Рішення

від 21.03.2024 по справі 620/1530/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/1530/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ТкаченкоО.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Холминський спиртовий завод" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Холминський спиртовий завод» (далі - ДП «Холминський спиртовий завод») звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження № 26-р/л від 12.01.2024 «Про анулювання ліцензії».

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що позивач є виробником спирту етилового ректифікованого, що здійснює свою виробничу діяльність на підставі ліцензії № 361 (терміном дії з 04.05.2017 до 14.02.2024). Водночас, розпорядженням ДПС України № 26-р/л від 12.01.2024 вказану ліцензію було анульовано на підставі акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованої у такого суб`єкта господарювання продукції. Позивач зазначає, що у акті перевірки не вказано жодного рішення суду про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованої у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, тобто відсутня конкретизація дій, які призвели до порушення, а також лист Територіального управління БЕБ у м. Києві від 12.12.2023 № 23.24/3.3/2/6419-23 не може бути єдиною підставою для анулювання ліцензії. Тому позивач вважає, що оскаржуване розпорядження № 26-р/л від 12.01.2024 «Про анулювання ліцензії» прийнято ДПС України безпідставно, необґрунтовано та з порушенням порядку, а саме на 15 робочий день, а не на 16 робочий день, як передбачено ст.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Відповідач надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити, оскільки під час проведеної перевірки встановлено порушення ДП «Холминський спиртовий завод» законодавства в частині обігу підакцизних товарів. Також Бюро економічної безпеки у м. Києві проводиться досудове розслідування розслідування у кримінальному провадженні №72023101300000010, внесеному в ЄРДР 05.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України. Тому ДПС України на підставі акта від 22.12.2023 № 38/Ж5/99-00-09-02-01/00375314 про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, прийнято розпорядження від 12.01.2023 № 26 р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового № 361 ДП «Холминський спиртовий завод». Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 25.01.2024 у провадженні №ЗП/620/1/24 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію розпорядження ДПС України «Про анулювання ліцензії» №26-р/ від 12.01.2024 в частині анулювання ліцензії № 361 терміном дії з 04.05.2017 до 14.02.2024 ДП «Холминський спиртовий завод» на виробництво спирту етилового до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду цієї адміністративної справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Державне підприємство «Холминський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375314) зареєстроване 30.12.1996, основним видом діяльності є 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (а.с. 8-15).

Держаною податковою службою України видано ДП «Холминський спиртовий завод» ліцензію на виробництво спирту етилового №361 термін дії з 04.05.2017 до 14.02.2024 (а.с. 69), яка відповідно до ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» вважається діючою до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили.

Відповідно до довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №145155 0 внесено місце зберігання спирту етилового неденатурованого місткістю 43178,52 дал (декалітрів), що знаходиться за адресою: вул.Центральна, буд.98, сел.Холми, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15331 (а.с. 70).

На підставі наказу ДПС України від 19.12.2023 № 1068 з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі пп. 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.20 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, пп. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами), у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ДПС, надісланої листом Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві від 12.12.2023 № 23.24/3.3/2/6419-23 (вх. ДПС № 122684/5 від 12.12.2023), та відповідно до п. 8 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), проведено фактичну перевірку ДП «Холминський спиртовий завод» (за адресою: вул.Центральна, 98, сел.Холми, Корюківський р-н, Чернігівська обл.) з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за період з 01.01.2023 по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 5 діб з 19.12.2023 по 23.12.2023 (а.с. 16).

За наслідками перевірки ДПС України складено акт від 22.12.2023 № 38/Ж5/99-00-09-02-01/00375314 про результати фактичної перевірки ДП «Холминський спиртовий завод», у висновку якого зазначено, що враховуючи інформацію, зазначену в листі БЕБ, встановлено факт порушення ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР в частині встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим (а.с. 18-21).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено:

«На момент перевірки підприємство не здійснює виробничу діяльність.

Витратомір-лічильник D1V702769 (спирт отримання), витратомір-лічильник D1VA00740 (спирт відпуск), роз`єднано з комунікаціями, обладнанням та устаткуванням БРУ з метою чергової повірки.

Відповідно до інформації про порушення вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів, надісланої листом Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві від 12.12.2023 № 23.24/3.3/2/6419-23 (вх. ДПС № 122684/5 від 12.12.2023) (далі - лист БЕБ) підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023101300000010, внесеному до ЄРДР 05.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України.

Відповідно до інформації, зазначеної в листі БЕБ, відбувається дослідження обставин щодо незаконного виготовлення, зберігання та транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Також у листі БЕБ вказано, що у період 18.10.2023 по 26.10.2023 на підставі ухвали слідчого судці Печерського районного суду міста Києва по справі №757/46200/23-к проведено обшук ДП «Холминський спиртовий завод», а саме за адресою: Чернігівська обл., Корюківський р-н. смт Холми, земельна ділянка з кадастровим номером 7422455400:01:002:0232, в ході якого було виявлено та вилучено необліковану рідину з характерним запахом спирту.

Разом з листом БЕБ для використання під час проведення фактичної перевірки ДП «Холминський спиртовий завод» було надано копії висновків експерта щодо приналежності такої рідини до спирту етилового, а саме копія висновку експерта №СЕ-19/115-23/15502-ФХД від 20.11.2023; копія висновку експерта №СЕ-19/115-23/15500-ФХД від 17.11.2023; копія висновку експерта №СЕ-19/115-23/15503-ФХД від 21.11.2023.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 222 КПК України - недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Станом на закінчення перевірки такого дозволу до ДПС не надходило».

Розпорядженням Державної податкової служби України від 12.01.2024 №26-р/л анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового №361, терміном дії з 04.05.2017 до 04.05.2022 (14.02.2024) на підставі акта про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим (а.с. 17, 52).

Не погоджуючись із розпорядженням відповідача про анулювання ліцензії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Статтею 19-1 ПК України визначені функції контролюючих органів.

Так, зокрема, контролюючі органи виконують такі функції:

здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України);

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (п.п.19-1.1.14. п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Як зазначено у п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст.80 ПК України.

Відповідно до п.80.1. ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України).

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно статті 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Так, стаття 2 Закону № 481/95-ВР встановлює, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Відповідно до абзацу 14 частини 24 статті 3 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається:

на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії;

на третій робочий день з дня отримання рішення суду, яке є підставою для анулювання ліцензії відповідно до вимог цієї статті, або заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;

на шостий робочий день з дня отримання рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";

на наступний робочий день після дати останнього спливу терміну сплати чергового платежу за наступний щорічний строк дії відповідної ліцензії у разі відсутності сплати чергового платежу.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;

направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 77 затверджено Вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового (далі вимоги № 77).

Ці вимоги встановлюються до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування всіх видів спирту етилового, зазначених у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТЗЕД (далі - спирт етиловий), а також у цих вимогах терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (далі - Кодекс) та Законах України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Облік спирту етилового повинен вестися згідно з визначеними на підприємстві системою і формами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з урахуванням особливостей, визначених Кодексом та цими вимогами.

Розпорядники акцизних складів забезпечують облік спирту на всіх етапах його руху на виробництві, під час зберігання, відпуску, приймання та транспортування, а також наявності та руху сировини відповідно до обраних на підприємстві форм бухгалтерського обліку шляхом формування первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів в паперовій або електронній формі, які мають надаватися для ознайомлення на вимогу постійного представника контролюючого органу на акцизному складі та контролюючим органам під час перевірки (п. 3, 4 вимог № 77).

Відповідно до п. 5 вимог № 77 розпорядники акцизних складів, на території яких виробляється спирт етиловий, зобов`язані встановити та зареєструвати всі встановлені на акцизних складах витратоміри - лічильники спирту етилового та масові витратоміри на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового (далі - Реєстр), надіслати контролюючому органу технологічну схему їх встановлення, формувати та подавати контролюючому органу дані про обсяг обігу спирту етилового відповідно до підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 27.01.2021 № 43.

Витратоміри - лічильники спирту етилового, масові витратоміри повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Точність вимірювання спирту етилового повинна відповідати класу точності витратоміра - лічильника спирту етилового, масового витратоміра згідно з додатком 7 до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №163 (п. 8 вимог № 77).

Згідно із п. 9 витрат № 77 заповнені форми електронних документів подаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу до Реєстру за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем щодобово окремо за кожним акцизним складом, кожним місцем отримання або відвантаження спирту етилового.

Пунктом 11 вимог № 77 передбачено, що з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку спирту етилового проводиться інвентаризація спирту етилового на акцизному складі, зокрема інвентаризація, що проводиться на 1 число кожного місяця у присутності представника контролюючого органу на акцизному складі, відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Зберігання спирту етилового здійснюється розпорядниками акцизних складів у місцях зберігання, які відповідають вимогам, визначеним законодавством, та які внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання (п. 12 вимог № 77).

Відповідно до п. 17 вимог № 77 отримання та реалізація спирту етилового забороняються без наявності зареєстрованих витратомірів - лічильників спирту етилового та/або зареєстрованих масових витратомірів, без реєстрації акцизного складу, без технологічної схеми встановлення витратомірів - лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів, надісланої контролюючому органу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір - лічильник спирту етилового та/або масовий витратомір.

Перевезення спирту етилового автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового за формою, затвердженою наказом Мінтрансзв`язку від 28.04.2005 № 154. Перевезення спирту етилового залізничним, водним та автомобільним транспортом здійснюється відповідно до Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів", міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до перевезення небезпечних вантажів (п. 18, 19 вимог № 77).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами.

При цьому факт обізнаності платника податків зі змістом законодавчих норм і розуміння необхідності їх дотримуватися самі собою не можуть вважатися обставиною, що вказує на умисність діяння платника.

Під умислом слід розуміти певну поведінку платника податків, результат його цілеспрямованого волевиявлення. Це певне діяння (дія чи бездіяльність), спрямоване на створення умов для невиконання, чи неналежне виконання вимог законодавства. Водночас таке діяння не може мати іншої мети, крім як невиконання вимог закону.

Отже, для встановлення умислу в діянні платника податків контролюючий орган має довести:

- які саме умови створив платник податків для невиконання своїх податкових обов`язків;

- факт того, що ці умови були результатом цілеспрямованої поведінки платника податків;

- відсутність у платника податків під час вчинення відповідних діянь іншої мети, крім невиконання вимог закону.

Водночас доказами умислу мають бути фактичні дані, що підтверджують наявність діяння платника податків, спрямованого на створення умов для невиконання податкових зобов`язань.

При цьому мета невиконання податкових зобов`язань, яка є необхідною умовою підтвердження умислу платника податків, має встановлюватися не шляхом з`ясування намірів платника податків чи його посадових осіб, а шляхом порівняння характеру діяння з його можливими та/або фактичними наслідками.

Іншими словами, якщо відповідне діяння об`єктивно сприяє невиконанню податкових обов`язків, то воно буде вважатися вчиненим із протиправною метою.

За даними акта перевірки на момент фактичної перевірки підприємство не здійснює виробничу діяльність. Витратомір-лічильник D1V702769 (спирт отримання), витратомір - лічильник D1VA00740 (спирт відпуск), роз`єднано з комунікаціями, обладнанням та устаткуванням БРУ з метою чергової повірки.

Позивачем надано до матеріалів справи довідку № 68 від 19.03.2024 про те, що за даними бухгалтерського обліку залишки спирту етилового неденатурованого сорту «Люкс» станом на 19.03.2024 та на 19.01.2024 (день подання заяви до суду про забезпечення позову) незмінні, а саме 7572,84 дал., який знаходиться в місці зберігання за адресою: вул.Центральна, буд.98, сел.Холми, Корюківський р-н, Чернігівська обл. (а.с.71), яка судом враховується, оскільки на підставі даних бухгалтерського обліку позивачем у відповідності до норм законодавства вівся облік спирту етилового неденатурованого.

Крім того, суд бере до уваги те, що контролюючим органом при встановлені факту порушення ДП «Холминський спиртовий завод» ст. 3 Закону №481 покладено в основу тільки інформацію з листа Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві від 12.12.2023 № 23.24/3.3/2/6419-23 щодо проведення підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023101300000010, внесеному до ЄРДР 05.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України, тобто триває дослідження обставин щодо незаконного виготовлення, зберігання та транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Отже, з вище викладеного суд висновує, що ДПС України не надано суду жодного допустимого документального підтвердження того, що ДП «Холминський спиртовий завод» в період з 01.01.2023 по 22.12.2023 виробляв, зберігав, транспортував, торгував необлікованим спиртом етиловим.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).

Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Окрім цього, в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 620/2113/23, яке набрало законної сили 25.10.2023, за позовом ДП «Холминський спиртовий завод» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження №41-р/р від 10.02.2023 «Про анулювання ліцензії» встановлено, що за попередніми перевірками суб`єкта господарювання кількість встановлених камер відеоспостереження не викликала жодних зауважень з боку контролюючого органу. Судом також встановлено, що контролюючим органом було проведено інвентаризацію залишків спирту етилового ректифікованого та встановлено, що недостачі знаходяться в межах норм природних втрат. Крім того, перед початком робіт було проведено перевірку наявності та стан пломб, які є без видимих розривів і в задовільному стані, що відповідає опису від 28.10.2020.

Тобто, за наслідками проведеної перевірки ДПС України на підприємстві не було встановлено надлишків чи недостачі спирту, пломби знайдено неушкодженими, спиртовимірювальні апарати не розкривались, а не встановлені камери відеоспостереження встановлені до закінчення самої перевірки (а.с. 66).

Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, шо обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас у практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Серков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; 3) чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" мас широке значення (рішення у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення у справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Зважаючи на обставини справи, що розглядається, суд вважає недопустимою з точки зору верховенства права ситуацію, за якої відповідач анулює ліцензію на виробництво спирту етилового у зв`язку з отриманням листа Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві від 12.12.2023 № 23.24/3.3/2/6419-23 про те, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023101300000010, внесеному до ЄРДР 05.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України (а.с. 61-62).

Відтак втручання у роботу позивача за встановлених обставин, на думку суду, не може вважатися пропорційним та становить "індивідуальний та надмірний тягар" для позивача.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

В силу положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що оскаржуване розпорядження Державної податкової служби України від 12.01.2024 №26-р/л щодо анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового Державному підприємству «Холминський спиртовий завод» прийнято без з`ясування всіх обставин та є необґрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивач поніс судові витрати, які складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви, у розмірі 3028,00 грн, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження №26-р/л від 12.01.2024 «Про анулювання ліцензії» задовольнити повністю.

Розпорядження Державної податкової служби України №26-р/л від 12.01.2024 «Про анулювання ліцензії» скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Державне підприємство "Холминський спиртовий завод" (вул. Центральна, 98, смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331, код ЄДРПОУ 00375314)

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Дата складення повного рішення суду 21 березня 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО