Рішення

від 21.03.2024 по справі 740/892/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/892/24

Провадження № 2/740/582/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивачі 09.02.2024 звернулися до суду із позовом, в якому просять визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в таких частках: 3/5 - за ОСОБА_1 , 1/5 - за ОСОБА_2 , 1/5 - за ОСОБА_3 .

Позов аргументують тим, що вказаний житловий будинок мав статус колгоспного двору і станом на 15.04.1991 у будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Таким чином, частка кожного члена колгоспного двору складала по 1/5.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після померлих прийняла позивачка ОСОБА_1 .

Проте, у зв`язку з належністю спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами до категорії «колгоспний двір», нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у оформленні її спадкових прав на частки будинку.

Також позивачі зверталися до державного реєстратора Ніжинської районної державної адміністрації з метою реєстрації права власності на належні їм частки у праві власності на будинок, але державним реєстратором відмовлено у державній реєстрації прав.

Відтак, змушені звернутися до суду за захистом права власності і просити його визнання.

Ухвалою судді 21.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Позивачі в судове засідання не з`явились, подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та підтримку позову.

Представник відповідача Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та визнання позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.3, 4 ст.200ЦПКУкраїни за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 зареєстрований на праві власності за колгоспним двором, головю якого є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим 04.10.1990 виконкомом Ніжинської районної Ради народних депутатів згідно рішення №79 від 24.03.1989 і зареєстровано в Ніжинському МБТІ 04.10.1990 (а.с. 28-29, 34).

Відповідно до довідки, виданої Бурківським старостинським округом Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 18.08.2023 за № 72, станом на 15.04.1991 у спірному будинку мешкали: ОСОБА_4 - голова двору, ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_2 дочка, ОСОБА_7 дочка, ОСОБА_6 теща (а.с. 30).

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України «Про власність».

Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по 1/5 частці кожен.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 232/2021, спадщину після померлої ОСОБА_6 прийняла її дочка ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 35).

Згідно копії спадкової справи № 222/2023, спадщину після померлого ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_1 . Дочки померлого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 набула у порядку спадкування за законом після матері право власності на 1/5 частку спірного будинку, належну як члену колгоспного двору спадкодавцю ОСОБА_9 , а також у порядку спадкування за законом після чоловіка набула право власності на 1/5 частку спірного будинку, належну як члену колгоспного двору спадкодавцю ОСОБА_4 .

Відповідно до копії постанови Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 01.03.2024, позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності на вказаний будинок, у якому було б визначено частку у праві власності, належну особисто спадкодавцю.

У матеріалах справи міститься рішення державного реєстратора на нерухоме майно Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області про відмову в проведенні реєстраційних дій від 06.12.2023, яким позивачці ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на спірний житловий будинок, оскільки реєстрація права власності на такий об"єкт нерухомого майна як «колгоспний двір» чинним законодавством щодо державної реєстрації нерухомого майна не передбачена (а.с. 32).

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (ч. 1, 5 ст. 1273 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки відсутні правовстановлюючі документи з визначенням часток позивачів та спадкодавців, у зв`язку з належністю спірного будинку до категорії «колгоспний двір», позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку, що підтверджується рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій та постановою нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому їх права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ними права власності.

Суд доходить висновку про наявність підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 3/5 часток спірного будинку, з яких: 1/5 частка належна як члену колгоспного двору і 1/5 частка - в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 та 1/5 частка - в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , а також для визнання по 1/5 частці у праві власності на спірний будинок за ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , як за членами колишнього колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 200, 263 - 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 3/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М.Карпусь