Постанова

від 19.03.2024 по справі 320/25563/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/25563/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, суддя Лисенко В.І., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "A.B.C." до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "A.B.C." звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.05.2023 №00298740702, яким зменшено ТОВ "A.B.C." суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період 2018 рік у сумі 547 716 929,00 грн та №00298760702, яким збільшено ТОВ "A.B.C." суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємства за період 2018 рік у загальній сумі 27 695 251,00 грн (з яких 22 156 201 грн за податковими зобов`язаннями та 5 539 050,00 грн за штрафним санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу. Позивач зазначає, що між ТОВ «А.В.С.» та Компанією «LUCRION INVESTMENTS LIMITED» (Нікосія, Кіпр) укладено ряд договорів купівлі- продажу, згідно умов яких позивач придбав цінні папери та зобов`язувався оплатити кошти за придбані цінні папери у строк, визначений договорами. У подальшому між "LUCRINO INVESTMENS LIMITED" (в якості Агента) та "HANGLI INTERNATIONAL HOLDIN LIMITED" (в якості Принципала) укладено ряд Агентських договорів та Додаткових угод, відповідно до яких Агент передав Принципалу права вимоги на невиконані грошові зобов`язання боржників, серед яких зокрема право вимоги до ТОВ "А.В.С." за Договорами купівлі-продажу цінних паперів. У зв`язку з чим, договори купівлі-продажу цінних паперів станом на кінець 2015 року вважалися виконаними лише для "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" внаслідок передачі останньою прав вимоги за цими договорами новому кредитору -"HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED". Однак, для ТОВ "А.В.С." зобов`язання по зазначеним вище договорам купівлі-продажу цінних паперів залишилися невиконаними. А тому позивач вважає, що відповідач помилково прирівнює кредиторську заборгованість у розмірі 21 977 977,21 дол. США як безоплатно отриману та вважає, що підприємством безпідставно занижено фінансовий результат до оподаткування на суму 608 531 555,00 грн.

Крім того, відповідач безпідставно вважає, що у зв`язку з тим, що у підприємства відсутня кредиторська заборгованість, товариство не повинно було нараховувати позитивне та від`ємне значення курсової різниці з відображенням її в бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності. Позивач вказує, що інформація, отримана відповідачем від компетентного органу республіки Кіпр щодо відсутності заборгованості ТОВ "А.В.С." перед компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", та на підставі якої відповідачем зроблені висновки про відсутність кредитної заборгованості у товариства, може вказувати лише на облік операцій "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" за договорами купівлі-продажу цінних паперів, однак не надає вичерпного підтвердження відносно відсутності зобов`язання позивача саме за договорами купівлі-продажу. Також позивач стверджує, що на момент проведення перевірки ним було надано документи, які підтверджували наявність кредиторської заборгованості. Також акцентувалась увага відповідача про необхідність витребування у Компанії "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" інформації щодо відсутності заборгованості зі сторони ТОВ "А.В.С." та про надсилання Товариством відповідного запиту щодо такої заборгованості до "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", однак податковий орган проігнорував дану інформацію. Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями та вказує на порушення процедури їх прийняття, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено та залишено без розгляду заперечення на акт перевірки з підстав порушення 10 денного терміну на їх подання. Стверджує, що заперечення на акт перевірки були подані своєчасно, однак протиправно не були розглянуті відповідачем. А відтак, процедура порушення прийняття податкового повідомлення-рішення є самостійною підставою для його скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 01.05.2023 №00298740702, яким зменшено ТОВ «А.В.С.» суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період 2018 рік у сумі 547 716 929,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 01.05.2023 №00298760702, яким збільшено ТОВ «А.В.С.» суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємства за період 2018 рік у загальній сумі 27 695 251,00 грн (з яких 22 156 201,00 грн за податковими зобов`язаннями та 5 539 050 грн за штрафним санкціями).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» (код ЄДРПОУ 32348227, 03150, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, буд. 37/1, літ. В) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення та правову позицію представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А.В.С." щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійснені ТОВ "А.В.С." зовнішньоекономічних операцій з нерезидентом "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Республіка Кіпр) згідно контрактів від 01.09.2011 № 701-Б та від 10.01.2012 № 15-Б за період з 01.07.2016 по 31.12.2018.

24.03.2023 Головним управлінням ДПС у м. Києві складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «А.В.С.» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні ТОВ «А.В.С.» (код ЄДРПОУ 32348227) зовнішньоекономічних операцій з нерезидентом "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Республіка Кіпр) згідно контрактів від 01.09.2011 № 704-Б та від 10.01.2012 № 15-Б за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 за №20610 26-15-07-02-03-03/32348227.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «А.В.С.» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 10.01.2012 № 15-Б з Компанією «LUCRION INVESTMENTS LIMITED» (Нікосія, Кіпр) (Продавець), від імені якого діє ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" (Повірений) та договір купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.2011 № 704-Б з Компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Нікосія, Кіпр) (Продавець) від імені якого діє ТОВ "КАПІТАЛ- СТАНДАРТ" (Повірений).

Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу цінних паперів від 10.01.2012 №15-Б визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору цінні папери, а саме: акції іменні прості 154527 шт., сума продажу - 9 702 695 дол. США 93 цент, емітент - ПАТ "Нафтова компанія "Ойл Сіті".

Згідно з додатковою угодою №1 від 30.12.2014 до цього договору, Покупець зобов`язаний сплатити загальну суму договору до 29.12.2017 у розмірі 9 702 695 дол. США 93 цент.

Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.2011 № 704-Б визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору цінні папери, а саме: акції іменні прості, 5092204 шт., сума продажу - 13 477 365 дол. США. емітент ВАТ "Фінансовий стандарт".

Згідно з додатковою угодою №1 від 01.07.2014 до цього договору, Покупець зобов`язаний сплатити загальну суму договору до 03.09.2014 у розмірі 1 202 082,79 дол. США та до 03.06.2017 суму у розмірі 12 275 282,21 дол. США.

Актом проведення зарахування взаємних однорідних вимог від 04.09.2014, укладеного між ТОВ "А.В.С." (Друга сторона) та Компанією нерезидентом "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Нікосія, Кіпр) (Перша сторона), вимоги (Першої сторони) переходять до (Другої сторони) на загальну суму 4 999 850 дол. СІІІА.

Пунктом 3 Акту від 04.09.2014 передбачено, що на підставі статті 601 Цивільного кодексу України Перша сторона і Друга сторона проводять зарахування своїх зустрічних однорідних вимог на загальну суму 4 999 850 дол. США.

Згідно з п. 5 Акту від 04.09.2014, станом на 04.09.2014 у Першої сторони до Другої сторони за договором купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.2011 № 704-Б залишаються вимоги, строк виконання яких не настав, що складають 12 275 282 дол. США 21 цент.

У акті перевірки відображено, що відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" станом на 01.07.2016 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинах з компанією "LUCRION INVESTMENTS LIMITED" (Республіка Кіпр) всього у сумі 21 977 977,21 дол. США (еквів. 546 249 657,72 грн) та станом на 31.12.2018 у сумі 21 977 977,21 дол. США (еквів. 608 531 555,44 грн).

Крім того, Товариство відображало в доходах і витратах позитивну та від`ємну курсову різницю, нараховану на заборгованість перед компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Республіка Кіпр) по договорам купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.2011 №704-Б та від 10.01.2012 №15-Б, а саме:

- по рахунку бухгалтерського обліку 945 "Втрати від операційної курсової різниці" - від`ємне значення курсової різниці у сумі 140 961 191,0 грн, у т.ч.: за 2 півріччя 2016 року у сумі 51 350 425 грн, за 2017 рік у сумі 43 257 188 грн та за 2018 рік у сумі 46 353 578 грн;

- по рахунку бухгалтерського обліку 714 "Дохід від операційної курсової різниці" - позитивне значення курсової різниці у сумі 78 685 810 грн, у т.ч.: за 2017 рік на суму 23 9996 963 грн. та за 2018 рік у сумі 54 688 847 грн.

В акті попередньої планової перевірки від 23.04.2019 №280/26-15-14-02-02/32348227 зазначено, що перевіркою пункту 3.3.1 плану перевірки ГУ ДФС у м. Києві з метою підтвердження дотримання ТОВ "А.В.С." вимог валютного законодавства на адресу Дерпартаменту стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС на виконання вимог та відповідно до Порядку обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженого наказом МФУ від 11.2012 №1247, зареєстрованого у Міністерстві зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 25.12.2012 за №2171/22483, направлено запити для одержання інформації з-за кордону по нерезиденту "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Республіка Кіпр), щодо взаємовідносин із ТОВ "А.В.С.", зокрема, з`ясування фактичного укладання контрактів від 01.09.2011 № 704-Б та від 10.01.2012 № 15-Б з компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" та чи існує кредиторська заборгованість ТОВ "А.В.С." перед компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" та повноти розрахунків за вказаними контрактами з нерезидентом.

До ГУ ДПС у м. Києві надійшов лист ДПС від 10.11.2021 №25077/7/99-00-16-01-02-08 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 17.11.2021 № 11365/8), з відповіддю від компетентного органу Республіки Кіпр з наступною інформацією:

1. "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" була заснована на Кіпрі 05.04.2004 під реєстраційним номером 147148 та була зареєстрована як платник податків Податковим департаментом. Головні види діяльності компанії: інвестиційно-холдингова діяльність та торгівля цінними паперами.

2. Згідно з інформацією від "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", угоди від 01.09.2011 №704-Б та від 10.01.2012 №15- Б були укладені та виконані.

3. Згідно з інформацією від "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", станом на 01.07.2016 ТОВ "А.В.С." не мала заборгованості перед "LUCRINO INVESTMENTS IMITED". Борги було погашено протягом 2015 року.

Враховуючи викладене, посадові особи відповідача під час перевірки дійшли висновку, що з урахуванням відповіді компетентного органу Республіки Кіпр, у бухгалтерському обліку Товариства безпідставно відображено кредиторську заборгованість станом на 31.12.2018 у сумі 21 977 977,21 дол. СІІІА (екв. 608 531 555,44 грн), внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування за період з 10.07.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 608 531 555 грн.

Крім того, оскільки, згідно з отриманою відповіддю від компетентного органу у ТОВ "А.В.С." відсутня кредиторська заборгованість у сумі 21 977 977,21 дол. СІІІА, Товариство не повинно було нараховувати позитивне та від`ємне значення курсової різниці з відображенням її в бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності.

Виходячи з наведеного, за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 від`ємне значення курсової різниці у розмірі - 140 961 191, 37 грн та позитивне значення курсової різниці у сумі 78 685 810,21 грн, неправомірно віднесено до витрат та доходів Товариства.

3а результатами перевірки встановлені порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, п.5, 7 П(С)БО 15 "Доходи", п.7, 8 П(С)БО 21 " Вплив змін валютних курсів", у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 22 156 201 грн, у т.ч.: за 2018 рік у сумі 22 156 201 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2018 рік у сумі 547 716 929 грн.

Акт перевірки від 24.03.2023 №20610 26-15-07-02-03-03/32348227 направлено відповідачем рекомендованим листом 24.03.2023 та отримано позивачем 10.04.2023.

Не погоджуючись із висновками, що були відображені в Акті перевірки, 24.04.2023 ТОВ "А.В.С." надіслало до ГУ ДПС у м. Києві Заперечення (за вих. №65 від 24.04.2023) на Акт перевірки.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акта перевірки винесло податкові повідомлення-рішення від 01.05.2023 № 00298740702 та №00298760702.

Відповідно до податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 01.05.2023 № 00298760702 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємства за період 2018 рік в загальній сумі 27 695 251 грн (з яких 22 156 201 грн за податковими зобов`язаннями та 5 539 050 грн. за штрафними санкціями).

Відповідно до податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 01.05.2023 № 00298740702 зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період 2018 рік в сумі 547 716 929 грн.

08.05.2023 ТОВ "А.В.С." отримано Лист ГУ ДПС у м. Києві про надання відповіді №18721/1/26-15-07- 02-03-09 від 08.05.2023, у якому повідомлялось про те, що через порушення строків, встановлених пунктом 86.7 статті 86 ПК України, Заперечення ТОВ "А.В.С." на Акт перевірки залишено без розгляду.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями ГУ ДПС у м. Києві, позивачем подало до ДПС України скаргу, за наслідками розгляду якої рішенням ДПС України про результати розгляду від 12.07.2023 №18759/6/99-00-06-01-01-06, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.05.2023 №00298760702, №00298740702, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2. ст. 44 ПК Кодексу для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306) (далі - П(С)БО 11), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття в фінансовій звітності.

Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено: довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями; поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Згідно з п. 7 та п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі - П(С)БО 21), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193 визначено наступне.

Абзацом а) пункту 7 визначено - монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

Згідно з п. 8 Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Відносини щодо справляння податку на прибуток підприємств регламентовані розділом ІІІ ПК України.

Згідно з пп. 133.1.1. п. 133.1. статті 133 ПК України платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

У відповідності до пп. 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пункт 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, містить визначення понять, якими оперує ПК України, зокрема, визначено, що збиток - це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (далі - П(С)БО 15), який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 7 П(С)БО 15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до пункту 21 П(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

У свою чергу, за приписами підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безоплатно наданими товарами, роботами, послугами у розумінні цього Кодексу є: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з ст. 509, 510 Цивільного кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки ТОВ «А.В.С.», відповідач дійшов висновку про відсутність кредиторської заборгованості позивача перед компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" у сумі 21 977 977,21 дол. СІІІА (екв. 608 531 555,44 рн), внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування за період з 10.07.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 608 531 555 грн.

Також контролюючий орган вважає, що оскільки відсутня кредиторська заборгованість у сумі 21 977 977,21 дол. СІІІА, товариство не повинно було нараховувати позитивне та від`ємне значення курсової різниці з відображенням її в бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені висновки податкового органу базуються виключно на інформації, отриманої на запит ГУ ДПС в м. Києві до іноземного компетентного органу для одержання інформації з-за кордону по нерезиденту "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (Республіка Кіпр), щодо взаємовідносин із ТОВ "А.В.С.", зокрема, з`ясування фактичного укладання контрактів від 01.09.2011 № 704-Б та від 10.01.2012 № 15-Б з компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" та чи існує кредиторська заборгованість ТОВ "А.В.С." перед компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" та повноти розрахунків за вказаними контрактами з нерезидентом.

У листі Міністерства фінансів податкових справ Республіки Кіпр від 09.09.2021 зазначено наступне :

1. "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" була заснована на Кіпрі 05.04.2004 під реєстраційним номером 147148 та була зареєстрована як платник податків Податковим департаментом. Головні види діяльності компанії: інвестиційно-холдингова діяльність та торгівля цінними паперами.

2. Згідно з інформацією від "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", угоди від 01.09.2011 №704-Б та від 10.01.2012 №15- Б були укладені та виконані.

3. Згідно з інформацією від "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", станом на 01.07.2016 ТОВ "А.В.С." не мала заборгованості перед "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED". Борги було погашено протягом 2015 року.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідачем під час перевірки не досліджено надані ТОВ "A.B.C." до перевірки первинні бухгалтерські документи, зокрема, оборотно-сальдові відомості та виписки по валютним рахункам за період з 01.01.2021 по 06.04.2023 з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", які долучені до матеріалів справи та з яких убачається, що станом на момент проведення перевірки позивачем не було погашено суму боргу та існує кредиторська заборгованість у розмірі 21 977 977, 21 дол. США.

При цьому, позивач зазначає, що під час проведення перевірки він наголошував контролюючому органу, що погашення заборгованості по договорах купівлі продажу № 704-Б від 01.09.2011 та № 15-Б від 10.01.2012 не відбувалося, окрім акту проведення зарахування взаємних однорідних вимог від 04.09.2014, згідно якого проведено часткове зарахування зустрічних вимог на суму 1 202 082,79 дол. США, зокрема за договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011. Станом на 31.12.2018 згідно регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 632 рахується кредиторська заборгованість по договору купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 в сумі 12 275 282,21 дол. СІІІА та по договору купівлі-продажу цінних паперів №15-Б від 10.01.2012 в сумі 9 702 695,93 дол. США.

Окрім того, в ході перевірки позивач акцентував увагу відповідача на необхідності отримання інформації від контрагента-нерезидента "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" щодо наявності заборгованості.

Позивач також повідомляв відповідача про надсилання відповідного запиту до "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" для отримання зазначеної інформації, оскільки саме ця інформація, підтверджена відповідними допустимими доказами, є критично важливою для правомірного встановлення висновків за наслідками перевірки. Проте, зазначені пояснення залишилися поза увагою відповідача.

Так, з метою деталізації щодо порядку та способу припинення компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" обліку боргу за договорами купівлі продажу цінних паперів від 01.09.2011 № 704-Б та 10.01.2012 № 15-Б з Товариством, 09.03.2023 позивач самостійно звернувся до "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" з запитом щодо виконання ТОВ "А.В.С." зобов`язань за вказаними договорами.

10.03.2023 позивач отримав відповідь від "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" щодо передачі права вимоги боргу "HANGLI INTERNATIONAL HOLDIN LIMITED" за договорами від 01.09.2011 № 704-Б та 10.01.2012 № 15-Б та додано копію Додаткової угоди №1 від 29.12.2015 до Агентського договору від 28.12.2015.

При цьому, з Додаткової угоди №2 від 14.04.2023 до Договору купівлі-продажу цінних паперів від 10.01.2012 №15-Б слідує, що між Продавцем - "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (в якості Агента) та "HANGLI INTERNATIONAL HOLDIN LIMITED" (в якості Принципал) укладено Агентський договір від 28.12.2015 та Додаткову угоду №2 29.12.2015 до такого Агентського договору, відповідно до яких Агент передав Принципалу права вимоги на невиконані грошові зобов`язання боржників, серед яких, зокрема, право вимоги до ТОВ "А.В.С." за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 Доларів США.

Також між Продавцем - "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" (в якості Агента) та "HANGLI INTERNATIONAL HOLDIN LIMITED" (в якості Принципал) укладено Агентський договір від 28.12.2015 та Додаткову угоду № 2 від 29.12.2015 до такого Агентського договору, відповідно до яких Агент перередав Принципалу права вимоги на невиконані грошові зобов`язання боржників, серед яких зокрема право вимоги до ТОВ "А.В.С." за Договором купівлі-продажу цінних паперів №704-Б від 01.09.2011 на суму 12 275 282,21 Доларів США.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, у зв`язку з укладенням Агентського договору від 28.12.2015 та Додаткової угоди №1 від 29.12.2015 між "LUCRINO INVESTMENS LIMITED" (в якості Агента) та "HANGLI INTERNATIONAL HOLDIN LIMITED" (в якості Принципала), права вимоги, що належали "LUCRINO INVESTMENS LIMITED" до ТОВ "А.В.С." за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 доларів США та Договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 на суму 1 275 282,21 доларів США, були передані "HANGLI INTERNATIONAL HOLDING LIMITED".

Таким чином, зазначені договори купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 та № 704-Б від 01.09.2011, вважалися виконаним станом на кінець 2015 року лише для "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" внаслідок передачі останньою прав вимоги за цими договорами новому кредитору "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED". Однак, для ТОВ "А.В.С." зобов`язання по зазначеним вище договорам купівлі-продажу цінних паперів залишилися невиконаними.

Окрім того, відповідно до Акту звірки від 14.03.2023 "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED", як новий кредитор за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 та № 704-Б від 01.09.2011, підтверджує наявність у ТОВ «А.В.С.» станом на 14.03.2023 невиконаного грошового зобов`язання перед "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" за вказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 дол. США та № 704-Б від 01.09.2011на суму 12 275 282,21 дол. США.

Для цього, між вказаними Сторонами були підписані додаткові угоди №2 від 14.04.2023 до Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 та № 704-Б від 01.09.2011, в яких Сторони зокрема підтвердили та врегулювали наступне:

- ТОВ "А.В.С." підтверджено, що ним не було виконано грошові зобов`язання перед "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 дол. США, та за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 на суму 12 275 282,21 дол. США, ні до, ні після укладення "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" Агентського договору від 28.12.2015 та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2015 до такого Агентського договору з "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED";

- "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" підтверджено, що ним не отримувалось оплати від ТОВ "А.В.С." за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 дол. США, та за Договором купівлі- продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 на суму 12 275 282,21 дол. США, ні до, ні після укладення "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" з "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" Агентського договору від 28.12.2015 та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2015 до такого Агентського договору;

- "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" підтверджено, що після укладення Агентського договору від 28.12.2015 та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2015 до такого Агентського договору з "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", ним не отримувалось оплати від ТОВ "А.В.С.", чи від інших осіб за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 дол. США, та за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 на суму 12 275 282,21 дол. США;

- "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" та ТОВ "А.В.С." підтверджено наявність станом на дату підписання зазначених Додаткових угод невиконаних грошових зобов`язань ТОВ "А.В.С." перед "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 на суму 9 702 695,93 дол. США, та за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 на суму 12 275 282,21 дол. США, на підставі Агентського договору від 28.12.2015, Додаткової угоди № 1 від 29.12.2015 до такого Агентського договору та Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012, № 704-Б від 01.09.2011.

Також сторонами вказаних додаткових угод №2 від 14.04.2023 до Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012, № 704-Б від 01.09.2011 було домовлено між собою про наступне:

- визнано станом на дату підписання даних Додаткових угод заборгованість ТОВ "А.В.С." перед "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" на суму 9 702 695,93 дол. США за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012, та на суму 12 275 282,21 дол. США за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011, з урахуванням Агентського договору від 28.12.2015 та Додаткової угоди №1 від 29.12.2015 до такого Агентського договору;

- встановлено строк виконання ТОВ "А.В.С." грошових зобов`язань перед "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" в сумі 9 702 695,93 дол. США за Договором купівлі-продажу цінних паперів №15-Б від 10.01.2012, та в сумі 12 275 282,21 дол. США за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011, з урахуванням Агентського договору від 28.12.2015 та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2015 до такого Агентського договору - протягом двох років з дати закінчення дії в Україні правового режиму воєнного стану, що введено в дію з 24.02.2022;

- узгоджено, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови зазначених Додаткових угод до Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012, та № 704-Б від 01.09.2011 застосовуються до відносин між Сторонами, що виникли до їх укладення, а саме - починаючи з 28.12.2015.

Зазначені вище листування та додаткові угоди були надані позивачем до податковому органу під час подачі заперечень на акт перевірки, проте безпідставно не взяті відповідачем до уваги з підстав порушення строку на подання заперечень.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач з метою підтвердження відсутності розрахунків із компанією «LUCRINO INVESTMENTS LIMITED» за договорами № 704-Б від 01.09.2011 р. та № 15-Б від 10.01.2012 р., звертався до АТ КБ «Приватбанк». Отримані відповіді від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на запити ТОВ "А.В.С." у листах з вхідними номерами № 21 та № 22 від 13.04.2023 року, разом із виписками за період з 01.01.2011 року по 06.04.2023 року (додані до позову), підтвердили, що не було жодного руху грошових коштів по взаємовідносинам з компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED", включаючи й договори № 704-Б від 01.09.2011 р. та № 15-Б від 10.01.2012 року.

Окрім того, позивачем було отримано лист від АТ «Таскомбанк» від 06.03.2024 року, в якому зазначено, що ТОВ «А.В.С.» по рахунках, відкритих в АТ «Таскомбанк», розрахунки з компаніями «LUCRINO INVESTMENTS LIMITED» та "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ (БРИТАНСЬКІ) за період з дати відкриття рахунку (23.12.2016) по 06.03.2024, не проводились.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на надані позивачем докази суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на час проведення перевірки та складання Акту перевірки, прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, у ТОВ «А.В.С.» були та залишаються наявними невиконані грошові зобов`язання (заборгованість) за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 р. на суму 9 702 695,93 Доларів США та № 704-Б від 01.09.2011 р. на суму 12 275 282,21 Доларів США, права вимоги за якими були передані «LUCRINO INVESTMENTS LIMITED» до "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" на підставі Агентського договору від 28.12.2015 р. та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2015 р. до такого Агентського договору.

Надані позивачем по документи свідчать про наявність у ТОВ «А.В.С.» заборгованості за договорами купівлі-продажу цінних паперів, яка жодним чином не припинялася, є дійсною та такою, що підлягає сплаті Товариством.

При цьому, здійснення звичайної господарської операції з передачі первісним кредитором - Компанією «LUCRINO INVESTMENTS LIMITED» прав вимоги заборгованості на користь Компанії "HANGLI INTERNATIONAL HOLDINGS LIMITED" (новий кредитор) жодним чином не вплинуло на розмір даної заборгованості, не припинило зобов`язання позивача сплатити дану заборгованість.

Отже, висновки податкового органу про заниження ТОВ «А.В.С.» податку на прибуток на загальну суму 22 156 201 грн за 2018 рік, донарахування штрафних санкцій в сумі 5 539 050 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2018 рік у сумі 547 716 929 грн є безпідставними та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, інформація, отримана від компетентного органу Республіки Кіпр, та на підставі якої базуються висновки податкового органу, не містить повної деталізації щодо порядку та способу припинення компанією "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" обліку боргу за договорами купівлі продажу цінних паперів від 01.09.2011 № 704-Б та 10.01.2012 № 15-Б. У ній лише зазначається, що позивач не мав заборгованості перед "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" і борги були погашені у 2015 році.

В матеріалах справи відсутні підтвердження іноземного компетентного органу про те, що Товариство погасила заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-Б від 10.01.2012 р. на суму 9 702 695,93 доларів США та за договором купівлі-продажу цінних паперів № 704-Б від 01.09.2011 р. на суму 12 275 282,21 доларів США.

Водночас, колегія суддів зазначає, що вказана інформація не є повною та не містить всієї необхідної інформації щодо укладених між ТОВ "А.В.С." та "LUCRINO INVESTMENTS LIMITED" договорів купівлі продажу цінних паперів від 01.09.2011 № 704-Б та 10.01.2012 № 15-Б, а тому не підтверджує відсутності зобов`язань ТОВ "А.В.С." за такими договорами.

Таким чином, відповідач, не отримавши належної інформації від компетентного органу Республіки Кіпр щодо виконання позивачем своїх зобов`язань за договорами від 01.09.2011 року № 704-Б та від 10.01.2012 року № 15-Б, а також, не перевіривши надані позивачем документальні підтвердження про наявність заборгованості у ТОВ "А.В.С." за зазначеними договорами, протиправно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача під час перевірки та у подальшому під час розгляду скарги позивача, відповідачем не було запропоновано позивачу надати додаткові докази, які б свідчили про наявність зазначеної заборгованості позивача перед нерезидентом.

На направлений податковим органом додатковий запит до іноземного компетентного органу про отримання податкової інформації, поданого у грудні 2022, щодо заборгованості ТОВ А.В.С.», відповідач до теперішнього часу не отримав відповіді та не вчинив будь-яких дій до отримання відповіді на зазначену у листі інформацію.

Щодо порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Пунктом 78.4. ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно з абзацом 1 п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.

Відповідно до п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із п.п.86.7.2 п.86.7 ст. 87 ПКУ у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

У відповідності до п.п.86.7.5 п.86.7 ст. 87 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, акт перевірки від 24.03.2023 № 20610 26-15-07-02-03-03/32348227 надісланий на адресу ТОВ «А.В.С.» засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженою особою позивача 10.04.2023, що не заперечується відповідачем та підтверджується листом ГУ ДПС у м. Києві від 08.05.2023 про надання відповіді, який долучений до матеріалів справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, а саме: з 11.03.2023 року.

Враховуючи, що 11.03.2023 є вихідним днем, тому строк на подання заперечень обчислюється з 13.03.2023 першого робочого дня.

Отже, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України було 24.03.2023, а тому позивачем у встановлений строк (24.04.2023) надіслано на адресу контролюючого органу засобами поштового зв`язку заперечення на акт перевірки, які зареєстровані відповідачем 01.05.2023.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки ТОВ "А.В.С." в порядок та спосіб, встановлений ПК України. Суд наголошує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення фактичної перевірки.

Крім того, про обставини не розгляду заперечень на акт перевірки ТОВ "А.В.С." вказувало і у скарзі до ДПС України на спірні рішення, однак такі доводи також були залишені поза увагою, про що свідчить рішення ДПС України від 12.07.2023 №18759/6/99-00- 06-01-01-06.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів виконання відповідачем вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, а тому оскаржувані рішення прийнятті відповідачем з порушенням закону, що є також самостійною підставою для визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено Верховним Судом у постановах від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.

Також, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "A.B.C." про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 01.05.2023 №00298740702 та №00298760702, оскільки відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 21 березня 2024 року.