Постанова

від 20.03.2024 по справі 235/3691/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 235/3691/21

провадження № 61-7656св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), суддів:Коломієць Г. В., Синельникова Є. В.,Лідовця Р. А., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство «Перспектива»,

третя особа - державний реєстратор - нотаріус Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко Ольга Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Перспектива» (далі - ФГ «Перспектива»), третя особа - державний реєстратор - нотаріус Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В., про скасування рішень про державну реєстрацію та припинення права оренди на земельні ділянки.

Позовну заяву обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 і вона отримала у спадок земельні ділянки, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 7,5772 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0479, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої селидівської державної нотаріальної контори 26 вересня 2019 року, реєстровий № 1566; площею 7,6078 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої селидівської державної нотаріальної контори 26 вересня 2019 року, реєстр № 1562; площею 2,2500 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0475, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Першої селидівської державної нотаріальної контори 26 вересня 2019 року, реєстровий № 1564. При реєстрації права власності на ці спадкові земельні ділянки державним реєстратором - нотаріусом були перенесені відомості з Державного земельного кадастру від 26 вересня 2019 року та зареєстровано право оренди земельних ділянок, де орендодавцем значиться вона, а орендарем - ФГ «Перспектива», а саме: за кадастровим номером 1422786500:10:000:0479 у розділі № 625019414227 внесено запис № 33405159 про інше речове право (строк дії - 11 травня 2029 року); за кадастровим номером 1422786500:10:000:0475 у розділі № 625065814227 внесено запис № 33404666 про інше речове право (строк дії - 13 травня 2029 року); за кадастровим номером 1422786500:10:000:0478 у розділі № 80167014227 внесено запис № 3340403 про інше речове право (строк дії - 13 травня 2029 року).

Позивачка стверджувала, що рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок підлягає скасуванню, оскільки рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року у справі № 235/6240/17, яке було змінено постановою Донецького апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2018 року та залишено без змін постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Покровської районної державної адміністрації, третя особа - Центр надання адміністративних послуг Покровської районної державної адміністрації Донецької області, про застосування наслідків неукладення договорів оренди земельних ділянок шляхом витребування майна з незаконного володіння, скасування державної реєстрації договорів оренди, витребувано з незаконного володіння ФГ «Перспектива» земельні ділянки площами 7,5772 га, 2,2500 га та 7,6078 га, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, в іншій частині позову відмовлено. У зв`язку з тим, що проведена державна реєстрація іншого речового права за визнаними судом неукладеними договорами оренди, вона звернулася до державного реєстратора із заявами про припинення/скасування права оренди на земельні ділянки у ФГ «Перспектива». Рішенням реєстратора від 31 липня 2020 року № 53405057 в державній реєстрації припинення скасування іншого речового права № 33404035 від 26 вересня 2019 року, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422786500:10:000:0478, за реєстраційним номером 80167014227, відмовлено. Рішенням реєстратора від 31 липня 2020 року № 53405548 в державній реєстрації припинення/скасування іншого речового права № 33405159 від 26 вересня 2019 року, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422786500:10:000:0479, за реєстраційним номером 625019414227, відмовлено. Рішенням реєстратора від 31 липня 2020 року № 534036618 в державній реєстрації припинення/скасування іншого речового права № 33404666 від 26 вересня 2019 року, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422786500:10:000:0475, за реєстраційним номером 625065814227, відмовлено. Всі рішення обґрунтовані тим, що подані для проведення державної реєстрації документи не відповідають вимогам, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зі свого боку вона подавала скарги на рішення державного реєстратора до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), проте в їх задоволенні наказами від 12 травня 2021 року відмовлено. З висновків колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 11 травня 2021 року встановлено, що наданими нею судовими рішеннями не скасовано оскаржуваних рішень державного реєстратора Доценко О. В., документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав/запис про проведену державну реєстрацію прав, правові підстави для скасування державної реєстрації іншого речового права, відсутні.

Враховуючи зазначене та з метою захисту її прав, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення державного реєстратора - нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. від 26 вересня 2019 року (індексний номер 48876680, номер запису про інше речове право 33404666, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 625065814227) про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки площею 2,2500 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0475, та припинити право оренди ФГ «Перспектива» на цю земельну ділянку; скасувати рішення державного реєстратора - нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. від 26 вересня 2019 року (індексний номер 48877216, номер запису про інше речове право 33405159, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 625019414227) про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки площею 7, 5772 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0479, та припинити право оренди ФГ «Перспектива» на цю земельну ділянку; скасувати рішення державного реєстратора - нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області від 26 вересня 2019 року (індексний номер 13734238, номер запису про інше речове право 33404035, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 80167014227) про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки площею 7, 6078 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478, та припинити право оренди ФГ «Перспектива» на цю земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 18 жовтня 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 07 грудня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора - нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. від 26 вересня 2019 року (індексний номер 48876680, номер запису про інше речове право 33404666, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 625065814227) про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422786500:10:000:0475. Скасовано рішення державного реєстратора - нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. від 26 вересня 2019 року (індексний номер 48877216, номер запису про інше речове право 33405159, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 625019414227) про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422786500:10:000:0479. Скасовано рішення державного реєстратора - нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. від 26 вересня 2019 року (індексний номер 48875712, номер запису про інше речове право 33404035, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 80167014227) про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422786500:10:000:0478. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування спірних рішень державного реєстратора, суд першої інстанції виходив із того, що наявне судове рішення у справі № 235/6240/17, яким визнано неукладеними договори оренди землі, на підставі яких було проведено державну реєстрацію іншого речового права (договорів оренди землі) за позивачем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині припинення права оренди у ФГ «Перспектива» на спірні земельні ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішенням суду у справі № 235/6240/17 встановлено факт неукладення договорів оренди землі між ФГ «Перспектива» та ОСОБА_3 , тому право оренди у відповідача взагалі відсутнє і не підлягає припиненню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Перспектива» задоволено. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, виходив із того, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у справі № 235/766/16-ц, яким визнано неукладеними договори оренди землі від 11 та 13 травня 2014 року з ОСОБА_3 та не встановлено підстав для недійсності договору оренди землі від 13 травня 2014 року, укладеного з ОСОБА_2 , так само й судові рішення у справі № 235/6240/17, якими витребувано на користь ОСОБА_2 з незаконного володіння ФГ «Перспектива» спірні земельні ділянки, не мать преюдиційного значення для позову, пред`явленого ОСОБА_1 у цій справі про скасування записів (рішень державного реєстратора) про речове право оренди ФГ «Перспектива» на земельні ділянки, оскільки спірні правовідносини в цій справі стосуються договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, які є чинними.

Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що за наявності чинних договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, правові підстави для скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок за ФГ «Перспектива» відсутні.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки судове рішення у справі № 235/766/16-ц стосується інших договорів оренди і підстави для припинення договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» відсутні, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення прав оренди земельних ділянок, які виникли у ФГ «Перспектива» на підставі договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, зареєстрованих у встановленому законом порядку, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню саме з цих підстав.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2021 року.

Як підставу касаційного оскарження заявниця зазначає, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявниця вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- не врахував, що на момент розгляду справи № 235/6240/17 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області ФГ «Перспектива» не надало докази законного володіння спірними земельними ділянками;

- не звернув увагу на те, що при наявності судових рішень про витребування земельних ділянок державний реєстратор - нотаріус Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. не мала правових підстав для реєстрації речового права оренди ФГ «Перспектива» при видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки;

- не врахував, що договори оренди від 12 лютого 2014 року і договори оренди від 11 і 13 травня 2014 року є ідентичними.

Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 виклала клопотання про поновлення їй строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року.

У липні 2023 року ФГ «Перспектива» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначило про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Також у липні 2023 року ФГ «Перспектива» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження, в якому зазначило, що передбачена у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, тому відповідно до пункту 5 частини першої 396 ЦПК України касаційне провадження підлягає закриттю.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Осіяну О. М. Судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 235/3691/21 ізКрасноармійського міськрайонного суду Донецької області; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2023 року матеріали справи № 235/3691/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року справу № 235/3691/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 02 лютого 2024 року для розгляду справи № 235/3691/21 визначено склад колегії суддів, а саме: суддя-доповідач Осіян О. М.; судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Синельников Є. В., Шипович В. В.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду 06 лютого 2024 року № 217/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 (провадження № 61-7656св23) між суддями на підставі службової записки секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. у зв`язку з відпусткою судді Сакари Н. Ю.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 06 лютого 2024 року для розгляду справи № 235/3691/21 визначено склад колегії суддів, а саме: суддя-доповідач Осіян О. М.; судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Лідовець Р. А., Синельников Є. В., Шипович В. В.

