Рішення

від 21.03.2024 по справі 200/6332/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 рокуСправа №200/6332/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду із Донецького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахування щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1, 2; доплата за вислугу років 60%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.; зобов`язати Дніпровський апеляційний суд видати довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, щодо працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років 60%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо невидачі довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахування щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Дніпровського апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1, 2; доплата за вислугу років 60%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 р. прийнято позовну заяву до провадження.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає про відсутність повноважень самостійно та без правового врегулювання змінювати розмір складових суддівської винагороди працюючого судді або здійснювати перерахунок посадового окладу судді у вищому розмірі, ніж це передбачено законодавством України

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не є спірним, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2023 року №1872/0/15-20 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до Дніпровського апеляційного суду для здійснення правосуддя) у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом голови Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2023 року №208/к відрахвано з 01.09.2023 року зі складу суддів Дніпровського апеляційного суду.

Дніпровським апеляційним судом складено та надано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.09.2023 року №04.2/130/23-С, згідно із якою станом на 01.09.2023 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахування щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 201 792,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 126 120,00 грн, доплата за вислугу років 75 672,00 грн.

При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за вказаною довідкою, відповідачем взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді встановленого на 1 січня 2023 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2102 грн.

Позивач звернувся 16.10.2023 до відповідача із заявою із приводу видачі довідки про суддівську винагороду, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2023 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень.

Листом від 25.10.2023 №04.2-33/376/2023 відповідач таку вимогу не задовольнив, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами статті 43 Конституції України визначено, зокрема, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Частиною 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 135 цього Закону суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Приписами частини 2 статті 135 вказаного Закону визначено, що базовий розмір посадового окладу, зокрема, судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

На підставі пункту 2 частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Відповідно до частини 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2684 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивачеві суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахування щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці обраховано виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн. Означена обставина не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, а саме, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці Рішень Конституційного Суду України, зокрема в Рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 01.12.2004 року № 19-рп/2004, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 роу № 11-р/2018.

Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

З 30.09.2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України на підставі Закону України від 02.06.2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Цим Законом, зокрема, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище.

Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України.

Водночас, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суд зазначає, що Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

Разом з тим, судді Законом України «Про прожитковий мінімум» не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» разом із встановленням на 01 січня 2023 року прожиткових мінімумів, зокрема, для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн., також передбачено вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн, який і застосований відповідачем у спірних правовідносинах.

Суд зауважує, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, а тому, законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Крім того, суд звертає увагу на те, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 року № 5-рп(II)/2020 визначено, що до судів різних видів юрисдикції ставиться вимога застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд зауважує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону». Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а положення Закону України «Про прожитковий мінімум» вважати загальними нормами.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року (2684,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є неправомірною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21 та від 30.11.2021 року у справі № 360/503/21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що розмір суддівської винагороди встановлено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому, позивач має право отримати довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, щодо працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років 60%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі ОСОБА_3 довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахування щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1, 2; доплата за вислугу років 60%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.

Зобов`язати Дніпровський апеляційний суд видати ОСОБА_3 довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, щодо працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років 60%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три), 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна