Постанова

від 21.03.2024 по справі 440/11080/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 р. Справа № 440/11080/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 17.10.23 року у справі № 440/11080/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 №00063970705 про застосування фінансових санкцій у розмірі 54115,28 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено про відсутність визначених підпунктами 80.2.1-80.2.7 ст. 80 Податкового Кодексу України підстав у Головного управління ДПС в Полтавській області для проведення фактичної перевірки позивача. Також позивач зазначив, що відповідачем в ході проведення фактичної перевірки не було встановлено жодного порушення і, відповідно, до актів не додано доказів таких порушень, зокрема, чеків про проведення розрахункових операцій із порушенням норм законодавства України. Позивач заперечував проти перевірки документів, у тому числі даних РРО за минулі періоди, зазначаючи що така перевірка фактично носить характер документальної перевірки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року у справі № 440/11080/23 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18.07.2023 №00063970705 про застосування фінансових санкцій.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року у справі № 440/11080/23 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що фактична перевірка позивача проведена на підставах визначених п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, у зв`язку із наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідач посилається на правомірності використання в ході проведення фактичної перевірки магазина позивача з 08.01.2020 р. чеків за минулий період, посилаючись на відсутність заборони податковим законодавством для контролюючого органу використовувати в ході фактичних перевірок даних інших, ніж отримані безпосередньо в ході проведення перевірки. Також відповідач стверджує, що законодавством не обмежено право контролюючого органу лише застосуванням штрафних (фінансових) санкцій тільки за правопорушення, які відбулись у день фактичної перевірки. Тому вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 №00063970705 прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

Також відповідач посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.10.2023 у справі № 500/1301/20.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" зареєстроване та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 37845209 (а.с. 10-14).

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі наказу від 09.06.2023 №1466-п було проведено фактичну перевірку ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин за адресою м. Карлівка, вул. Успенська, 6/5 за період з 01.08.2020 по дату закінчення перевірки (а.с. 15).

Головним управлінням ДПС у Полтавській області видані направлення на перевірку від 09.06.2023 №2648, №2649 (а.с. 63, 64).

За результатами проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області було складено акт (довідка) фактичної перевірки від 12.06.2023 №6399/16/31/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.48-49), яким встановлено порушення:

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР), а саме продаж алкогольних напоїв за період з 08.01.2022 по 21.06.2023 без зазначення у фіскальних чеках реквізитів марок акцизного податку на загальну сум 32695,85 грн;

- пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу тютюнового виробу "HEETS Rubby Fuse" ТВЕН по ціні 84,99 грн через РРО фіскальний номер 3000760490 (фіскальний чек №161101 від 12.06.2023 о 12 год. 08 хв.) в чеку не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.

На підставі акту фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 №00063970705 про застосування фінансових санкцій у розмірі 54115,28 грн (а.с. 43).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 18.07.2023 №00063970705, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для його скасування, з огляду на відсутність правових підстав для здійснення фактичної перевірки позивача на підставі наказу, у якому відсутні посилання на конкретні предметні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі- ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим пп.81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19, фактична перевірка не може бути проведена податковим органом довільно. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом.

Порядок проведення фактичної перевірки визначений ст. 80 ПК України, на виконання п. 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Відтак, пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі 500/5559/21.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У цьому випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Разом з тим, при здійсненні призначення фактичної перевірки контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.07.2023 у справі №160/9720/22.

З матеріалів справи встановлено, що нормативною підставою для призначення та проведення фактичної перевірки у наказі Головного управління ДПС у Полтавській області №1466-п від 09.06.2023 р. визначено контроль за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліценції та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 ПК України.

Підставою для проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" у наказі ГУ ДПС у Полтавській області №1466-п від 09.06.2023 р. зазначено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, у відповідності до якого фактична перевірка може бути призначена у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Колегія суддів зазначає, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а.

За таких обставин, оскільки положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України визначають декілька самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них має бути чітко визначена і відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також коло питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Колегія суддів встановила, що у наказі на проведення фактичної перевірки від 09.06.2023 №1466-п відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства.

Враховуючи вище викладене, з огляду на відсутність в наказі №1466-п від 09.06.2023 р. "Про проведення фактичної перевірки" змісту конкретної мети, яка в дійсності стала безпосередньою підставою для призначення перевірки, колегія суддів дійшла висновку про те, що недотримання вимог щодо конкретизації та викладення в оскаржуваному наказі фактичних та правових підстав його прийняття призводить до протиправності останнього.

Відтак, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що результати опрацювання інформації з відомостями, наявними розпорядженні контролюючого органу та відображеними у відповідній базі даних на підставі отриманих від позивача електронних копій розрахункових документів (результати одного із видів податкового контролю, а саме інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу) свідчили про наявність підстав для призначення проведення відносно позивача фактичної перевірки згідно із пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки виникла необхідність у реалізації контролюючим органом покладених на нього функцій у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Так, податковий контроль, розглядається як система заходів, що вживаються органами державної податкової служби, у тому числі здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій. Одним із способів здійснення податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Визначення цьому терміну надано у ст. 71 ПК України, за змістом якої: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пп. 72.1,1.4 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів).

Під інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності контролюючих органів розуміється комплекс заходів щодо збору, опрацюванню та використанню інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Отже, результати здійснення даного виду податкового контролю і опрацювання вищевказаної інформації можуть бути використані контролюючим органом для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення проведення перевірки діяльності платника податків на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Зважаючи на системний аналіз даних положень, слід констатувати, що підставою для проведення перевірки фактично слугувала інформація про можливе порушення з боку позивача, що у свою чергу вимагало від податкового органу визначення цього у спірному наказі, відповідної конкретизації підстави за п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Проте наказ на проведення перевірки не містить жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформацію, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач сам оперує і наголошує, посилаючись при цьому на судову практику, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною (окремою) обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Крім того, колегія суддів встановила, що наказом від 09.06.2023 №1466-п, будо наказано провести з 12.06.2023 фактичну перевірку ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" за місцем фактичного провадження діяльності за період з 01.08.2020 по дату закінчення перевірки. Отже посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що податковий орган не обмежений чинним законодавством застосовувати штрафні (фінансові) санкції лише за правопорушення, які відбулися у день фактичної перевірки колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з аналізу положень ст. 75, 80 ПК України встановлено, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент, а перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, тому такі дії не можуть вчинятися в межах фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Отже, колегія суддів вважає, що перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідач при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення використовував у тому числі відомості, які не були отримані в ході проведення фактичної перевірки ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи".

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20 колегія суддів відхиляє, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, з огляду на результати перевірки та застосованого відповідачем виду перевірки у формі фактичної перевірки.

Також колегія суддів не приймає посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 500/1301/20, оскільки у даній справі оскаржується податкове повідомлення-рішення про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення підприємством вимог частини першої статті 15 Закону № 481/95-ВР з огляду на здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним.

Колегія суддів зазначає, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу (невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки), можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. Суд зобов`язаний в першу чергу надати оцінку підставам (доводам) щодо порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, у разі їх наявності, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень-рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а та від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а.

Враховуючи вище зазначене, встановивши наявність підстав для порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки та визнавши їх такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень-рішень), колегія суддів не переходить до дослідження питання щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, за результатами відповідної перевірки. Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 25.05.2023 року у справі №640/32632/20.

Відтак, судом встановлено недотримання відповідачем вимог діючого законодавства при призначенні та проведенні фактичної перевірки, що тягне за собою незаконність проведеної перевірки та її наслідків у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення, а відтак обставини щодо наявності чи відсутності порушень за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, не досліджується.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства в ході призначення та проведення перевірки позивача, то такі порушення тягнуть протиправність рішення, прийняте за наслідками такої перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18.07.2023 №00063970705 про застосування фінансових санкцій у розмірі 54115,28 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року у справі № 440/11080/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 440/11080/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський