Ухвала

від 14.03.2024 по справі 761/3748/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3748/24

Провадження № 1-кс/761/3020/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «Газенергопостач» - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в:

26 січня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «Газенергопостач» - адвокат ОСОБА_3 з клопотанням про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Газенергопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), а саме № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714), правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

У судовому засіданні представник ТОВ «Газенергопостач» - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав наведених у ньому, та просив його задовольнити лише у частині скасування арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Газенергопостач» (код ЄДРПОУ 40044682) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714), правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

Уповноважений прокурор відділу Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000002900 від 20 листопада 2018 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в черговий раз в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Київської міської прокуратури.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, задоволено та накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Газенергопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), а саме № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714), правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), шляхом зупинення видаткових операцій по вказаним рахункам, та зобов`язання службових осіб АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346) надавати органу досудового розслідування у кримінальному провадженні відомості щодо залишку грошових коштів на вказаних вище рахунках на момент отримання ухвали суду про арешт та зупинення видаткових операцій по ним, а також щодо кожного факту надходження на них грошових коштів, негайно.

Як убачається зі змісту вищевказаної ухвали, метою накладення арешту на майно є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою подальшої конфіскації майна.

Так, статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів вказаного у ст. 170 КПК України.

Так, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте кримінально протиправним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення або отримане за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

В той же час, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", та рішення у справі "Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що такий захід забезпечення як арешт грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Газенергопостач», виправдовує завдання кримінального провадження чи відповідає загальним засадам та свідчить, що таке втручання органу досудового розслідування у володіння майном є тим необхідним фактором, який би міг з урахуванням інших доказів встановити причетність осіб до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, за ознаками вчинення яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018000000002900 від 20 листопада 2018 року.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на вищевказане майно, власником якого є ТОВ «Газенергопостач», накладено 05 липня 2019 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, посадові особи товариства не набули жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Також відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - представника ТОВ «Газенергопостач», разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

При цьому, уповноважений прокурор Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув та не надав доказів того, що такий захід забезпечення як арешт грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку та належать на праві власності ТОВ «Газенергопостач», виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним товариству майном.

Таким чином, враховуючи вище наведене, слідчий суддя дійшов до переконання про необхідність часткового задоволення клопотання представника ТОВ «Газенергопостач» - адвоката ОСОБА_3 та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Газенергопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714), правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

При цьому, у зв`язку із тим, що у судовому засіданні представник ТОВ «Газенергопостач» - адвокат ОСОБА_3 просив відмовити в частині скасування арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Газенергопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), № НОМЕР_2 , відкритому у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714), правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, слідчий суддя виходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до висновку про залишення без задоволення клопотання представника у вказаній частині клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 28, 98, 131-132, 167, 169, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ТОВ «Газенергопостач» - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018000000002900, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Газенергопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714), правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1