07 лютого 2024 року судді Білоконь О. В. та Осіян О. М. заявили у справі № 235/3691/21 самовідвід із підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року заяви про самовідвід суддів Білоконь О. В. та Осіяна О. М. задоволено. Передано цивільну справу № 235/3691/21 для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справу № 235/3691/21 та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю. Судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Синельников Є. В., Шипович В. В.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 лютого 2014 року між ОСОБА_3 та ФГ «Перспектива» укладено договори оренди земельних ділянок: загальною площею 7,5772 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0479, та загальною площею 2,2500 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0475, що розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського (Красноармійського) району Донецької області, строком на 15 років. Право власності ОСОБА_3 на вказані земельні ділянки на час укладення таких договорів підтверджувалося державними актами серійний номер ЯЕ № 711216 та серійний номер ЯЕ № 711220, виданими 11 вересня 2008 року.

Також 12 лютого 2014 року між ОСОБА_2 та ФГ «Перспектива» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 7,6078 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478, що розташована на території Срібненської сільської ради Покровського (Красноармійського) району, строком на 15 років. Право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки на час укладення вказаного договору підтверджувалося свідоцтвом про право на спадщину, виданим 11 червня 2013 року приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу.

Умовами вказаних договорів оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договорів.

11 та 13 травня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, на підставі договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, прийнято рішення за індексними номерами 12943254, 13007553, 13007677, про державну реєстрацію за ФГ «Перспектива» права оренди земельних ділянок площею 2,2500 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0475; площею 7,5772 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0479; площею 7,6078 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Спадкоємцем згаданих земельних ділянок після смерті ОСОБА_3 став її син ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті спадщину успадкувала його дочка ОСОБА_1

26 вересня 2019 року державний нотаріус Першої селидівської державної нотаріальної контори Доценко О. В. видано свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 1562, 1566, 1564, за якими ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 отримала у власність земельні ділянки, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме:

- площею 2,2500 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0475;

- площею 7,5772 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0479;

- площею 7,6078 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478.

Право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 державним реєстратором - державним нотаріусом Першої селидівської державної нотаріальної контори Доценко О. В. 26 вересня 2019 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відповідні записи про право власності: від 26 вересня 2019 року № 33403641 (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 48875712 від 26 вересня 2019 року); від 26 вересня 2019 року № 33405039 (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 48877216 від 26 вересня 2019 року); від 26 вересня 2019 року № 33404552 (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 48876680 від 26 вересня 2019 року).

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № № 218925040, 218911881, 218917806, сформованими 04 серпня 2020 року: за земельною ділянкою, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80167014227, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478, площею 7,6078 га, вид угіддя - рілля, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Срібненська сільська рада Покровського району Донецької області, зареєстровано інше речове право за номером 33404035 від 26 вересня 2019 державним реєстратором Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В., підстава для державної реєстрації - відомості з Державного земельного кадастру, серія та номер - 13734238, виданий 26 вересня 2019 року, видавник - Державний земельний кадастр, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48875712 від 26 вересня 2019 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, строк дії - 13 травня 2029 року, 15 років, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ФГ «Перспектива», земельна ділянка загальною площею 7,6078 га; за земельною ділянкою, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 625019414227, кадастровий номер 1422786500: 10:000:0479, площею 7,5772 га, вид угіддя - рілля, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Срібненська сільська рада Покровського району Донецької області, зареєстровано інше речове право за номером 33405159 від 26 вересня 2019 року державним реєстратором Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В., підстава для державної реєстрації - відомості з Державного земельного кадастру, серія та номер - 13735711, виданий 26 вересня 2019 року, видавник - Державний земельний кадастр, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48877216 від 26 вересня 2019 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, строк дії - 11 травня 2029 року, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ФГ «Перспектива», земельна ділянка загальною площею 7,5772 га; за земельною ділянкою реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 625065814227, кадастровий номер 1422786500: 10:000:0475, площею 2,25 га, вид угіддя - рілля, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Срібненська сільська рада Покровського району Донецької області, зареєстровано інше речове право за номером 33404666 від 26 вересня 2019 року державним реєстратором Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В., підстава для державної реєстрації - відомості з Державного земельного кадастру, серія та номер - 13735047, виданий 26 вересня 2019 року, видавник - Державний земельний кадастр, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48876680 від 26 вересня 2019 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, строк дії - 13 травня 2029 року, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ФГ «Перспектива», земельна ділянка загальною площею 2,2500 га.

31 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Доценко О. В. із заявами № 53403618, 53405548, 53405057 про державну реєстрацію припинення/скасування інших речових прав № 33404666 від 26 вересня 2019 року, № 33405159 від 26 вересня 2019 року, № 33404035 від 26 вересня 2019 року, право оренди земельних ділянок з реєстраційними номерами 625065814227, 625019414277, 80167014227, кадастрові номери земельних ділянок 1422786500:10:000:0475, 1422786500:10:000:0479, 1422786500:10:000:0478.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. від 31 липня 2020 року № 53403618, 53405548, 53405057 у державній реєстрації припинення/скасування іншого речового права № 33404666, 33405159, 33404035 від 26 вересня 2019 року, право оренди земельних ділянок з реєстраційним номером 625065814227 (кадастровий номер земельної ділянки 1422786500:10:000:0475), з реєстраційним номером 625019414227 (кадастровий номер земельної ділянки 1422786500:10:000:0479), з реєстраційним номером 8016701427 (кадастровий номер земельної ділянки 1422786500:10:000:0478), за суб`єктом ОСОБА_1 відмовлено.

Підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень у всіх випадках стало те, що документи не відповідають вимогам, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Не погодившись із рішенням державного реєстратора, позивачка 17 вересня 2020 року звернулася до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із скаргами на рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 31 липня 2020 року № 53403618, 53405548, 53404057 щодо припинення іншого речового права (права оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 1422786500:10:000:0475, 1422786500:10:000:0479, 1422786500:10:000:0478).

Наказами Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі висновків Колегії Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації від 11 травня 2020 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, оскільки оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. відповідно до законодавства: наданими судовими рішеннями не скасовано оскаржуваних рішень державного реєстратора Доценко О. В.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у цивільній справі № 235/766/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 до ФГ «Перспектива» про визнання договорів оренди землі від 11 травня 2014 року та від 13 травня 2014 року недійсними відмовлено.

У цьому рішенні суд дійшов висновку, що між ФГ «Перспектива» та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не було укладено договорів оренди землі від 11 травня 2014 року та від 13 травня 2014 року, а отже, відсутні передбачені законом підстави для визнання їх недійсними. Також суд дійшов висновку про те, що не встановлено підстав для недійсності договору оренди землі від 13 травня 2014 року, укладеного з ОСОБА_2 .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року у справі № 235/6240/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ «Перспектива», Покровської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа - Центр надання адміністративних послуг Покровської районної державної адміністрації, про застосування наслідків неукладення договорів оренди земельних ділянок шляхом витребування майна з незаконного чужого володіння та скасування державної реєстрації права оренди, яке було змінено постановою Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, та які постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року залишені без змін, витребувано на користь ОСОБА_2 з незаконного володіння ФГ «Перспектива» земельні ділянки площею 7,5772 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0479; площею 2,2500 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0475, та площею 7,6078 га, кадастровий номер 1422786500:10:000:0478, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, які належать ОСОБА_2 на праві власності.

Ухвалюючи вищезазначені судові рішення у справі № 235/6240/17 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди виходили з того, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у цивільній справі № 235/766/16-ц, яке набрало законної сили, встановлені преюдиційні обставини неукладення спірних договорів оренди належних ОСОБА_2 земельних ділянок, а тому це нерухоме майно безпідставно перебуває у користуванні ФГ «Перспектива» і його слід витребувати на користь позивача.

Правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знесення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За частиною першою статті 11 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації.

Частиною восьмою статті 18 Закону № 1952 передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до пункту 4 частини першої та частини другої статті 24 Закону № 1952 однією із підстав для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Положеннями статті 26 Закону № 1952 передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Згідно з частиною третьою статті 27 Закону № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованим відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з пунктами 9, 14 частини першої статті 27 Закону № 1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

За статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у справі № 235/766/16-ц, яким визнано неукладеними договори оренди землі від 11 та 13 травня 2014 року з ОСОБА_3 та не встановлено підстав для недійсності договору оренди землі від 13 травня 2014 року, укладеного з ОСОБА_2 , так само й судові рішення у справі № 235/6240/17, якими витребувано на користь ОСОБА_2 з незаконного володіння ФГ «Перспектива» спірні земельні ділянки, не мать преюдиційного значення для позову, пред`явленого ОСОБА_1 у цій справі про скасування записів (рішень державного реєстратора) про речове право оренди ФГ «Перспектива» на земельні ділянки, оскільки спірні правовідносини в цій справі стосуються договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року.

Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що за наявності чинних договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, правові підстави для скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок за ФГ «Перспектива» відсутні.

Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки судове рішення у справі № 235/766/16-ц стосується інших договорів оренди і підстави для припинення договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» відсутні, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення прав оренди земельних ділянок, які виникли у ФГ «Перспектива» на підставі договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, зареєстрованих у встановленому законом порядку, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню саме з цих підстав.

Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, підлягають відхиленню з огляду на таке.

На предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів (обставини, на які посилається сторона позивача) і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19).

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 за позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у зв`язку із закінченням строку дії оренди, Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, дійшла висновку про те, що оскільки момент укладення договору оренди, а отже і початок перебігу строку його дії, сторони цієї справи визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору, а така відбулась лише 30 червня 2011 року, тому строк дії договору оренди ще не закінчився.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 за позовом про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, Велика Палата Верховного Суду, змінюючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо мотивів відмови у задоволені позову, дійшла висновків про те, що враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення спірних земельних ділянок.

Натомість у справі, що переглядається, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень про державну реєстрацію права оренди ФГ «Перспектива» на спірні земельні ділянки та припинення права оренди, з огляду на факт наявності чинних договорів оренди таких земельних ділянок від 12 лютого 2014 року.

Отже, у наведених заявником як приклад постановах суду касаційної інстанції та оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду встановлено різні фактичні обставини справ, а тому доводи заявника про неврахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що при наявності судових рішень про витребування спірних земельних ділянок державний реєстратор - нотаріус Першої селидівської державної нотаріальної контори Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Доценко О. В. не мала правових підстав для реєстрації речового права оренди ФГ «Перспектива» при видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки є безпідставними, оскільки речове право, а саме право оренди на спірні земельні ділянки, зареєстровано за ФГ «Перспектива» на підставі договорів оренди земельних ділянок від 12 лютого 2014 року, які є чинними та неоспорені позивачкою до суду у встановленому законом порядку. Крім того, доказів пред`явлення до виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року у справі № 235/6240/17 про витребування спірних земельних ділянок у ФГ «Перспектива» на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій позивачкою надано не було.

Посилання у касаційній скарзі на те, що на момент розгляду справи № 235/6240/17 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області ФГ «Перспектива» не надало доказів законного володіння спірними земельними ділянками Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків апеляційного суду у цій справі.

Доводи касаційної скарги про те, що договори оренди від 12 лютого 2014 року і договори оренди від 11 і 13 травня 2014 року є ідентичними, Верховний Суд відхиляє оскільки вони не відповідають дійсності.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував, та не можуть бути підставами для скасування ухваленого у справі апеляційним судом судового рішення.

Водночас Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених частиною першою статті 410 ЦПК України.

Щодо клопотання ФГ «Перспектива» про закриття касаційного провадження

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, зокрема, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Враховуючи те, що висновки щодо застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилалася ОСОБА_1 у касаційній скарзі, стосуються схожих правовідносин, але ухвалені за різних фактичних обставинах справи, то клопотання ФГ «Перспектива» про закриття касаційного провадження на підставі положень пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року залишити без змін.

У задоволенні клопотання Фермерського господарства «Перспектива» про закриття касаційного провадження у справі відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. Ю. Гулейков Судді:Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Є. В. Синельников В. В. Шипович