Рішення

від 22.02.2024 по справі 260/3826/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/3826/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.,

за участю:

представник позивача Сосєдко М.О.,

представник відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ «СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС» (вул. Незалежності, 90А, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 36129430) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» через представника ОСОБА_1 звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить: визнати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.03.2023 № 145/33-00-07-02, № 146/33-00-07-02, які складені на підставі акту перевірки від 02.02.2023 № 38/33-00-07-02/36129430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (ЄДРПОУ 36129430) щодо податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» протиправними та скасувати.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 21.03.2023 року ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» отримано лист Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.03.2023 року № 1047/6/33-00-07-02 «Про направлення податкових повідомлень-рішень» та податкові повідомлення-рішення від 06.03.2023 № 145/33-00-07-02, № 146/33-00-07-02, які складені на підставі акту перевірки від 02.02.2023 № 38/33-00-07-02/36129430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». Вказує на безпідставність складення Акту, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Авіакомпанією вимог податкового законодавства є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях та невірних доводах, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають перегляду та скасуванню. Зазначає, що за договором з перевізником ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» на реалізацію повітряного перевезення від 12.02.2014 року № 23.02-2014 контролюючим органом помилково визначені податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1450000,00 грн. Позивач не погоджується із висновками податкового органу та зазначає, що в Акті контролюючим органом не доведено правової позиції в підтвердження включення до переліку операцій, за якими необхідно донараховувати ПДВ операцію з міжнародного перевезення з перевізником ТОВ ««Авіакомпанія «Азур Ейр Україна», та сплату саме 20 відсотків ПДВ. Крім того, в Акті не вказаний об`єкт оподаткування, який на думку контролюючого органу має оподатковуватись за ставкою 20%. При проведенні перевірки представники Авіакомпанії також не отримали відповідь від представників контролюючого органу що саме в даному випадку на їх думку є об`єктом оподаткування за ставкою 20%. Авіакомпанія ж під час перевірки, та при подальшому оскарженні висновків перевірки неодноразово наводила докази, що об`єктом оподаткування є саме міжнародне перевезення, що оподатковується за ставкою 0%. І передплата отримана саме за міжнародне перевезення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

08.06.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач не згідний з даною позовною заявою, та вважає її такою, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Під час перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» встановлено факт порушенням чинного законодавства, а саме: ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» не нараховано податкові зобов`язання із зарахованих коштів від покупця/замовника ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», на банківські рахунки платника податку ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна», як оплата послуг, що підлягають постачанню. Здійснений факт зарахування коштів від покупця/замовника, ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур», на банківські рахунки платника податку ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» підтверджений наданими підприємством до перевірки: випискою АТ «УкрСиббанк» за 07.10.2022 на суму 8700000,00 грн. передплата за надання послуг по Договору №23.02-2014 від 12.02.2014 та регістрами бухгалтерського обліку по рахунках 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; 6811 «Розрахунки за авансами одержаними (в національній валюті)». Однак, ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, на загальну суму ПДВ 1450000,00 грн. Виходячи із вищевикладеного на порушення вимог п.п. «а» п.187.1, ст.187; п.188.1, ст.188 ПК України, ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» занижено податкове зобов`язання по ПДВ за жовтень 2022 року на загальну суму ПДВ 1450000,00 грн. Крім того, на порушення вимог п. 201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» не здійснено реєстрацію податкових накладних за ставкою ПДВ 20 % в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, встановленого Кодексом для такої реєстрації на загальну суму ПДВ 1450000,00 грн., що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України. ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» 24.11.2022 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за нульовою ставкою ПДВ податкову накладну № 54 від 07.10.2022 року, виписану для покупця TOB «Туристична Компанія «Анекс Тур», відповідно до якої обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% становлять 8 700 000,00 грн. При цьому, перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» в жовтні 2022 року лише отримано кошти від ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а міжнародне авіаперевезення не відбулося та відповідно у ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» відсутні підстави для застосування нульової ставки по ПДВ.

12.01.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення по справі від представника відповідача, в яких зазначено, що тільки факт зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не може вважатись міжнародним перевезенням. В подальшому, за рік користування зарахованими коштами, ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» повернула попередню оплату на користь ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур». У такому випадку при здійсненні повернення попередньої оплати позивач повинен був подати розрахунок коригування відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

22.01.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача, в яких зазначено, що відповідно до пункту 1.1 договору на реалізацію повітряного перевезення від 12.02.2014 року укладеного між ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (Перевізник) та ТОВ «Туристична Компанія «Анекс тур» (Замовник) Замовник замовляє і оплачує, а Перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору. Згідно розкладу рейсів для сезону ІАТА літо 2023, визначеному у пункті 1 додатку № 40 від 01.02.2022 року до договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12.02.2014 визначено пункти перевезень: КВР-АYТ-КВР (Boeing 737-800); КВР-HRG-KBP (Boeing 757-300). Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом до/з аеропортів AYT - Міжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка) та HRG - Міжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно рішення Загальних Зборів Учасників ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» від 20.03.2023 № 64 ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» перейменовано на ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», відповідні зміни зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.03.2023.

На підставі направлень від 27.12.2022 року № 174/33-00-07-02 та № 175/33-00-07-01, а також наказу від 20.12.2022 року № 158, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками перевірки, відповідачем складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 02.02.2023 № 38/33-00-07-02/36129430.

Так, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» п.п. «а» п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 1450000,00 грн., що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та як наслідок вплинуло на завищення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з ПДВ за період жовтень 2022 року на суму 1450000,00 грн., а також, в порушення п. 201.1 п. 201.7 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу за жовтень 2022 року на загальну суму ПДВ 1450000,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.03.2023 року № 145/33-00-07-02 (яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1450000,00 грн.), податкове повідомлення-рішення від 06.03.2023 року № 146/33-00-07-02 (яким до позивача застосовано штраф за не здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 1450000,00 грн. у розмірі 50 % в сумі 725000,00 грн.).

Позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 18.04.2023 року № 9465/6/99-00-06-01-02-06, спірні рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.1561 п. 14.1 ст.14.1 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податковим на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.п. 186.2.1. п.186.2 ст.186 ПК України місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

У відповідності до підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України ставка податку встановлюються від бази оподаткування та становить 20 відсотків.

Положеннями пункту 194.1 статті 194 ПК України визначено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

В контексті спірних правовідносин, відповідно до абз. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору на реалізацію повітряного перевезення від 12.02.2014 року укладеного між ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (Перевізник) та ТОВ «Туристична Компанія «Анекс тур» (Замовник) Замовник замовляє і оплачує, а Перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору.

Згідно розкладу рейсів для сезону весна-літо 2023, визначеному у додатку № 40 від 01.02.2022 року до договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12.02.2014 року визначено міжнародні пункти перевезень: КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна); AYT Міжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка); HRG Міжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет), тобто, наявний договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом.

Судом встановлено, що підтвердженням міжнародного перевезення є квиток. Однак при чартерному міжнародному перевезенні квиток може бути виписаний тільки перед рейсом.

Суд врахував, що в акті перевірки не зазначено інформації про конкретні операції та документи, які підтверджують здійснення позивачем надання послуг, за які, як зазначено відповідачем, було отримано кошти, оскільки, враховуючи, що за умовами договору, надання послуг з міжнародного авіаперевезення було заплановано на сезон весна-літо 2023 року, а перевірку податковим органом проведено в період з 27.12.2022 року по 26.01.2023 року - висновки податкового органу про факт порушення чинного законодавства, що полягає в ненарахуванні податкових зобов`язань із зарахованих коштів від покупця/замовника, як оплата послуг, що підлягають постачанню, викладених в акті перевірки від 02.02.2023 № 38/33-00-07-02/36129430 та на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.03.2023 року № 145/33-00-07-02, на переконання суду, є передчасними.

Крім того, суд встановив, що контролюючий орган, зазначаючи про ненарахування позивачем податкового зобов`язання за жовтень 2022 року на суму 1450000,00 грн, вказав, що платником податків не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за ставкою 20 % на суму ПДВ 1450000,00 грн., оскільки перевіркою встановлено, що фактично позивачем у жовтні 2022 року лише отримано кошти від замовника як оплата послуг, що підлягають постачанню, а міжнародне авіаперевезення в жовтні 2022 року не відбулось.

Під час надання оцінки вказаним підставам суд врахував, що аналіз приписів п.201.1 ст.201 ПК України вказує на обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 54 від 07.10.2022 року, при цьому спірним в даному випадку, є ставка податку обрана позивачем (а саме 0 %, при необхідній ставці в 20 %, як вказує податковий орган).

Згідно ПК України, отримані кошти не є об`єктом оподаткування.

Висновки відповідача щодо оподаткування за ставкою 20% саме міжнародного перевезення при першій події - передплаті - не відображені в ПК України. Відповідно до Податкового кодексу України ставка податку залежить виключно від об`єкта оподаткування, і ніяк не залежить від того, що було першою подією оплата чи надання послуг, як це стверджує відповідач. Доказів, що за отриману передплату відповідач надавав якісь інші послуги, що могли би бути об`єктом оподаткування за ставкою 20%, відповідач суду не надав.

Позивач не має жодного дозволу для виконання внутрішніх рейсів по Україні, тому не має можливості виконати послугу перевезення (внутрішні рейси), які оподатковується за ставкою 20%.

В разі якщо повітряний простір не буде відкрито то передплата (яка обліковується як заборгованість по отриманим передплатам) може бути повернута замовникам рейсів, що і було зроблено позивачем в подальшому.

Проаналізувавши викладене суд зазначає, що позивачем виконано обов`язок щодо реєстрації податкової накладної № 54 від 07.10.2022 року у строки, визначені ПК України, при цьому, за умови формування такої накладної з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, реєстрація такої податкової накладної зупиняється або податкова накладна взагалі не приймається.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів зупинення реєстрації або неприйняття податкової накладної, відтак, висновки податкового органу про реєстрацію податкової накладної за невірною ставкою - суд вважає необгрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, а податкове повідомлення-рішення від 06.03.2023 року за № 146/33-00-07-02 (яким до позивача застосовано штраф в розмірі 725000,00 грн.) - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст.77 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та на підставі наданих суду доказів і в їх сукупності, системного правового аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 26840,00 грн., сплачений згідно з квитанцією.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ «СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС» (вул. Незалежності, 90А, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 36129430) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 березня 2023 року № 145/33-00-07-02 та № 146/33-00-07-02.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ «СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС» (вул. Незалежності, 90А, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 36129430) сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Луцович Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 18.03.2024 року. У період з 04.03.2024 по 08.03.2024 головуючий суддя Луцович М.М. перебував у відпустці, з 11.03.2024 по 15.03.2024 - на лікарняному. 18.03.2024 - перший робочий день.