Рішення

від 21.03.2024 по справі 420/29727/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29727/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови незаконною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 19.06.1982 р. по 03.10.1984 р., з 01.02.1985 р. по 05.08.1994 р. в Жеребківській сільській раді; з 01.11.1994 р. по 27.08.2000 р. в Ананьївському консервному заводі; з 28.08.2000 р. по 27.08.2001 р. - соціальним працівником; з 11.01.2006 р. по 14.04.2006 р. - секретарем виборчої комісії; з 12.07.2006 р. по 09.08.2006 р. - на Жеребковському елеваторі згідно трудової книжки;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 25.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 25.09.2023 року вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі із заявою про призначення пенсії за віком, надавши для підтвердження страхового стажу оригінал трудової книжки. Заяву за принципом екстериторіальності було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким прийнято рішення від 29.09.2023 року №155150004804 про відмову у призначенні пенсії. Відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки на першій сторінці печатка нового зразка (герб України), а дата заповнення 24.12.1984 р.

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи на підставі записів трудової книжки, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

У своїх доводах позивачка посилається на те, що у період з 19.06.1982р. по 03.10.1984р., з 01.02.1985р. по 05.08.1994р. вона працювала в Жеребківській сільській раді; з 01.11.1994р. по 27.08.2000р. в Ананьївському консервному заводі; з 28.08.2000р. по 27.08.2001р. - соціальним працівником; з 11.01.2006р. по 14.04.2006р. - секретарем виборчої комісії; з 12.07.2006р. по 09.08.2006р - на Жеребковському елеваторі. Вказаний стаж роботи підтверджується записами у трудовій книжці, яка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідальність за ведення трудової книжки не може перекладатись на працівника.

Що стосується зауваження відповідача стосовно того, що на першій сторінці трудової книжки печатка нового зразка, а дата заповнення 24.12.1984 р., позивач наголосила, що це не спростовує факту її трудової діяльності у наведені вище періоди, а є лише некоректним заповненням трудової книжки роботодавцем.

Позивачка вважає, що відповідач своєю відмовою по зарахуванню до страхового стажу вказаних вище періодів роботи позбавив її можливості отримувати пенсію за віком, чим порушив її право на соціальний захист.

Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

28.11.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли матеріали з електронної пенсійної справи позивача, а також відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що спірним рішенням від 29.09.2023 року №155150004804 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідач зазначає, що згідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, свідоцтва про народження дітей) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 15 років 10 місяців 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки на першій сторінці печатка нового зразка (герб України), а дата заповнення 24.12.1984. При цьому, відповідач посилався на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі замінено на належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Розгляд справи розпочато спочатку, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.

19.03.2024 року через Електронний суд від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позову, вважає, що позивач не набула права на пенсію за віком, оскільки її страховий стаж складає 15 років 10 місяців 1 день за необхідного страхового стажу не менше 30 років.

Також відповідач погодився з доводами ГУ ПФУ в м.Києві щодо порушень в оформленні трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.12.1984, оскільки на титульній сторінці трудової книжки міститься печатка нового зразка (Герб України), тоді як трудова книжка заповнена 24.12.1984.

За таких обставин, відповідач вважав, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 25.09.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом Закон №1058) (а.с. 31-33).

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За принципом екстериторіальності органом, що призначає пенсію, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно розписки-повідомлення, разом із заявою для призначення пенсії позивачкою подано: Довідку про присвоєння ІН; паспорт громадянина України; Довідку про заробітну плату; Довідку про зміну назви організації; документи про стаж, згідно Порядку №637; Свідоцтва про народження дітей; Свідоцтво про шлюб; Трудову книжку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.09.2023 року №155150004804 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.09.2023 року №943 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 54).

Відповідно до змісту цього рішення, загальний страховий стаж складає 15 років 10 місяців 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії (необхідний стаж не менше 30 років). До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки на першій сторінці печатка нового зразка (герб України), а дата заповнення 24.12.1984.

Вважаючи незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 19.06.1982 р. по 03.10.1984 р., з 01.02.1985 р. по 05.08.1994 р. в Жеребківській сільській раді; з 01.11.1994 р. по 27.08.2000 р. в Ананьївському консервному заводі; з 28.08.2000 р. по 27.08.2001 р. - соціальним працівником; з 11.01.2006 р. по 14.04.2006 р. - секретарем виборчої комісії; з 12.07.2006 р. по 09.08.2006 р. - на Жеребковському елеваторі, згідно записів трудової книжки, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі також Закон №1058).

Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4).

Згідно умов призначення пенсії, визначених ч. 1 ст. 26 Закону України №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку 60 років 02 липня 2023 року, отже за наявності страхового стажу не менше 30 років може набути право на призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.09.2023 року №155150004804, позивачці відмовлено в призначенні пенсії, оскільки страховий стаж становить15 років 10 місяців 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії.

До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці печатка нового зразка (Герб України), а дата заповнення 24.12.1984.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення, яка визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених законодавчих приписів слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач подала до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує стаж роботи - Трудову книжку серії НОМЕР_1 , дата заповнення 24.12.1984 року (а.с. 9-11, 47-52).

У трудовій книжці НОМЕР_1 , дата заповнення 24.12.1984 року, наявні такі записи, що стосуються спірного періоду:

19.06.1982 - 06.10.1984 робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради. Запис зроблений з печаткою установи;

03.10.1984 - 26.01.1985 робота молодшим продавцем магазину №18 «Одяг» Жеребківського «СПО»; Запис зроблений з печаткою установи;

01.02.1985 - 05.08.1994 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради. Запис зроблений з печаткою установи;

01.11.1994 27.08.2000 - робота в Ананьївському консервному заводі; Запис з печаткою установи;

28.08.2000 - 27.08.2001 робота в Ананьївському територіальному центрі обслуговування громадян. Записи з печаткою установи;

11.01.2006 - 14.04.2006 - секретар виборчої комісії в Жеребківській сільській територіальній виборчій комісії; Записи з печаткою установи;

12.07.2006 - 09.08.2006 робота у ТОВ «Жеребківський елеватор». Запис з печаткою установи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі Інструкція №58).

Згідно п. 1.1 Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п. 1.2 Інструкції №58, трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Правила заповнення трудової книжки закріплені у п. 2 цієї Інструкції, та відповідно до п. 2.1 Інструкції №58, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Згідно п. 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно п. 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

До прийняття наведеної вище Інструкції, порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 Про трудові книжки працівників, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

На підставі викладеного, суд зазначає, що відповідальність за повноту і точність тих чи інших записів в трудовій книжці покладено на власника підприємства, установи, організації або на уповноважену ним особу, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року у справі №677/277/17, від 30 вересня 2021 року у справі №300/860/17.

Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачами, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує стаж роботи - Трудову книжку серії НОМЕР_1 , дата заповнення 24.12.1984 року (а.с. 9-11, 47-52).

Дослідивши зміст та оформлення трудової книжки, суд встановив, що на першій сторінці наявний запис про зміну прізвища, а саме прізвище « ОСОБА_2 » на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_2 , змінено на прізвище « ОСОБА_3 ». Вказаний запис про зміну прізвища посвідчений печаткою Жеребківської сільської ради, печатка старого зразка (з гербом УРСР).

Сам бланк трудової книжки серії НОМЕР_1 містить герб СРСР.

Записи №№ 1-5 засвідчені печатками підприємств (установ), що також містять герб УРСР.

Вказані обставини підтверджують той факт, що трудова книжка була оформлена позивачці за радянських часів.

Дійсно, на першій - титульній сторінці трудової книжки наявна печатка нового зразка з гербом України. Саме вказана обставина стала підставою незарахування відповідачем вищенаведених періодів роботи згідно записів трудової книжки.

Зазначена печатка містить код ЄДРПОУ 04379427, який належить Жеребківській сільській раді Ананьївського району Одеської області, що підтверджується загальнодоступною інформацією на сайті Youcontrol на посиланням: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/04379427/.

Суд критично оцінює наведене органом ПФУ мотивування підстав відмови зарахування періодів роботи за записами трудової книжки, оскільки, по-перше, відповідальність за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок несуть посадові особи підприємства, установи, організації роботодавця, а не працівник. По-друге, хронологія записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 узгоджується з датою заповнення цієї трудової книжки - 24.12.1984 року, а печатка «нового зразка (з Гербом України)» на першій сторінці трудової книжки не спростовує достовірність записів у ній.

Інших підстав для незарахування позивачу періодів трудової діяльності до страхового стажу відповідачем у спірному рішенні не наведено.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано позивачу до страхового стажу періоди роботи на підставі записів у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: з 19.06.1982 по 03.10.1984 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради; з 03.10.1984 по 26.01.1985 робота молодшим продавцем магазину №18 «Одяг» Жеребківського «СПО»; з 01.02.1985 по 05.08.1994 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради; з 01.11.1994 по 27.08.2000 - робота в Ананьївському консервному заводі; з 28.08.2000 по 27.08.2001 робота в Ананьївському територіальному центрі обслуговування громадян; з 11.01.2006 по 14.04.2006 - секретар виборчої комісії в Жеребківській сільській територіальній виборчій комісії; з 12.07.2006 по 09.08.2006 робота у ТОВ «Жеребківський елеватор».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи на підставі записів у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 , про що прийнято рішення від 29.09.2023 року №155150004804 про відмову у призначенні пенсії, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування цього рішення, а не визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України та визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.09.2023 року №155150004804, як такого, що не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України.

При цьому, у задоволенні вимоги про протиправність дій відповідача слід відмовити, оскільки відповідачем прийняте рішення зі спірного питання, а не вчинено будь-які протиправні дії.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Як вже було зазначено, для призначення позивачу пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV, необхідним є досягнення віку 60 років та наявність страхового стажу не менше 30 років.

Спір між сторонами виник щодо відмови пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу позивача для призначення пенсії періодів роботи, згідно записів у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненої 24.12.1984 року, оскільки на першій сторінці печатка нового зразка (герб України), а дата заповнення 24.12.1984.

Судом вище вже надано оцінку наведеним обставинам та зазначено про необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.09.2023 року №155150004804 про відмову в призначенні пенсії.

Суд зазначає, що оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві і рішення про відмову у призначенні приймалось саме ним, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а не ГУ ПФУ в Одеській області) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу роботи спірні періоди.

Згідно абзацу першому частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає доцільним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2023 року про призначення пенсії за віком, врахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: з 19.06.1982 по 03.10.1984 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради; з 03.10.1984 по 26.01.1985 робота молодшим продавцем магазину №18 «Одяг» Жеребківського «СПО»; з 01.02.1985 по 05.08.1994 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради; з 01.11.1994 по 27.08.2000 - робота в Ананьївському консервному заводі; з 28.08.2000 по 27.08.2001 робота в Ананьївському територіальному центрі обслуговування громадян; з 11.01.2006 по 14.04.2006 - секретар виборчої комісії в Жеребківській сільській територіальній виборчій комісії; з 12.07.2006 по 09.08.2006 робота у ТОВ «Жеребківський елеватор».

При цьому, вимоги до ГУ ПФУ в Одеській області задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір 1073,60 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким ухвалене протиправне рішення. Часткове задоволення позову за встановлених судом обставин (протиправність рішення відповідача та наявність порушень прав позивача) не впливає на розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 139, 241-246, 293 України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Вербицького, 9, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 42098368) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.09.2023 року №155150004804 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2023 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: з 19.06.1982 по 03.10.1984 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради; з 03.10.1984 по 26.01.1985 робота молодшим продавцем магазину №18 «Одяг» Жеребківського «СПО»; з 01.02.1985 по 05.08.1994 - робота на посаді «діловода» Жеребківської сільської ради; з 01.11.1994 по 27.08.2000 - робота в Ананьївському консервному заводі; з 28.08.2000 по 27.08.2001 робота в Ананьївському територіальному центрі обслуговування громадян; з 11.01.2006 по 14.04.2006 - секретар виборчої комісії в Жеребківській сільській територіальній виборчій комісії; з 12.07.2006 по 09.08.2006 робота у ТОВ «Жеребківський елеватор».

У решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Вербицького, 9, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів