Постанова

від 14.03.2024 по справі 500/4526/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/4526/23 пров. № А/857/24443/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання:Пославському Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Енергоконструкція» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (суддя Мартиць О.І., ухвалене в м.Тернополі о 11:11., повний текст складено 10.11.2023) у справі № 500/4526/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Енергоконструкція» до Головного управління ДПС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

25.07.2023 року Приватне підприємство "Енергоконструкція" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області та з наведених в ньому підстав просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012070901 від 06.03.2023 згідно з яким до ПП "Енергоконструкція" застосовано суму штрафної санкції в розмірі 3000000 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012080901 від 06.03.2023 згідно з яким до ПП "Енергоконструкція" застосовано суму штрафної санкції в розмірі 1020 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач Приватне підприємство "Енергоконструкція" подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 31.10.2023 року та постановити нове, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що ПП «Енергоконструкція» згідно із договором підряду № 32 від 11.01.2021 року укладеного із ТОВ «Електро-Буд» проводило будівельно-монтажні роботи для приєднання новозбудованих, реконструйованих чи модернізованих електроустановок замовників до електричних мереж та на обєктах інвестиційної програми на території Закарпатської області. В підтвердження чого надано довідку контрагента щодо місць проведення підрядних робіт та зареєстпровані (прийняті контролюючим органом) податкові накладні на надані послуги. Також «ПП «Енергоконструкція» укладено договір підряду № 1-10/20 від 01.10.2020 року із ПП «Укрінженермереж» щодо надання послуг (робіт) спецтехнікою також на території Закарпатської області. В підтвердження чого надано довідку контрагента щодо місць проведення підрядних робіт та зареєстровані (прийнятті контролюючим органом) податкові накладні на надані послуги.

Апелянт зазначає, що, відповідно, вся техніка, що перебуває на балансі підприємства з січня 2021 року була залучена безпосередньо на місцях виконання будівельних робіт (Закарпатська область) і доцільності поставки-відвантаження пального у резервуари для зберігання за адресами м.Тернопіль, вул.Текстильна, 1, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 28, Тернопільський район, с.Смиківці, Підволочиське шосе, 3 км. у ПП «Енергоконструкція» не було.

Також апелянт вказує, що як вбачається із товарно-транспортних накладних щодо пального, яке поставлено ТОВ «Автотехсервіс» місця розвантаження значаться населені пукти у Закарпатській області. Крім того, надавались накази про відрядження працівників, довіреності про отримання ТМЦ (пального на місці проведення будівельних робіт). На всі поставки пального водіям видавались довіреності, які вказані у видаткових накладних. Директор підприємства будучи у відрядженні посвідчував факт отримання пального від імені підприємства на території Закарпатської області.

Також долучено подорожні листи вантажних автомобілів та спецтехніки в яких відображено кількість списаного пального та місця проведення будівельних робіт. На місці проведення будівельних робіт здійснювалось відвантаження безпосередньо в баки транспортних засобів ПП «Енергоконструкція», що виконували роботи.

Згідно з п.п. «г» п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відтак апелянт вважає, що обсяг пального, що було заправлено в паливний бак як ємності для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального.

Тільки ТОВ «Автотехсервіс» упродовж січня-вересня 2021 року поставлено (відвантажено) у місця проведення будівельних робіт у Закарпатській області безпосередньо у паливні баки пального в обсязі 343367 літрів.

Апелянт вважає, що працівники контролюючого органу так і суд першої інстанції не врахували жодного доказу, що подавались позивачем, обмежившись лише відомостями про загальний обсяг закупленого пального, не аналізуючи відомості ТТН та специфіку господарських операцій, констатували факт закупівлі пального в загальній кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів (1000000 літрів), а саме 1070476 літрів на незареєстрованих акцизних складах.

Також апелянт зазначає, що за своєю сутністю спосіб зберігання підприємством придбаного пального до його використання у господарській діяльності відповідає ознакам, які Податковий кодекс встановлює як винятки з поняття «акцизний склад» чи «акцизний склад пересувний»: паливний бак транспортного засобу. За таких обставин, підстави вважати, що діяльність підприємства щодо отримання на території Закарпатської області (місця проведення будівельних робіт) пального безпосередньо у паливні баки транспортних засобів підпадає під визначення «зберігання пального», як діяльності, стосовно якої нормами статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено ліцензування, відсутні. Відповідно вважає, що у товариства не було обов`язку здійснювати реєстрацію такого акцизного складу.

Щодо порушення позивачем п.85.2. ст.85 ПК України, а саме ненадання в повному обсязі документів для перевірки, то апелянт зазначає, що такі обставини взагалі не перевірялись судом, а висновки зроблені однобічно виключно на підставі акту перевірки.

Платником надано на запит, для перевірки, всі запитувані документи, тому факт ненадання, невідомо якиих, конкретно не визначених документів, не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Зокрема, відповідач зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), укладені між ТОВ «Автотехсервіс» та ПП «Енергоконструкція» та видаткові накладні засвідчують тільки факт відпуску (купівлі) пального, проте не підтверджують факт розміщення пального (факт заправляння, як стверджує платник, 56 одиниць вантажної та великогабаритної техніки). Також відповідач вказує, що позивачем не надано відповіді на питання, який обєм баків техніки, що заправлялась, яку роботу виконувала ця вантажна та великогабаритна техніка, які були залишки пального в баках на момент заправлення.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та просив залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "Енергоконструкція" зареєстроване як юридична особа 05.11.2003, ідентифікаційний код 21159437, є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності за кодом КВЕД є 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на підставі наказу від 06.02.2023 №201-п та направлень на перевірку від 06.02.2023 №285/09-01, №286/09-01, №287/09-01 проведено фактичну перевірку ПП "Енергоконструкція" з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, обладнання та реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюються вимогами Податкового кодексу України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу, а саме на складах за адресами:

1. Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 1 - ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) із зазначеною загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального 30000 літрів, реєстраційний номер 19180414202100059 від 06.04.2021, термін дії з 06.04.2021 до 06.04.2026;

2. Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 28 - ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) із зазначеною загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального 198000 літрів, реєстраційний номер 19180414202000596 від 22.09.2020, з терміном дії з 18.05.2020 до 18.05.2025;

3. Тернопільська область, Тернопільський район, с. Смиківці, вул. Підволочиське шосе 3 км - ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) із зазначеною загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального 150000 літрів, реєстраційний номер 19150414202100071 від 20.04.2021, з терміном дії з 20.04.2021 до 20.04.2026, ПП "Енергоконструкція" здійснює зберігання пального на підставі вищевказаних ліцензій.

Згідно договору оренди від 12.01.2021 №2, ПП "Енергоконструкція" зберігає у ТОВ "Тернопільський завод ЗБК" в резервуарі дизельне паливо, з подальшим використанням його при перевезенні, за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.2015 ПП "Енергоконструкція" має у приватній власності об`єкт нерухомого майна (будівля, ангар) загальною прощею 1075,1 кв. м., за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 28.

Згідно договору оренди від 10.09.2020 №27/2020, ПП "Енергоконструкція" орендує резервуари складу ПММ для зберігання пального у Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма "Тернопільавіаавтотранс", за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Смиківці, вул. Підволочиське шосе 3 км.

ПП "Енергоконструкція" в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 отримало пальне (дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300: бензин, код УКТ ЗЕД 2710124134, 2710124194, 27101245121, згідно договорів поставки пального в загальній кількості 1070476 літрів, приведених до температури +15С°, а саме:

- ФОП ОСОБА_1 - бензин, код УКТ ЗЕД 2710124134, 2710124194 в загальній кількості 430314,23 літрів; дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300 в загальній кількості 11090,61 літрів;

- ФОП ОСОБА_2 - дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300 в загальній кількості 10607,82 літрів;

- TOB "-Автосервіс-" - бензин, код УКТ ЗЕД 2710124134, 2710124194, 271012412 в загальній кількості 212118,35 літрів; дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300 в загальній кількості 355029,03 літрів;

- ТОВ "ВОГ РЕСУРС" - дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300 в загальній кількості 21985,80 літрів;

- ТОВ "НАФТАГРУП" - дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300 в загальній кількості 5069,76 літрів;

- ТОВ "МАГІСТР-Д" - дизпаливо, код УКТ ЗЕД 2710194300 в загальній кількості 24259,25 літрів.

Отримання пального за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в обсягах понад 1000000 літрів підтверджується акцизними накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, а тому вказані місця зберігання пального підпадають під визначення акцизного складу, чим порушено підпункт б підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.

Також перевіркою встановлено, що ПП "Енергоконструкція" згідно отриманого запиту щодо надання документів (копій документів) від 06.02.2023 не надано первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують кількість списання пального на власні потреби, чим порушено пункт 85.2. статті 85 Кодексу.

Відтак, за результатами розгляду акта перевірки від 16.02.2023 №1038/19-00-09-01/21159437 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.03.2023:

№00012070901, яким застосовано до ПП "Енергоконструкція" штрафні санкції у сумі 3000000 грн (1000000 грн х 3) за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального платником податку;

№00012080901, яким застосовано до ПП "Енергоконструкція" штрафну санкцію у сумі 1020 грн за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що незважаючи на те, що частина пального безпосередньо відвантажувалась у паливні баки транспортних засобів, які належать ПП «Енергоконструкція» та були задіяні у будівельно-монтажних роботах на території Закарпатської області, зокрема ТОВ «Автотехсервіс» упродовж січня-вересня 2021 року поставлено (відвантажено) у місця проведення будівельних робіт у Закарпатській області безпосередньо у паливні баки пального в обсязі 343367 літрів, такі встановлені обставини не звільняють позивача від обовязку реєстрації акцизного складу у встановленому законом порядку. Оскільки за перевіряємий період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ПП «Енергоконструкція» отримало пальне згідно договорів поставки пального в загальній кількості 1070476 літрів, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, а тому місця зберігання пального за адресами: м.Тернопіль, вул.Текстильна, 1, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 28, Тернопільський район с.Смиківці, Підволочиське шосе 3км. підпадають під визначення акцизного складу, а згідно підпункту б підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку-розпорядники акцизних складів зобовязанні зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Щодо порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 ПК України, яке виявилося у ненаданні до перевірки у повному обсязі первинних документів, які є предметом перевірки або повязані з предметом перевірки то суд першої інстанції вказав, що такі документи не надавались, оскільки вказані обставини підтверджуються актом перевірки.

Відтак суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. «б» абз.6 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов язані зареєструвати усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно із абз.7,8 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це а)спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Пункт 128-1.2 статті 128-1 ПК України визначає, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Отже, за змістом пп. «б» пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тобто, вказаною нормою визначено, що загальна місткість ємності для навантаження- розвантаження та зберігання пального не може перевищувати 200 мЗ (200000л.)

Загальний обсяг отриманого пального отриманого протягом року не повинен перевищувати 1000 мЗ (1000000 л) без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним.

Слід зазначити, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом №481/95-ВР.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Частиною сьомою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Згідно з частинами восьмою, десятою, шістнадцятою, дев`ятнадцятою та двадцять першою статті 15 Закону №48І/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Відповідно до частини тридцять першої статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою статті 15 Закону №481/95-ВР.

Також, частиною сорок третьою статті 15 Закону №48І/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частина сорок шоста статті 15 Закону №481/95- ВР).

Верховний Суд у постанові від 31.05.2020 у справі №540/4291/20, постанові від 10.05.2023 у справі №140/4362/21 вже сформулював висновок щодо застосування норм статті 15 Закону №481/95-ВР у подібних правовідносинах. Верховний Суд, застосувавши норми зазначеної статті, якими врегульовано порядок отримання ліценції на зберігання пального, у взаємозв`язку з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК, виснував, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні господарської діяльності (не повязаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню "акцизного складу" та/або "акцизного складу пересувного", незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами ПК виключають кваліфікацію його як "акцизний склад" та/або "акцизний склад пересувний", у суб`єкта господарювання немає обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального в такому місці.

Відтак колегія суддів вважає, що для встановлення в діях суб`єкта господарювання складу такого правопорушення, як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, встановленню підлягають обставини, зокрема щодо місця та способу зберігання пального, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини щодо використання пального. Сам по собі факт наявності "на балансі" у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою підставою для його оцінки як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Згідно підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а)переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б)зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в)ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, за своєю суттю спосіб зберігання підприємством придбаного пального до його використання у господарській діяльності відповідає ознакам, які встановлює як винятки з поняття «акцизний склад» чи "акцизний склад пересувний": паливний бак транспортного засобу.

Виходячи з таких обставин, підстави вважати, що діяльність підприємства щодо отримання на території Закарпатської області (місця проведення будівельних робіт) пального безпосередньо у паливні баки транспортних засобів підпадає під визначення "зберігання пального", як діяльності, стосовно якої нормами статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено ліцензування, відсутні. Відповідно, у товариства не було обов`язку здійснювати реєстрацію такого акцизного складу.

Разом з тим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано надані позивачем докази ( первинні бухгалтерські документи), а саме:

- договір купівлі-продажу нафтопродуктів №Б20-020 від 20.01.2021 року укладеного із ПП «Енергоконструкція» та ТОВ «Автотехсервіс» на виконання якого пальне приймалось у населених пунктах Тячівського, Хустського, Мукачівського, Рахівського районів Закарпатсьої області;

- лист від 07.09.2023 року №07/09/1 згідно якого ТОВ «Автотехсервіс» повідомляє, що на виконання договору купівлі-прождажу №Б20-020 від 20.01.2021 року укладеного із ПП «Енергоконструкція», ТОВ «Автотехсервіс» здійснювалась поставка пального відповідно до товарно-транспортних накладних до місць розвантаження у населених пунктах Тячівського, Хустського, Мукачівського, Рахівського районів Закарпатсьої області. Приймання нафтопродуктів здійснювалось уповноваженим представником ПП «Енергоконструкція». Транспортні засоби, що здійснювали доставку пального до місць проведення робіт та пунктів заправки транспортних засобів обладнані пристроями для заправки пальним напряму з цистерни (насосна установка, вузол мірної видачі палива);

- товарно-транспортні накладні де вказано відповідні пункти розвантаження пального та, що для доставки пального залучались транспортні засоби VOLVO FM 400 В03927СМ, TRAILOR В05482ХР, MAN 19.403 В03397АЕ, KASSBOHRER В03064ХХ, ГАЗ-3307 В09763АА, Renault Premium 270 B08575BC, MAN 25.280 B00625BC, VOLVO FH 13.440 B03653BB, STOKOTA B06356XT, VOLVO FM 420 B05932XM, DROMECH B00720XP, VOLVO FM 420 B02842CP, TRAILOR B00349XF, VOLVO FM 9 BO l167CX;

- довіреності на отримання безпосередньо у паливні баки виданих директором на ім`я уповноважених осіб підприємства;

- подорожні та шляхові листи в яких відображено характер робіт, їх часові проміжки, місце проведення робіт та обсяг списання пального.

З врахуванням вищенаведених обставин та наявних в матеріалах справи, вищеперерахованих доказів колегія суддів вважає, про помилковість висновку суду першої інстанції щодо обов`язку позивача зареєструвати акцизний склад.

Щодо порушення платником податків п.85.2 ст. 85 ПК України, а саме ненадання в повному обсязі документів для перевірки, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Положення п.85.7 ст.85 ПК України унормували, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на запит відповідача надавалися документи, проте останнім не кокретизовано, які саме документи не надані.

Крім цього, відповідачем не надано опису документів які надано платником (складення якого передбачено ПК України).

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, через, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню та слід прийняти нове судове рішення, яким позов ПП «Енергоконструкція» задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС в Тернопільській області №00012070901 від 06.03.2023 р. згідно з яким до ПП "Енергоконструкція" застосовано суму штрафної санкції в розмірі 3000000 грн. та №00012080901 від 06.03.2023 згідно з яким до ПП "Енергоконструкція" застосовано суму штрафної санкції в розмірі 1020 грн.

З врахуванням положень статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Тернопільській області в користь ПП «Енергоконструкція» понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 26840, 00 грн. та апеляційної скарги в розмірі 40260,00 грн., що разом становить 67100, 00 грн.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Енергоконструкція» задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 500/4526/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ПП «Енергоконструкція» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Тернопільській області № 00012070901 від 06.03.2023 року та № 00012080901 від 06.03.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Тернопільській області в користь ПП «Енергоконструкція» судові витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій в сумі 67100, 00 гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 21.03.2024