Ухвала

від 01.03.2024 по справі 757/59125/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59125/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ "Голосіївська", про скасування арешту майна

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ "Голосіївська", звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт з майна.

В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що арешт накладений необґрунтовано.

У судове засідання прокурор не з`явився, надіслав клопотання про розгляд провадження без його участі.

У судовому засіданні особа, яка звернулась з клопотанням, клопотання підтримала, просила задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання встановлено, що відділом дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023105060000507, від 15.09.2023 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/41419/23-к від 18.09.2023 року клопотання задоволено та накладено арешт на майно.

Згідно ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ще встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції.

Також ЄСПЛ нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

З ухвали про накладення арешту вбачається, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказане нерухоме майно зберігає на собі сліди вчинення кримінального проступку або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ст. 356 КК України прокурором не надано.

Також прокурором не доведено, яким чином зазначене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні за ст. 356 КК України, що є обов`язковим при накладенні арешту у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Окрім цього, не було враховано вимоги щодо розумності та співрозмірності обтяження права власності завданням кримінального провадження, оскільки санкція ст. 356 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців, та виключає можливість застосування додаткових покарань у виді конфіскації та спеціальної конфіскації майна.

Разом з тим, виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що арешт накладений незаконно, істотно порушує права власника, який наразі непричетний до вчинення ймовірного кримінального правопорушення, оскільки з моменту внесення відомостей у кримінальному провадженні №12023105060000507 від 15.09.2023 жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального проступку.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для скасування арешту, з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а також у зв`язку із відсутністю обгрунтованих підстав для його застосування, оскільки позбавлення власника майна права розпоряджатися власним майном за умови недоведеності його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються, є втручанням у його право мирно володіти своїм майном, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ "Голосіївська", про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме з:

1.Групи нежитлових приміщень № 61 загальною площею 240,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2619252080000, що включає в себе тамбур, загальною площею 6,5 кв.м., основне, загальною площею 9,6 кв.м., санвузол, загальною площею 1,2 кв.м., основне, загальною площею 60,8 кв.м., підсобне, загальною площею 12,7 кв.м., підсобне, загальною площею,16,8 кв.м., підсобне, загальною площею 16,2 кв.м., основне, загальною площею 48,9 кв.м., санвузол, загальною площею 3,5 кв.м. та

2.Групи нежитлових приміщень №61а загальною площею 180 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2619242380000, що включає в себе основне, загальною площею 46,2 кв.м., основне, загальною площею 17,6 кв.м., підсобне, загальною площею 11,7 кв.м., підсобне, загальною площею 12,4 кв.м., основне, загальною площею 30,9 кв.м., основне, загальною площею 25,0 кв.м., санвузол, загальною площею 3,0 кв.м.,основне, загальною площею 33,2 кв.м., які на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Голосіївська».

Скасувати заборону уповноваженим особам юридичної особи ТОВ «Голосіївська» (код ЄДРПОУ 44242106), або особам які будуть діяти в інтересах юридичної особи за дорученням (довіреністю), відчужувати, проводити реконструкцію, будь-які будівельні роботи та розпоряджатися групами приміщень № 61 та № 61а за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1