Постанова

від 20.03.2024 по справі 460/20185/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/20185/23 пров. № А/857/636/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Ільчишин Н. В.,

Шевчук С. М.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

представника позивача Перепечай К. В.,

представника відповідача Шеремети В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (прийняте в м. Рівне суддею Недашківською К. М.; складене в повному обсязі 11 грудня 2023 року) в адміністративній справі № 460/20185/23 за позовом Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 липня 2023 року № 573017000705-22.

Стягнуто на користь Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» суму судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

01 грудня 2023 року позивач подав до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, відповідно до якої просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року заяву задоволено частково.

Стягнуто на користь Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

У стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн 00 коп. відмовлено.

Не погодившись із цим додатковим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Рівненській області, вважаючи, що таке є незаконним та прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просило скасувати оскаржуване додаткове рішення і ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витрати на правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, не відповідають принципам розумності та є неспівмірними зі складністю справи і обсягом виконаних робіт.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Вказує, що витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами. Суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 10 000,00 грн, застосовуючи принцип співмірності. Таким чином, спростовуються доводи відповідача про те, що судом не аналізувалось питання складності справи, виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно достатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою, четвертоюстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

А відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 суд висловив правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 по справі № 826/856/18.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду:

(1) Договір про надання правничої допомоги від 17.08.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро Миколи Бляшина, предметом якого є надання правничої допомоги та представництво інтересів в судах щодо оскарження рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 05.07.2023 № 573017000705-22: аналіз документів, збір та аналіз доказів, складання і підготовка процесуальних документів, участь у судових засіданнях; розмір гонорару 20000,00 грн (т. 1 а. с. 225);

(2) Рахунок від 17.08.2023 гонорар за правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 17.08.2023 20000,00 грн (а. с. 223);

(3) Звіт про надану правничу допомогу: аналіз документів та підготовка позову 6 год, підготовка та подання до суду заяви про усунення недоліків 30 хв, аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив 3 год 00 хв., ознайомлення з додатковими доказами 10 хв, представництво інтересів у засіданнях 2 год 30 хв, підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення 1 год (т. 1 а. с. 224);

(4) Платіжна інструкція від 01.12.2023 № 8163 20 000,00 грн згідно рахунку від 17.08.2023.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС Українипередбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідач був повідомлений про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, проте не подавав заперечення щодо відшкодування витрат.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідностатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції врахував, що цей спір не належить до категорії справ значної складності; предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 липня 2023 року № 573017000705-22 про визначення суми штрафу у розмірі 122 957,35 грн, тому суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 10 000,00 грн, застосовуючи принцип співмірності.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає завищеним розмір правової допомоги, оскільки потрачений час та розмір витрат у сумі 10 000,00 грн не є співмірними з огляду на незначну складність цієї справи.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного дійшла висновку про необхідність відшкодування судових витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що з метою відшкодування належного розміру витрат на професійну правничу допомогу, необхідно замінити в резолютивній частині додаткового рішення суду першої інстанції розмір суми відшкодування з «10 000» на «5000», а розмір суми відмови у відшкодуванні замінити з «10 000» на «15 000».

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, проте встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни його резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в адміністративній справі № 460/20185/23 змінити, замінивши в абзаці другому його резолютивної частини число «10 000» числом «5000», а в абзаці третьому резолютивної частини число «10 000» замінити числом «15 000».

У решті додаткове рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Н. В. Ільчишин С. М. Шевчук Постанова складена у повному обсязі 21 березня 2024 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду