Рішення

від 21.03.2024 по справі 500/7172/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7172/23

21 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №027401 від 01.08.2023, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Захід-Хліб-Збут-2002" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач -1), Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №027401 від 01.08.2023, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ПП "Захід-Хліб-Збут-2002" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вказав, що станом на 09.06.2023 року у водія ОСОБА_1 дійсно з об`єктивних підстав була відсутня картка водія для цифрового тахографа, оскільки термін дії попередньої картки водія закінчився, а нова картка ще не була виготовлена, проте станом на 09.06.2023 року нова картка водія ОСОБА_1 для тахографа уже була замовлена і оплачена, що підтверджується електронним листом ДП «ДержавтотрансНДІпроект», а станом на день винесення оскаржуваної постанови уже була отримана водієм та ним використовується. Просить врахувати, що законом передбачено можливість використання індивідуальної контрольної книжки водія, що і було застосовано водієм ОСОБА_1 у цій ситуації на період відсутності у нього картки водія, пов`язаної з її виготовленням, з метою забезпечення обліку робочого часу водія відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою забезпечення ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів. На переконання позивача, перевізником - ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» було у повній мірі забезпечено організацію безпечної праці та ефективний контроль за роботою водія у відповідності до вимог діючого національного законодавства та Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а саме, із врахуванням тієї обставини, що карта водія не була ще виготовлена, йому була надана передбачена законом індивідуальна контрольна книжка водія для здійснення вказаного вище обліку та контролю режими праці водія під час здійсненним поїздки 09.06.2023 року до місця здійснення ремонтних робіт по усуненню виявлених технічних недоліків. Додатково звернув увагу суду, що під час вказаної перевірки працівникам Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області водієм ОСОБА_1 була пред`явлена належним чином заповнена та оформлена у відповідності до Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів індивідуальна контрольна книжка водія, проте остання не була взята при складанні Акту №337409 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім цього, зазначив, що перевірка технічного стану напівпричепу НОМЕР_1 була проведена та виявлено певну невідповідність технічного стану транспортного засобу, про що видано 09.06.2023 акт такої невідповідності, яка того ж дня мала бути усунута шляхом проведення ремонту (транспортний засіб слідував до місця проведення ремонту та усунення виявлених технічних недоліків). Після усунення вказаної в акті несправності, 15.06.2023 було видано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01004-00567-23.

Ухвалою суду від 10.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою постановлено залучити Державну службу України з безпеки на транспорті як другого відповідача у справі. Ухвалою також відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що 09.06.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевірено транспортний засіб марки Volvo/Danson, номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Вказав, що даний транспортний засіб обладнаний діючим та перевіреним цифровим тахографом. При цьому, водій надав для перевірки посвідчення водія, свідоцтво реєстрації транспортного засобу та товарно-транспортну накладну №2/09 від 09.06.2023. Зазначив, що відповідно до ТТН водієм здійснювалося перевезення вантажу - висівки пшеничні; автомобільним перевізником зазначено ПП «Захід-Хліб-Збут-2002». Просить врахувати, що під час перевірки виявлено що водій у слоті цифрового тахографа не використовує особисту картку водія, відсутня роздруківка листа реєстрації режиму роботи та відпочинку водія. Вважає, що у водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, на момент перевірки має бути в наявності чинна особиста картка водія, він повинен використовувати її у відповідному слоті цифрового тахографа кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та надавати уповноваженим посадовим особам роздруківку даних роботи тахографа. Перевізник повинен дотримуватись усіх вимог законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо використання діючого та повіреного тахографа. То ж, вважає, що 01.08.2023 було правомірно винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №012874 від 05.06.2023 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки у період з 05.06.2023 по 11.06.2023, проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів Зони габаритно-вагового контролю: а/д М-19 км 345+580, М-30 км 191+380, М-09 км 34+800, Н-18 км 33+800, М-19 км 237+20. Автомобільні дороги в межах Тернопільській області, автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів та інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За результатами проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №337409 від 09.06.2023, яким зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт - ч.1 абз.3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону, а саме: перевозився вантаж, де на момент перевірки були відсутні: протокол технічного стану напівпричепу ВО 9150 АТ, картка водія відсутня, що унеможливлювало перевірити режим праці та відпочинку водія. .

В даному Акті у графі "Пояснення водія про причини порушень" зазначено "відмовився від підпису та пояснень".

В подальшому, позивачу направлено повідомлення від 12.06.2023 "Про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства", яким запропоновано позивачу прибути на розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 11.07.2023 з 10.00 год по 16.00 год.

Після цього, Відділом Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області складено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №027401, якою за порушення абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, постановлено стягнути з ПП "Захід-Хліб-Збут-2002" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Також, на адресу позивача надіслано повідомлення від 03.08.2022, яким позивачу запропоновано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, добровільно сплатити вищезазначений адміністративно-господарський штраф в 15-денний термін з дня отримання постанови.

Не погоджуючись з постановою відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частиною другою статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон України №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України №2344-III).

За правилами статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За правилами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6.3. Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу

цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, транспортний засіб, яким здійснюється перевезення вантажів, повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Надання до рейдової перевірки документів, визначених вказаними вище нормативними актами, є обов`язковим.

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №120/554/23 та враховані судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Як слідує з матеріалів справи, 09.06.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевірено транспортний засіб марки Volvo/Danson, номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_1 .

Даний транспортний засіб обладнаний діючим та перевіреним цифровим тахографом.

Під час проведення перевірки водій надав посвідчення водія, свідоцтво реєстрації транспортного засобу та товарно-транспортну накладну №2/09 від 09.06.2023.

Відповідно до ТТН водієм здійснювалося перевезення вантажу - висівки пшеничні; автомобільним перевізником зазначено ПП «Захід-Хліб-Збут-2002»

У спірному випадку уповноваженими працівниками зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт - ч.1 абз.3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону, а саме: перевозився вантаж, де на момент перевірки були відсутні: протокол технічного стану напівпричепу ВО 9150 АТ, картка водія відсутня, що унеможливлювало перевірити режим праці та відпочинку водія.

Будь-яких доказів протилежного, а саме доказів наявності у водія на момент перевірки протоколу технічного стану напівпричепу ВО 9150 АТ, картки водія, позивачем суду не подано, та судом таких доказів не здобуто.

Крім цього, в Акті, складеному за результатами проведеної перевірки у графі "Пояснення водія про причини порушень" зазначено "відмовився від підпису та пояснень".

Наведене, на думку суду, свідчить про те, що на момент проведення перевірки у водія були відсутні зауваження чи застереження стосовно складеного акту, так як водій мав реальну можливість вказати свої пояснення та надати відповідні докази, за наявності.

Водночас, судом не беруться до уваги доводи позивача стосовно того, що перевірка технічного стану напівпричепу НОМЕР_1 була проведена та виявлено певну невідповідність технічного стану транспортного засобу, про що видано 09.06.2023 року акт такої невідповідності, яка того ж дня мала бути усунута шляхом проведення ремонту, куди і слідував даний транспортний засіб (слідував до місця проведення ремонту та усунення виявлених технічних недоліків); після усунення вказаної в акті несправності 15.06.2023 року було видано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01004-00567-23.

То ж, на думку суду, на момент проведення перевірки 09.06.2023 у водія позивача був відсутній протокол технічного стану напівпричепу.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також враховує, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту АР №337409 було призначено на 11.07.2023 про що позивача повідомлено листом від 11.06.2023 №42708/37/24-23 (квитанція про надіслання рекомендованого листа від 12.06.2023)

Вказане свідчить, що відповідачем дотримано вимоги законодавства в частині належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи та спростовує твердження позивача про те, що відповідач не перевірив вручення листа позивачу та розглянув справу без участі позивача.

Отже, враховуючи наведене суд приходить до переконання, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд також враховує, що у постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Оскільки на момент проведення рейдової перевірки позивач не забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, суд погоджується з доводами Укртрансбезпеки про те, що інспектором підставно зафіксовано в акті перевірки порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Також, пунктом 29 Порядку №1567 визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також враховує, що Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №027401 від 01.08.2023 була направлена позивачу рекомендованим листом від 03.08.2023.

Суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

То ж, на переконання суду, спірна постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень із дотриманням процедури її розгляду та прийняття та у відповідності до норм Закону України Про автомобільний транспорт, Порядку №1567, є правомірною та не підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд також враховує, що відповідачем разом з відзивом долучено платіжну інструкцію №6912 від 30.10.2023, цільове призначення у якій зазначено - оплата адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 згідно Постанови №027401 від 01.08.2023, платник ПП "Захід-Хліб-Збут-2002".

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії, параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи та докази, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Оскільки суд відмовив в задоволенні позову, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 21 березня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Захід-Хліб-Збут-2002" (місцезнаходження: вул. Гайова, 44А, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ 31914381);

відповідачі:

Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ,01135 код ЄДРПОУ:39816845);

Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46027 код ЄДРПОУ:39816845).

Головуюча суддяДерех Н.В.