Постанова

від 21.03.2024 по справі 320/32072/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/32072/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Горобцова Я.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІАГРОТРЕЙД» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023 року, Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - заявник) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІАГРОТРЕЙД», в якій просить суд постановити рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ ««КЕМІАГРОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 25595336) крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу, шляхом накладення арешту на кошти у сумі 708 844,62 грн, що знаходяться в :

1) АТ «ОТП БАНК», на рахунках:

- НОМЕР_1 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_2 - валюта: 840 - долар США;

- НОМЕР_2 - валюта: 978 - євро;

- НОМЕР_2 - валюта: 980 - українська гривня.

2) АТ «ОЩАДБАНК», на рахунках:

- НОМЕР_3 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_3 - валюта: 840 - долар США.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року заяву повернуто заявникові.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником заявника подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Повертаючи заяву заявникові, суддя суду першої інстанції виходив з того, що заявником не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, зокрема несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків заяви до 10 години 00 хвилин 21 вересня 2023.

У вказаний строк Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України повинне було надати докази сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір.

Головне управління ДПС у місті Києві до 10 години 00 хвилин 21 вересня 2023 подало до суду заяву про усунення недоліків, де заявник зазначає, що оскільки Головне управління ДПС у місті Києві є бюджетною установою, то оплата судового збору здійснюється шляхом звернення до казначейської служби України, що на практиці є тривалим процесом. Оскільки, в межах робочого процесу відпрацювання платників податків, які мають податковий борг, виникають перешкоджання податковому керуючому у виконанні його обов`язків, що є підставою для зупинення видаткових операцій, сплата судового збору відбувається до виникнення спірних правовідносин, що на думку заявника прямо не заборонено законодавством. Вказано, що долучена до заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платіжна інструкція №2448 від 01.09.2023 про сплату судового збору не була залучена як доказ сплати судового збору в інших справах.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року заяву повернуто заявникові.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що суддя, після одержання позовної заяви, з`ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом.

Заява щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - є видом позовного провадження, для якого вимогами КАС України передбачено окремі особливості щодо порядку та строків розгляду.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2. ст. 88 Податкового кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що станом на дату звернення до Київського окружного адміністративного суду за Відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 708 844,62 грн., з податку на додану вартість.

Зазначений вище, податковий борг підтверджується довідкою про наявність податкового боргу № 28520/5/26-15-13-02-09 від 19.09.2023 та інтегрованою карткою платника податків з відповідного податку за 2023 рік.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

21 травня 2018 року уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийнято рішення № 100425-17 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «КЕМІАГРОТРЕЙД». Вказане вище рішення разом з корінцем податкової вимоги № 100425-17 від 21 травня 2018 року вручено уповноваженій особі 07.06.2018.

Задля здійснення опису майна, що належить ТОВ «КЕМІАГРОТРЕЙД» в податкову заставу, 19.09.2023 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою:

ТОВ «КЕМІАГРОТРЕЙД» (03150, м. Київ Печерський р-н вул. Щорса, буд. 7-/9) про, що складено акт відсутності за місцезнаходженням від 19.09.2023. В змісті акту відсутності за місцезнаходженням вказано, що за адресою: 03150, м. Київ Печерський р-н вул. Щорса, буд. 7-/9, його посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місце знаходження їх не відомо.

Отже, платником порушено вимоги пп. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України, що унеможливило реалізацію прав та повноважень податкового керуючого.

Пунктом 91.4 ст.91 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

На виконання приписів норми п. 91.4 ст. 91 ПК України, податковим керуючим 19.09.2023 о 15 годині 20 хвилин складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 19.09.2023 № 16/26-15-13-02-18.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Пунктом 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операційна рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Отже, у разі неподання платником податків документів, необхідних для опису майна у податкову заставу, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та протягом 24 годин з моменту його складання звертається до суду з вимогами щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Таким чином, у разі неподання платником податків документів, необхідних для опису майна у податкову заставу, підставою для звернення до суду, є акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ визначені параграфом 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

4) зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;

5) стягнення коштів за податковим боргом;

6) зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган;

7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових органів та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Також враховуючи приписи ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України - заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на дату звернення до суду прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 гривень.

В свою чергу ГУ ДПС у м. Києві на виконання приписів Закону України «Про судовий збір» надало до суду платіжну інструкцію № 2448, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень.

Отже, нормами податкового законодавства визначено порядок дій щодо опису майна у податкову заставу, звернення до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та сплати судового збору.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи стає очевидним, що позивачем дотримано вимог зазначених у абзаці 2, 3 л. 89,4 ст. 89 та пункті 91.4 ст. 91 Податкового Кодексу, ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», щодо звернення до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та належним чином сплачено судовий збір.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що податковий орган реалізував свої права відповідно до Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про судовий збір».

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що Головне управління ДПС у м. Києві є бюджетною установою.

Відповідно до п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету та вони є неприбутковими.

Тобто, будь-яке фінансування, зокрема оплата судового збору здійснюється шляхом звернення до головного розпорядника бюджетних коштів, який в свою чергу надсилає запит до Державної казначейської служби України,

На практиці ж порядок звернення до головного розпорядника бюджетних коштів та направлення, останнім, платіжного призначення до Державної казначейської служби України є довготривалим процесом.

На практиці ж порядок звернення до головного розпорядника бюджетних коштів та направлення, останнім, платіжного призначення до Державної казначейської служби України є триваючим процесом та таким, що очевидно виходить за межі строку визначеного статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, нормами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначений строк звернення до суду з заявою про зупинення видаткових операцій, а саме: протягом 24 годин з моменту встановлення обставин - складення акта про перешкоджання діяльності податкового керуючого, Головне управління ДПС у м. Києві на виконання приписів Закону України «Про судовий збір» змушене сплачувати судовий збір завчасно.

Такі дії направлені на раціональне використання робочого часу працівників контролюючого органу, а також з метою недопущення додаткового навантаження на працівників апарату суду (підготовка та залишення позовної заяви без руху, тощо).

З наданих пояснень позивача встановлено, що платіжна інструкція № 2448 про сплату судового збору не залучена як доказ сплати судового збору в інших справах.

Зауважуємо, що згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору по справі покладається на суд.

Закон України «Про судовий збір» визначає, зокрема, об`єкти справляння судового збору, його розміри, порядок сплати, повернення тощо.

Стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає лише долучення до позовної заяви доказів, які підтверджують сплату судового збору, та не забороняє сплачувати судовий збір раніше.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що законодавство не ставить у часову залежність момент сплати судового збору від моменту звернення до суду, зокрема з заявою про зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника податків.

Таким чином, долучення до заяви платіжної інструкції № 2448 сплаченої раніше безпосереднього моменту звернення до суду - не може розцінюватися, як неналежна сплата судового збору або відсутність такої сплати.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у м, Києві дотримано вимоги законодавства, щодо звернення до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та належно сплачено судовий збір.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не надано належної оцінки в повному обсязі питанню сплати позивачем судового збору, у зв`язку із чим суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку щодо повернення позовної заяви.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Таким чином, апеляційний суд вважає передчасни та необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо повернення позовної заяви.

За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - задоволити.

Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль