Постанова
від 21.03.2024 по справі 440/4466/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 р. Справа № 440/4466/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 (суддя: І.Г. Ясиновський, м. Полтава) по справі № 440/4466/23

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - перший відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі по тексту другий відповідач, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 №8093772/2782401814;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані на реєстрацію ФОП ОСОБА_1 податкові накладні № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 датою їх подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем надано контролюючому органу всі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, у зв`язку з чим рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими та підлягають скасуванню як протиправні.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/4466/23 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП:44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 №8093772/2782401814.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкові накладні № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 датою їх подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13420,00 грн. /тринадцять тисяч чотириста двадцять гривень/ та на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. /шість тисяч гривень/.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/4466/23 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме: щодо рішення № 8093772/2782401814 від 17.01.2023 - платником не надано первинні документи, що підтверджують факт оплати або акт звірки взаєморозрахунків для підтвердження заборгованості або її відсутності; щодо рішення № 8196635/2782401814 від 02.02.2023 - до повідомлення платником надано видаткову накладну від 20.10.2022 № 159, яка не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995»; щодо рішення № 8196633/2782401814 від 02.02.2023 - до повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 04.10.2022 № 9332 на суму 267046,8 грн., платіжну інструкцію 22.1.2022 № 10663 на суму 267046,8 грн., видаткову накладну від 24.10.2022 № 160 на суму 574332,0 грн., що не відповідає сумі податкової накладної та не дає можливості встановити первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст.187 ПКУ. Платником не надано акт звірки взаєморозрахунків для підтвердження заборгованості або її відсутності; щодо рішення № 8196634/2782401814 від 02.02.2023 до повідомлення платником надано видаткові накладні від 26.10.2022 №РН-00266, від 27.10.2022 № 162, які не містять обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 та Положенням про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995; щодо рішення № 8183997/2782401814 від 31.01.2023 - до повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 04.10.2022 № 9332 на суму 267046,8 грн., видаткову накладну від 31.10.2022 № 166 на суму 307728,0 грн., що не дає можливості встановити первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 ПКУ.

Відтак, висновки контролюючого органу є обґрунтованими, оскільки фактичне здійснення господарських операцій не підтверджено належними доказами, що свідчить про відсутність реальних правовідносин між позивачем та його контрагентами.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН датою їх первинного подання вказує, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовим першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, рнокпп НОМЕР_1 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 126, т.1/. Позивач, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами справи.

Судом встановлено, що на виконання укладеного з ТОВ «АРХІМАГІР» (ЄДРПОУ 42851240) Договору № 03\003 від 03.03.2021 /а.с. 6768, т.1/ ФОП ОСОБА_1 поставив каву натуральну розчинну стік за видатковою накладною № 157 від 19.10.2022 /а.с. 69, т.1/.

ФОП ОСОБА_1 виписав Рахунок на оплату № 118 від 03.10.2022 /а.с. 70, т.1/ за продукти харчування, в т.ч. каву натуральну розчинну стік. Оплата рахунку № 118 здійснена ТОВ «АРХІМАГІР» 19.10.2022 згідно з платіжною інструкцією № 81 від 19.10.2022 /а.с. 71, т.1/.

За фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України податкову накладну №28 від 19.10.2022 на загальну суму 115500 грн., у тому числі ПДВ - 19250,00 грн. /а.с. 47, т.1/.

Проте за результатами її розгляду контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанцію, у якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2101, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48" /зв.а.с. 47, т.1/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень № 1 від 13.01.2023 та копії документів щодо вказаної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с. 52, 57, т.1/.

Також, на виконання укладеного з ТОВ «АРХІМАГІР» (ЄДРПОУ 42851240) Договору № 03\003 ФОП ОСОБА_1 поставив ложки столові одноразові пластикові за видатковою накладною № 159 від 20.10.2022 /а.с. 83, т.1/.

ФОП ОСОБА_1 виставив Рахунок на оплату № 118 від 03.10.2022 за товар, в т.ч. за ложки столові одноразові пластикові. Оплата за поставлений товар здійснена згідно з платіжною інструкцією № 65 від 09.12.2022 /зв.а.с. 83 т.1/.

За фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України податкову накладну №29 від 20.10.2022 на загальну суму 129600 грн., у тому числі ПДВ - 21600,00 грн. /а.с. 48, т.1/.

Проте за результатами її розгляду контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанцію, у якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3924, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48" /зв.а.с. 48, т.1/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень № 8 від 31.01.2023 та копії документів щодо вказаної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с. 54, 58, т.1/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 02.02.2023 № 8196635/2782401814 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №29 від 20.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): До повідомлення платником надано видаткову накладну від 20.10.2022 № 159, яка не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 /а.с. 25, т.1/.

Крім того, на виконання укладеного з ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (ЄДРПОУ 36313601) Договору №01/06/09-22 від 29.08.2022 /а.с. 94-95, т.1/ ФОП ОСОБА_1 поставив каву розчинну стік та цукор в стіках за видатковою накладною № 160 від 24.10.2022 /а.с. 97, т.1/.

ФОП ОСОБА_1 виставив рахунки на оплату партії товару: № 115 від 28.09.2022 за каву розчинну стік та № 122 від 05.10.2022 за цукор в стіках /а.с. 98-99, т.1/.

По відвантаженій згідно з видатковою накладною №160 від 24.10.2022 каві розчинній в стіках надійшла передплата в сумі 267046,80 грн. згідно з платіжною інструкцією №9332 від 04.10.2022 /а.с. 100, т.1/, за першою подією - передплатою, була виписана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №4 від 04.10.2022 (26.10.2022 реєстраційний №9221064500) /а.с.103, т.1/.

На різницю між сумою попередньої оплати і сумою відвантаженої згідно з видатковою накладною №160 від 24.10.2022 кави розчинної у стіках за датою відвантаження товару була виписана податкова накладна №30 від 24.10.2022 (на загальну суму 231685,20 грн., у тому числі ПДВ - 38614,20 грн.), що складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України /а.с. 49, т.1/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень № 7 від 31.01.2023 та копії документів щодо вказаної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с. 53, 59, т.1/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 02.02.2023 № 8196633/2782401814 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №30 від 24.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): До повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 04.10.2022 № 9332 на суму 267046,8 грн., платіжну інструкцію від 22.11.2022 № 10663 на суму 267046,8 грн., видаткову накладну від 24.10.2022 № 160 на суму 574332,0 грн., що не відповідає сумі податкової накладної та не дає можливості встановити первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 ПКУ. Платником не надано акт звірки взаєморозрахунків для підтвердження заборгованості або її відсутності /а.с. 26, т.1/.

В межах виконання умов того ж договору ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" каву розчинну стік та цукор в стіках за видатковою накладною № 166 від 31.10.2022 /а.с. 108,т.1/.

ФОП ОСОБА_1 виставив рахунки на оплату партії товару: № 115 від 28.09.2022 за каву розчинну стік та № 122 від 05.10.2022 за цукор в стіках.

Оплата за каву розчинну в стіках, поставлену по видатковій накладній №166 від 31.10.2022, згідно з рахунком №115 надійшла на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 22.11.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №10663 від 22.11.2022.

За фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України податкову накладну №37 від 31.10.2022 на загальну суму 205164,00 грн., у тому числі ПДВ - 34194,00 грн. /а.с. 50, т.1/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень № 4 від 26.01.2023 (№5 від 27.01.2023) та копії документів щодо вказаної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с. 55, 60 т.1/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 31.01.2023 № 8183997/2782401814 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №37 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): До повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 04.10.2022 № 9332 на суму 267046,8 грн., платіжну інструкцію від 22.11.2022 № 10663 на суму 267046,8 грн., видаткову накладну від 31.10.2022 № 166 на суму 307728,0 грн., що не дає можливості встановити первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 ПКУ /а.с. 28/.

Також, на виконання укладеного з ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 42126845) Договору № 19/10 від 19.10.2022 /а.с. 111-112, т.1/ ФОП ОСОБА_1 поставив ложки преміум 180 мм Прозора Р8 за видатковою накладною № 162 від 27.10.2022 на суму 121113,60 грн., ПДВ складає 20185,60 грн. /а.с. 113, т.1/.

ФОП ОСОБА_1 виставив Рахунок на оплату № 145 від 27.10.2022 за ложки преміум 180 мм Прозора Р8 на суму 121113,60 грн., ПДВ складає 20185,60 грн. /а.с. 114 т.1/

За фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України податкову накладну №32 від 27.10.2022 на загальну суму 121113,60 грн., у тому числі ПДВ - 20185,60 грн. /а.с. 51, т.1/.

Проте за результатами її розгляду контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанцію, у якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3924, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48,15" /зв.а.с. 51, т.1/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень № 9 від 31.01.2023 та копії документів щодо вказаної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с. 56, 61 т.1/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 02.02.2023 № 8196634/2782401814 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №32 від 27.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): до повідомлення платником надано видаткові накладні від 26.10.2022 № РН-00266 від 27.10.2022 № 162, які не містять обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 /а.с. 27 т.1/.

Вважаючи свої права порушеними такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами якого останні залишено в силі /а.с. 62-66, т.1/.

Не погодившись із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних вище податкових накладних, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а, отже, останні є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом підпункту «а» пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом - ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165, у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманих позивачем квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних (далі також ПН) № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022, підставами для зупинення їх реєстрації (узагальнено) слугувало наступне: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг (2101, 3924, 3924) відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48" /зв.а.с. 47, т.1/, показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48" /зв.а.с. 48, т.1/, показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48" /зв.а.с. 49, т.1/, показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1509650,15" /зв.а.с. 50, т.1/, показник "D" = 6,5766%, "Р" = 1267183,48,15" /зв.а.с. 51, т.1/.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних є їх відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку), як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20.

Так, з досліджених колегією суддів копії квитанцій встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники «D» та «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу, для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у кожному випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних.

Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов`язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи такої таблиці даних ФОП ОСОБА_1 , контролюючим органом не доведено її подання взагалі, а тому незрозумілим є спосіб, в який першим відповідачем було встановлено відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2101, 3924, 3924 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються).

Разом з цим, в наданих квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, оскаржуваних рішеннях ГУ ДПС у Полтавській області та апеляційній скарзі не викладено обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанціях про зупинення реєстрації ПН № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 не наведено, не відображено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності фізичної особи-підприємця, які б вказували на ризиковість платника податку, та вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість таких рішень, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог першого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області були надіслані повідомлення про надання пояснень та копій документів № 1 від 13.01.2023 /а.с. 52, 57, т.1/, № 8 від 31.01.2023 /а.с. 54, 58, т.1/, № 7 від 31.01.2023 /а.с. 53, 59, т.1/, № 4 від 26.01.2023 (№5 від 27.01.2023) /а.с. 55, 60 т.1/, № 9 від 31.01.2023 /а.с. 56, 61 т.1/ щодо спірних податкових накладних, а саме: договір оренди будівлі (частини будівлі) №01/07-2022 від 01.07.2022, повідомлення про об`єкти оподаткування форма 20-ОПП, договір оренди №25 від 02.05.2022, договір поставки обладнання № 215 від 01.09.2020 і № 79 від 08.09.2022 (із специфікаціями), повідомлення про прийняття працівника на роботу №9044410166 від 09.03.2021, повідомлення про прийняття працівника на роботу №9196700646 від 29.09.2022, договір поставки №03\003 від 03.03.2021, видаткову накладну № 157 від 19.10.2022, рахунок на оплату № 118 від 03.10.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-008239888 від 20.10.2022, рахунок-фактуру № НП-008239888 від 20.10.2022, договір поставки № 7А, видаткову накладну № 7145 від 20.09.2022, платіжні інструкції: № 699 від 21.09.2022, № 716 від 29.09.2022, № 727 від 03.10.2022; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-008093494 від 20.09.2022, рахунок-фактуру № НП- 008093494 від 20.09.2022, платіжну інструкцію № 724 від 03.10.2022; платіжну інструкцію № 81 від 19.10.2022, акт звірки взаєморозрахунків за 4 квартал 2022 року по договору № 03/003, платіжну інструкцію №848 від 10.11.2022; видаткову накладну № 159 від 20.10.2022; рахунок на оплату № 118 від 03.10.2022; платіжну інструкцію № 65 від 09.12.2022; товарно-транспортну накладну №17 від 20.10.2022, заявку №2896 від 19.10.2022, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №44 від 22.10.2022, рахунок №44 від 22.10.2022, платіжну інструкцію №824 від 03.11.2022; договір поставки № 212 від 04.10.2022 та специфікацію № 1 від 04.10.2022, видаткову накладну №РН-0000731 від 18.10.2022, рахунок-фактуру №СФ-0000583 від 04.10.2022, платіжну інструкцію № 819 від 01.11.2022; товарно-транспортну накладну № СФ-0000583 від 18.10.2022, заявку №2895 від 17.10.2022, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №43 від 19.10.2022, рахунок №43 від 19.10.2022, платіжну інструкцію №824 від 03.11.2022, договір поставки №01/06/09-22 від 29.08.2022, видаткову накладну № 160 від 24.10.2022, рахунок на оплату № 115 від 28.09.2022, платіжні інструкції: №9332 від 04.10.2022, №10663 від 22.11.2022; товарно-транспортну накладну №22 від 24.10.2022, заявку №2900 від 23.10.2022, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №48 від 24.10.2022, рахунок №48 від 24.10.2022, платіжну інструкцію №824 від 03.11.2022, видаткову накладну № 7145 від 20.09.2022, платіжні інструкції: № 699 від 21.09.2022, № 716 від 29.09.2022, № 727 від 03.10.2022; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-008093494 від 20.09.2022, рахунок-фактуру № НІП-008093494 від 20.09.2022, платіжну інструкцію № 724 від 03.10.2022, видаткову накладну № 166 від 31.10.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП- 008299132 від 31.10.2022, рахунок-фактуру № НП-008299132 від 31.10.2022, платіжну інструкцію №822 від 02.11.2022, договір купівлі-продажу №19/10 від 19.10.2022, видаткову накладну № 162 від 27.10.2022, рахунок на оплату № 145 від 27.10.2022, платіжну інструкцію №442 від 01.11.2022; товарно-транспортну накладну №43/в від 27.10.2022, заявку №2902 від 26.10.2022, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №50 від 29.10.2022, рахунок №50 від 29.10.2022, платіжну інструкцію №824 від 03.11.2022; договір поставки товарів №24/10/022 від 24.10.2022 та специфікацію № 1 від 24.10.2022, видаткову накладну №РН-00266 від 26.10.2022, рахунок-фактуру №СФ-0029 від 26.10.2022, платіжну інструкцію № 808 від 26.10.2022; товарно-транспортну накладну № РН-00266 від 15 26.10.2022, заявку №2901 від 25.10.2022, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №49 від 27.10.2022, рахунок №49 від 27.10.2022, платіжну інструкцію №824 від 03.11.2022.

