Ухвала

від 21.03.2024 по справі 440/15265/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 березня 2024 р.Справа № 440/15265/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-БУД 2010" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року по справі № 440/15265/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-БУД 2010"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-БУД 2010" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

На зазначене судове рішення позивач 26.01.2024 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів та документу про сплату судового збору.

15.03.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження позивач зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по справі № 440/15265/23 було доставлено до електронного суду 27.12.2023 о 20:15.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, згідно із якою рішення суду першої інстанції було отримано представником позивача 27.12.2023 о 20:55.

Отже, з апеляційною скаргою апелянт звернувся в межах тридцятиденного строку з дня отримання копії рішення суду першої інстанції, а тому наявні підстави для задоволення заяви скаржника та поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України.

Щодо сплати судового збору апелянт зазначає, що оскаржує рішення в частині задоволених вимог, тому сплата судового збору повинна становити 24156 грн. Апелянт також просить відстрочити сплату судового збору, оскільки на сьогоднішній день у позивача відсутні грошові кошти для сплати судового збору, на підтвердження чого додає виписку з банківського рахунку апелянта за період з 08.03.2024 по 14.03.2024 та фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Однією з гарантій реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81): "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору. Так, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону № 3674-VI викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з яким цим Законом визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. При цьому, як зауважила Велика Палата, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Висновки аналогічного змісту містяться у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закон "Про судовий збір" не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи.

Такими документами для юридичних осіб можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір отриманих (відсутність) доходів за попередній календарний рік, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка банківської установи про накладення арешту на рахунки боржника, копії постанови органу виконавчої служби про накладення арешту на кошти/майно боржника, довідки, що у заявника відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, акції, активи у фінансових установах, тощо.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

На підтвердження вказаних у клопотанні обставин, ТОВ «ГРАНД-БУД 2010» надало копію виписку з банківського рахунку апелянта за період з 08.03.2024 по 14.03.2024 та фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік.

Оцінюючи заявлене клопотання та подані до нього докази, суд зазначає, що виписка з банківського рахунку апелянта за період з 08.03.2024 по 14.03.2024 та фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік не є доказом скрутного майнового стану апелянта станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою.

У свою чергу, доказами, що стосуються актуального майнового стану заявника, можуть бути довідка про перелік відкритих в банківських установах розрахункових та інших рахунків та відповідні довідки із цих банківських установ про стан рахунків ( в тому числі банківські документи про відсутність на рахунку коштів), тощо.

Суд зауважує, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас із матеріалів справи слідує, що подані апелянтом докази не підтверджують обставин, які дають підстави вважати, що майновий стан позивача дійсно перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Позивач не позбавлений права повторно подати клопотання про відстрочення сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 26840 грн.

Оскільки позивачем оскаржується рішення в частині відмови заявлених позовних вимог, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі складає 24156 грн. (2684 грн.*6*150%).

Вказані недоліки належить усунути шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні в розмірі 24156 грн.

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки заявник клопотання має намір усунути недоліки апеляційної скарги, з метою забезпечення його права на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, строк, встановлений законом на усунення недоліків апеляційної скарги становить не більше десяти днів, а отже суд, продовжуючи строк на усунення недоліків апеляційної скарги, враховує наведені положення процесуального законодавства, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню, а строк - продовженню на десять днів.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328, 329, 331 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-БУД 2010" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 - задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року по справі № 440/15265/23 - поновити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-БУД 2010" про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-БУД 2010" строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року по справі № 440/15265/23 на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А.