Ухвала

від 20.03.2024 по справі 154/219/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/219/24

2/154/353/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Володимирі в порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жук Ю.Б. до Володимирської дитячої художньої школи імені М.Рокицького про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

У С Т А Н О В И В:

11.01.2024 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жук Ю.Б. звернувся до суду з позовом до Володимирської дитячої художньої школи імені М.Рокицького про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та просив визнати незаконним і скасувати наказ відповідача №44/1-3 від 17.10.2023 «Про оголошення попередження» в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.01.2024 дану цивільну справу розподілено судді Пустовойт Т.В.

Ухвалою судді від 12.01.2024 дану цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

20 лютого 2024 від позивача до суду надійшла заява про залишення його позовної заяви без розгляду та компенсацію понесених судових витрат, зокрема стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3504,00грн., на підтвердження якої надано договір про надання правової допомоги від 25.10.2023, акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги, квитанція до прибуткового касового ордеру № 9. Вимоги щодо стягнення судових витрат мотивував нормою ч.5 ст.142 ЦПК України та тим що дії відповідача є необґрунтованими, зумовили звернення позивача до суду з позовною заявою.

14.03.2024 уточнив свою заяву та просив залишити позовну заяву без розгляду та стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3504,00грн вже посилаючись на частину 3 ст.142 ЦПК України.

Представник відповідача надав заперечення з приводу стягнення судових витрат, зазначаючи про те, що за вимогами ч.5 ст.142 ЦПК України це виключно право відповідача. Крім того, послався на практику верховного суду та норми Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014, спростувавши що саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Пунктом 5 ч.1ст.257 ЦПК Українипередбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що заява представника позивача адвокат Жука Ю.Б. не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб і не суперечить вимогам закону, суд вважає можливим залишити позов без розгляду.

Щодо стягнення судових витрат, зокрема стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3504,00грн., з підстав ч.5 ст.142 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком чого є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Оскільки суд ухвалює рішення про залишення позову без розгляду, а, отже, без прийняття рішення суду по суті спору, питання судових витрат має вирішуватися у контексті зазначених обставин.

У статті142ЦПКУкраїни встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

За змістом частини п`ятої статті142ЦПКУкраїни у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей141-142ЦПКУкраїни дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті142ЦПКУкраїни.

Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 12.07.2021 у справі № 903/317/20.

Таким чином, вимоги позивача та його представника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи є необґрунтованими, оскільки приписами процесуального законодавства передбачено лише право відповідача заявляти вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи у разі залишення позову без розгляду.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України, зокрема не підтримання позивачем своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

У частині 3 ст.142 ЦПК України викладено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Треба виходити з того, що дана норма статті регламентує відшкодування витрат у разі відмови позивача від позову та не підтримання ним своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем. В той час як розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду регламентується нормами частин п`ятої та шостої статті 142 ЦПК України.

Аналізуючи норми статті 142 ЦПК законодавцем не передбачено відшкодування судових витрат на користь саме позивача у разі залишення позову без розгляду, а, отже, без прийняття рішення суду по суті спору, наслідком чого є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача щодо необхідності врахування судом обставин неправомірності дій відповідача, які полягають у зумовлені звернення позивача до суду з позовною заявою, з посиланням на частину дев`яту статті141ЦПКУкраїни, оскільки застосування положень цієї статті можливе лише у разі вирішення спору по суті.

Таким чином, враховуючи наведені норми закону та їх аналізу, можливості застосування при вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог сторони позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3504,00грн.

Керуючисьст.142, ст.257 ч.1 п.5 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жук Ю.Б. до Володимирської дитячої художньої школи імені М.Рокицького про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - залишити без розгляду.

У задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3504,00грн. відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняпроголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