Ухвала

від 20.03.2024 по справі 320/13595/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13595/23

У Х В А Л А

20 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ "АФІНА" до Головного управління ДПС в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії: №169012 від 30.05.2022, №8453 від 23.01.2023, №37488 від 15.03.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків.

Зобов?язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ «АФІНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ «АФІНА» (код ЄДРПОУ: 30634679, місцезнаходження: 03142, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44, корпус 8) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Апеляційним судом Головному управлінню ДПС у м. Києві встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документа про сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 08.03.2024 01:29. Отже, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 18 березня 2024 року.

19 березня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання, в якому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку із не можливістю сплатити судовий збір у встановлений судом термін або відстрочити сплату судового збору.

Щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, а додана до клопотання копія виписки не може свідчити про вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на сплату судового збору, зокрема, після отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Окрім того, колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України "Про судовий збір" не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 118, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Головного управління ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №320/13595/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Кобаль М.І.