 31.05.2023).

Згідно з п. 4.1. Договору від 31.05.2023 Клієнт та Адвокат домовились, що даним Договором встановлюється наступний гонорар: гонорар у твердій (фіксованій) сумі в розмірі, що еквівалентна 2000,00 грн., який виплачується Клієнтом на користь Адвоката в національній валюті (гривні). Розмір гонорару визначений у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу наданої адвокатом правової допомоги та витраченого ним часу, тобто являється визначеним та кінцевим.

Пунктом 4.2. Договору сторони зазначили, що Клієнт зобов`язується внести гонорар протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовною заявою позивача до відповідачів відповідно п.1.1. даного Договору.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За приписами ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).

Таким чином, витрати, понесені витрати на правничу допомогу, становлять 2000,00 грн.

Отже, орієнтовні витрати позивача, пов`язані з розглядом даної справи складаються із сплаченого судового збору і становлять 1600,54 грн. згідно з квитанцією, що є додатком до цього позову, та правової допомоги у сумі 2000,00 гривень.

У позовній заяві просить стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Смілянська, 23, офіс 36/1, посвідчення від 26.06.2017 № 0071) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальні збитки у сумі 142 392 (сто сорок дві тисячі триста дев`яносто дві) гривні 35 коп., стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (ідентифікаційний код 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) матеріальні збитки у сумі 10 435 (десять тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 98 коп., стягнути в солідарному порядку з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Смілянська, 23, офіс 36/1, посвідчення від 26.06.2017 № 0071) та Державного підприємства «СЕТАМ» (ідентифікаційний код 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РРІОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп., стягнути в солідарному порядку з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Смілянська, 23, офіс 36/1, посвідчення від 26.06.2017 № 0071) та Державного підприємства «СЕТАМ» (ідентифікаційний код 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 54 коп., стягнути в солідарному порядку з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Смілянська, 23, офіс 36/1, посвідчення від 26.06.2017 № 0071) та Державного підприємства «СЕТАМ» (ідентифікаційний код 39958500, 01001, м. Київ, вул.Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Скориставшись своїм правом відповідач - приватний виконавець подав до суду відзив, у якому зазначає, що позовну заяву мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій приватного виконавця та ДГІ «СЕТАМ» з передачі на реалізацію квартири АДРЕСА_1 і організації та проведення торгів з її продажу, що підтверджується постановою Черкаського апеляційної о суду від 07.06.2022 у справі № 711/3571/19 та ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц, позивачу завдано матеріальні збитки у вигляді інфляційних втрат та стягнення судового збору у загальній сумі 155053,80 гривень.

Крім цього вказує на отримання моральних страждань від визнання торгів щодо реалізації вказаної квартири недійсними, а відтак просить відшкодувати йому отриману моральну шкоду.

Ознайомившись із доводами та вимогами позовної заяви ОСОБА_1 приватний виконавець вважає, що така заява не піддягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від ] 6.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/1 8, від 30.04.2020 у справі № 914/3001/19: "інфляційні нарахування", є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові".

Інфляція - це показник зміни ціни на певний товар або послугу за певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 цієї ж статті, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю, підставою якої є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі умови як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинно- наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином виходячи з поняття інфляції, у даній справі відсутній причинно- наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки дії приватного виконавця, що стали підставою для визнання недійсними електронними торгів не мають прямого зв`язку з зміною ціни на певний товар або послугу, тобто на інфляцію.

Статтею 1192 ЦК України встановлено два способи відшкодування шкоди: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) та відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також виграш, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підстави для застосування інфляційних втрат висвітлено в ст. 625 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (вказаний висновок наведено у постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-і;).

При цьому, за змістом ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання; є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних трат кредитора від знеціненні, грошових коштів унаслідок інфляційних процесі в та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, виходячи з викладеного вбачається, що інфляційні нарахування, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, обов`язок щодо сплати якого настав. В такому випадку, збитки пов`язані з «знеціненням коштів в часі» мають причінно-наслідковий зв`язок з протиправними діями боржника. У такому разі кредитор має право на компенсацію такого зволікання щодо повернення коштів, з момент коли такий обов`язок настав. Тоді як, застосування інфляційних нарахувань до відшкодування заподіяної шкоди є недопустимим, оскільки відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок (складова шкоди) між протиправними діяннями та «знеціненням коштів в часі» таї; як особа, що вчинила такі діяння не мас прямого впливу на умови, що спричиняють інфляцію.

У даному випадку позивачем розраховано суму матеріальної шкоди яку він отримав від визнання торгів недійсними у вигляді інфляційних нарахувань, що врегульовано, виключно ч.2 ст.625 ЦК України.

Тому можна дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачем неправильно віднесені інфляційні втрати, які по суті нараховані на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, до матеріальної шкоди.

Схожий за змістом правовий висновок викладений п.5.2.6 Постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.08.2018 у справі №916/1914/17).

До того ж важливою є та обставина, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси у цивільній справі 711/23755/19 від 27.03.2019 зупинено реалізацію арештованого майна, а саме лоту № 335374 - квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

29.03.2019 приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій в щодо виконавчого провадження в межах якого згадану квартиру було передано на реалізацію.

01.04.2019 відбулися електронні торги та 02.09.2019 ДП «СЕТАМ», на підставі постанови приватного виконавця про зупинення виконавчого провадження було зупинено електронний аукціон.

15.05.2019 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/3571/19 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця Бурмага Є. А., ОСОБА_1 , ДП «Сетам», третя особа: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання недійсним правочину.

Постановою приватного виконавця від 25.02.2021, у зв`язку з скасуванням заходів забезпечення було поновлено виконавче провадження та поновлено виконавче провадження, що стало підставою для поновлення електронних торгів.

Позивач сплатив 11.03.2021 вартість лоту № 335374 у сумі 524 789,50 грн. на рахунок приватного виконавця.

Згідно п.2 Розділу 11 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для зупинення електронного аукціону, зокрема є зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Правилами п. 1 вказаного порядку визначено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, надсилає Організатору та переможцю електронних торгів за адресами, зазначеними у протоколі електронних торгів, повідомлення про поновлення строку перерахування коштів.

Організатор не пізніше наступного робочого дня розміщує в особистому кабінеті учасника електронних торгів, що став переможцем, інформацію про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно.

Переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня розміщення в особистому кабінеті інформації про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно повинен здійснити розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Здійснення переможцем електронних торгів розрахунків за придбане майно, передбачене пунктом 1 розділу VII цього Порядку, проводиться протягом одного робочого дня.

Пунктом 2 Порядку унормовано, що у разі зупинення електронних торгів (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою.

Таким чином, з викладеного вбачається, що позивач був обізнаний про наявний судовий спір щодо визнання недійсними електронних торгів та розумів можливі негативні наслідки для нього. При цьому, маючи можливість відмовитись від сплата за придбане майно, без понесення будь-яких витрат під час судового розгляду позовної заяви боржника, не здійснив таких заходів, що свідчить про те, що позивач прийняв для себе можливі негативні наслідки у вигляді інфляційних збитків.?

При цьому, що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, варта зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим вона понесла і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Розмір компенсації не може бути абстрактним; така сума має бути обґрунтована та не базуватися на внутрішніх відчуттях особи.

Як вбачається з позовної зави позивачем не обґрунтовано причинний зв`язок між його моральними стражданнями та визначеною сумою.

Таким чином виходячи з викладеного, приватний виконавець заперечує проти задоволення позову.

У відповіді на відзив, яка зареєстрована 11.09.2023 позивач зазначає, що у наданому Відзиві відповідач посилається на те, що інфляційні нарахування можуть бути нараховані і стягнуті як міра відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, що враховуючи правову природу поняття «інфляційні нарахування», відсутній прямий зв`язок між діями приватного виконавця та зміною ціни на товар/послуги.

Вважає наведені твердження відповідача помилковими.

Однією з моїх позовних вимог є стягнення з відповідача матеріальних збитків у вигляді інфляційних втрат.

Інфляційні втрати є способом захисту майнових прав і інтересів особи, що полягає у відшкодуванні їй матеріальних втрат від знецінення коштів у результаті інфляційних процесів.

Посилання відповідача на те, що такі втрати можуть бути нараховані лише як міра відповідальності боржника, який прострочив виконання грошових зобов`язань, не ґрунтується на нормах законодавства.

Так, відповідно до статті 22ІДК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки є грошовим виразом майнової шкоди. Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З викладених норм слідує, що відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника; перелік втрат, які можуть складати майнові збитки, законом не обмежено. Відповідно, такими втратами можуть бути і інфляційні втрати.

Слід зазначити, що позивач не обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальних збитків у вигляді інфляційних втрат простроченням ним як боржником виконання грошових зобов`язань і положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Разом з тим, наявні всі передбачені законом елементи для відшкодування відповідачем збитків: доведена його вина - неправомірність дій відповідача підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах № 711/3571/19 та № 711/4732/16-ц; кошти, сплачені мною як оплата вартості лоту № 335374, за час з дати їх сплати знецінилися - зазнали інфляційних втрат; наявний прямий та безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та завданими мені збитками, оскільки саме внаслідок його протиправних дій, що встановлено судовими рішеннями у справах №711/3571/19 та № 711/4732/16-ц, Черкаський апеляційний суд визнав недійсними електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374, скасував Протокол № 395993 проведення електронних торгів від 25.02.2021.

Як наслідок, мети участі у торгах позивач не досяг, вимушений вживати заходів щодо повернення коштів, зазнав додаткових витрат, збитків.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно- правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, відповідач у Відзиві посилається на те, що оскільки позивач був обізнаний з наявністю судового спору з приводу реалізації майна, за яке сплатив кошти, мав враховувати ризики настання негативних наслідків для мене.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», приватні виконавці здійснюють свою діяльність з дотриманням принципів, зокрема, верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, як учасник електронних торгів, дійсно був обізнаний з оскарженням у суді реалізації майна-предмету цих торгів, але, враховуючи вищенаведені положення законодавства, очікував на правомірну поведінку інших учасників даних правовідносин, зокрема, приватного виконавця, а отже, вважав проведення електронних торгів законним. У випадку, якби дії приватного виконавця відповідали вимогам закону, їх правомірність не була б спростована судовими рішеннями за наслідками оскарження і такі дії не були б визнані неправомірними.

Вважає також обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача (в солідарному порядку) моральної шкоди, в тому числі, підстави розрахунку її розміру, наведені у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що твердження і заперечення, викладені у Відзиві приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А., є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та обставинах справи, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне підприємство «СЕТАМ» у відзиві від 28.09.2023 зазначає, що вважає вимоги Позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року (у редакції, чинній на момент передачі спірного майна на реалізацію) (далі - Порядок), організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора (далі - Конкурс), передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Так, 01.04.2019 р. ДП СЕТАМ були проведені електронні торги за лотом №335374 з реалізації предмета іпотеки, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 47,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 07.06.2022 року у справі №711/3571/19 визнано недійсними електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374, а саме - належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , за результатами яких, переможцем визнано ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 552410 грн та оформлені Протоколом № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року; скасовано Протокол № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року, відповідно до якого відбулись електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374, а саме -належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , за результатами яких, переможцем визнано ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 552410 грн.

Відповідно до п. 2 розділу IV Порядку для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб- сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Згідно із п. З розділу IV Порядку з метою реєстрації через Веб-сайт заявник надає такі дані: для фізичної особи: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності останнього); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); адресу електронної пошти для надсилання повідомлень Системою, Оператором та Організатором; номер контактного телефону; логін та пароль; для уповноваженого представника юридичної особи: найменування юридичної особи; код за ЄДРПОУ; прізвище, ім`я та по батькові (за наявності останнього) представника юридичної особи; адресу електронної пошти уповноваженої особи для надсилання повідомлень Системою, Оператором та Організатором; номер контактного телефону уповноваженої особи; логін та пароль.

Після реєстрації на Веб-сайті користувач повинен заповнити графу «фінансові реквізити», що знаходиться в його особистому кабінеті в розділі «налаштування».

У разі відсутності актуальних та повних реквізитів учасника для повернення йому гарантійного внеску Організатор звільняється від обов`язку з повернення гарантійного внеску до моменту письмового повідомлення учасником Організатора про внесення/заміну фінансових реквізитів.

Крім того, відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Отже, ДП СЕТАМ може повернути переможцю гарантійний внесок за реквізитами, зазначеними в його особистому кабінеті.

Однак, як вбачається із роздруківки із особистого кабінету ОСОБА_1 , в особистому кабінеті ОСОБА_1 були відсутні реквізити Позивача для повернення йому гарантійного внеску.

08.08.2022 на адресу ДП «СЕТАМ» надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №Д-783-22 від 08.08.2022) про повернення гарантійного внеску із вказаними реквізитами банківського рахунку.

Як вбачається із копії платіжної інструкції №9076 від 15.09.2023, ДП «СЕТАМ» повернуло ОСОБА_1 гарантійний внесок у сумі 27 620.50 грн., внесений за участь у торгах по лоту № 335374 з реалізації квартири АДРЕСА_1 .

Позивач просить стягнути з ДП «СЕТАМ» за період з 25.03.2019 року по 21 червня 2022 року інфляційні втрати на суму сплаченого гарантійного внеску.

Однак, як вбачається із викладених вище обставин та норм Порядку, інфляційні втрати на суму сплаченого Позивачем гарантійного внеску можуть бути нараховані з 09.08.2022 року, тобто після надходження на адресу ДП «СЕТАМ» заяви ОСОБА_1 (вх. №Д-783-22 від 08.08.2022) про повернення гарантійного внеску із вказаними реквізитами банківського рахунку.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою суду від 18.12.2023 до у часті у справі у якості третьої особи залучена ПАТ Страхова компанія «Рідна».

Позивач у судове засідання на з`явився, про причини неявки не повідомив, однак, у заявах до суду просив розглядати справи за його відсутності, зокрема у заяві від 19.12.2023.

Представник відповідача приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. адвокат Шимановський А.В. у судовому засіданні просив відмовити у позові у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві. Додатково пояснив, що між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин не було. Виконавець призначив торги, збитків позивачу ним не завдано. Крім того, 26.07.2021 позивачу кошти було повернуто. Вважає моральну шкоду не обґрунтованою.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Суд, вивчивши доводи сторін, дослідивши докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що у приватного виконавця Бурмаги Є.А. перебувало на виконанні виконавче провадження щодо виконавчого листа № 711/4732/16-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 14.01.2019 щодо стягнення з ОСОБА_4 у рахунок відшкодування вартості автомобіля марки HONDA CR V, номер державної реєстрації НОМЕР_2 на користь ОСОБА_5 кошти в сумі 280570 грн.

Постановою від 29.03.2019 зупинено вчинення виконавчих дій у зв`язку з ухвалою № 711/23755/19 від 27.03.2019 Придніпровського районного суду міста Черкаси про зупинення реалізації арештованого майна, а саме лоту 335374 квартири АДРЕСА_1 .

Постановою від 25.02.2021 поновлено вчинення виконавчих дій у провадження. У мотивувальній частині постановив зазначено, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2021 ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27.03.2019 (в оскаржуваній частині щодо зупинення реалізації арештованого майна) та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02.05.2019 скасовано. У задоволенні заяві ОСОБА_7 про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме лота 335374 квартири АДРЕСА_1 - відмовлено.

У позовній заяві зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем здійснювалось виконавче провадження № 58206287 за виконавчим листом, виданим 14.01.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/4732/16-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 280 570,00 гривень.

В межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем була виставлена на реалізацію належна ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1 (лот № 335374).

З метою участі в електронних торгах з продажу вказаної квартири позивач зареєструвався як учасник торгів та 25.03.2019 сплатив гарантійний платіж у сумі 27620, 50 грн, що підтверджується квитанцією 31.

Відповідно до протоколу електронних торгів 01 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги, у яких ОСОБА_1 (учасник 3) визнаний переможцем з найвищою ціновою пропозицією у сумі 552410 грн.

02.04.2019 позивачу направлено лист електронною поштою щодо того, що торги № 336879по лоту 335374 було зупинено. Інформовано, що кошти учасники можуть повернути або чекати поновлення торгів.

11 березня 2021 року позивач сплатив вартість лоту № 335374 у сумі 524 789,50 грн. на рахунок приватного виконавця Бурмаги Є.А., що підтверджується копією платіжного доручення від 11 березня 2021 року.

Сторонами не оспорюється посилання позивача щодо того, що приватним виконавцем 26.07.2022 повернуті ОСОБА_1 кошти гарантійного внеску та вартості лоту.

На заяву позивача від 08.08.2022 щодо повернення гарантійного внеску ДП «СЕТАМ» здійснило повернення коштів, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.09.2023.

У постанові від 12 травня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц Черкаський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.02.2021, якою визнано дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. щодо передачі спірної квартири на реалізацію неправомірними.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 07.06.2022 визнано недійсним електронні торги 01.04.2019 Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374, а саме - належної ОСОБА_4 квартири, за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 552410 грн та оформлені Протоколом № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року; скасовано Протокол № 395993 проведення електронних торгів від 25 лютого 2021 року, відповідно до якого відбулись електронні торги, що проведені 01 квітня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» з продажу лоту № 335374. Стягнуто зокрема з ОСОБА_1 в солідарному порядку стягнуто судові витрати на користь ОСОБА_4 у сумі 2 225,47 грн.

Як на підставу для задоволення даного позову позивач вказував, що відповідачами завдані збитки, а саме інфляційні втрати на суму сплаченої вартості лоту № 335374 за період з 11 березня 2021 року по 25 липня 2022 року складають 142392, 35 грн. та інфляційні втрати на суму сплаченого гарантійного внеску за період з 25 березня 2019 року (дати його сплати) по 21 червня 2022 року (дату, що передує періоду нарахування інфляційних втрат у позовній заяві до ДП «СЕТАМ» про стягнення суми гарантійного внеску) складають 10435, 98 грн.

Між тим, суд не може погодитись з думкою позивача про те, що вказані витрати відносяться до майнової шкоди з огляду на наступне.

Згідно зі ст.22Цивільного кодексуУкраїни визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Статтею 1192ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як було встановлено у ході розгляду даної справи кошти у 524789,50 грн (сплачені за лот № 335375), на які нараховані інфляційні витрати 142392, 35 грн. та 27620,50 грн (сума сплаченого гарантійного внеску), на які нараховані інфляційні витрати 10435, 98 грн, були сплачені відповідачами, а саме 15.09.2023 (ДП «СЕТАМ») та 26.07.2022 (приватним виконавцем Бурмагою Є.А.)

Таким чином, позивачем не надано суду доказів спричинення відповідачами реальних збитків позивачу.

Варто звернути увагу на те, що позивач вважає, що йому завдана матеріальна шкода та просить стягнути з відповідачів інфляційні витрати, як матеріальну шкоду.

Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В той же час, за ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачена ст.625 ЦК України, полягає в тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 922/175/18).

З огляду на указане суд вважає, що між сторонами відсутні зобов`язальні правовідносини.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає, що як вбачається з правового висновку ВСУ у постанові від 11 вересня 2013 року у справі № 6-48цс13, відповідно до якого при відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме:ст. 56 Конституції України, ст.ст.23,1167,1173 ЦК України.

У відповідності ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 5 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів заподіяння відповідачами моральної шкоди позивачу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачів.

Відповідно до вимог статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі зазначеного, та з урахуванням того, що суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі поданих учасниками справи доказів, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа Страхова Компанія «Рідна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до ст.141ЦПК України стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа Страхова Компанія «Рідна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде складений 15.01.2024 року.

Головуючий: Н. М. Кондрацька