Рішення

від 21.03.2024 по справі 160/2157/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 рокуСправа №160/2157/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчините певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН, що підпорядковуються Філії ДПС України - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області №40885 від 05.07.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН, що підпорядковуються Філії ДПС України - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області №77259 від 04.12.2023 року;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підпорядковується Філії ДПС України - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» (код ЄДРПОУ 43953869) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення відповідача порушують права та інтереси позивача, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач наголошує, що факт, що директор ТОВ «Спейс Зеніт» є одночасно посадовою особою на 12 підприємствах, розташованих в розташованих в різних географічно-віддалених регіонах України, не може бути підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки чинним законодавством не передбачено обмеження щодо кількості юридичних осіб, які одна і та ж сама фізична особа може заснувати. Крім цього позивач наголошує, що в день прийняття оскаржуваного рішення від 05.07.2022 року та до цієї дати позивач не складав та не подавав на реєстрацію будь-яку податкову накладну, в свою чергу, подання податкової накладної на реєстрацію має передувати прийняттю рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків. Підсумовуючи позивач зауважив, що на підставі оскаржуваних рішень відповідач зупинив реєстрацію податкової накладної позивача та в подальшому відмовив у її реєстрації, що, в свою чергу, свідчить про настання негативних наслідків для позивача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.02.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що підставою для прийняття рішення №40885 від 05.07.2022 року слугував той факт, що посадова особа директор ОСОБА_1 є одночасно посадовою особою на 13 підприємствах, розташованих в різних, географічно-віддалених регіонах України. Крім цього підставою для прийняття рішення №77259 від 04.12.2023 року слугував також той факт, що посадова особа директор ОСОБА_1 є одночасно посадовою особою на 13 підприємствах, розташованих в різних, географічно-віддалених регіонах України, а також те, що позивач має від`ємне значення в сумі 1219,30 тис. грн., яке сформовано в березні 2023 року за рахунок придбання послуг з надання інжинірингових послуг без подальшої реалізації та використання у господарській діяльності, що може свідчити про штучне формування податкового кредиту з ПДВ з метою збільшення ліміту та можливості реєстрації податкових накладних на СГ-покупців. Крім цього відповідач зауважив, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

26.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив, в якій позивач підтримав позицію, викладену в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» зареєстровано юридичною особою 10.11.2020 року, що підтверджується записом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002241020000095953.

Видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» є: 72.19 Дослідження й експериментальній розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); 46.6.1 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

05.07.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №40885, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

У вказаному рішенні зазначено підставу прийняття, а саме: у зв`язку з тим, що посадова особа (директор) ОСОБА_1 є одночасно посадовою особою на 12 підприємствах.

Спірне рішення №40885 від 05.07.2022 року прийнято на підставі доповідної записки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №9727/04-36-18-01 від 05.07.2022 року, відповідно до якої встановлено, що посадова особа (директор) ОСОБА_1 є одночасно посадовою особою на 12 підприємствах.

06.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» подано на реєстрацію податкову накладну №1 на загальну суму 348948,35 грн., з урахуванням ПДВ 58158,06 грн.

04.12.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №77259, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Спірне рішення №77259 від 04.12.2023 року прийнято на підставі аналітичної довідки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №26434/04-36-04-07-07 від 04.12.2023 року, відповідно до якої встановлено, що посадова особа (директор) ОСОБА_1 є одночасно посадовою особою на 13 підприємствах, розташованих в різних географічно-віддалених регіонах України. А також встановлено взаємовідносини з контрагентом, задіяним в ризиковій операції.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України(далі Податковий кодекс України, в редакції чинній станом на 05.07.2022 року).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165, далі в редакції чинній станом на 05.07.2022 року).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообіг,Про електронні довірчі послугитаПорядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення №40885 від 05.07.2022 року прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення №40855 від 05.07.2022 року слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, таке рішення було прийнято лише на підставі доповідної записки, яка, в свою чергу, ґрунтується виключно на наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на відповідача завдань і функцій яким позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 року по справі №640/6130/20 зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем прийнято спірне рішення №40885 від 05.07.2022 року не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Таким чином суд доходить висновку, що оскаржуване рішення №40885 від 05.07.2022 року є безпідставним та необґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання правомірності оскаржуваного рішення №77259 від 04.12.2023 року, суд виходить з наступного.

Додатком №4 до Порядку №1165, затверджений бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз.10 п.6 Порядку №1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу №77259 від 04.12.2023 року відповідає формі рішення, викладеного в Додатку №4 до Порядку №1165.

Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» критеріям ризиковості платника, зокрема, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У даному рішенні зазначена податкова інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції: придбання за період 02.03.2023 року - 24.03.2023 року, УКТЗЕД 74.10.19; постачання за період 06.01.2022 року - 30.11.2023 року, УКТЗЕД 72.19.

Вказане рішення прийнято, зокрема, на підставі пояснень позивача №2311/23-1 від 23.11.2023 року.

Судом було досліджено пояснення №2311/23-1 від 23.11.2023 року та документи, додані позивачем до вказаних пояснень, зокрема: виписка з ЄДР; наказ на призначення директора Бондарчука №1-К від 09.11.2020 року; штатний розклад від 15.06.2023 року; договір оренди №12-11-20Д-2 від 12.05.2023 року та акти; рішення №40885 від 05.07.2022 року.

Разом з тим, позивачем, у відповідності до абз.10 п.6 Порядку №1165 не надавались документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до Комісії регіонального рівня, що розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Так, до матеріалів справи позивачем долучено лише копію Договору суборенди нежитлового приміщення №12-11-20Д-2 від 12.05.2023 року, копію акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 12.05.2023 року, копії актів наданих послуг за травень-жовтень 2023 року за Договором №12-11-20Д-2 від 12.05.2023 року, копію Договору суборенди нежитлового приміщення №12-11-20Д-2 від 12.05.2022 року, копію акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 12.05.2022 року, копію наказу №1-К від 09.11.2020 року при призначення директора, копію штатного розкладу станом на 15.06.2023 року,

В свою чергу, документи на підтвердження наявності господарських відносин з ТОВ «Промавіа», на якого виписано податкову накладну №1 від 06.10.2023 року, позивачем також не надано ані контролюючому органу, ані до суду.

Таким чином позивачем документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості до Комісії регіонального рівня, що розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не подавалися, а отже правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №77259 від 04.12.2023 року відсутні.

Більше того, суд звертає увагу, що документів на спростування податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції не подано і до позовної заяви.

Крім того, у зв`язку із тим, що позивач не подавав до комісії відповідну інформацію та копії документів для виключення його із переліку ризикових, і контролюючим органом не була надана ним оцінка та, відповідно, не було прийнято рішення за результатами розгляду таких документів, то за відсутності такого рішення контролюючого органу, позовні вимоги позивача про зобов`язання виключити із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передчасними та не підлягають до задоволення.

Підсумовуючи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При розгляду правомірності прийняття оскаржуваного рішення №77259 від 04.12.2023 року суд не приймає до уваги доводи відповідача, що директор ТОВ «Спейс Зеніт» одночасно являється посадовою особою декількох підприємств, які знаходяться у різнихрегіонах України, оскільки чинним податковим законодавством не заборонено одній особі одночасно бути посадовими особами декількох підприємств, навіть якщо вони знаходяться в різнихрегіонах України.

Однак суд зауважує, що рішення №77259 від 04.12.2023 року прийнято в тому числі на підставі наявності ризикових операцій з іншими платниками податків, а отже факт одночасного перебування директора ТОВ «Спейс Зеніт» на посадах в декількох підприємств, які знаходяться у різнихрегіонах України, не є виключною підставою для прийняття даного рішення.

В свою чергу, з огляду на наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції позивачем, а саме: придбання за період 02.03.2023 року - 24.03.2023 року, УКТЗЕД 74.10.19; постачання за період 06.01.2022 року - 30.11.2023 року, УКТЗЕД 72.19, та з огляду на неспростування позивачем такої податкової інформації, суд доходить висновку, що зазначення іншої податкової інформації в оскаржуваному рішенні, яка не впливає на обґрунтованість такого рішення, не може слугувати підставою для скасування такого рішення.

Отже, суд доходить висновку, що в даному випадку доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення №77259 від 04.12.2023 року з огляду на зазначення в такому рішенні податкової інформації, а саме: директор ТОВ «Спейс Зеніт» одночасно являється посадовою особою декількох підприємств, які знаходяться у різнихрегіонах України, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення №77259 від 04.12.2023 року.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчините певні дії.

Згідно положень ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, судовий збір у розмірі 3028,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-7ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження надання йому послуг професійної правничої допомоги, а також не надано доказів оплати вказаної допомоги.

Таким чином, вказане клопотання позивача є безпідставним та необґрунтованим, а отже не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.77, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 7, код ЄДРПОУ 43953869) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №40885 від 05.07.2022 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 7, код ЄДРПОУ 43953869) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Зеніт» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський