Постанова

від 18.03.2024 по справі 703/345/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/345/24 р.

3/703/372/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Криви Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ГУ ДПС у Черкаські області ДПСУ, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: серії НОМЕР_1 від 04.03.2004 р. Могильов-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_2 , одруженого, працюючої керівником ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЧЕРКАСИБУДМОНТАЖ»,

за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

встановила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 5 від 08.02.2023 р., складеного головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області СігораА.І. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЧЕРКАСИБУДМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 43635205),29 грудня 2023 року керівник ОСОБА_1 порушив: вимоги п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88(із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, норм п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в результаті чого занижено податок на прибуток за 2021 рік на 340594 гривень; вимоги п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу/України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 378292 грн. за липень 2021 року; вимоги п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) за липень 2021 року на суму 146 грн., що встановлено актом перевірки від 29.12.2023 № 13285/23-00-07-04-01/43635205.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисник адвокат Пікалов Д.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, надавши суду письмове клопотання, в якому детально виклав свою правову позицію та просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 та його захисник адвокат Пікалов Д.В. повідомлявся належним чином, від них не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суддя у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,252,280 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

Згідност. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Конституційний Суд України у рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 (п.4.2.) у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першоїстатті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(Справа N 1-34/2010) дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.Конституція Українимає найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй (частина другастатті 8 Конституції України).

Також Конституційний Суд України вказав, що згідно з частиною другоюстатті 61 Конституції Україниюридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу (Кодексу України про адміністративні правопорушення), якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, вина є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а ознакою його об`єктивної сторони є дія чи бездіяльність.

Таким чином, з визначення «адміністративного правопорушення» випливає, що обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є вина (ознака суб`єктивної сторони), а також дія чи бездіяльність (ознака об`єктивної сторони).

У відповідності до вимогст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, однією із обов`язкових складових, посадовою особою має бути у протоколі вказано суть адміністративного правопорушення. Іншими словами посадова особа має чітко вказати у протоколі діяння, що інкримінується потенційному правопорушнику, передбачене чинним законодавством і за порушення якого настає адміністративна відповідальність, у даному випадку за ч. 1ст. 163-1 КУпАП. Тобто, зазначити об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення (затвердженанаказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 року № 566) при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.

Таким чином, протокол про адміністративні правопорушення повинен містити всю необхідну інформацію щодо дій чи бездіяльності відповідної особи, що забезпечить їх правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу.

Диспозицією ч. 1ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Всупереч наведеним приписам законодавства протокол №5 про адміністративне правопорушення від 08 січня 2023 року не містить усіх обов`язкових ознак (складових) правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, з урахуванням ч. 1ст. 9 КУпАП, що виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення №5 від 08.01.2023 року вказано, що керівник ТОВ «БУДІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЧЕРКАСИБУДМОНТАЖ» ОСОБА_1 вчинив порушення в наслідок чого:«занижено податок на прибуток за 2021 рік на 340594 гривень; занижено податок на додану вартість на загальну суму 378292 грн. за липень 2021 року; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) за липень 2021 року на суму 146 грн., що встановлено актом перевірки від 29.12.2023 № 13285/23-00-07-04-01/43635205.

Разом з тим, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії або бездіяльність вчинені керівник ТОВ «БУДІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЧЕРКАСИБУДМОНТАЖ» ОСОБА_1 та в чому полягає їх протиправність, чи є в тому його вина, тобто не відображено суть адміністративного правопорушення, не зазначено його об`єктивної та суб`єктивної сторони, які б відповідали диспозиції ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

При складанні даного протоколу головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області Сігора А.І., вказано лише формальне посиланням на нормиПодаткового кодексу Українита наведено наслідки порушення таких норм, а саме: занижено податок на додану вартість,завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, натомість не зазначено обставини вчинення правопорушення та суть правопорушення.

З аналізу об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що зазначена у протоколіпро адміністративне правопорушення №5 від 08.01.2023 року, слід зробити висновок, що вона є не конкретизованою, оскільки не зазначено конкретного діяння, що призвело до порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене вище, протоколпро адміністративне правопорушення №5 від 08.01.2023 року не містить усіх обов`язкових ознак (складових) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, з урахуванням ч. 1ст. 9 КУпАП, що вказує на відсутність складу правопорушення.

Відповідно до ч.1ст.251 КУПАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідност.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

Стаття 62 Конституції Українизакріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості, зокрема й те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 р. у справі №463/1352/16-а вказав на те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне, на виконання вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 163-1, 247, 283, 285 КУпАП, суддя, -

постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2024 року.

Суддя Ю.В. Крива