Так, як зазначалось вище, на виконання укладеного з ТОВ «АРХІМАГІР» Договору № 03\003 від 03.03.2021 ФОП ОСОБА_1 поставив товар - каву натуральну розчинну стік за видатковою накладною № 157 від 19.10.2022 у зв`язку з чим, за фактом настання першої події ним було складено та направлено для реєстрації податкову накладну №28 від 19.10.2022 на загальну суму 115500 грн., у тому числі ПДВ - 19250,00 грн..

Варто зазначити, що на підтвердження отримання оплати за товар позивачем до суду надано рахунок на оплату № 118 від 03.10.2022 /а.с. 70, т.1/ та платіжну інструкцію № 81 від 19.10.2022 /а.с. 71, т.1/ на загальну суму 1 450 000,00 грн., де в графі призначення платежу вказано: «за цукор, каву, сіль, перець та мед зг. Рах. № 11-125 (част) від 23.09. 05.10.2022 року у т.ч. ПДВ 20% - 241 666,67 грн.».

Проте, незважаючи на подані документи, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8093772/2782401814 від 17.01.2023 з посиланням на ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено про ненадання первинних документів, що підтверджують факт оплати або акт звірки взаєморозрахунків для підтвердження заборгованості або її відсутності.

Вказане твердження податкового органу колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, як зазначено вище, позивачем було надано до ГУ ДПС в Полтавській області копію платіжної інструкції № 81 від 19.10.2022 на загальну суму 1 450 000,00 грн., якою підтверджується часткова оплата ТОВ «АРХІМАГІР» за поставлений товар. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 було надано першому відповідачу також і акт звірки взаємних розрахунків за 4 квартал 2022 року між позивачем та ТОВ «АРХІМАГІР» за договором поставки № 03/003 від 03.03.2021, в якому відображено здійснення останнім 19.10.2022 оплати за товар на суму 1 450 000,00 грн. /том 1, а.с. 72/.

Також, на виконання цього ж договору № 03\003, укладеного з ТОВ «АРХІМАГІР», позивач поставив товар - ложки столові одноразові пластикові за видатковою накладною № 159 від 20.10.2022 /а.с. 83, т.1/ на суму 129600,00 грн., оплата за який здійснена згідно з платіжною інструкцією № 65 від 09.12.2022 /зв.а.с. 83 т.1/. У зв`язку з чим, за фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації податкову накладну №29 від 20.10.2022 на загальну суму 129600 грн., у тому числі ПДВ - 21600,00 грн. /а.с. 48, т.1/.

Однак, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8196635/2782401814 від 02.02.2023 з посиланням на те, що надані платником податку копії документів, складені із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» вказано, що до повідомлення платником надано видаткову накладну від 20.10.2022 № 159, яка не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Так, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Вказане також закріплене у пунктах 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з п. 2.4 якого первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши видаткову накладну від 20.10.2022 № 159, колегією суддів встановлено, що остання містить всі, передбачені наведеними вище нормами реквізити, які дозволяють, зокрема, ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, встановити дату складання видаткової накладної, а також зміст та обсяг господарської операції на підставі якої її складено тощо.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що видаткова накладна від 20.10.2022 № 159 відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у податкового органу відсутні.

Крім того, на виконання укладеного з ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" договору №01/06/09-22 від 29.08.2022 /а.с. 94-95, т.1/ позивачем було поставлено товар - каву розчинну стік та цукор в стіках за видатковою накладною № 160 від 24.10.2022 /а.с. 97, т.1/, який було відвантажено згідно з видатковою накладною №160 від 24.10.2022 та на підставі виписаного ФОП ОСОБА_1 рахунку № 115 від 28.09.2022 останнім було отримано від покупця передоплату в сумі 267046,80 грн. згідно з платіжною інструкцією №9332 від 04.10.2022 /а.с. 100, т.1/. За першою подією (передплатою) була виписана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №4 від 04.10.2022 (26.10.2022 реєстраційний №9221064500) /а.с.103, т.1/.

Після чого, на різницю між сумою попередньої оплати і сумою відвантаженої згідно з видатковою накладною №160 від 24.10.2022 кави розчинної у стіках за датою відвантаження товару була виписана податкова накладна №30 від 24.10.2022 (на загальну суму 231685,20 грн., у тому числі ПДВ - 38614,20 грн.), яка була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8196633/2782401814 від 02.02.2023 з посиланням на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме до повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 04.10.2022 № 9332 на суму 267046,8 грн., платіжну інструкцію від 22.11.2022 № 10663 на суму 267046,8 грн., видаткову накладну від 24.10.2022 № 160 на суму 574332,0 грн., що не відповідає сумі податкової накладної та не дає можливості встановити первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 ПКУ. Платником не надано акт звірки взаєморозрахунків для підтвердження заборгованості або її відсутності /а.с. 26, т.1/.

Наведені твердження першого відповідача колегією суддів вважаються безпідставними, з огляду на таке.

Так, як зазначалось вище, підставою для складання податкової накладної № 30 від 24.10.2022 слугувало відвантаження товару, а саме кави розчинної у стіках на суму, що становила різницю між сумою попередньої оплати (267 046,80 грн.), що була сплачена покупцем згідно з платіжною інструкцією №9332 від 04.10.2022 і сумою відвантаженої згідно з видатковою накладною №160 від 24.10.2022 кави розчинної у стіках (415 610,00 грн. + ПДВ у розмірі 83 122 грн. = 498 732 грн.), що в підсумку становить - 231 686 грн. (498732-267046,80), що відповідає сумі, вказаній в податковій накладній № 30 від 24.10.2022.

Посилання ГУ ДПС у Полтавській області на ненадання позивачем акту звірки взаєморозрахунків для підтвердження заборгованості або її відсутності колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки по-перше, такий документ не є первинним в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", по-друге, умовами, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Пирятинський делікатес» договору №01/06/09-22 не передбачено обов`язку для сторін складати такий вид документу як акт звірки взаєморозрахунків.

Виконуючи умови того ж договору, ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" товар - каву розчинну в стіках та цукор в стіках за видатковою накладною № 166 від 31.10.2022 /а.с. 108, т.1/, на підставі чого позивач виставив рахунки на оплату партії товару: № 115 від 28.09.2022 за каву розчинну стік та № 122 від 05.10.2022 за цукор в стіках.

Оплата за каву розчинну в стіках, поставлену по видатковій накладній №166 від 31.10.2022 згідно з рахунком №115 була здійснена покупцем 22.11.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №10663 від 22.11.2022. У зв`язку з чим, за фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №37 від 31.10.2022 на загальну суму 205164,00 грн., у тому числі ПДВ - 34194,00 грн. /а.с. 50, т.1/.

Однак, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8183997/2782401814 від 31.01.2023 з посиланням на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме до повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 04.10.2022 № 9332 на суму 267046,8 грн., платіжну інструкцію від 22.11.2022 № 10663 на суму 267046,8 грн., видаткову накладну від 31.10.2022 № 166 на суму 307728,0 грн., що не дає можливості встановити первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 ПКУ /а.с. 28/.

Колегія суддів вважає наведені твердження податкового органу необґрунтованими, оскільки, по-перше, у вказаному рішенні другим відповідачем не конкретизовано в чому саме полягає невідповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства, по-друге, колегією суддів вище зазначено, що підставою для складання податкової накладної №37 від 31.10.2022 на загальну суму 205164,00 грн., у тому числі ПДВ - 34194,00 грн., слугувала поставка позивачем товару за видатковою накладною № 166 від 31.10.2022 (цукор в стіках та кава розчинна в стіках), що і є в даному випадку первинним документом, на підставі якого складено податкову накладну та дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 ПКУ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8183997/2782401814 від 31.01.2023 податковим органом підстави його прийняття ґрунтуються на неповному дослідженні останнім наданих позивачем документів.

Також, на виконання укладеного з ТОВ «ВКФ "СПЕЦПРОЕКТ" Договору № 19/10 від 19.10.2022 /а.с. 111-112, т.1/ ФОП ОСОБА_1 поставив товар - ложки преміум 180 мм Прозора Р8 за видатковою накладною № 162 від 27.10.2022 на суму 121113,60 грн., ПДВ складає 20185,60 грн. /а.с. 113, т.1/, на підставі чого виставив Рахунок на оплату № 145 від 27.10.2022 на суму 121113,60 грн., ПДВ складає 20185,60 грн. /а.с. 114 т.1/. У зв`язку з чим, за фактом настання першої події позивачем складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №32 від 27.10.2022 на загальну суму 121113,60 грн., у тому числі ПДВ - 20185,60 грн. /а.с. 51, т.1/.

Однак, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8196634/2782401814 від 02.02.2023 з посиланням на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме до повідомлення платником надано видаткові накладні від 26.10.2022 № РН-00266 від 27.10.2022 № 162, які не містять обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 /а.с. 27 т.1/.

Колегія суддів не погоджується з наведеним твердженням ГУ ДПС у Полтавській області, оскільки під час дослідження видаткових накладних № РН-00266 від 26.10.2022 та № 162 від 27.10.2022 судом апеляційної інстанції встановлено, що останні містять всі, передбачені наведеними вище нормами реквізити, які дозволяють ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, дати складання видаткових накладних, а також зміст та обсяг господарських операцій на підставі яких їх складено тощо.

Таким чином, можна дійти висновку, що видаткові накладні № РН-00266 від 26.10.2022 та № 162 від 27.10.2022 відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів судом не встановлено, зауваження до їх змісту та форми у податкового органу відсутні.

Отже, враховуючи встановлені обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що подані позивачем документи для реєстрації податкових № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію в ЄРПН.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165, пункту 5 Порядку №520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні № 28 від 19.10.2022, № 29 від 20.10.2022, № 30 від 24.10.2022, № 32 від 27.10.2022, № 37 від 31.10.2022 датою їх подання на реєстрацію.

Щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції у розмірі 12000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копії: договору №090323 від 09.03.2023 про надання правової допомоги, акту прийому-передачі послуг від 09.05.2023, квитанції №05/23 від 09.05.2023 у розмірі 12000,00 грн., детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги, квитанції №05/23 від 09.05.2023 на суму 12000 грн. /том 2, а.с. 86-88/.

Зі змісту поданих позивачем документів судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 12000,00 грн. та включає в себе:

- підготовку та оформлення позовної заяви (в т.ч. аналіз фактичних обставин справи, доказів, судової практики, надання юридичних консультацій) 10000,00 грн. (із розрахунку 2000 грн. за кожну позовну вимогу);

- складання відповіді на відзив - 3000,00 грн..

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

При цьому, як зазначено вище, приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі №640/15803/19.

При цьому, у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19.

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Надаючи оцінку отриманим позивачем послугам з правничої допомоги, документам у взаємозв`язку з фактичними обставинами даної справи, враховуючи заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначена позивачем вартість за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив у загальному розмірі 12000,00 грн. не є співмірною зі: складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо. Навпаки, з питання розгляду подібних справ судами України напрацьовано сталу судову практику. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає, що на користь позивача слід стягнути за рахунок відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/4466/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	21.03.2024
Оприлюднено	25.03.2024
Номер документу	117829103
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

І.Г. Ясиновський

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 21.03.2024 по справі 440/4466/23ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —440/4466/23

Постанова від 21.03.2024

Постанова
від 21.03.2024 по справі 440/4466/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД