Постанова

від 06.03.2024 по справі 160/14714/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2024 року м.Дніпросправа № 160/14714/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 160/14714/23 (суддя Серьогіна О.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) №Ф-52131-50/67У від 06.10.2022.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що з 01.07.2018 року і до тепер (тобто, у період коли позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем) позивач перебуває у трудових відносинах з Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АНТАНТА» (код ЄДРПОУ 32651261). Ці обставини підтверджуються записами в трудовій книжці та індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5. Вважає, що якщо фізична особа-підприємець одночасно є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що судом першої інстанції було повністю проігноровано доводи позовної заяви.

Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач стверджує, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку відповідача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18.05.2001 перебував податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Правобережній ДПІ (Новокодацький район м. Дніпра) як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування та згідно даних державного реєстратора запис № 22240060003050508 в Єдиний державний реєстр щодо припинення підприємницької діяльності по ФОП ОСОБА_1 внесено 29.01.2020.

ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2011 був платником єдиного внеску.

В інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) 71040000 ФОП ОСОБА_1 згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі нараховано зобов`язань:

за 2017 рік 8 448 грн., по строку сплати 09.02.2018 року;

за 1 квартал 2018 року 2 457,18 грн., по строку сплати 19.04.2018 року;

за 2 квартал 2018 року 2 457,18 грн., по строку сплати 19.07.2018 року;

за 3 квартал 2018 року 2 457,18 грн., по строку сплати 19.10.2018 року;

за 4 квартал 2018 року 2 457,18 грн., по строку сплати 21.01.2019 року;

за 1 квартал 2019 року 2 754,18 грн., по строку сплати 19.04.2019 року;

за 2 квартал 2019 року 2 754,18 грн., по строку сплати 19.07.2019 року;

за 3 квартал 2019 року 2 754,18 грн., по строку сплати 21.10.2019 року;

за 4 квартал 2019 року 2 754,18 грн., по строку сплати 20.01.2020 року;

Загальна сума автоматичних нарахувань в ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 складає 29 293,44 гривень.

Також в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 проведено нарахування самостійно визначеної суми єдиного внеску на підставі поданого «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» згідно з таблицею 1 додатка 5 до По інтегрованій картці платника податків рядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 року № 435 (далі - Порядок № 435) зі змінами та доповненнями (далі - Додаток 5) за 2020 рік з позначкою «ліквідаційний» (від 31.01.2020 року № 12429) у розмірі 1039,06 грн., по строку сплати 31.01.2020.

Загальна сума нарахувань єдиного внеску в ІКП ФОП ОСОБА_1 , за кодом бюджетної класифікації 71040000 у сумі 30 332,50 грн., яка складається з наступних нарахувань:

- щоквартальні автоматичні нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 у сумі 29 293,44 грн.;

- самостійно визначених сум єдиного внеску на підставі поданого Додатку 1 за 2020 рік у сумі 1 039,06 грн.

У зв`язку з несплатою нарахованого єдиного внеску станом на 01.02.2020 в інтегрованій картці платника податків 71040000 ФОП ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка у сумі 30 332,50 грн..

ФОП ОСОБА_1 самостійно сплачено єдиний внесок 05.02.2020 у сумі 30 333 грн., що підтверджується зворотній боком інтегрованої картки платника податку, що міститься в матеріалах даної справи.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 № 0020213306 на суму недоїмки за період з 10.02.2018 до 31.01.2020 в сумі 30 332,50 грн. за період з 10.02.2018 по 05.02.2020 нараховано штрафну санкцію в сумі 30 332,50*20% = 6066,53 грн., та пеня 12 938,59 грн., разом згідно рішення 19 005,12 грн..

Рішення направлене засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу, зазначену в інформаційній системі податкового органу ( АДРЕСА_1 ) та повернуто за закінченням встановленого строку зберігання.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 № 0020213306 набрало чинності 28.07.2020.

Отже, станом на 14.07.2023 в ІКП ФОП ОСОБА_1 по єдиному внеску рахується недоїмка у сумі 19 004,62 грн..

Керуючись п.3 р. VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі ITC «Податковий блок» сформована вимога від 06.10.2022 № Ф-52131-50/67У на суму 19 004,62 грн. яку направлено на адресу ОСОБА_1 . Вимогу було направлено боржнику за заявленою ним адресою місця реєстрації, а саме АДРЕСА_2 . Поштове відправлення згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання.

Позивач, вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та незаконною, звернувся до суду з позовом про її скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) в частині відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом приписів статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Також, з 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Закону №2464 внесені Законом України від 03 жовтня 2018 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), зокрема в частині термінів сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Так, відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 з січня 2018 року зазначена категорія платників зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Отже, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку з несплатою нарахованого єдиного внеску станом на 01.02.2020 в інтегрованій картці платника податків 71040000 ФОП ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка у сумі 30 332,50 грн..

Проте, ФОП ОСОБА_1 самостійно сплачено єдиний внесок 05.02.2020 у сумі 30 333 грн., який складався з:

- щоквартальні автоматичні нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 у сумі 29 293,44 грн.;

- самостійно визначених сум єдиного внеску на підставі поданого Додатку 1 за 2020 рік у сумі 1 039,06 грн..

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції (частини 11 статті 9 Закону № 2464) та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464).

Згідно підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску затвердженої наказом Мінфіна України від 20.04.2015 року № 449, в тому числі у редакції Наказу Мінфіна України від 04.05.2018 року № 469 (далі-Інструкція) податковий орган застосовує штрафні санкції у таких розмірах:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені згідно з додатком 12 до Інструкції.

Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи податкового органу.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області, до ФОП ОСОБА_1 було застосовано рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 № 0020213306 на суму недоїмки за період з 10.02.2018 до 31.01.2020 в сумі 30 332,50 грн. за період з 10.02.2018 по 05.02.2020 нараховано штрафну санкцію в сумі 30 332,50*20% = 6 066,53 грн., та пеня 12 938,59 грн., разом згідно рішення 19 005,12 грн..

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 № 0020213306 набрало чинності 28.07.2020.

Отже, станом на 14.07.2023 в ІКП ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 19 004,62 грн., яка виникла відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 № 0020213306.

Відповідно до п. 2 розд. VI Інструкції №449, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Згідно з п. 3 розд. VI Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Керуючись п.3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі ITC «Податковий блок» сформована вимога від 06.10.2022 № Ф-52131-50/67 на суму 19 004,62 грн., яку направлено на адресу ОСОБА_1 . Вимогу було направлено боржнику за заявленою ним адресою місця реєстрації ФОП, а саме АДРЕСА_2 . Поштове відправлення згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання.

Згідно п.42,2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Слід звернути увагу, що оскаржена вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-52131-50/67У від 06.10.2022 на суму 19 004,62 грн. щодо ОСОБА_1 винесена у зв`язку із наявністю станом на 14.07.2023 в ІКП ФОП ОСОБА_1 по єдиному внеску недоїмки у сумі 19 004,62 грн.

Вказана недоїмка по єдиному внеску у сумі 19 004,62 грн. рахується згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 №0020213306 на суму недоїмки за період з 10.02.2018 до 31.01.2020 в сумі 30 332,50 грн. за період з 10.02.2018 по 05.02.2020 нараховано штрафну санкцію в сумі 30 332,50*20% = 6 066,53 грн., та пеня 12 938,59 грн., разом згідно рішення 19 005,12 грн., яке набрало чинності 28.07.2020.

Колегія суддів зазначає, що саме на підставі вищевказаного рішення відповідачем сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-52131-50/67У від 06.10.2022.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.04.2020 № 0020213306 ФОП ОСОБА_1 у порядку, визначеному частиною 14 статті 25 Закону № 2464 та відповідно підлягає сплаті.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно не врахував доводи позивача, що у нього відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з тим, що він є найманим працівником, оскільки предметом даного судового розгляду може бути лише оцінка обставин наявності чи відсутності у позивача боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а не підстав його виникнення.

Також, суд першої інстанції не мав досліджувати та оцінювати правомірність винесення рішення від 23.04.2020 №0020213306.

В даному випадку, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відтак, були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 160/14714/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак