Постанова

від 21.03.2024 по справі 520/22929/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 р. Справа № 520/22929/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС», Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 28.11.23 року у справі № 520/22929/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС», звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управлінця ДПС у Харківській області від 11.07.2023 № 9159053/44744249, від 11.07.2023 № 9159051/44744249;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 07.06.2023 р. та № 5 від 09.06.2023 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 520/22929/23 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії регіонального рівня з цитань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управлінця ДПС у Харківській області № 9159053/44744249 від 11.07.2023, № 9159051/44744249 від 11.07.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 07.06.2023 р. та № 5 від 09.06.2023 р.

17.11.2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМСЕРВІС" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявоюпро ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 20000 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 520/22929/23 частково задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМСЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМСЕРВІС" суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп. за рахунокбюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМСЕРВІС" суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп. за рахунокбюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

У задоволеннірешти вимогзаяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що розмір гонорару 20000 грн підтверджується матеріалами справи, є обгрунтований і має бути відшкодований в повному обсязі, просить додаткове рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 520/22929/23 змінити, а саме стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на послуги адвоката в сумі 20000 грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, також не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. не є співмірним та не підтверджується належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат, а тому вважає, що відповідно заява є такою, що не підлягає задоволенню, просить суд апеляційної інстанції додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача 2000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано: ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 07/08/2023 від 07.08.2023 року, рахунок-фактури № 17/11/23 від 17.11.2023, опис наданих послуг, платіжну інструкцію № 102 від 15.08.2023.

Згідно наданих документів встановлено, що 07.08.2023 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС» (далі - клієнт) та адвокатом Тарасенко Дар`ією Юріївною (далі - адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом № 0708/23. Відповідно до умов зазначеного договору адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 2.1 Договору сторони домовилися, що правова допомога на виконання цього договору надається за ціною, визначеною у додатку до цього договору.

Додатком № 1 від 07.08.2023 року до договору №07/08/23 про надання правової допомоги адвокатом, товариство з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС» та адвокат Тарасенко Дар`я Юріївна домовились, що клієнт доручає а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання клієнту правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта з питань оскарження відмов в реєстрації податкових накладних № 4 від 07.06.2023 р. та № 5 від 09.06.2023 р.

Сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги з зазначеного питання в суді першої інстанції складає 20000 грн та має бути сплачений в такому порядку: 10000 грн протягом 10 днів з дня підписання цього додатку; 10000 грн протягом 10 днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.

Описом послуг наданих адвокатом Тарасенко Д.Ю. від 17.11.2023 р. зазначений погодинний розрахунок вартості послуг адвоката, які отримало товариство з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС». Так, адвокатом в межах договору від 07.08.2023 надано позивачу наступні послуги: вивчення первинних документів, складання висновку про можливість захисту прав клієнта в суді 1,5 год.; збір необхідних доказів 3 год.; складання безпосередньо тексту позовної заяви 3 год.; збір пакету документів для направлення відповідачеві та до суду 3 год.; ознайомлення з ухвалою суду про відкриття провадження 0,1 год.; ознайомлення з відзивом, складання відповіді на відзив, подача до суду 2,5 год. Оплату послуг підтверджено платіжною інструкцією №102 від 15.08.2023 у розмірі 10000 грн.

Відтак, на думку колегії суддів, позивачем надані всі необхідні документи, якими детально підтверджуються понесені витрати на правничу допомогу.

При цьому, визначаючи належну до стягнення з позивача на користь відповідача суму витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду,викладених у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, "…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

З матеріалів справи встановлено, що 20.11.2023 року Головне управління ДПС у Харківській області надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому посилаючись на те, що сума витрат на послуги адвоката в сумі 20000 грн. є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, просить заяву позивача залишити без задоволення.

Отже, відповідач скористався можливістю згідно ст. 134 КАС Українидовести неспівмірність заявлених вимог, однак не надав докази на спростування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів встановила, що позивачем заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн, проте судом першої інстанції заява задоволена частково та стягнуто на користь позивача 2000 грн (по 1000 грн з кожного відповідача) виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат.

Колегія суддів погоджується з оцінкою судом першої інстанції наданих адвокатом послуг, та зазначає, що обсяг часу, затрачений на збір доказів та складання позову 9 год. є значно завищеним, оскільки зміст позову фактично зводиться до викладення обставин справи та норм матеріального права, тоді як позиція сторони щодо заявлених вимог є незначною. Обсяг доказів, врахованих судом першої інстанції, якими підтверджувалась протиправність спірної вимоги, також не є значним.

Послуги з "аналізу документів, наданих клієнтом, його консультування з правових питань щодо порушення прав" не є окремими послугами, які підлягають відшкодуванню, оскільки адвокат в рамках надання професійної правничої допомоги за умовами укладеного договору повинен надавати таку допомогу, що само по собі має на увазі аналіз документів, які є предметом спору, а також консультування позивача з приводу порушення його прав, а не в будь-який інший спосіб.

Також, суд першої інстанції вірно врахував, що дана справа є справою незначної складності, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Практика судів адміністративною юрисдикції у подібних правовідносинах є численною. Заявлена позивачем сума гонорару є непропорційною до предмета спору та не має впливу на репутацію сторони, а тому не може бути відшкодована за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов вірного висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Доводи апелянта щодо визначення гонорару у фіксованому розмірі, а отже не може бути зменшений, колегія суддів не приймає, оскільки навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов правильного висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України на користь позивача у розмірі 1000 грн. з кожного.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо необхідності стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. пропорційно з кожного відповідача

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/22929/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 252, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «МАШПРОМСЕРВІС», Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/22929/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський